Тетяна РОГОВСЬКА

– Кафедра інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зовсім молода, адже функціонує з вересня 2010 року. На що робите ставки? Яким чином можна зацікавити молодь іти навчатися саме на вашу кафедру?
– Тим, що інтелектуальна власність – це специфічна категорія знань. Жодною мірою це не означає якусь її меншовартість. Навпаки, її специфічність у тому, що абітурієнт, а потім і випускник, володіє сумою знань з економіки, права, історії, гуманітарних та спеціальних циклів дисциплін. Відповідно до нормативно-правової бази, немає значення, за яким напрямком підготовки абітурієнт на нашу спеціальність отримав бакалавра. Тобто це й філолог, й фізик, і хімік, і біолог. На нашій кафедрі є і юристи, й історики, і філологи. Саме в багатопрофільності полягає великий плюс спеціальності «інтелектуальна власність».
– Студент закінчив навчання. Де його чекають і де база знань, яку ви даєте, затребувана?
– Скрізь. Наприклад, в органах державної влади й управління. Наш випускник Олександр Подкоритов очолює один із відділів Черкаського ЦНТІ. Анастасія Ремех працює телеведучою на ТРК «ВІККА». Наші студенти можуть працювати в силових структурах, скажімо, в обласному управлінні МВС, у спеціальній лабораторії, яка займається експертизою об'єктів інтелектуальної власності під час судових спорів, на будь-якому підприємстві, де є виробництво. Наш фахівець може захищати й авторські права, і права промислової власності, і нетрадиційні об'єкти промислової власності. Наші студенти, якщо прийшли до нас із бакалаврату по правознавству, підробляють адвокатами. Можна бути повіреним у справах інтелектуальної власності.
– Яку базу знань отримує студент за півтора роки навчання?
– Ми спеціально розширили термін навчання в магістратурі з року до півтора. Ми набираємо абітурієнтів на нашу спеціальність із рівня освіти «бакалавр» за різними напрямками підготовки. Тому перший семестр є семестром адаптації, адже приходять і філологи, і біологи, і хіміки. У нас є десять бюджетних місць, студент отримує стипендію і паралельно за ці кошти він може вчитися заочно й отримати диплом спеціаліста за тим напрямком, де він отримав «бакалавра». Вигідно за півтора роки отримати дві вищі освіти.
– Невже у сучасному світі охорона прав інтелектуальної власності неважлива? Чи інтелектуальної власності просто немає?..
– Безсумнівно, є. Скільки наших фахівців працює за кордоном. Ми ще трішечки не доросли до глибокого усвідомлення того, що, крім такого капіталу, як гроші, є таке поняття, як інтелектуальний капітал. І він значно важливіший за капітал матеріальний. Чому? Бо якщо є розум, то гроші ти завжди знайдеш, як заробити. А якщо розуму не буде, то які б у тебе гроші не були, ти їх із толком для себе ніколи не витратиш.
– Піратство або контрафакт у сфері інтелектуальної власності – це питання на слуху. То які механізми захисту авторських та суміжних прав?
– Основна причина піратства – економічна. Чому у західноєвропейських країнах, у США немає контрафактів? Тому що рівень економічного життя цих країн значно вищий за наш. І люди можуть заплатити за ліцензійний диск або програму. Але не кожен українець може віддати за ліцензійний диск 300-400 грн. Якщо існує такий самий, піратський, за 20 грн. Можна звинувачувати населення, але ж іде провокація з боку власників прав на об'єкти інтелектуальної власності. Кон'юнктура говорить, що не може пересічний українець купити ліцензійну програму Windows за 4 тисячі гривень. Якщо ми сьогодні проведемо соцопитування, то 95% населення користується контрафактом. І причина цьому проста – немає коштів.
– Наскільки часто посилання на сайт ігнорують і як сайт може захистити свої права?
– Не забувайте, що інформація є цінною лише тоді, коли вона доступна. Тому якщо ми закриємо або обмежимо доступ до інформації, то який тоді в ній сенс? Найголовніший захист інтернет-інформації – це сумління людини. Коло фахівців з інтелектуальної власності і їх наукова продукція відомі одне одному. І якщо той же студент або не дуже сумлінний колега використовує інформацію без посилань, то вона одразу кидається у вічі. І найгірше покарання для цієї людини – це те, що її просто витісняють із кола фахівців та знавців і перестають спілкуватися.
– Як часто справа доходить до суду?
– Судова тяганина між TM Sobieski й «Златогором» триває дев'ятий рік. TM Sobieski звинуватили «Златогор» у тому, що вони запозичили без їхньої санкції форму пляшки. На що «Златогор» відповів, що вони на ринку з 1896 року, коли TM Sobieski ще взагалі не існувало.
– Інтелектуальна власність – це прибутково сьогодні?
– Інститут Патона розробив систему очистки води від катастроф, які ми бачили в Мексиканській затоці. За безцінь її купили голландці і перепродали за мільярди американцям. Якби університет мав статус господарської одиниці, щоб ми могли реалізовувати свою інтелектуальну власність, видавати підручники, то тоді і люди були зацікавлені. А державній установі складно все це реалізовувати. Каліфорнійський університет за рік на об'єктах інтелектуальної власності, за словами їхніх представників, заробляє до 10 млн. доларів. Бо в них університет – це знання і лабораторія, а найголовніше для них – створити свою фірму при університеті, яка займається об'єктами інтелектуальної власності.

Михайло МАЛІНІН

Із приходом весни та потеплінням пожвавлюється і ринок праці Черкащини. Органи місцевої влади більш активно залучатимуть безробітних до благоустрою міст та сіл. Вони обрізатимуть і білитимуть дерева, прибиратимуть узбіччя доріг, упорядковуватимуть сміттєзвалища тощо. Побільшає роботи і в аграріїв, у яких уже розпочинається посівна, тому вони потребуватимуть більше робочих рук.

– Аби якомога більше безробітних черкащан охопити громадськими роботами у рамках акції «Рідна земля», центри зайнятості передали інформацію про чисельність безробітних до кожної сільради. Щоб місцева влада знала, скільки безробітних проживає на території села, на яких вона може розраховувати. Крім того, служба зайнятості вже закупила мотокоси, пилки, газонокосарки та інший необхідний інвентар, який допоможе навести лад майже в кожному місті та селі Черкащини, – зазначає перший заступник директора Черкаського обласного центру зайнятості Марина Сорокіна.
Цього року сільські ради області на оплату громадських робіт передбачили близько півмільйона гривень. Окрім того, частину грошей виділять центри зайнятості та роботодавці. Протягом року до громадських робіт планують залучити близько 26 тисяч безробітних.
Кожен безробітний черкащанин самостійно вирішуватиме, чи взяти участь у громадських роботах, чи від них відмовитись. Разом із тим є категорія безробітних, які не мають освіти або працювали на роботах, що не вимагають спеціального фаху та перебувають на обліку більше 9 місяців, наприклад, прибиральники, підсобники і т.д. Тому для них громадські роботи, за законодав-ством, є «відповідною роботою». У випадку, якщо протягом року такі безробітні двічі відмовляться від участі у громадських роботах, їх можуть позбавити допомоги по безробіттю.
За участь у громадських роботах безробітні отримуватимуть не нижче мінімальної зарплати, яка нині становить 1073 грн. У випадку, якщо вони пропрацюють менше місяця, зарплата вираховуватиметься пропорційно.
Разом із тим навесні традиційно збільшується попит на сільгосппрацівників.

