Титул «Супер-Дід Мороз» та «Супер-Снігуронька» дістався уманчанам. «Найказковішим Дідом Морозом» та «Найказковішою Снігуркою» були названі новорічні герої з Чорнобаївського району.
«Найвеселішими Дідом Морозом і Снігуронькою» обрали представників Шполянщини. Відзнаку «За оригінальну програму» розділили між собою творчі колективи з м. Сміли, м. Черкас та Городищенського району.
Цей святковий захід – не останній серед запланованих на Соборній площі. Кожні вихідні до 19 січня з 14.00 до 16.00 біля ялинки виступатимуть найкращі аматорські колективи міст та районів області з оригінальними інтерактивними новорічно-різдвяними програмами.

Тетяна РОГОВСЬКА

Сама авторка визначила виставку як суто національну, а сутністю картин назвала спільну психологію українського народу.
Герої картин – це українська ментальність із традиціями, поглядами, переживаннями народу, як єдиного бджолиного вулика.
– Якщо українець навчиться шанувати, цінувати брата свого, тільки таким чином він буде сам пошанований і тільки тоді будь-який народ визнає Україну, – тлумачить назву виставки художниця.
Картини «Благослови», «Циганка», «Поклоніння», «Гори мої високії», «Ой, заграло небо», «Місяць розгулявся» захоплюють теплом кольорової гами, яка не ріже око, зарядом потужної енергії, позитивної енергетики й сили цієї випробуваної долею жінки.
Майстриня з 2003 року живе й працює в рідному Каневі, до цього жила в Києві. Нині свої знання і вміння Любов Міненко передає студентам Канівського училища культури і мистецтв.
Її колекція вражає: 300 акварелей, 120 олійних полотен, 30 аплікацій і 15 пастелей. Роботи художниці є в Українському домі, Києво-Могилянській академії, в Музеї шістдесятництва, МАУП, приватних колекціях Ірану, Хорватії, Франції, Канади, Німеччини, Австралії, Ізраїлю.
Виставку Любові Міненко директор музею «Кобзаря» Ольга Шарапа назвала «згустком сили, енергії та цілеспрямованості».
Наступного року мисткиня святкуватиме 20-річний творчий ювілей, тож чекатимемо на її нові шедеври і виставки. Виставка у музеї «Кобзаря» триватиме до 13 жовтня.

Тетяна БОЙКО

У понеділок у Ватутіне, відразу після двотижневих зйомок в Одесі, приїхала зі знімальною групою учениця Кіри Муратової Єва Нейман, яка працює над кінострічкою за однойменним оповіданням Фрідріха Горенштайна «Будинок із башточкою». Продюсує фільм телеканал «1+1».

У зйомках беруть участь Альберт Філозов, Катерина Голубєва, Михайло Векслер, Віталій Лінецький, Марія Поліцеймако. Головного героя фільму – Дмитра Кобецького – знайшли в одному з одеських інтернатів. Приєднатися до них можуть звичайні люди без акторської освіти. Режисерові фільму потрібні діти до десяти років та люди похилого віку, які можуть витримати тривалий знімальний процес. Хоча можна звертатися й сорокарічним чоловікам та жінкам, адже грим сьогодні творить дива:
– Вважаю, що для бабусь та дідусів це чудова нагода не лише побачити себе на екрані, а й заробити «живі» гроші, – говорить асистент режисера з масовок Юрій Білокінь. – Єдине прохання, щоб вони були худенькими.
Це необхідно тому, що сюжет картини відбувається під час війни. Мати з сином намагаються звільнити чи хоча б побачити заарештованого батька. Їм нічого не вдається і, втративши надію, мати вирішує повернутися на батьківщину до України. Але вже почалася війна, і потяг за переведеними стрілками поїхав на схід, в евакуацію. У дорозі мати зрозуміла, що може загинути, і єдиною метою для неї стало будь-що зберегти життя свого сина. Жінка весь час намагалася пояснити маленькому хлопчику, що він має робити, якщо з нею щось станеться. Вона багато разів повторює, що він має потрапити до вулиці, на якій вони завжди жили, і знайти там будинок із башточкою.
Над кінострічкою працює велика команда. За словами режисера та сценариста фільму Єви Нейман, картина масштабна, складна, тому будуть використані спецефекти.

