Катерина Лебєдєва

galka1977@ukr.net, 097-293-65-54

Черкаська обласна дитяча лікарня нарешті перетворилась із довгобуду в повноцінний лікувальний заклад. 23 липня депутати обласної ради проголосували за створення комунального закладу «Черкаська обласна дитяча лікарня». Так, через 19 років після початку будівництва до лікарні нарешті почнуть набирати кадри, а влітку наступного року вона вже зможе повноцінно приймати пацієнтів.

– Черкаська обласна дитяча лікарня відкриється в першому кварталі наступного року, але вона вже починає функціонувати: зараз формуватиметься статут, набиратиметься штат, закладатиметься фінансування, закуповуватиметься обладнання, – пояснив депутат облради, головний лікар Черкаської обласної лікарні Валерій Черняк.

Як пояснює заступник начальника Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф облдержадміністрації Микола Клімов, повноцінно працювати лікарня почне у ІІ кварталі 2011 року. Зараз завершено будівельні роботи в поліклініці. Другу чергу будівництва лікувального закладу мають здати в експлуатацію після нового року.

Частина відділень лікарні перейде до дитячої обласної лікарні з тих закладів, де вони зараз розташовані: з обласної лікарні, Першої міської лікарні, дитячої міської лікарні. Відповідно, перейде працювати і медперсонал.

Водночас дитяча обласна лікарня вже шукає медиків. Загалом у закладі, який розрахований на 250 лікарняних ліжок, працюватиме 500 осіб – лікарів, медсестер та техперсоналу.

Попри нещодавнє урізання державного бюджету, голові обл-держадміністрації Сергію Тулубу вдалося відстояти перед пре-м'єр-міністром Миколою Азаровим фінансування дитячого медичного закладу у повному обсязі. Цього року на будівництво обласної дитячої лікарні обласна рада вже виділила 4 млн. грн., ще 23 млн. грн. – державний бюджет.

Шу­ка­є­мо кад­ри

Хто пот­рі­бен у Чер­кась­кій об­лас­ній ди­тя­чій лі­кар­ні:

лі­ка­рі пер­шої або ви­щої ка­те­го­рії, мед­сес­три, ня­неч­ки.

Ку­ди звер­та­ти­ся:

Го­лов­не уп­рав­лін­ня охо­ро­ни здо­ров­'я та ме­ди­ци­ни ка­тас­троф об­лдер­жад­мі­ніс­тра­ції.

Ад­ре­са: 18001, м.Чер­ка­си-1, буль­вар Т.Г.Шев­чен­ка, 185,

телефон: 37-93-39;

 факс: 45-34-58.

E-mail: guoz@zdrav.ck.ua

Юлія ФОМІЧОВА

Впіймали на гарячому

Головним управлінням з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України спільно з працівниками СБУ 24 липня за вимагання і отримання хабара у особливо великому розмірі затримано прокурора Шполянського району Олександра Яценка.

– Встановлено, що чиновник вимагав і одержав хабар від приватного підприємця, який звернувся до нього із проханням порушити кримінальну справу проти іншої людини, яка шляхом обману, маючи рішення суду, заволоділа його майном, – говорить начальник управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Петро Коваль. – Натомість у ображеного підприємця зажадали хабар у фантастичній, як для Шполянського району, сумі у доларах США. Щоправда, прокурор не погребував грішми й у гривнях і попався на гарячому.

На час виходу газети точну суму хабара з'ясувати не вдалося, але його розмір нібито відповідає еквіваленту сто тисяч доларів. Вірменин, який буцімто дав хабар, не має гарної репутації навіть серед своїх земляків. Місцеві вірмени його так і не прийняли до своєї громади.

Корупційна зачистка

У Черкаській облдержадміністрації переконані: факт затримання прокурора – це результат роботи нової влади. Менше двох місяців тому під час представлення нового голови Шполянської райдержадміністрації заступник губернатора Вадим Льошенко сказав:

– Робота працівників виконавчої влади цього району де в чому нагадує діяльність злочинного угрупування. Ми поборемо корупцію в державних органах влади.

Жіночка, що показує нам дорогу до прокуратури, переконана: як обласна влада пообіцяла, що «голови посадовців полетять», так і робить, а не минуло й двох місяців.