Ірина Кіркіна, директор консалтингового агентства «Персонал»:
Навесні на ринок праці впливатиме ряд факторів. З одного боку, збільшиться кількість шукачів роботи за рахунок випускників вузів, особливо їхня кількість значно зросте влітку. Також навесні значно активізується агросектор та будівельна галузь, тому зростає попит на сезонних працівників. Ці галузі тягтимуть за собою й інші суміжні галузі. Наприклад, весняно-польові роботи позитивно впливатимуть на ріст продажу добрив, засобів захисту рослин, насіння і так далі. А будівництво сприятиме виробництву та продажу лакофарбової продукції і будівельних матеріалів. Тому фірми, які займаються цими видами діяльності, сезонно збільшуватимуть кількість своїх працівників. Із наближенням футбольного чемпіонату «Євро-2012» пожвавлюватиметься сфера послуг та туризм. У зв'язку з цим, значну частину працівників «відтягне» на себе Київ. Тому у багатьох черкащан, які всю зиму просиділи без роботи, зараз з'явиться шанс працевлаштуватись».

Михайло МАЛІНІН

На Черкащині вже завершилась реєстрація випускників на зовнішньо незалежне оцінювання. До 5 березня цього року ті школярі, які допустили помилки при реєстрації, ще мали можливість їх виправити. Цьогоріч освітяни нарахували в області 9255 одинадцятикласників, це більше у півтора рази, ніж торік, тоді їх було менше шести тисяч. Станом на 3 березня на ЗНО зареєструвались 7883 одинадцятикласники, це 85% від їхньої загальної кількості.

– Найкраще реєстрація на зовнішньо незалежне оцінювання пройшла у Ватутіному, там до вишів планують вступати 97% випускників, та Каневі – 95%, найгірше – в Уманському районі, де зареєструвалось лише 73% одинадцяти-класників, – підбиває підсумки заступник начальника Головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації Валерій Данилевський. – Найбільшим попитом у випускників, окрім обов'язкових української мови та літератури, користувались історія України, математика і біологія.
Аби підвищити контроль, під час цьогорічного ЗНО на деяких пунктах тестування планують установити відеокамери, щоб абітурієнти не списували.
Цього року вступна кампанія до вищих навчальних закладів трохи відрізнятиметься від попередніх. Міністерство освіти та науки вирішило не повертатись до системи електронного вступу. Тоді кожен випускник мав можливість подати документи до вузу в електронному вигляді.
Після цього практично в он-лайн-режимі подивитись, скільки осіб узагалі подало документи до обраного вузу на ту чи іншу спеціальність та які у них бали по ЗНО.
Цьогоріч замість цього кожен вуз на своєму сайті буде вивішувати певну інформацію, саме зараз вирішують конкретний перелік відомостей.
Окрім того, про хід вступної кампанії в області можна буде дізнатися і на сайті Головного управління освіти та науки Черкаської обласної державної адміністрації guon.at.ua. Ще однією цьогорічною новацією є те, що абітурієнту підвищили прохідний бар'єр із профільних предметів до 140 балів, раніше з усіх протестованих предметів необхідно було набрати не нижче 124 балів.
До того ж буде змінений календар вступної кампанії. У зв'язку з проведенням футбольного чемпіонату «Євро-2012» навчальний рік для випускників закінчиться раніше: в одинадцятикласників – 3 травня, а у дев'ятикласників – 11 травня. Школярі інших класів навчатимуться до 25 травня.

Микола Зажирко, директор Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу, заступник голови ради ректорів (директорів) ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Черкаської області:
Нарешті ми подолали «демографічної кризу» серед випускників. Цього року їх значно більше, тому черкаські ВНЗ отримають і більше абітурієнтів. Окрім того, технікуми та коледжі матимуть більше переваг завдяки нижчій «планці» прохідного бар'єра із ЗНО по профільних дисциплінах – не 140 балів, а лише 124. Тому думаю, що у навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації цього року проблем із кількістю абітурієнтів не буде».

Наталія Казарінова, ректор Східноєвропейського університету економіки і менеджменту:
Сьогодні, подаючи документи до ВНЗ, абітурієнт часто має єдину мету – вступити «хоч кудись». Випускники особливо не замислюються над тим, що вони робитимуть через чотири-п'ять років… Держава теж часто витрачає кошти на підготовку фахівця і не несе відповідальності за його працевлаштування. А деякі абітурієнти вже напевне знають, що ніколи не працюватимуть за спеціальністю або ж узагалі працюватимуть у іншій країні… Ми та інші вузи щодня отримуємо по кілька десятків листів від різних установ і організацій, які просять підтвердити справжність диплома».

Тетяна РОГОВСЬКА

Вакансій більшає. Безробітних меншає?..
Ринок праці відроджується. По області збільшується кількість заявлених вакансій від роботодавців. На початок року їх було 288, а на 1 червня ми маємо 917. Так, зменшується кількість працівників, які перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості, тобто перебу-вали в адмінвідпустках або працювали в режимі неповного робочого дня. Якщо в 2009 році таких було 68 тисяч осіб, 201 – 54 тис., то на сьогодні ця цифра зменшилася до 13,2 тисячі осіб. Про це заявив заступник начальника ГУ праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА Микола Ткаченко. Із 25,8 тисячі незайнятого населення, яке було зареєстроване у Центрах зайнятості на початку року, на 1 червня ця цифра зменшилася до 23,9 тисячі.

Створюємо – ліквідовуємо
Нові робочі місця можна створювати там, де є нові виробництва, упевнений Микола Ткаченко. Так, за п'ять місяців цього року в області було створено 11725 нових робочих місць. І за цей же період ліквідовано 10204 робочих місця. У десяти районах із 26 кількість ліквідованих робочих місць перевищує кількість створених.
– Ми розповідаємо випускникам, що в таких фахівцях, як бухгалтери, економісти, юристи, вчителі в нашому регіоні потреби немає, – констатує Микола Ткаченко. – Область реально потребує 1,5 тисячі лікарів. Ми й досі не можемо наситити ринок електрогазозварювальниками, слюсарями, електриками.
Часто кадрові агентства працюють нелегально, запозичуючи вакантні місця в Центрі зайнятості. Вони беруть оголошення в газеті, пропонують його безробітному і за це встановлюють платню – від 40 до 200 грн.