На наше запитання, чому обрали для зйомок саме Черкащину, асистент режисера з усмішкою відповів, що ми – монополісти:
– У вас не лише збереглися, а й досі на ходу старі паровози, яких уже немає ніде в країні. Тому це вже не перша стрічка, яку ми знімаємо саме тут.
Довідка. Усі, хто хоче по-бачити себе на екрані, звер-тайтесь за телефонами:
067-267-10-87,
093-163-78-26.

Те­тя­на БОЙ­КО

Тра­ур­на про­це­сія прой­шла ву­ли­ця­ми міс­та від Свя­то-Тро­їць­ко­го со­бо­ру до Со­бор­ної пло­щі. Там ко­жен чер­ка­ща­нин під тра­гіч­ний дзвін пос­та­вив свіч­ку пам­'я­ті, ут­во­рив­ши сим­во­ліч­ний хрест.

Лю­ди ра­зом із вла­ди­кою Чер­кась­ким та Чи­ги­ринсь­ким Іо­ан­ном по­мо­ли­ли­ся за всіх за­гиб­лих у 1932—1933 ро­ках.

– Я не те що пе­ре­жив, а пе­ре­му­чив­ся в ча­си го­ло­до­мо­ру. За­ли­ши­ти­ся жи­во­му то­ді бу­ло май­же не­мож­ли­во, – при­га­дує сві­док то­го стра­хіт­тя Во­ло­ди­мир Ко­роль. – Ні сіль­ра­да, ні кол­госп нам не до­по­ма­га­ли, а са­мі жи­ру­ва­ли. Во­ни заб­ра­ли з ха­ти усе, що мож­на бу­ло, й зни­щи­ли. А з цер­кви, яку лю­ди по­бу­ду­ва­ли влас­но­руч, зро­би­ли клуб, де ці­ли­ми дня­ми пи­я­чи­ли.

Чо­ло­вік пе­ре­ко­на­ний, що всі, хто на­ро­ди­вся піс­ля 1933-го, – це лю­ди, хво­рі на пам­'ять.

Та­кої ж дум­ки й пись­мен­ник Ва­силь Па­ха­рен­ко:

– Да­ле­ко не всі ус­ві­дом­лю­ють, що то бу­ло. То­ді зла­ма­ли ду­хов­ний хре­бет ук­ра­їнсь­кої на­ції, і нас­лід­ки то­го ка­ліц­тва ми пе­ре­жи­ва­є­мо й до­сі.

Те­тя­на РО­ГОВСЬ­КА

Ти­ся­ча міс­це­вих пред­став­ни­ків біз­не­су зіб­ра­лася на Со­бор­ній пло­щі і пі­ке­ту­ва­ла об­лас­ну дер­жав­ну ад­мі­ніс­тра­цію на знак про­тес­ту про­ти на­мі­рів прий­ня­ти но­ву ре­дак­цію По­дат­ко­во­го ко­дек­су.

«Чи­нов­ни­ки, пам­'я­тай­те – ви жи­ве­те за ра­ху­нок на­ро­ду!», «По­дат­ко­вий ко­декс зве­де біз­нес у мо­ги­лу!», «Зу­пи­ни­мо по­дат­ко­вий тиск», – із та­ки­ми пла­ка­та­ми пред­став­ни­ки ма­ло­го та се­ре­дньо­го біз­не­су у роз­па­чі прий­шли до вла­ди.

Змі­ни в го­лов­но­му фіс­каль­но­му до­ку­мен­ті кра­ї­ни заг­ро­жу­ють і без то­го ма­лоп­ри­бут­ко­во­му біз­не­су під­при­єм­ців Чер­кас. Се­ред не­без­пек – скасування фік­со­ва­но­го по­дат­ку (100 грн.) і вве­ден­ня за­мість ньо­го со­ці­аль­но­го по­дат­ку (400-600 грн.), ко­му­наль­ні пла­те­жі, прид­бан­ня ка­со­вих апа­ра­тів для під­при­єм­ців, які пра­цю­ють на спро­ще­ній сис­те­мі опо­дат­ку­ван­ня (1400—1800 грн.). До то­го ж, із 1 січ­ня 2011 ро­ку набуде чинності  за­кон «Про єди­ний со­ці­аль­ний вне­сок», і то­ді під­при­єм­цям до­ве­деть­ся пла­ти­ти вже не 33,2%, а 36% із  мі­ні­маль­ної зар­пла­ти. Усе це ро­зо­рить час­ти­ну тих, хто тор­гу­є на рин­ку.