– Хоч хтось буде порядок наводити у Шполі, окрім прибиральників, – жартує вона.

Олександр Яценко може стати другим посадовцем, який втратить крісло після голови Шполянського суду Тетяни Кисельової. Її на початку літа звільнено з офіційним формулюванням «за порушення присяги». Схоже, що у Шполі серед високопосадовців завівся агент Тюльпан, який напряму зливає інформацію в Генеральну про-куратуру.

Продавець магазину поблизу прокуратури продає підліткові цигарки:

– Що, так і не можеш кинути? Бери, щоб я тебе тут більше не бачила!

«А не страшно?», – запитую.

– Прокурора вже спіймали, тепер нема кому ловити. Він понабирався, хай і іншим дасть підзаробити.

Підозорюваний у хабарництві прокурор належить до сім'ї професійних борців із хабарництвом, впливової в області династії юристів. Його батько Семен Яценко – голова Смілянського міськрайонного суду, а брат – Володимир Яценко очолює прокуратуру Корсунь-Шевченківського району.

Вірус корупції на Шполянщину, видно, перекинувся з Голованівського району сусідньої Кіровоградської області, де разом із місцевим колишнім прокурором Євгеном Горбенком Віктор Лозінський полював на людей. Проте справжні мотиви, обставини та причини дачі хабара з'ясує слідство та суд. Бо в історії викриття чекраських посадовців-хабарників немало, як реальних випадків, так і відвертих провокацій.

Юлія ФОМІЧОВА

Yulcha3193@rambler.ru, 097-647-93-27

Нещодавно Микола Лавренко оголосив голодування під стінами Черкаської облдержадміністрації. Протягом кількох годин на нього ніхто не звертав уваги, тож чоловік полишив цей задум, дістав із сумки баночку з макаронами та котлетами і взявся апетитно наминати їх. Перед наближенням журналістів заховав банку й виделку під газетками, натомість розгорнув плакат: «Голодовка! Протестую проти свавілля чиновників!»

– Я – голова ініціативної групи громадянських власників земельних паїв, – починає розповідь про себе Микола Лавренко. – Хочу побудувати церкву в рідному селі, а мені землю не виділяють і вимагають хабар у 15 тисяч доларів.

Однак виявляється протилежне: землю під будівництво церкви йому таки виділили, тільки от громаді села церква Лавренка не потрібна.

– Я не проти церкви взагалі. Тільки не церкви, збудованої самим Лавренком. Дуже вже він скандальний чоловік, – ділиться завгосп місцевої школи Тетяна Бондар. – Я за те, щоб просто відновили церкву на місці колишнього клубу. Адже баби-діди кажуть: колись вона була такою величною, що видно було її аж у Черкасах.

Лавренка знають у всіх єпархіях та всіх можливих державних установах: він усюди скаржиться і скандалить, псуючи життя іншим. Балаклеївський сільський голова Олена Ковальська жаліється, що через нього приймає у себе у відомстві по чотири перевірки на день замість того, щоб працювати. Листи-скарги від Миколи надходять регулярно у різні інстанції та засоби масової інформації.

– У 2007 році була створена церковна громада Іоанна Златоуста, – згадує Олена Ковальська, – він її очолював. Однак не звітував у податковій, не міг упоратися зі своїми обов'язками голови церковної громади, за що потрапив у немилість Смілянської єпархії. Швидко перебіг до Київського патріархату, утворивши від нього релігійну громаду Миколая Чудотворця. Однак і з цієї посади його зняли у зв'язку із нецерковною поведінкою. Зараз він знову намагається примкнути до Московського патріархату.

У квітні сільською радою Балаклеї прийнято рішення віддати під церкву приміщення Будинку культури, де на початку минулого століття була церква, зведена ще Софією Бобринською. Тепер там має постати церква Миколая Чудотворця Московського патріархату. Храм у селі є. Безбожник, відлучений Київським патріархатом від спілкування з церковною громадою через невміння жити серед людей, хоче звести «Миколину» церкву, яку готовий побудувати ледь не на власному городі. Щоправда, у селі вона, крім самого Лавренка, мало кому потрібна.