Гроші на перенавчання
Центрам зайнятості для перенавчання на рік передбачено 2,4 млн. грн., із яких уже витрачено 1,5 млн. грн. Так, аби пройти перенавчання, до центрів зайнятості звернулися 48 тисяч осіб. Воно є безкоштовним.
Для тих, хто має вищу освіту, служби зайнятості пропонують курси підвищення кваліфікації за напрямами: менеджер малого бізнесу, маркетинг, організація бізнесу, менеджер страхової справи. Більшість заявок на перенавчання саме за робітничими професіями.
Вартість шести місяців навчання на електрогазозварника становить 3200 грн.; кранівника (4 місяці) – 1725 грн., інформаційні технології в бухгалтерському обліку (2 місяці) – 900 грн.
Ректор Східноєвропейського університету економіки і менеджменту (СУЕМ) Наталія Казарінова наголосила на тому, що в університеті можна пройти перенавчання з усіх напрямів економіки, менеджменту, дизайну, перекладу, інформаційних систем, туризму та ін.
– Друга вища освіта – це індикатор, який визначає, потрібні людині знання, чи ні, – вважає директор інституту міжнародної та післядипломної освіти СУЕМ Сергій Савченко. І визнає, – кількість охочих отримати другу вищу освіту в області зменшилась. Перенавчатися приходить 15% молоді і 85% тих, кому далеко за 30. Микола Ткаченко визнає, що тим, кому за 45, важче працевлаштуватися, не беручи до уваги бюджетну сферу, наприклад, лікарів, більшість яких пенсійного віку. Щодо робочих спеціальностей, то попит залишається стабільним. В основному перенавчаються за напрямками: економіка, бухгалтерський облік та менеджмент організацій. Робочі спеціальності – перукарі, візажисти, манікюрниці – користуються більшим попитом. Перенавчаються найчастіше перекладачі, ті, хто давно закінчив технікум.
Поширеним явищем є так звана човникова трудова міграція, коли роботодавці змушені щодня возити трудову силу із навколишніх сіл і районів області. За таким принципом працюють Ватутінський хлібокомбінат, Миронівська птахофабрика, “Світ ласощів”, Геронимівський агротепличний комбінат.
Окремою проблемою є працевлаштування студентів і школярів улітку. Так, якщо минулого літа вони могли працювати у парках, на продажу морозива або розношуванні телеграм, то нині підприємств, готових надати таку роботу, майже не залишилось.

Візьміть мене!
Якщо в січні цього року на одну вакансію претендувало 89 осіб, то сьогодні – це 26 осіб. У Золотоноші на одну вакансію претендує 423 особи, Ватутіному – 200, на Христиніщині – 178, Драбівщині – 102.

Тетяна Мартинова
050-447-52-11
Vch14@yandex.ru

Уже цього тижня випускники шкіл області почнуть складати тестування із зовнішнього незалежного оцінювання, аби вступити до вищого навчального закладу. Значна частина сучасних абітурієнтів обирає свою майбутню професію, покладаючись на життєвий досвід батьків, або вступають до вузу за компанію із друзями. Іншим байдуже, який отримати фах, головне – здобути вищу освіту. У результаті дипломовані спеціалісти приходять не на робоче місце, а прямісінько до центрів зайнятості. Вони виявилися не потрібними на ринку праці або ж не конкурентоздатними. Спробуймо проаналізувати, як грамотно сьогодні обрати спеціальність, аби після п'яти років навчання не залишитися безробітним.

Непотрібні  спеціалісти
Торік до центрів зайнятості області із черкаських вишів прийшло 1386 випускників. Цього року – звернулося 238 випускників черкаських вузів. Досить проблематичним сьогодні є працевлаштування випускників економічних спеціальностей. Серед фінансистів, економістів, бухгалтерів, менеджерів, які звернулися до служб зайнятості, роботу отримав лише кожен третій-четвертий.
– Це ті молоді люди, що отримали професію, але виявились непотрібними ринку праці. Це даремно витрачені кошти їхніх батьків, – коментує директор обласного центру зайнятості Володимир Вовченко. – Дитина обрала не ту спеціальність і не знайшла себе на ринку праці.
Українська вища освіта працює в умовах ринкової економіки. Вузи змушені заробляти кошти, а тому збільшують кількість платних місць на престижних спеціальностях, які мають попит серед абітурієнтів і за навчання на яких батьки готові платити гроші.
– Якщо батьки самі оплачують навчання дитини, то мають право вчити її на спеціальності, яку вони обрали. Але батьки самі й відповідатимуть за те, що їхня дитина, отримавши диплом, не знайшла роботу і виявилася не-потрібною на ринку праці, бо він перенасичений юристами, фінансистами чи економістами і так далі, – пояснює ректор Черкаського державного технологічного університету Юрій Лега.
Обираючи модну професію, ви аж ніяк не забезпечите собі гарантоване працевлаштування. Але при тому, що спеціалістів певних напрямків справді надлишок, висококласних фахівців не так багато. Хто довіриться юристу, який закони востаннє бачив на шпаргалках і забув про них відразу ж після сесії? Хто довірить своє здоров'я молодому лікареві, що прогулював пари, а потім платив за іспити? Ланцюжок «престижний диплом – гарна робота» продовжує гіпнотизувати, незважаючи на те, що реальна картина трохи інша. Нині документ про вищу освіту сам по собі не гарантує майже нічого, проте може бути гарним додатком до знань, таланту, працелюбності до правильно обраної сфери діяльності.

Як обрати фах
Голова громадської організації «Об'єднання роботодавців Черкас» Володимир Ходак радить сьогоднішнім абітурієнтам самостійно проаналізувати ринок праці нашої області. Дізнатися, які підприємства й організації працюють на Черкащині, визначити ті з них, на яких хотів би працювати сьогоднішній абітурієнт, дізнатися, які позиції і перспективи цих підприємств на ринку. Й обирати свою професію, виходячи лише з потреб ринку праці.
– Однак визначитися із фахом не достатньо. Необхідно обрати вуз, який найкраще готує фахівців з обраної вами спеціальності. Для цього проаналізуйте, який викладацький склад працює у навчальному закладі, яка там матеріально-технічна база, який відсоток випускників цього вузу працевлаштовується. Лише проаналізувавши усі ці позиції, відносьте документи до обраного вишу, – ділиться Володимир Ходак.
На переконання ректора Черкаського державного технологічного університету Юрія Леги, хороші шанси із працевлаштування мають фахівці у галузі промислового і цивільного будівництва.
– Усі наші випускники, які отримали цю спеціальність, працевлаштовані. Більше того, в Уманському районі їх навіть забезпечують житлом. Дуже перспективний напрям інформаційних технологій. Наших випускників цього факультету запрошують працювати в усі сфери економіки. Хлопців варто віддавати вчитися на інженерні спеціальності, бо такі фахівці завжди затребувані, – радить Юрій Лега.
Передбачити, як зміниться українська економіка протягом найближчих п'яти років, сьогодні важко, тож і прогнозувати, хто потрібен буде на ринку праці, також не просто.