– Ми прос­то не по­тяг­не­мо це. Нас хо­чуть зрів­ня­ти з ве­ли­ким біз­не­сом, – обу­рю­єть­ся го­ло­ва Чер­кась­кої місь­кої проф­спіл­ки ро­біт­ни­ків тор­гів­лі, гро­мадсь­ко­го хар­чу­ван­ня та пос­луг Ле­о­нід За­по­ро­жець.

Під час ак­ції ро­бо­ча гру­па пе­ре­да­ла ке­рів­ниц­тву об­лас­ті прий­ня­ту «Ре­зо­лю­цію» із тек­стом звер­нен­ня до Пре­зи­ден­та Ук­ра­ї­ни Вік­то­ра Яну­ко­ви­ча, Го­ло­ви Вер­хов­ної Ра­ди Ук­ра­ї­ни, прем­'єр-мі­ніс­тра  та «Від­кри­тий лист» до по­лі­тич­них пар­тій зі сво­ї­ми ви­мо­га­ми.

Дві по­діб­ні ак­ції чер­кась­кі під­при­єм­ці про­ве­ли вліт­ку. Такі ж  про­тес­ти прой­шли по всій Ук­ра­ї­ні, і то­ді По­дат­ко­вий ко­декс вда­ло­ся зня­ти з роз­гля­ду.

21 жов­тня уся Ук­ра­ї­на, у то­му чис­лі й під­при­єм­ці Чер­ка­щи­ни, пла­ну­ють ви­ру­ши­ти до Ки­є­ва, де зби­ра­ють­ся пі­ке­ту­ва­ти Вер­хов­ну Ра­ду і йти до Пре­зи­ден­та.

Як по­ві­до­ми­ла го­ло­ва Чер­кась­кої місь­кої проф­спіл­ки «Со­лі­дар­ність», го­ло­ва Ра­ди під­при­єм­ців Чер­ка­щи­ни Оль­га Ра­ко­ва, як­що ре­зуль­та­ту і ні­я­ких дій не бу­де, під­при­єм­ці з но­во­го ро­ку зму­ше­ні бу­дуть при­пи­ни­ти свою ді­яль­ність.

Те­тя­на РО­ГОВСЬ­КА

У та­кий спо­сіб чер­кась­кі сту­ден­ти на­ма­га­ли­ся при­вер­ну­ти ува­гу го­ро­дян до змін клі­ма­ту, нас­лід­ка­ми яких мо­жуть ста­ти за­су­хи, по­ве­ні, по­туж­ні ура­га­ни, за­топ­лен­ня при­бе­реж­них ра­йо­нів, ано­маль­ні тем­пе­ра­ту­ри. Лю­ди­на має ус­ві­дом­лю­ва­ти, що клі­мат змі­ню­єть­ся че­рез вплив її са­мої і людс­тво не­се від­по­ві­даль­ність за заб­руд­нен­ня і не­га­тив­ні змі­ни у клі­ма­тич­но­му ба­лан­сі пла­не­ти. При­ро­до­о­хо­рон­ну ак­цію «Поч­ни з се­бе – за­хис­ти пла­не­ту» іні­ці­ю­ва­ли Чер­кась­ка об­лас­на ор­га­ні­за­ція На­ці­о­наль­но­го мо­ло­діж­но­го цен­тру (ЧО­ОНМЦ) «Еко­ло­гіч­ні іні­ці­а­ти­ви» та во­лон­те­ри.

Не бай­ду­жа до проб­лем дов­кіл­ля мо­лодь вис­ло­ви­ла свою по­зи­цію що­до змі­ни клі­ма­ту з до­по­мо­гою «Га­неб­ної бан­ки» та най­су­час­ні­ших за­со­бів за­хис­ту від шкід­ли­вої дії пар­ни­ко­вих га­зів – про­ти­га­зів та ма­сок. «Га­неб­на бан­ка» ста­ла сим­во­лом  заб­руд­нен­ої атмосфери.

– За­раз, на жаль, усі біль­ше пе­рей­ма­ють­ся со­ці­аль­ни­ми пи­тан­ня­ми, по­лі­ти­кою, а про проб­ле­ми дов­кіл­ля за­бу­ва­ють і не за­мис­лю­ють­ся над тим, що ос­нов­не – на­ше став­лен­ня до при­ро­ди, бо це наш дім. І як­що ми йо­го не по­ва­жа­є­мо, то про яку по­ва­гу до се­бе мо­же йтися? – заз­на­чи­ла го­ло­ва ЧО­ОНМЦ «Еко­ло­гіч­ні іні­ці­а­ти­ви» Оль­га Га­луш­ко.