ФАКТ

З указу Управління Черкаської єпархії Української православної церкви Київського патріархату: «У зв'язку з нецерковною поведінкою Лавренко Микола Миколайович знімається з голови парафіяльної ради парафії Святого Миколая Чудотворця села Балаклеї Смілянського району Черкаської області та відлучається від церковного спілкування з даною громадою».

У країнах із розвиненою демократією вже дійшли висновку, що найкраща влада – це не та, яка стукає кулаком, а та, якої не видно. Проте за роки 5-річного розгулу демократії українці скучили за сильною рукою, а за 20 років суверенітету багато хто ще дужче почав сумувати за роками радянської стабільності.

Водночас за ці роки значною мірою змінилася структура власності, з'явилася своя буржуазія, з труднощами спинається на ноги середній клас. Тобто постала маса самодостатніх людей, які не залежать і не хочуть у майбутньому залежати від держави. Прагнучи реставрувати в очах громадян атмосферу радянського стилю керівництва, можновладці нерідко долучаються до тих процесів, до яких влада насправді не має жодного стосунку. Промислові та сільські підприємства давно в приватній власності, проте держава досі вираховує стовпчиком, «скільки тонн люцерни від кожної курки-несучки буде засипатися в інкубатори після обмолоту зябу». А чиновники виїжджають на лани, труть колоски і виголошують економічні прогнози на кшталт «після такого дощу чекай на хороший приплід».

Радянські методи керівництва були дієвими в тій країні і в тих економічних умовах. А зараз гібрид радянських очікувань і сучасних економічних умов може мати потворну форму. Численні приклади останніх років свідчать, що втручання держави в економіку породжувало лише невиправдані надії та гіркі розчарування. Бо варто було владі пообіцяти народові дешевий хліб, як він зникав із полиць узагалі. Звичайно, влада хоче як краще. Проте щойно держава тягне свою кістляву руку до колосків, прилавків чи заводських конвеєрів, то чомусь усе виходить, як завжди: або зерно гниє, або метал іржавіє, або град городину б'є…

Юлія ФОМІЧОВА

– Незвичність погоди нинішнього літа в тому, що спека тривала цілих десять днів, а температура ґрунту сягала 57-58° тепла, – підсумовує заступник начальника Черкаського обласного центру з гідрометеорології Алла Козакова. – Середньодобова температура була більш ніж +25°С, тоді як норма становить 19 градусів за Цельсієм.

Така затяжна спека змусила деякі фермерські господарства області перейти на нічну зміну при зборі врожаю.

– Деякі сільські господарства почали виходити вночі, коли не так спекотно, – говорить генеральний директор дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Павло Почапський.

За словами продавця одного з магазинів побутової техніки Андрія Ярошини, продаж «домашніх вітряків» збільшився на 75%. Вентилятори і кондиціонери, однак, не завжди можуть урятувати від спеки: у бригад швидкої допомоги роботи побільшало втричі: серця черкащан не витримують випробувань температурою. Тим часом, поки Черкащина трішки заспокоїлась прохолоднішим повітрям, синоптики попереджають: із 30 липня температура повітря знову підвищиться.

Тетяна ЄЩЕНКО

Нова влада оцінила свої перші 100 днів. Другі 100 днів оцінять уже черкащани, коли 31 жовтня голосуватимуть на місцевих виборах…

До та після

Залишаючи посаду губернатора в березні, Олександр Черевко відзначив: «Я залишаю не руїну, а хорошу роботу…» Проте вже через якихось 100 днів новий губернатор Сергій Тулуб намагається спростувати твердження попередника. У звіті було чітко проведено вододіл між «помаранчевим» минулим і «біло-блакитним» теперішнім у розділах «Що нам дісталося» і «Що ми вже зробили». У «пасиві» епохи Черевка були виділені будівельні недоробки та погані економічні і соціальні показники; в «активі» епохи Тулуба – дані про зростання практично по кожній сфері економіки.

