«Сувеніри» з відпустки

5 інтимних недуг, які можна привезти з курортних пригод

Трихомоніаз
Вважають, що ним заражено 10% людства, з них майже 20% жінок. Хоча це може бути тому, що у жінок найчастіше є симптоми, тоді як у чоловіків вони не виражені.
Симптоми. Виявляються на 2-10 день після зараження.
У чоловіків:
мізерні білясті або сірі пінисті виділення з сечового каналу, свербіння при сечовипусканні;
прожилки крові у спермі;
симптоми простатиту.
У жінок:
пінисті виділення з піхви;
подразнення, свербіння зовнішніх статевих органів.
Лікування. Антибіотики за схемою (тіберал, наксоджин, трихопол тощо); вітаміни, препарати для імунітету; промивання, фізіотерапія.
Через 7-8 днів після закінчення лікування хворого обстежують. Пацієнт здоровий, якщо трихомонади не знайшли протягом 1-2 місяців у чоловіків і 2-3 місяців у жінок.

Хламідіоз
Виявляється через 1-3 тижні після зараження.
Симптоми
Склоподібні виділення з сечового каналу, частіше вранці, їх колір може бути жовтуватий.
Свербіння або дискомфорт при сечовипусканні, біль і різь у сечовому каналі. Біль у ділянках промежини, поперека, прямої кишки, в низу живота, дискомфорт під час статевого контакту.
Лікування. Антибіотики за схемою (їх визначають за результатами посіву на чутливість до антибіотиків); вітаміни, препарати для імунітету; ферменти; ліки для захисту печінки та для профілактики дисбактеріозу; ванни, клізми, свічки.
Через 20-25 днів після лікування – контрольні аналізи. Виявлять хламідій – проводять контроль раз на місяць протягом 2 місяців.

Гонорея
Виявляється протягом 3-7 діб після зараження.
Симптоми
У чоловіків – різь при сечовипусканні, рясні гнійні виділення біло-жовтого кольору, сеча каламутна, з нитками і пластівцями, часто хочеться «по-маленькому», болюча ерекція, в спермі може бути кров. При хронічній формі – простатит: пульсуючий біль у промежині, температура до 38-39°С.
У жінок симптоми часто відсутні, виявляються вже на стадії ускладнень: сальпінгіт (запалення маткових труб, загрожує спайками й безпліддям), уретроцистит (часто хочеться «по-маленькому», печіння і різь при сечовипусканні), вульвовагініт, ендоцервіцит, ерозія, ендометрит, порушення циклу.

Зменшити ризик зараження на гонорею чоловікові допоможе сечовипускання після незахищеного контакту.

Лікування. Антибіотики, зазвичай кілька різних, вітаміни, ліки для імунітету, ліки для захисту печінки та профілактики дисбактеріозу.
Після лікування 2-3 місяці пацієнта спостерігають у шкірвендиспансері.

Нестандартна гонорея

Недуга може уражати пряму кишку (свербіння, печіння, закрепи, виділення); горлянку і мигдалики (набряк і гнійний наліт); очі (сильний набряк повік, гній, світлобоязнь, виразки на роговиці); кров (гонококовий сепсис).

Сифіліс
Реакція Васермана виявляє хворобу приблизно через 2-3 тижні з моменту зараження або утворення шанкеру.
Симптоми
Твердий шанкер – безболісний щільний «прищ» червоного або рожевого кольору, з ранкою на верхівці, яка може бути вкрита щільним сірувато-жовтим нальотом. Діаметр шанкеру – 1-2 см, виникає він там, де в організм проник збудник (статеві органи, слизові оболонки).
Збільшуються найближчі до шанкеру лімфовузли.
Вторинний сифіліс виникає, коли загоїться шанкер. Симптоми – слабкість, нездужання, головний, суглобовий і м'язовий біль, невисока температура, збільшення всіх лімфовузлів.
Лікування. Антибіотики, переважно пеніцилінової групи, пігулки для імунітету, захисту печінки та ін.
Після закінчення лікування людину спостерігають у шкірвендиспансері від 3 місяців до 3 років залежно від тяжкості хвороби.

Генітальний герпес

Виявляється на 2-10 день після зараження.
Симптоми
Висипання в ділянці геніталій – згруповані невеликі пухирці з рідиною й почервонінням навколо, що сверблять і печуть, через 2-4 дні лопаються, утворюючи мокрі виразки зі скориночками, через 5-7 днів скориночка відпадає.
Слабкість, температура до 38°С, збільшення пахових лімфовузлів, почастішання сечовипускання, головний біль, біль у м'язах.
Лікування. Немає способу повного видалення герпесу з організму. Лікують противірусними пігулками й мазями (герпевір, ацикловір тощо) та підвищують імунітет. Мазі малоефективні, та прийнятні проти свербіння і для загоєння ранок.

Лобкові воші
Симптоми
Свербіння, пухирі, екзема.
Блакитні плями діаметром до 1 см, які швидко зникають.
Темні цятки на білизні – продукти життєдіяльності вошей.
Самі воші.
Лікування. Волосся краще поголити. Клейку речовину, що утримує гниди на волосках, змиє гаряча вода з оцтом. Ліки – сірко-ртутна мазь, ксилол, нитифор, спрей Пакс. Є препарати, такі як бутадіон, які роблять вашу кров отруйною для вошей, але вони не рятують від укусів. Брудну білизну прокип'ятити з розчином соди хвилин 25-30 (бо гниди можуть жити там ще 6 днів). Одяг пропрасувати гарячою праскою, особливо складки. Обстежитися на хвороби, що передаються статевим шляхом – хтозна, кого до вас кусали ваші воші.
Увага! Лікар-уролог Першої міської поліклініки Юрій Чепурний зауважує: чимало чоловіків, які мають якісь статеві інфекції, вважають себе здоровими, бо не відчувають ніяких симптомів. Проте пильнуйте: якщо ваша дружина чи постійна партнерка «не вилазить» із запалень «по-жіночому» – швидше за все, є прихована інфекція й вам обом слід обстежитись. Лікуватись, ясна річ, теж мусять обоє.

Самолікування – шлях до безпліддя й імпотенції
Головлікар обласного шкірвендиспансеру Костянтин Осауленко зазначає:
– Хворий може мати відразу кілька інфекцій. Саме тому без лабораторних аналізів, тільки за скаргами й оглядом, не можна поставити достеменного діагнозу, а отже – ефективно пролікувати. Самолікуючись, можна не до кінця вилікувати хворобу й потім доходитись до серйозних запалень та недуг статевої сфери, ще й попутно позаражати інших.

Хто допоможе
Діагностувати хворобу може уролог чи гінеколог у вашій поліклініці чи приватному кабінеті, він же й лікуватиме, якщо хвороба не венерична. Проте якщо вона таки венерична, лікуватися пацієнта направлять до державного шкірвендиспансеру – за законом, тільки державний лікар має на це право, та й відповідна лабораторія все одно лише там. Приватний заклад порушує закон, якщо пропонує лікуватися в них від венеричних хвороб. Венеричні хвороби – сифіліс і гонорея. Із трихомоніазом не все однозначно: у законодавстві його венеричним не вважають, проте медики його кваліфікують усе ж як венеричну хворобу, бо основний шлях його передачі – статевий, а побутове зараження ним – швидше поодинокі винятки.

Адреса обласного шкірвендиспансеру:
вул. Можайського, 50,
тел. реєстратури – 45-10-68.

Ксенія Шапошник

Залишити коментар

Ваше повідомленя