Хто затребуваний
на ринку праці
За словами Володимира Вовченка, 57% від заявлених торік на ринку праці області вакансій були вакансіями для фахівців робітничих професій, 22% – для спеціалістів, які мають вищу освіту. Тож, можливо, і недоцільно витрачати роки та батьківські гроші, на здобуття вищої освіти.
Сьогодні на ринку праці області є попит на фахівців інженерних спеціальностей (пов'язаних із роботою з металом, із будівництвом), медичних спеціальностей, кваліфікованих робітників масових робітничих професій (слюсарів-ремонтників, електрогазо-зварників, електромонтерів, водіїв, столярів, токарів, трактористів).
На Черкащині не вистачає спеціалістів сільськогосподарських спеціальностей. Потрібні зоотехніки, ветеринари та агрономи.
– Скоро шукатимемо фахівців цих спеціальностей по всій Україні. Із кожним роком сільськогосподарська галузь потребуватиме все більше й більше таких фахівців, – каже Володимир Вовченко.
Серед випускників вищих навчальних закладів найбільш затребувані випускники медичних закладів освіти, які мають спеціальності «лікувальна справа», «сестринська справа», «акушерська справа». Найбільше роботодавці області потребують таких спеціалістів: бухгалтер, економіст, менеджер зі збуту та постачання, менеджер в оптовій та роздрібній торгівлі, економіст, інженер, фармацевт, інженер-програміст, інженер-конструктор. Однак, на жаль, рівень кваліфікації випускників вузів за цими спеціальностями часто не задовольняє потреб ринку.

Найпотрібніші професії області:
будівельні спеціальності;
ІТ-спеціаліст;
інженер (інженер-програміст, інженер-конструктор);
бухгалтер;
менеджер зі збуту та постачання;
менеджер в оптовій та роздрібній торгівлі;
медики (лікувальна справа, сестринська справа, акушерська справа);
фармацевти;
слюсарі-ремонтники;
електрогазозварники;
водії;
столярі;
токарі;
зоотехніки;
ветеринари;
агрономи;
трактористи.

Михайло МАЛІНІН
— misha@ukr.net

Із середини січня 15 учнів 5-9 класів зі школи у селі Сотники Корсунь-Шевченківського району змушені їздити на навчання до інших шкіл, зокрема і в райцентр. Наляканий пенсійною реформою директор школи пішов на пенсію за вислугою, а четверо вчителів вирішили перевестись працювати до сусідніх шкіл, де більша кількість дітей та навчальних годин. У результаті у Сотниках залишилось навчатись лише 6 дітей початкових класів.

Загалом у Корсунь-Шевченківському районі достроково вийшли на пенсію 20 учителів. Це найбільша їх кількість по всій області. За даними Головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації з вересня по грудень заяви про вихід на пенсію за вислугою років написало 173 педагоги Черкащини, хоча у попередні роки такі випадки були поодинокими.
Масовий вихід педагогів на пенсію, учителі та директори шкіл пояснюють страхом перед пенсійною реформою. Відпрацювавши 25 років у школі, вчитель має право оформити пенсію за вислугою років. Тому багато освітян боялося, що взагалі скасують вислугу або піднімуть пенсійний вік.
– Із нашої школи на пенсію за вислугою пішло двоє вчителів. Одній із них у січні виповнилось 55 років, але, побоюючись збільшення пенсійного віку для жінок, вона ще в грудні пішла на пенсію за вислугою років, а зараз переоформляється на пенсію за віком, – зазначає директор Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №28 Тетяна Андріївна Скорик.
Крім того, більшість учителів передпенсійного віку останні роки намагалася працювати більше ніж на ставку, щоб заробити вищу пенсію. А зараз через зменшення кількості учнів у вчителів скорочується кількість навчальних годин, відповідно знижується зарплата. Тому цим педагогам уже не було на що сподіватися, і вони оформлялись на пенсію. Разом із тим, за словами першого заступника начальника Головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації Галини Гаврилюк, нині вчителям роз'яснили основні положення пенсійної реформи, тому у січні процес їхнього виходу на пенсію практично зупинився.
Як пояснила «Вечірці» заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області Світлана Богословська, скасовувати вислугу вчителям ніхто не збирається. Навпаки, законопроектом №7455 учителям при виході на пенсію передбачається виплачувати одноразову грошову допомогу у розмірі 10 призначених місячних пенсій.

Тетяна БОЙКО
boyko_tatyana_21@mail.ru,
067-470-83-92

Три місяці в Черкаській школі №34 точиться війна між учителем (до речі, депутатом Придніпровської районної ради) та учнями. Жінку звинувачують у знущаннях над дітьми.

Батьки ображених п'ятикласників підняли на ноги вже все місто: написали листи-скарги в Головне управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації, у Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаського міськвиконкому, міському голові Сергієві Одаричу.
– Сьогодні моє життя перетворили на цькування. Навіть не знаю, із чого все почалося, – мало не плаче заступник директора з виховної роботи, вчитель російської мови, зарубіжної літератури та етики Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №34 Ірина Ільченко. – Я зараз на лікарняному: після цього конфлікту у мене вже не перший гіпертонічний криз трапляється.

Кидала у дітей віником та залізним совком
Приводом до скандалу стало те, що в одного із хлопчиків, Артема Прилуцького, декілька тижнів поспіль боліло вухо. Він довго приховував від мами правду. Але, коли мама продовжувала наполягати на своєму, він розповів, що його смикнула вчителька.
– Я навіть забула про те вухо, – пригадує мама Артема Наталія Прилуцька. – Та, коли пішла до школи, щоб знайти книгу сина з російської мови, запитала заразом Ірину Борисівну про випадок із вухом. Але вчитель заперечувала.
Свідком сварки між учителем та мамою учня стала шкільний психолог Юлія Битько. Вона тоді перебувала в сусідньому кабінеті.
– У коридорі стояв такий страшний крик, що я подумала, що це б'ються діти, й вибігла розбороняти, – розповідає вона. – Жінка кричала, що Ірина Борисівна мало не відірвала її синові вухо.
Але Юлії Битько здалося дивним, що з'ясувати все, що сталося, Наталія Прилуцька прибігла лише через два місяці.
– Якби з моєю дитиною щось трапилося, я б не чекала скільки часу, а прийшла б на наступний день, – продовжує психолог. – Крім того, вона не могла пояснити чітко, що саме і коли трапилося, а це якось незрозуміло й нелогічно.
Після цього почали підніматися на поверхню й інші скарги на адресу вчительки.
– Одного разу вчителька кинула в нас віником, – говорить п'ятикласниця Оксана Дем'яненко. – Мені пощастило, що я вчасно відхилилася й він пролетів повз мене.
– Якби вчителька зачепила б котрусь із моїх дочок, я б цього просто так не залишив. Я б не з'ясовув усіх обставин, а мовчки звернув би шию, – кричить розлючений батько Анастасії та Оксани Олександр Дем'яненко.
Голова батьківського комітету п'ятого класу Світлана Білосудцева також обурена поведінкою вчительки.
– Ірина Борисівна кидала в дітей залізним совком! А якби він випадково поранив когось із дітей? Була б трагедія! – говорить вона. – Діти зараз у розпачі, тому що вони раніше не бачили такого ставлення до себе. Останнім часом вони вже записують усі інциденти на мобільний телефон.