Утім, як би там не було, але новий губернатор швидко розпізнає проблемні «гарячі точки» і швидко приймає рішення. Утім, чи ефективні вони – покаже час. Про це свідчать і започатковані реформи, і кадрові ротації, і початок «холодної війни» з мерами Черкас, Сміли та Золотоноші…

Проте Сергій Тулуб визнає, що його рішення не завжди є правильними, що не скрізь є реальні важелі впливу і тому важко допомагати тим людям, які хочуть результату тут і зараз. Безумовно, що досвід Сергія Тулуба в паливно-енергетичній сфері швидко та позитивно позначився на стані енергетичного балансу Черкащини: вже на 1 липня досягнуто 100-відсоткових розрахунків за поточне споживання населенням електроенергії і газу.

Коротка «лава запасних»

Із яких моментів починалося «здування» рейтингу Ющенка в 2005 році? Передусім із кадрових призначень. Кадри вирішують усе, а зволікання з кадровими призначеннями і кадрові помилки – перші дзвіночки, що свідчать про відсутність у влади чіткого плану дій на цій чи іншій території. «Двадцятку» голів райдержадміністрацій Черкащини в 2005 році добирали майже місяць після інавгурації Ющенка. І при цьому в багатьох випадках не змогли придумати нічого кращого, ніж просто попризначати головами РДА голів районних штабів Ющенка. І результат Ющенка на цьогорічних президентських виборах – красномовна відповідь на питання, що з цього всього вийшло.

Натомість Партія регіонів спочатку справляла враження монолітної команди, яка точно знає, що треба робити і в якої чітко та наперед розписаний весь командний склад – від «генералів» у київських міністерствах до «молодших сержантів» у сільських радах. Але дійсність, як це часто буває, виявилася значно прозаїчнішою за нашу уяву, і реальні недоліки «біло-блакитних» виявилися лише продовженням вад «помаранчевих». Зараз ми бачимо, що кадрової обойми як такої у «регіоналів» на Черкащині просто не було. Так само у вищої влади не було чіткого плану, що треба робити з областю і хто на це здатен. Знявши Олександра Черевка з посади губернатора, Президент майже місяць шукав йому гідну заміну. І вже новий голова ОДА Сергій Тулуб так само протягом трьох місяців комплектував команду нових голів райдержадміністрацій. Зараз ми бачимо, як уже на марші міняються міністри – міністр екології Бойко, гуманітарний віце-прем'єр Семиноженко, міністр МНС Шуфрич. І так само з-поміж нових посадовців виявляються особи з сумнівним минулим і з фальшивими дипломами. Тому де гарантія того, що підсумкові результати не виявляться такими самими, як і в Ющенка?

– Я здогадувався, що в мене буде чимало помилок. Сьогодні найбільша проблема – це кадри. Я сам відчув це на собі за ці 3 місяці. Спілкувався з багатьма людьми. І те, що ви зараз кажете про мої помилки, недоробки та якісь хибні рішення – вони і через те, що дуже невелика лава запасних, – говорить Сергій Тулуб.

…Це нам здається, що влада знає все. Насправді посадовцям на рівні Президента і губернатора не так просто отримувати інформацію про справжній стан речей. Таким є статус цих людей, що їх відразу оточують шлейфом позитиву та обожнювання і нерідко «заціловують» до такої міри, що посадовець втрачає відчуття реальності. Прагнучи подобатися Сергію Тулубу, наші посадовці вставляють хвалебні фрази в промови про підсумки першої 100-денки, дехто навіть складає вірші. Питання тільки, чи допоможе це їм у їхній кар'єрі. Досвід кількох кандидатів «на виліт» довів, що у випадку з Сергієм Тулубом такі речі не дуже допомагають. Тож залишається побажати, щоб наміри губернатора збігалися з його можливостями і щоб якомога більше черкащан справді відчуло «покращення життя вже сьогодні»…

Най­ре­зо­нан­сні­ші дії Сер­гія Ту­лу­ба

за пер­ші 100 днів:

ü Зне­сен­ня сти­хій­но­го ба­за­ру в Со­фі­їв­ці і впо­ряд­ку­ван­ня 59 не­сан­кці­о­но­ва­них рин­ків.

ü Пе­ре­да­ча чер­кась­ко­го ае­ро­пор­ту з місь­кої до об­лас­ної ко­му­наль­ної влас­нос­ті.