За пів­то­ри го­ди­ни ак­ції бу­ло зіб­ра­но біль­ше ста під­пи­сів гро­ма­дян Чер­кас та об­лас­ті під звер­нен­ням до Мі­ніс­терс­тва еко­ло­гії та охо­ро­ни нав­ко­ли­шньо­го при­род­но­го се­ре­до­ви­ща з про­хан­ням роз­ро­би­ти на­ці­о­наль­ну прог­ра­му, яка міс­тить у со­бі за­хо­ди з пом­'як­шен­ня нас­лід­ків змі­ни клі­ма­ту.

Те­тя­на РО­ГОВСЬ­КА

redaktor20051@yandex.ru, 096-339-99-42

– Я скла­даю вам щи­ру по­дя­ку за мо­лит­ву, бо мо­лит­ва – це свя­та спра­ва, мо­лит­ва – дар Бо­жий. Мо­лит­ва все мо­же, і Гос­подь дав нам це в ру­ки, щоб ми ке­ру­ва­ли­ся нею у сво­є­му жит­ті. Не­хай на­шу мо­лит­ву по­чує сьо­год­ні Гос­подь і пош­ле нам Свої ми­лість, бла­гість та не­бес­не бла­гос­ло­вен­ня.

Бла­гос­ло­вен­ня на по­даль­шу пра­цю, ор­де­ни та бо­жес­твен­ні гра­мо­ти от­ри­ма­ли всі ті, хто до­лу­чив­ся до бу­дів­ниц­тва хра­му. Нас­то­я­тель хра­му, про­то­і­є­рей Ва­си­лій Сла­ві­та, був від­зна­че­ний ор­де­ном Свя­то­го Ага­пі­та Пе­черсь­ко­го, а ме­це­на­ти – го­ло­ва Ко­ор­ди­на­цій­ної ра­ди ТОВ «СА­ВІК ШУС­ТЕР СТУ­ДІЯ» Пав­ло Єлі­за­ров – ор­де­ном Свя­то­го рів­но­а­пос­толь­но­го кня­зя Во­ло­ди­ми­ра ІІ сту­пе­ня та ди­рек­тор ПП «Се­ве­рин» Ми­ко­ла Се­ве­рин – ор­де­ном Свя­то­го ве­ли­ко­му­че­ни­ка Ге­ор­гія По­бі­до­нос­ця.

Ко­жен із ві­рян міг от­ри­ма­ти бла­гос­ло­вен­ня від Бла­жен­ній­шо­го Во­ло­ди­ми­ра. Піс­ля уро­чис­тос­тей для ві­рян був ор­га­ні­зо­ва­ний без­кош­тов­ний обід.

До­від­ка. Ви­со­та хра­му – 30 м, роз­ра­хо­ва­ний на 140 ко­лі­но-п­рек­лон­них місць. У 1999 ро­ці єпис­коп Чер­кась­кий і Ка­нівсь­кий Соф­ро­ній (ни­ні – мит­ро­по­лит) ос­вя­тив міс­це під май­бут­ній храм. У 2005 ро­ці че­рез брак кош­тів бу­дів­ниц­тво при­зу­пи­ни­лось. Аби про­дов­жи­ти бу­дів­ниц­тво, жи­те­лі се­ли­ща по­жер­тву­ва­ли од­но­ден­ним за­ро­біт­ком. Бу­дів­ниц­тво про­дов­жи­ло­ся зав­дя­ки до­по­мо­зі Ми­ко­ли Се­ве­ри­на та Пав­ла Єлі­за­ро­ва.

До ре­чі, 16 жов­тня зап­ла­но­ва­но ос­вя­чен­ня двох хра­мів у Ли­сянсь­ко­му ра­йо­ні.

Те­тя­на БОЙ­КО

boyko_tatyana_21@mail.ru, 097-155-10-56

Від­крив свят­ко­ву про­це­сію, при­у­ро­че­ну до юві­лей­но­го 200-річ­чя по­жеж­ної охо­ро­ни  Чер­ка­щи­ни, тю­нін­го­ва­ний ви­со­коп­ро­хід­ний ав­то­мо­біль ГАЗ-69.