«Вона нас б'є,  але ще не вбиває. Терпіти можна»
Щоб розслідувати цю ситуацію, у школі створили спеціальну комісію. Кожен з учнів у присутності батьків розповідав про ситуацію, що склалася в класі.
Класний керівник Лариса Томенко дуже хвилюється через цю конфліктну ситуацію:
– Перед декретною відпусткою у мене було шість класів, і цей був найулюбленішим. Коли я повернулася на роботу й дізналася, що в цих дітей ще немає класного керівника, я їх просто вимолювала! Я була така щаслива, коли вони дісталися саме мені. А тут трапилася така прикрість із Іриною Борисівною. Я не розумію, що відбувається. Навіть не знаю, що й думати…
Гарної думки про клас і перша вчителька п'ятикласників Валентина Гамяніна.
– Я не могла залишатися осторонь цієї ситуації. У мене ж душа болить за цих дітей. Коли учні в поясненнях пишуть: «Вона нас б'є, але ще не вбиває, терпіти можна», – це жахливо. Взагалі, сучасні діти – дуже дратівливі, тому я намагаюся вчити їх усьому хорошому. Через це в мене ніколи не було проблем із цим класом.
А от учитель зарубіжної літератури Ельвіра Гончаренко, яка декілька разів була у них на заміні, не хотіла б потрапити сюди знову:
– Клас складний. Є невеличка група дітей, які заважають проводити урок. Усе б нічого, але, побачивши одного разу, як один із учнів (навіть незручно про це говорити) їв те, що виділялося у нього з носа, я попросила завуча більше не ставити мене на заміни в цей клас. Я з Іриною Борисівною працюю з перших днів відкриття школи. Вона – професіонал, і я не вірю, що педагог зробила те, у чому її звинувачують.
– Я переживу цю ситуацію, переплачу. Не знаю, щоправда, якою ціною це мені дасться, але ж цей бруд колись закінчиться! Найстрашніше те, що я ніяк не можу довести свою невинуватість, – знову не стримується від сліз учителька. – Батьки не йдуть на контакт зі мною. Я знаю, що їх направляють певні люди, що знаходяться значно вище, яким просто потрібні моя посада та години.
Директор Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаського міськвиконкому Ірина Топчій говорить, що в результаті досить серйозного розслідування члени комісії з'ясували, що вчитель образила дітей неетичною фразою, але вона не стосувалася конкретної дитини. Так сталося через безсилля перед обставинами:
– Учитель визнала свою провину, і їй винесли догану, текст якої буде розміщено на сайті департаменту. Натомість те, що вчитель знущалася над дітьми, підтвердити не вдалося, тому що ні діти, ні батьки не могли назвати чітких фактів.

Замість епілогу
Що сталося насправді, відомо лише учасникам конфлікту. Диктофонних записів ми не бачили, медичних довідок, які б засвідчували факт насильства над дітьми, теж. Отже, сказати, що вчителька дійсно винна, я особисто не можу. Звісно, диму без вогню не буває, але, на мій погляд, у будь-якому конфлікті є частка вини обох сторін.

Те­тя­на Мар­ти­но­ва

Tratatanya@gmail.com, 050-447-52-11

Сьо­год­ні ра­зо­вий обід чер­кась­ко­го шко­ля­ра кош­тує чо­ти­ри гривні, у ди­тя­чих сад­ках ма­лю­ки хар­чу­ють­ся три­чі на день за ві­сім гри-вень, а у ясель­них гру­пах – за п'ять із по­ло­ви­ною. Го­ду­ва­ти ді­тей так да­лі не­мож­ли­во – в один го­лос за­пев­ня­ють за­ві­ду­ю­чі дош­кіль­них зак­ла­дів та під­при­єм­ці, які за­без­пе­чу­ють хар­чу­ван­ня в шко­лах.

– Нас смач­но го­ду­ють, але не зав­жди. От учо­ра бу­ла за­пі­кан­ка зі згу­щон­кою. Я б хо­тів, щоб її час­ті­ше да­ва­ли… І цу­кер­ки, а не пе­чін­ку з ри­сом, – ді­лить­ся, до­жо­ву­ю­чи обід, пер­шо-к­лас­ник Чер­кась­кої спе­ці­а­лі­зо­ва­ної шко­ли №17 Ва­дик.

Під­при­є­мець Світ­ла­на Дзю­ба ор­га­ні­зо­вує хар­чу­ван­ня ді­тей у цій та ще п'я­ти шко­лах міс­та. Во­на за­пев­няє: че­рез по­до­рож­чан­ня про­дук­тів кош­тів, ви­ді­ле­них місь­кою вла­дою на хар­чу­ван­ня ді­тей 1-4 кла­сів, не- дос­та­тньо.

– Заз­ви­чай во­се­ни та взим­ку про­дук­ти до­рож­ча­ють, а ми вже за­раз ледве ви­ко­ну­є­мо нор­ми хар­чу­ван­ня на кож­ну ди­ти­ну, – роз­по­ві­дає Світ­ла­на Дзю­ба. – Ми на­ма­га­ти­ме­мо­ся за­без­пе­чи­ти пов­но­цін­не ра­зо­ве хар­чу­ван­ня уч­нів за гро­ші, що ви­ді­ляє міс­то, але бать­ки по­вин­ні ро­зу­мі­ти: як­що ди­тя за­ли­ша­єть­ся у шко­лі на «про­дльон­ку», цьо­го недос­та­тньо.

За під­ра­хун­ка­ми ди­рек­то­ра ПП «Каш­тан-плюс» – од­но­го з най­біль­ших пос­та­чаль­ни­ків про­дук­тів хар­чу­ван­ня для нав­чаль­них та ме­дич­них зак­ла­дів міс­та Га­ли­ни Олек­сен­ко, со­бі­вар­тість шкіль­но­го обі­ду сьо­год­ні скла­дає приб­лиз­но шість грн. Щоб не пе­рек­ла­да­ти оп­ла­ту ди­тя­чо­го хар­чу­ван­ня на бать­ків і по­лег­ши­ти ро­бо­ту під­при­єм­цям, місь­кі по­са­дов­ці обі­ця­ють зня­ти з них оп­ла­ту енер­го­но­сі­їв.