ü Ство­рен­ня ан­ти­ко­руп­цій­но­го від­ді­лу в апа­ра­ті ОДА.

ü По­ча­ток ро­біт зі ство­рен­ня об­лас­но­го оп­то­во­го сіль­сько­гос­по­дарсь­ко­го рин­ку.

ü Кон­цен­тру­ван­ня бюд­жет­них кош­тів для за­вер­шен­ня проб­лем­них дов­го­бу­дів – об­лас­ної ди­тя­чої лі­кар­ні, дра­бівсь­кої шко­ли.

Тетяна БОЙКО

boyko_tatyana_21@mail.ru, 097-155-10-56

Із вересня 2010 року Кабінет Міністрів України вводить безкоштовні курси англійської мови для медиків, міліціонерів та рятувальників, аби ті могли вільно спілкуватися з іноземцями, які приїдуть до України на Євро-2012.

– How can I get to the central stadium? (Як пройти до центрального стадіону?) – звернулася я англійською мовою до працівників патрульно-постової служби, яких я зустріла у сквері, що за Черкаською облдержадміністрацією.

У відповідь вони почали дивакувато посміхатися і бурмотіти, що нічого не розуміють.

– How can I get to the central stadium? – наполягала я на своєму.

Після цього ППСники почали відходити від мене і сором'язливо ховати обличчя.

Я зрозуміла, що люди в погонах мені не покажуть дороги до центрального стадіону, тому пішла шукати допомоги в іншому місці. Я тричі ходила навколо центру міста різними шляхами, уздовж і впоперек обійшла всі алеї Першотравневого парку. Біля центрального базару мені трапилися даішники. До одного з них я підійшла з таким же запитанням. Мене приємно вразило те, що він зрозумів суть питання! Активно жестикулюючи, працівник державної автоінспекції почав пояснювати українською, як мені дістатися до пункту призначення. Отож, сподівання на те, що іноземні туристи зможуть знайти спільну мову з представниками наших силових структур, усе ж таки є.

Крім того, черкаські правоохоронні органи до урядового нововведення ставляться з ентузіазмом й запевняють, що проблем з організацією курсів не буде, адже дехто зі співробітників міліції володіє англійською, французькою, німецькою та турецькою мовами. Полковник міліції, заступник начальника головного управління МВС України в Черкаській області Сергій Радченко говорить, що введення курсів підвищить рівень міліції:

– Буде дуже добре, якщо міліціонери зможуть привітати іноземних туристів рідною для гостей мовою та вказати правильний шлях.

У помічника начальника головного управління МНС України в Черкаській області Костянтина Проценка з англійською проблем немає, проте він із задоволенням піде на курси, навіть якщо вони будуть платними:

– Рано чи пізно кількість туристів на Черкащині збільшиться і нам доведеться володіти іноземними мовами хоча б на мінімальному рівні.Знавець іноземних мов, викладач навчально-наукового інституту іноземної філології Людмила Компанієць ініціативу уряду підтримує, хоча говорить, що ефективність навчання залежатиме від старанності слухачів курсів.

– Стандартні фрази, на зразок «Поверніть наліво чи направо!», міліціонери та рятувальники засвоїти зможуть, але, швидше за все, пояснювати доводитиметься «на пальцях», – висловлює свою думку Людмила Компанієць. – Вивчити англійську мову швидко – нереально. Щоб досягти результату, потрібно щодня займатися по декілька годин упродовж шести місяців.

Оксана ПОЗИНЕНКО

У кожній п'ятій криниці вода не відповідає нормам за вмістом нітратів – такого висновку дійшли працівники Черкаської міської санітарно-епідеміологічної станції. Під перевірку потрапили криниці тих домогосподарств, де немає централізованого водопостачання і де проживають діти до трьох років. Це дві вулиці села Хутори, яке територіально належить до Черкас, і мікрорайон Дахнівка.

– Ми вже попередили власників криниць, де виявили непридатну до споживання воду. Однак це приватні криниці, і ми не маємо права закрити їх. Тож залишається сподіватися на свідомість громадян і їхню відповідальність, – наголошує завідувач відділення комунальної гігієни державного закладу «Черкаська міська санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України Ніна Єгольнікова.Про перевищення вмісту нітратів у воді зі своєї криниці дізналася і черкащанка Юлія Пономаренко, мати півторарічного Єгорка.