За ним слі­ду­ва­ли по­жеж­на боч­ка із дзво­на­ми й дра­би­на­ми, ка­тер на по­віт­ря­ній по­душ­ці «Пе­гас» та ін­ша по­жеж­но-ря­ту­валь­на тех­ні­ка. Про­ї­ха­ла міс­том та­кож по­жеж­на ма­ши­на 50-річ­ної дав­нини, яка ще й  до­сі ви­їж­джає на вик­ли­ки. Усьо­го цен­траль­ною ву­ли­цею міс­та до Чер­кась­кої об­лас­ної фі­лар­мо­нії прой­шло 11 оди­ниць тех­ні­ки.

До­сить сим­во­ліч­ним є те, що цьо­го ро­ку День ря­тів­ни­ка збігся зі свя­том іко­ни Бо­жої Ма­те­рі «Не­о­па­ли­ма ку­пи­на», яка є сво­є­рід­ною свя­ти­нею для лю­дей, що бо­рють­ся з вог­нем.

Пам­'ят­ник із зоб­ра­жен­ням вог­не­бор­ця, який від­кри­ли та ос­вя­ти­ли спе­ці­аль­но до свя­та,  те­пер сто­я­ти­ме пе­ред вхо­дом до Го­лов­но­го  уп­рав­лін­ня МНС у Чер­кась­кій об­лас­ті.

При­ві­та­ти на­ших ря­ту­валь­ни­ків із про­фе­сій­ним свя­том при­ї­хав ди­рек­тор Де­пар­та­мен­ту дер­жав­ної по­жеж­ної без­пе­ки Мі­ніс­терс­тва Ук­ра­ї­ни з пи­тань над­зви­чай­них си­ту­а­цій та у спра­вах за­хис­ту на­се­лен­ня від нас­лід­ків Чор­но­биль­ської ка­тас­тро­фи Ва­силь Ан­дрі­єн­ко,  ро­дом із Чер­ка­щи­ни.

Юлія ФОМІЧОВА
Yulcha3193@rambler.ru
097-647-93-27

6 червня на черкаському пляжі спортивно-розважального комплексу «Бочка» пекло сонце. Однак це не завадило найсильнішим юнакам та найкрасивішим дівчатам – курсантам Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України – влаштувати високого рівня спортивно-розважальне шоу «Богатир-рятівник-2010».
Змагання, що проводилися в шість етапів, демонстрували командний дух та особисту міць курсантів. Хлопці парами тягнули за собою пожежний автомобіль вагою 7,5 тонни за допомогою двох канатів, перекидали колеса з повних обертів вагою 300 кілограмів тощо. Родзинкою свята були виступи дівчат із групи підтримки та перенесення їх по четверо на пожежній каруселі.
Програма свята була традиційною, адже подібні змагання проводяться вже третій рік поспіль. У майбутньому керівництво академії планує залучити до участі в змаганнях інші навчальні заклади Черкащини та їхнього міністерства. У змаганнях взяло участь чотири факультети, загалом – 24 учасники.
– Протягом тривалого часу ми відбирали найкращих спортсмениів, які тепер однозначно готові до бойових дій під час надзвичайних ситуацій, – зазначив підполковник служби цивільного захисту т.в.о. проректора з виховної роботи Валентин Бузько.
У тому, що учасники готові до будь-яких екстремальних ситуацій, на власні очі переконалися всі присутні, для яких було створено максимально комфортні умови для перебування на святі: дітям – морозиво, дорослим – традиційна козацька каша.
– Це – цікаво, це – розвиток силових можливостей, це – захопливо для глядачів, це – реклама навчального закладу, – задоволений черкаським святом богатирської сили заслужений майстер спорту, почесний суддя змагань Віктор Юрченко.
Кращим богатирем було визнано курсанта факультету оперативної діяльності Євгена Москальця. Перемога для нього – підтвердження своїх сил.
– Я не боровся за себе, я боровся в команді, – сором'язливо говорить юнак-богатир.
Керівництво пожежної академії переконане: воно популяризує спорт, здоровий спосіб життя та традиції українського народу, адже нащадків Піддубного та Жаботинського багато серед звичайних українців: вони щодня доводять свою мужність, міць і звитягу, заступаючи на бойові чергування, покладаючи свою силу та витривалість на вівтар безпеки співвітчизників.
– Традиції богатирських змагань серед майбутніх вогнеборців існували завжди, – зазначив т.в.о. ректора АПБ ім. Героїв Чорнобиля МНС України полковник служби цивільного захисту Микола Кришталь. – Крім того, чим більше людина зайнята, тим більше від неї користі в майбутньому.