– Зро­зу­мі­ло, що при ни­ніш­ніх ці­нах чо­ти­рьох гри­вень, аби за­без­пе­чи­ти пов­но­цін­ний ра­ці­он шко­ля­рів, не­дос­та­тньо. Як­що бать­ківсь­кі ко­мі­те­ти спіль­но з ад­мі­ніс­тра­ці­єю шкіл ви­рі­шать, що хар­чу­ван­ня тре­ба по­си­ли­ти, во­ни мо­жуть доп­ла­чу­ва­ти за обі­ди, але ми не на­по­ля­га­є­мо на цьо­му, – по­яс­нює пер­ший зас­туп­ник місь­ко­го го­ло­ви Ми­ко­ла Шка­ра­бу­ра. – Ду­маю, ми змо­же­мо час­тко­во ком­пен­су­ва­ти вит­ра­ти під­при­єм­ців, пе­рег­ля­нув­ши по­зи­ції по енер­го­но­сі­ях.

Як­що у шко­лах за чо­ти­ри грн. ма­ють за­без­пе­чи­ти хар­чу­ван­ня ди­ти­ни раз на день, то у сад­ках спра­ва на­ба­га­то гір­ша. Тут ді­тей у дош­кіль­них гру­пах го­ду­ють три­чі на день за ві­сім грн., а в ясель­них – за п'ять із по­ло­ви­ною.

– Ми лише на 60% ви­ко­ну­є­мо фі­зі­о­ло­гіч­ні нор­ми, які виз­на­ча­ють, скіль­ки ма­ля по­вин­но з'їс­ти м'я­са, ри­би, мо­ло­ка та ін­ших про­дук­тів, – по­яс­нює за­ві­ду­ю­ча Чер­кась­ким дит­сад­ком №70 «Нас­ту­ся» Те­тя­на Бу­ла­тець­ка. – Нам ду­же пот­ріб­но, щоб вар­тість хар­чу­ван­ня збіль­ши­ли, бо ми ви­му­ше­ні да­ва­ти ді­тям менш по­жив­ну їжу: біль­ше круп, ово­чів, муч­них ви­ро­бів і мен­ше м'я­са, ри­би, си­ру.

Аби вий­ти із си­ту­а­ції, у цьо­му дит­сад­ку во­се­ни зби­ра­ють із бать­ків бла­го­дій­ні 20 грн. За от­ри­ма­ні кош­ти за­ку­по­ву­ють усі не­об­хід­ні ово­чі. Зро­бив­ши за­пас, дош­кіль­ний зак­лад за­о­щад­жує кош­ти, які пі­дуть на прид­бан­ня м'яс­них та риб­них про­дук­тів.

Ба­жан­ня ме­рії збе­рег­ти ки­ше­ні бать­ків зро­зу­мі­ле і пох­валь­не, ад­же не всі сім­'ї спро­мож­ні доп­ла­чу­ва­ти за шкіль­ні обі­ди й хар­чу­ван­ня ма­лю­ків у дит­сад­ках. Од­нак й еко­но­ми­ти на їжі для ді­тей не мож­на.

До­від­ка. Хар­чу­ван­ня ді­тей у дош­кіль­них нав­чаль­них зак­ла­дах міс­то і бать­ки оп­ла­чу­ють нав­піл. І на­віть як­що бать­ки за­хо­чуть доп­ла­ти­ти біль­ше, аби їх­нє ди­тя їло кра­ще, во­ни не змо­жуть цьо­го зро­би­ти. За­ко­но­давс­тво не доз­во­ляє сад­ку брати в них більш ніж 50% від вар­тос­ті обі­ду.

Те­тя­на РО­ГОВСЬ­КА

redaktor20051@yandex.ru, 096-339-99-42

Із ве­рес­ня Мі­нос­ві­ти Ук­ра­ї­ни роз­по­чи­нає впро­вад­жен­ня про­ек­ту «Сис­те­ма об­лі­ку та від­шко­ду­ван­ня пільг», у рам­ках яко­го за до­по­мо­гою елек­трон­но­го сту­дентсь­ко­го квит­ка бу­дуть від­слід­ко­ву­ва­ти­ся со­ці­аль­ні піль­ги, що на­да­ють­ся сту­ден­там, а та­кож здій­сню­ва­ти­ся їх від­шко­ду­ван­ня з Дер­жав­но­го бюд­же­ту Ук­ра­ї­ни, що доз­во­лить  ско­рис­та­ти­ся дер­жав­ни­ми та ві­дом­чи­ми піль­га­ми.

Про­ект «Елек­трон­ний сту­дентсь­кий кви­ток» ре­а­лі­зу­єть­ся Мі­ніс­терс­твом ос­ві­ти та на­у­ки Ук­ра­ї­ни спіль­но з На­ці­о­наль­ним бан­ком Ук­ра­ї­ни на ба­зі дер­жав­ної ін­фор­ма­цій­но-ви­роб­ни­чої сис­те­ми «ОС­ВІ­ТА» з ви­ко­рис­тан­ням тех­но­ло­гії На­ці­о­наль­ної сис­те­ми ма­со­вих елек­трон­них пла­те­жів (НСМЕП). У рам­ках Про­ек­ту впро­вад­же­но ба­га­то­фун­кці­о­наль­ний елек­трон­ний сту­дентсь­кий (уч­нівсь­кий) кви­ток.

У сту­дентсь­кий вмон­то­ва­но чип

В елек­трон­ний сту­дентсь­кий/уч­нівсь­кий кви­ток вмон­то­ва­но мік­роп­ро­це­сор (чип-мо­дуль), який ви­ко­нує фун­кцію но­сія ін­фор­ма­ції. Зав­дя­ки ви­ко­рис­тан­ню су­час­них за­со­бів за­хис­ту да­них, ін­фор­ма­ція в чи­пі за­хи­ще­на від під­роб­ки та по­ру­шен­ня її ці­ліс­нос­ті. Крім цьо­го, ви­ко­рис­тан­ня елек­трон­но­го квит­ка бло­ку­єть­ся в ра­зі йо­го втра­ти або кра­діж­ки. Елек­трон­ний  кви­ток ви­да­єть­ся піс­ля всту­пу до ВНЗ / ПТУ на весь пе­рі­од нав­чан­ня.

Про­об­раз со­ці­аль­ної кар­тки

Про­дов­жен­ня тер­мі­ну дії елек­трон­но­го квит­ка здій­сню­єть­ся 1 раз на 6 мі­ся­ців по за­кін­чен­ню ек­за­ме­на­цій­ної се­сії. Цей процес здій­сню­єть­ся за до­по­мо­гою сис­те­ми «Арм Ре­єс­тра­ція Сту­ден­та» або че­рез ав­то­ма­ти­зо­ва­ну сис­те­му «ВНЗ». Елек­трон­ний сту­дентсь­кий / уч­нівсь­кий кви­ток встав­ля­ють­ся в ри­дер, і опе­ра­тор фор­мує за­пит на про­дов­жен­ня тер­мі­ну йо­го дії. За­пит не фор­му­єть­ся, як­що сту­дент/учень був від­ра­хо­ва­ний чи йо­го ан­ке­та від­сут­ня в ба­зі да­них.