– До лабораторних результатів нашої води ми були переконані, що вона ідеальна. Якось ми вже перевіряли воду, тоді все було гаразд, – каже Юлія. – Зараз думаємо, як вийти з цієї ситуації, плануємо встановити фільтри.

Фахівці ж наголошують, що очистити нітратну воду в домашніх умовах неможливо. Забруднена нітратами вода при кип'ятінні тільки збільшує свою токсичність. На смак і на запах нітратна вода від звичайної не відрізняється. Причиною перевищення вмісту нітратів у воді фахівці називають надмірне внесення у грунт азотних мінеральних добрив, облаштування гноярок і надвірних туалетів.

Корисні телефони.

Якщо у вас відсутній комунальний водогін і виникають сумніви щодо якості питної води з криниці, звертайтеся до територіальної санепідемстанції для проведення лабораторного дослідження води із криниці. Для жителів Черкас – бул. Шевченка, 267. Тел. 37-90-10.

Тетяна ЄЩЕНКО

krylohlop@yandex.ua, 067-905-91-37

– Ігоре Геннадійовичу, що спільного і відмінного є в діях теперішньої і попередньої влади?

– Недолік нашої і сучасної команди у переконанні, що якимось там указом, директивою чи розпорядженням можна щось змінити. Повернення до планової економіки певною мірою можливе, але тут іде мова про втручання держави безпосередньо в економічну діяльність. Якщо йти шляхом тільки директивного командування, як це зараз робить сучасне керівництво області, то жодного економічного ефекту не буде. Це дасть економічний страх перед податковою та інші негативні речі, які так чи інакше призводитимуть до ручного управління областю. Не можна викликати бізнесмена і наказати йому – виробляй те чи інше. Він виробляє те, що вважає за потрібне, зважаючи на умови, які існують на ринку.

– Чи не прикро вам, що ви не реалізували всі можливості?– Більшість представників нашої команди теж такі думки висловлює – от треба було зробити так. Я думаю, що ситуація найближчим часом буде змінюватися. Перші ластівки структурування громадянського суспільства вже є: на вулиці почали виходити черкаські представники малого і середнього бізнесу зі своїми вимогами. Тобто внутрішній протест у суспільстві існує. Ця влада переконана, що систему треба адмініструвати і що держава повинна цим процесом керувати за допомогою юридичних законів. Але ж, крім цього, є ще й економічні закони, які навіть від Конституції не залежать. Ми ж не можемо прийняти закон про курс валют у Верховній Раді! Повинні бути фінансові та економічні запобіжники, а не одне тільки «зробимо», «прискоримо», «підвищимо». Соціалку на папері підвищили, але не враховані суто економічні складники. Бо підприємства не змусиш просто так запрацювати, банки не змусиш видавати кредити під 5%, бо зараз ніхто не понесе депозит під 3% річних. Свіжих економічних ідей у цієї влади немає. Де інновації, де розвиток економіки, де боротьба з тіньовою економікою, де податки на багатство? Я не бачу напрямків технологічного прориву. Спочатку суспільство після виборів заспокоїлося, потім пішла апатія. Але скоро всі ці факти будуть викликати активну незгоду людей. – Багато хто порівнює цей рік із 2000-им.

– Зараз рівень апатії значно вищий. Люди розчаровані у старих політиках, але не бачать і нових. Знаєте, цей етап також треба пережити. Надії на те, що хтось нагорі щось зробить, не повинні переважати. «Добрий уряд» чи «добрий Президент» ніколи не вирішать наших проблем. Оцей період, коли людина покладається тільки на себе, а потім уже вимагає щось від держави – головне, щоб він не затягувався. Тривожить те, що влада намагається диктувати журналістам, що можна показувати, а що – ні...

