Як усиновити дитину й отримати пільги

Юридичні нюанси, про які необхідно знатиъ

«Хочемо з чоловіком усиновити дитя, як це зробити? Чи правда, що з початку року держава матеріально заохочує всиновлювачів?»
Відповідає начальник служби у справах дітей Черкаської облдержадміністрації Тетяна Прітченко.

В Україні на сьогодні близько 35 родин виховують усиновлене дитя. Минулого року втратили сім'ю 14 тисяч маленьких українців, а знайшли нову – майже 20 тисяч. Можливо, цьому посприяли зміни в законодавстві про всиновлення, що набули чинності з 1 січня 2009 року. Так, законом для одного з подружжя відразу після всиновлення передбачено відпустку в 56 днів (як при народженні, бо всиновлене дитя ніби «народжується» у цій сім'ї), аби батьки приділяли дитині більше уваги, щоб сім'я «зрослась». Крім того, передбачено разову виплату при всиновленні у розмірі 12240 грн. на кожне всиновлене дитя.

Як стати батьками

Звернутися у службу у справах дітей за місцем проживання (це конфіденційно), розказати про своє бажання всиновлення та зібрати певний перелік документів: довідку про несудимість, про стан здоров'я (чи немає небезпечних, психічних чи ін. хвороб, що наражали б дитя на небезпеку, тощо), про статки – щоб дитина не бідувала, треба добрі житлові умови та дохід не менше одного прожиткового мінімуму на одного члена сім'ї, або якщо це в селі, де грошей платять мало, то щоб батьки мали якесь господарство. Десь за місяць усі папери можна зібрати. Служба вивчає документи, оглядає умови мешкання сім'ї і робить висновок, що вона може бути всиновителем. Висновок чинний протягом року, в цей час потенційні всиновлювачі мають доступ до бази сиріт та добирають собі дитя.
Спершу жінці чи подружжю пропонують дітей за місцем проживання, якщо там немає таких, як їм треба, то шукають дитя по області чи по Україні. Дивляться, щоб дитину можна було забрати, бо іноді невсиновлена сирота перебуває у прийомній сім'ї, яка каже, що її не віддасть, а всиновить сама.
Коли дитя обране, всиновлювачам дають направлення на дитбудинок, і вони їдуть знайомитись. Вихователі дивляться, чи є контакт між ними й дитям, чи вони сподобались одне одному. Відбувається кілька зустрічей, і, якщо все нормально, подружжя отримує від дитбудинку висновок про доцільність усиновлення.
Усі зібрані папери передають у суд, який визнає всиновлювачів батьками, й через 10 днів вони можуть забирати дитя додому.
Кому можна бути всиновлювачем
Усиновити дитину може подружжя або самотня людина (тільки українці, самотнім іноземцям не можна), причому різниця у віці з дитям має бути не більше 45 і не менше 15 років. У батьків має бути достатньо грошей на утримання дитини й належні житлові умови. Не віддають дітей людям, що скоїли раніше кримінальні злочини, та тим, хто має якісь тяжкі хвороби.

Яких дітей не можна всиновити
Тих, у кого є опікуни, родичі, які нею повноцінно опікуються й нікому не віддадуть.
Тих, чиї батьки на заробітках, десь виїхали й не з'являються, сидять у в'язниці тощо, тобто живі й не позбавлені батьківських прав.
Тих, кого кинули в пологовому будинку, але ще не минув 2-місячний термін, який вичікують, аби дати шанс біологічній матері схаменутися й забрати рідне дитя. При відмові від дитини мати дає згоду на її всиновлення, засвідчену нотаріально. Якщо жінка не відмовляється й не забирає дитя, то чекають півроку й позбавляють її батьківських прав, після чого дитя можна всиновлювати.

До речі
Всиновлена дитина набуває статусу рідної з усіма наслідками. Тобто, якщо батьки з нею неналежно поводяться, їх точнісінько, як рідних, можуть позбавити батьківських прав і стягти аліменти.
Дитя може повернутися в дитбудинок, якщо батьки чомусь не в змозі дати їм належного утримання й виховання – наприклад, втратили здоров'я або якщо в дитини виявилися якісь тяжкі чи невиліковні захворювання, про які в дитбудинку не сказали чи не виявляли, а на їх лікування грошей немає.

Ксенія Шапошник

Залишити коментар

Ваше повідомленя