Елек­трон­ний сту­дентсь­кий/уч­нівсь­кий кви­ток із до­дат­ко­вим без­кон­так­тним чип-мо­ду­лем – це про­об­раз со­ці­аль­ної кар­тки, яка мо­же ви­да­ва­ти­ся всім піль­го­вим ка­те­го­рі­ям Ук­ра­ї­ни.

Мож­ли­вос­ті елек­трон­но­го сту­дентсь­ко­го квит­ка

Пер­со­ні­фі­ка­ція сту­ден­та

Сту­дентсь­кий кви­ток ви­ко­нує фун­кцію до­ку­мен­та, який:

?під­твер­джує осо­бис­тість сту­ден­та;

вка­зує наз­ву, ад­ре­су та кон­так­тну ін­фор­ма­цію ВНЗ, в яко­му він нав­ча­єть­ся.

Пла­тіж­ний інс­тру­мент

Сту­дентсь­кий кви­ток ви­ко­нує фун­кцію бан­ківсь­кої кар­тки, за до­по­мо­гою якої мож­на зня­ти гро­ші в бан­ко­ма­тах, які під­три­му­ють НСМЕП, а та­кож спла­чу­ва­ти по­куп­ки.

На­дан­ня пільг

Елек­трон­ний кви­ток ви­ко­рис­то­ву­єть­ся як про­їз­ний до­ку­мент, що на­дає пра­во на піль­го­вий про­їзд у місь­ко­му па­са­жирсь­ко­му, за­ліз­нич­но­му тран­спор­ті, між­місь­ких ав­то­бу­сах.

За сло­ва­ми на­чаль­ни­ка Цен­тру ін­фор­ма­ти­за­ції Уп­рав­лін­ня На­ці­о­наль­но­го бан­ку Ук­ра­ї­ни в Чер­кась­кій об­лас­ті Ми­хай­ла Ла­пи­гі­на, проб­ле­ма впро­вад­жен­ня та­ких сту­дентсь­ких квит­ків у то­му, що не всі бан­ко­ма­ти Чер­кась­ко­го ре­гі­о­ну мо­жуть пра­цю­ва­ти з кар­тка­ми. Ідуть пе­ре­го­во­ри з бан­ка­ми Ук­ра­ї­ни що­до вста­нов­лен­ня рі­де­рів зчи­ту­ва­ван­ня у бан­ко­ма­тах ін­ших бан­ків. На сьогодні  у Чер­ка­сах та об­лас­ті та­кі кар­тки (сту­дентсь­кий кви­ток) прий­ма­ють у бан­ко­ма­тах та тер­мі­на­лах  Уп­рав­лін­ня На­цбан­ку Ук­ра­ї­ни в Чер­кась­кій об­лас­ті, Чер­кась­ко­му ін­сти­ту­ті бан­ківсь­кої спра­ви, АБ «Екс­прес-Банк», «Імікс-банк»,  Чер­кась­ка фі­лія ВАТ КБ «Хре­ща­тик» , від­ді­лен­ня Бан­ку «Де­марк», від­ді­лен­ня ВАТ «Себ Бан­ку». А емі­тує тіль­кі АБ «Екс­прес-Банк».

Як заз­на­чив Ми­хай­ло Ла­пи­гін, близь­ко 300 та­ких квит­ків ви­дав банк АБ «Екс­прес-Банк» сту­ден­там Чер­кась­ко­го ін­сти­ту­ту бан­ківсь­кої спра­ви.  АБ «Екс­прес-Банк» про­по­нує до 7%  річ­них на за­ли­шок кош­тів на кар­тко­во­му ра­хун­ку сту­ден­та.

За словами Михайла Лапигіна, студенти Інституту банківської справи задоволені введенням таких електронних студентських і нарікань від них не було.

Але зас­туп­ник ди­рек­то­ра з нав­чаль­но-ме­то­дич­ної ро­бо­ти Ін­сти­ту­ту бан­ківсь­кої спра­ви Олек­сандр Про­цен­ко від­зна­чає і по­зи­тив, і не­га­тив в уве­ден­ні та­ких сту­дентсь­ких.

– Це все прог­ре­сив­но й доб­ре для сту­ден­тів і дер­жа­ви, а от для са­мо­го нав­чаль­но­го зак­ла­ду за­над­то за­бю­рок­ра­ти­зо­ва­но, – по­яс­нює Олек­сандр Про­цен­ко. – Аби по­но­ви­ти за­губ­ле­ний кви­ток, не­об­хід­но їха­ти до Ки­є­ва, до то­го ж у шта­ті ву­зу один  пра­ців­ник по­ви­нен зай­ма­ти­ся пи­тан­ня­ми об­лі­ку квит­ків, їх ви­да­чею і по­нов­лен­ня.

Майбутні черкаські абітурієнти почали випробовувати свої знання за допомогою пробного тестування, аналогічного зовнішньому незалежному оцінюванню. Перша його частина, а саме: тести з української мови та літератури, іноземних мов, хімії – пройшли в Черкасах у суботу, 13 березня.

Пунктом прийому всіх випускників, охочих скласти пробні тести з української мови та літератури, хімії, іноземних мов, стали гімназія № 9 і школа №30. Серед учасників тестування, окрім 11-класників, були й випускники минулих років, які після школи не вступили до вузів. Хоча вартість пробних тестів і становила 60 грн., на них прийшло більше випускників, ніж торік – 1135 осіб.
– Після закінчення тестування того ж дня учні дізналися його результати, що дозволило їм відразу побачити свої слабкі місця, – розповідає на своєму блозі http://shkarabura. livejournal.com/16432.html перший заступник міського голови Черкас Микола Шкарабура.
20 березня випускники будуть випробовувати свої знання з історії України, математики, географії, біології та фізики. Місце тестування – гімназія № 9 та школа № 30.

«Pocketbook 901» – це перша електронна книжка для українських школярів, на карті пам'яті якої можна зберігати інформацію з усіх предметів шкільної програми.
Зараз на сайті видавництва «Освіта» вже є 39 файлів електронних підручників для 7-9-их класів загальноосвітньої школи. Це електронні копії паперових підручників, які діти зможуть читати за допомогою нового рідера. Вартість кожного файлу коливається в межах 10,20-10,50 гривні.
Черкаські освітяни електронну книгу ще не бачили. Директор Першої міської гімназії Сергій Айсінов вважає таке нововведення цілком правильним, але трохи передчасним.
– За комп'ютерними технологіями майбутнє, та, щоб вони запрацювали, потрібно створити відповідну матеріальну базу. Зараз же міністерство просто біжить попереду поїзда, – переконаний Сергій Айсінов.
Крім того, є діти, які не сприймають комп'ютерний текст. Саме тому у світі зараз працюють над створенням електронних посібників, які імітують сторінку книги сіруватого чи жовтуватого кольору.
– Якби до електронної книги додавали аудіопрогравач, то це була б інша річ, – упевнений завідувач центру інформаційних технологій Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Ігор Фурник. – Такі книги корисні лише для написання рефератів.
Не в захваті від цієї новинки і директор магазину «Книжковий супермаркет» Оксана Бобинець.
– У батьків є можливість купити підручник для дитини, а від рідера можна отримати одні лише неприємності: погіршення зору, викривлення хребта та неправильну поставу, – говорить Оксана Бобинець.
Тетяна БОЙКО

Представники Черкаської обласної організації Комітету виборців України, Громадянської мережі “Опора” та Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти провели 76 спостережень за зовнішнім незалежним оцінюванням учнів на 38 пунктах тестування і виявили чимало порушень.

