Шкірних справ майстри

хірурги рятують і життя, і зовнішність

eddyvc@ukr.net

Потрапити в лікарню – це завжди біда і для людини, і для її родичів. Особливо коли в трагедії винен не стільки потерпілий, скільки прикрий випадок. В опіковому відділенні Першої міськлікарні рятують не тільки тих, хто отримав опіки. «Фронт робіт» включає значні ушкодження шкіри. Пересадити, приживити шкіру – це вже не проблема для черкаських лікарів, що опанували всі сучасні методи шкірної пластики, які тільки є в Україні.

Три роки на лікарняному ліжку

Той серпневий день 2007 року для 15-річної черкащанки Яни Биченко став фатальним: водій маршрутки, якою вона їхала до Одеси, заснув за кермом, і автівка з усієї сили врізалася в огорожу. Маршрутку розрізало огорожею навпіл, у страшній аварії загинуло двоє. Яні пощастило вижити, та її ноги були потрощені вщент, рука – зламана, стався струс мозку. Свій 16-й день народження вона зустріла на лікарняному ліжку. На ньому їй довелось провести й наступні 3 роки. Дівчина довго лежала в реанімації, ноги буквально збирали і зшивали по частинах, та, незважаючи на всі зусилля лікарів, права нога ніяк не хотіла гоїтись: артерія була розірвана, м'язи й сухожилля – пошматовані, кістки – роздроблені. Пішло запалення, нагноєння, сепсис, згодом – остеомієліт. Постало питання про ампутацію.

– Ми настільки вдячні завідувачу дитячого травмпункту Миколі Запорожцю за те, що зберіг Яні ногу, – каже мама дівчини Тамара Петрівна. – Були консиліуми, приїздили професори з Києва, лікар робив усе можливе, розуміючи, що це – дівчинка, і хай яка та нога в неї буде, але вона буде своя. Яні заново зробили п'яту. Але й це не край – тепер ще треба вкрити ногу шкірою. Над цим працює завідувач відділення Володимир Цапенко, якому я дуже вдячна за увагу та людяність.

– Ситуація складна тим, що на нозі Яни пошкоджено судини та нерви, кровопостачання порушене, тож шкіра приживається дуже повільно, – роз'яснює Володимир Цапенко. – Пересадити її великим шматком – нереально, вона навряд чи приживеться, тому для того, щоб закрити шкірою кісткову конструкцію, ми використовуємо складну багатоетапну пластику шкіри під назвою «стебло Філатова». Подібна методика зазвичай займає кілька місяців.

Для 18-річної Яни світ не обмежується стінами лікарні. Іноді навідують подруги, рятують книжки й журнали. Дівчина полюбляє психологічну літературу, в’яже спицями, тренується в манікюрі, слідкує за собою, дивиться телевізор і завжди в курсі новин.

– Я вже майже півроку лежу в опіковому відділенні, – каже Яна. – До цього була в сусідньому відділенні, в дитячій ортопедії. За три роки перенесла 15 операцій. Ходжу на милицях, скоро почну виходити на вулицю. Шкода, що в мене не було шкільного випускного. Звісно, я планую навчатися далі, й у мене буде студентський випускний, проте вже не буде шансу вийти в бантах і шкільній формі. І короткі спідниці влітку вже навряд чи носитиму...

Живий після 10 тисяч вольт

В опіковому відділенні чимало «невезучих»: хтось через необережність упав у вогонь, хтось ошпарився окропом, обгорів у пожежі, опинився не в тому місці, щось десь поруч зайнялося. Улітку небезпеку становлять багаття, різні прилади під час роботи у дворі, окріп під час закаток. Люди засинають із цигаркою в ліжку, потрапляють в аварії. Утім, декому з потерпілих, навпаки, щастить, бо якось примудряються вижити там, де зазвичай помирають.

18-річний Сергій через власну нерозважливість назавжди втратив привабливу зовнішність. У нього немає частини волосся на голові, частини кісток черепа, а половина обличчя разом із місцем, де колись було око, затягнена суцільним шматком шкіри.

...Трансформаторна будка вабила 16-річного хлопчину вже давно. Чому й навіщо вона йому знадобилася, Сергій не зізнається, та втім, коли звечоріло, підліток пішов там копирсатися. Заліз у будку... Удар струму в 10 тисяч вольт пронизав тіло. Лікарі досі не розуміють, як після такого можна було вижити.

– У хлопця згоріло півобличчя: око разом з орбітою, гайморова пазуха, частина щелепи, лоба, – згадує Володимир Цапенко. – Прогоріла потилиця й спина до хребта. Ми видалили мертві кістки та згорілі тканини, протягом 20-ти операцій затягували узятою з потилиці шкірою уражені місця. Зараз, через 2 роки, хлопець почувається нормально, та обличчя йому вже не повернути.

НАЙСТРАШНІШЕ — ПОЗАДУ

Батько й син

Найстрашніше, що від нещасних випадків потерпають діти. Сім'я з Ватутіного опинилася в опіковому відділенні мало не в повному складі. Вдома лишилася тільки донька, а обпечені тато Олег та маленький Валерик поїхали «швидкою» до Черкас. Тут же, у палаті, й мама Валери, яка доглядає сина та чоловіка. У батька обпечено ноги та руку, в сина – ноги, сідниці, руку, частину голови.

– Я готував до пасіки вулики, хотів просмалити й дістав паяльну лампу, попередньо відігнавши дітей від місця роботи, – розповідає Олег. – Дочка з подругою послухались, а син спершу пішов, а потім повернувся. Стара паяльна лампа загорілась не там, де треба. Валерик, підбігши, потрапив під фонтан полум'я. Я бачив, що спалахнуло, й побіг було по ковдру, щоб збити вогонь, та почув крик сина й повернувся назад. Побіг крізь стіну полум'я, підхопив малого, що лежав на дошках. Виклакали “швидку”. Через день привезли сюди, зробили операцію. Лежимо тут 2 з половиною тижні, малому штучну шкіру наклали, опіки гояться. Усе найстрашніше – позаду...

Назад до привабливості

У черкащанки Галини нещасний випадок стався на виробництві – її розкішне волосся намотало на верстат і зняло скальп. Рани поширились на обличчя й вухо. Лікарі зробили все можливе, аби врятувати зовнішність, на голову пересадили шкіру, проте волосся на ній уже не ростиме. Галина змушена весь час носити хустинки та головні убори.

Але якщо після травми на голові лишається достатньо волосся, то косметичну проблему нерідко можна ліквідувати новим прогресивним методом, який у Черкасах є лише в Першій міськлікарні.

– Цей метод називається дерматензія, – роз'яснює Володимир Цапенко. – Суть його в тому, що під волосся вживляють балончик, який розтягує шкіру доти, доки тієї шкіри не стане достатньо, щоб прикрити ділянки, які в результаті ушкоджень позбулися волосяного покрову.

У такий спосіб у відділенні було повернуто вроду 12-річній дівчинці, яку покусав пес, здерши частину шкіри з голови. Тепер у дитини на місці вимушеної лисини гарненька зачіска. А невдовзі планує оперуватися юнак. Унаслідок отриманої в дитинстві травми його голову вкривають страшні шрами-проплішини. А операція допоможе йому закрити їх і повернути привабливий вигляд.

Перша допомога