– Але ж рік тому суд узагалі заборонив критикувати діяльність уряду Тимошенко…

– Рішення щодо заборони критики уряду не було ініціативою самої Юлії Володимирівни. Я не стою на позиції, що в політиці існує чорне та біле і що лише БЮТ білий та пухнастий. У нас теж достатньо своїх внутрішніх проблем. У галузі економіки деякі представники уряду діяли не так ефективно, як було потрібно, і я вже не кажу про так званий гуманітарний блок… Тому ми і маємо такий результат. Регіони докоряли, що ми не вміємо домовлятися між собою. Але ж ви бачите, що і в них не все гаразд у команді – Шуфрича і Семиноженка виштовхнули.

– Вам не здається, що повторюється ситуація 2005 року, коли через певний час «вибухнули» протиріччя в команді «помаранчевих»?

– Історія завжди повторюється, розвиток подій іде по певному колу. Але я бачу, що сучасне керівництво уряду і Черкаської області висновки з цих речей не зробило. Це проглядається по багатьох напрямках – адміністрування, бажання командувати, зробити «так, як я сказав», а не так, як можливо і треба. Це не призведе до стійкого економічного розвитку області. Казатимуть про якісь відсотки, що виробництво розвивається, але воно розвивається не завдяки, а всупереч. Коли я чую, що «за ці сто днів ми стільки зробили», мені це нагадує промови про «керівну роль КПРС» 30-40 років тому.

– Наше чиновництво раз за разом присягає новій владі. Звідки корені такого підлабузництва?

– Моє оточення – викладачі, інтелектуали – теж запитувало: мовляв, влада змінилася, що нам робити, бігти до них чи що? Я кажу: хлопці, ну ви ж усі вже доктори наук, самостійні люди, ви очолюєте кафедри, ну що це за радянська звичка? Ви – професіонали, не звертайте уваги на цю політичну містечковість! Тим більше, наскільки я знаю Сергія Тулуба, то він лестощів не любить. Він досить жорсткий і прагматичний керівник. А як правило, такі люди поважають тих, хто чітко і прямо каже по ділу. Тому виховай сам себе як професіонала, тоді не ти будеш бігати, а це до тебе будуть звертатися заради вирішення тих чи інших питань.

– Але ж такі реалії: кожен керівник добирає собі слабших виконавців.

– У багатьох є ностальгія за принципами керівництва, які існували 30-40 років тому. Це можна сказати і про нашого губернатора, і про Азарова; коли вивчаю документи, то нібито відкриваю програму діяльності КПРС – «расширить», «углубить». Це так вони мислять. Найстрашніше, що робить нова влада на Черкащині, – пригнічує людей… У нас виходить, що Донецьк – це інкубатор усіх талановитих людей. Я їх поважаю усіх, але ж вони не зробили з Донецької області показово процвітаючий регіон. А їх сюди присилають чи то в Київ. Не треба цього робити, не треба налаштовувати людей проти себе, не треба принижувати і пригнічувати черкащан. Чому наше чиновництво в більшості своїй побігло до нового керівництва? Бо їхні посади – це стабільна для них робота, вони не мають інших засобів для існування. Якби в людини був якийсь капітал, то вона могла б сказати: «Я не хочу тут працювати, піду звідси». А в державного чиновника часто і вибору немає, тому він працює через силу, працює абияк. Чиновник 10 разів подумає, чи варто щось робити, чи краще відбутися відпискою. Зламати ту систему, яка чавить людей, можна тільки політичним шляхом – зміною влади. Але сама зміна влади проблему не вирішить...

про де­пу­та­тів- пе­ре­біж­чи­ків:

– Хо­ті­ло­ся б, аби та­ким по­лі­ти­кам біль­ше не по­да­ва­ли ру­ки. Од­нак у сус­піль­стві скла­да­єть­ся дум­ка, що так і тре­ба жи­ти. Я спіл­ку­вав­ся з ба­гать­ма «пе­ре­біж­чи­ка­ми». Ка­жуть, що це доз­во­ли­ло од­ним ма­хом ви­рі­ши­ти всі їх­ні проб­ле­ми – фі­нан­со­ві, роз­вит­ку біз­не­су і що во­ни по­чу­ва­ють­ся доб­ре. Є еле­мент звер­хнос­ті, ко­ли во­ни зі мною спіл­ку­ють­ся: мов­ляв, що ти за­ро­бив за 10 ро­ків у «Бать­ків­щи­ні»?