– Однозначно, цього року порушень було менше, ніж минулого. Основна їх кількість припала на перше тестування з історії. Але на наші зауваження дуже оперативно відреагували в Українському центрі оцінювання якості освіти, – розповідає керівник аналітичного відділу Громадянської мережі «Опора» Сергій Варич. – Тож уже на наступному тестуванні на тих пунктах, де ми зафіксували порушення, їх усунули.
До найвагоміших порушень спостерігачі віднесли неопломбування приміщень, які не використовувались для проведення тестування, або формальне опломбування їх скотчем чи використання вже опломбованих приміщень; відсутність в аудиторіях годинників, за якими учасники могли б звіряти час, що залишився до закінчення іспиту; траплялися випадки, коли на вході до пунктів тестування не було вивішено списки учасників тестування.
На деяких пунктах перебували сторонні люди (технічні працівники, зварники), зрідка персонал пунктів тестування був надміру прискіпливим та намагався не пропустити на тестування учасників, які забули вдома запрошення або коли між даними паспорта та запрошень траплялися розбіжності.
Втім, спостерігачі зафіксували і випадки, коли через некомпетентність супроводжувачів учасники ЗНО з інших населених пунктів не потрапили вчасно на тестування. Так, у день тестування з біології учасницю тестування з Чигиринського району супроводжувачі доставили в школу № 28 (ПЗР) замість школи №33 (Митниця), внаслідок чого вона запізнилась та не була допущена на пункт тестування.
Спостерігачі констатують, що інструктори та відповідальні за пункти тестування переважно серйозно ставилися до дотримання всіх пунктів, прописаних у технологічних картках. Іноді це трохи уповільнювало процедуру, проте гарантувало, що кількість можливих технічних помилок буде мінімальною.
Проте спостерігачами було зафіксовано декілька спроб інструкторів помінятися аудиторіями після жеребкування. Були зафіксовані випадки порушень і з боку учасників ЗНО, які намагалися списувати, скористатися підручниками, довідковими матеріалами, отримати інформацію з допомогою мобільних телефонів.
Тетяна МАРТИНОВА

Міносвіти скорочує обсяг держзамовлення у вузах. За деякими спеціальностями взагалі не передбачається набір студентів на безкоштовне навчання, за деякими зменшується на 10-50% .
– Основною причиною є зменшення кількості випускників у школах, – розповідає заступник начальника ГУ освіти і науки Черкаської ОДА Іван Шарапа. – Якщо торік школи області випускали 12 тисяч 223 дитини, то цього року їх кількість скоротилась майже на тисячу.
На думку освітян, брак абітурієнтів поповниться школярами, які не складуть ЗНО, та тими, хто вирішив обійтися без вищої освіти. Крім цього, спеціалісти певних професій перенаситили ринок праці, і саме за цими напрямками держзамовлення буде скорочуватися. Викладацький склад ВНЗ заспокоїли – зменшення кількості бюджетних місць передбачено лише на один рік, тому скорочення працівників навчальних закладів не буде.
– Запізніле рішення Кабміну «зламало» плани багатьох випускників. Більшість із них уже визначилася з майбутнім фахом ще взимку, коли учні проходили реєстрацію на складання тестів із профільних предметів за майбутньою спеціальністю, – обурюється директор Першої міської гімназії Черкас Сергій Саєнко. – Із надмірністю зайвих фахівців потрібно було починати боротися ще 8-10 років тому, коли вузи масово почали відкривати нові напрямки підготовки спеціалістів та штампувати майбутніх безробітних.
Крім того, наміри уряду стосовно скорочення дещо розходяться із реаліями сьогодення: на цей навчальний рік призупинили набір перукарів, працівників готельної справи, фотографів, спеціалістів із реклами та декоративно-прикладного мистецтва. Проте, за інформацією відділу статистики обласного центру зайнятості, до п'ятірки наймасовіших безробітних фахівців входять економісти, бухгалтери, менеджери, юристи та педагоги.

Хто потрапив під скорочення
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 14 квітня 2009 р. № 416-р "Про особливості формування державного замовлення на підготовку фахівців та науково-педагогічних кадрів у 2009 році”, передбачаються такі скорочення:
молодшого спеціаліста – 13,7%,
бакалавра – 10,9%,
спеціалістів – 9%,
підготовку кадрів професійно-технічної освіти – 15%.
1) не передбачати державне замовлення на підготовку:
молодших спеціалістів за спеціальностями: діловодство, організація туристичного обслуговування, перукарське мистецтво та декоративна косметика, декоративно-прикладне мистецтво, художнє фотографування, організація обслуговування у готелях, організація обслуговування у закладах ресторанного господарства і торгівлі, виробництво та експлуатація відео- , аудіотехніки та кіноустановок;
бакалаврів за напрямами: документознавство та інформаційна діяльність, туризм, декоративно-прикладне мистецтво, фотомистецтво, готельно-ресторанна справа, реклама і зв'язки з громадськістю (за видами діяльності);
2) зменшення обсягу держзамовлення:
на 50% (для профільних ВНЗ на 10% ) молодших спеціалістів за спеціальностями: економіка підприємства, фінанси і кредит, бухгалтерський облік, правознавство;
бакалаврів за напрямами: економіка підприємства, фінанси і кредит, облік і аудит, право;
не менш як на 10% молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів за іншими спеціальностями;
не менш як на 50 % – докторантури.

Погляд із редакції
Звичайно, скорочення держзамовлення викличе обурення багатьох дітей та батьків, особливо тих, хто не має змоги здобувати професію за гроші. Проте в таких діях Міносвіти є певний позитив. Адже це викорінить радянську звичку наших людей «жити на халяву» і привчить їх до відповідальності за майбутню професію. Бо саме можливість відвідувати безкоштовний дитячий садок, школу, а потім ще п'ять років задарма переховуватись від роботи у ВНЗ виховує фахівців, що відмовляються від направлень на роботу і поповнюють армію безробітних. Цих вихованих власними силами і коштами невдах держава знову повинна взяти на утримання вже у центр зайнятості. А можливість платної освіти привчить свідомо обирати професію, за якою людина працюватиме і відроблятиме витрачені на навчання кредитні кошти або гроші своїх батьків.
Олена ПЕТРОВА