Тетяна ЄЩЕНКО

Підозріло пророчими виявилися прогнози, що основні гроші на виборах-2012 підуть на задобрювання виборців, а не на підгодівлю купки штабістів чи журналістів. У цьому є своя логіка, бо ще Ніколо Макіавелі визначив, що владоможцю варто задовольняти інтереси простолюдинів, а не еліти.
Бідні та горді опозиціонери вважають нечуваною підлістю установлювати інтимний зв'язок із виборцем за допомогою кілограма гречки. Їхні опоненти відказують, що, перш ніж кепкувати над бідними пенсіонерами, краще згадати про своїх батьків та перевірити – чи є у них в хаті продукти. Цікаво, що в 2008 році уряд Тимошенко сам вдався до безпрецедентного роздавання грошей громадянам, і чомусь теперішні критики режиму тоді не називали це підкупом виборців. Тоді ні в кого не поворухнувся язик обзивати «бидлом» бідних пенсіонерів, які давилися і вмирали в чергах по «юлину тисячу».
Бідні люди стали байдужими до демократії. Третій Президент Ющенко був абсолютно щирим у своєму прагненні відродити історичні пам'ятки Черкащини. Проте черкащани чекали від нього зрушень у економіці та грошей, а не позолочування бань козацьких церков. Щоб бути почутими та зрозумілими в народі, так званим Дон Кіхотам спершу варто вивчити неоковирну мову своїх Санчо Панс і спробувати хоча б зрозуміти їхні інтереси, пересуди та забобони. Ситуація дуже подібна до сусідньої Росії, де провінція не зрозуміла і не підтримала антипутінських протестів «зажраних москвичів», що виходили на мітинги в норкових шапках.
Усі розмови навколо соціальних ініціатив, тисяч та гречки – зайве підтвердження величезного соціального розриву між прошарками суспільства і водночас відсутність відповіді на запитання, як його зменшити та звести до мінімуму. Як би там не було, але добре, що хоч якісь гроші і блага цього року дістануться людям, а не розчиняться в бездонній пащі чергового «Євро» чи довгобуду...

Зустрічі відбудуться:
21 травня – Міський центр розвитку (вул. Благовісна, 170);
22 травня – спеціалізована школа № 28 (вул. Гайдара, 3);
23 травня – Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (бульв. Шевченка, 79);
24 травня – Черкаський державний технологічний університет (бульв. Шевченка, 460);
28 травня – спеціалізована школа № 33 (вул. Героїв Дніпра, 13);
29 травня – Східноєвропейський університет економіки і менеджменту (вул. Нечуя-Левицького, 16).
Місце проведення: актова зала.
Початок о 18.30.

Валерій  ВОРОТНИК

Протистояння влади та опозиції – цього політичного сезону воно має суттєві відмінності. На Черкащині, зокрема, опозиція, маючи велику електоральну підтримку, може виявитися неспроможною отримати бодай один із семи мажоритарних мандатів Верховної Ради в області.

Черкащина завжди мала переважно опозиційні настрої до чинної влади. Цього року, вочевидь, ми станемо свідками гіпертрофованої реалізації всього, що програмувалося в уми виборців та мізки можновладців протягом останнього десятиріччя. Влада й опозиція стверджують, що саме їхні рейтинги перевищують рейтинги конкурентів.
«Батьківщина» та «Фронт змін» за останні півроку фактично узурпували опозиційне поле, відтіснивши звідти діячів, які репрезентували інші, переважно праві, політичні платформи і які протягом останніх років займалися реальною політичною діяльністю. Але, що найприкріше, дуже швидко меседжі про соціальний захист та зубожіння населення, політичні утиски і недолугу кадрову політику були підмінені на риторику, що замикається на вимогах чергового повалення злочинного режиму, що ув'язнив Юлію Тимошенко та Юрія Луценка. Швидше за все, це може стати основним інформаційним вектором майбутньої виборчої кампанії об'єднаної опозиції. Хоча подібне злиття «фронтовиків» та «б’ютівців» далеко не репрезентує опозиційні погляди як у країні в цілому, так і на Черкащині зокрема, створюючи своєрідний вакуум у свідомості певної частини громадян, яким неприйнятна підтримка Тимошенко та Яценюка з одного боку та партії влади – з іншого. На роль третьої сили претендують як Кличко або Грищенко, так і відверто штучні проекти типу Королевської або Ляшка. Перші – дійсно переконані опозиціонери. Другі – швидше використовують опозиційне поле задля відбору голосів у справжніх противників Януковича. Але що об'єднає їх усіх, так це відсутність реальних спікерів на регіональному рівні, принаймні на Черкащині. На тлі адміністративного тиску на бізнес усе менше й менше виявляється тих, хто бажає вступити у відкриту політичну суперечку або позиціонувати себе в якості опозиційного кандидата. Жоден із більш-менш крупних діячів місцевого бізнесу на Черкащині не виявили бажання стати кандидатами в мажоритарних округах від тієї ж «Батьківщини», наприклад.
Вочевидь, за обставин, які склалися, опозиція має серйозний кадровий дефіцит кандидатів, що обумовлено, в тому числі, і ресурсним голодом політичних сил, які входять до її скла-ду. На Черкащині БЮТ як найрейтинговіша опозиційна сила втратив фактично всіх своїх меценатів, що або перейшли в табір Партії регіонів, або втратили всілякий інтерес до політики взагалі. Ігор Савченко, в минулому один із керівників виборчих структур «Батьківщини», став яскравим представником Партії регіонів та має наміри балотуватися по Смілянському виборчому округу. Губський, як завжди, дистанціювався від політичної сили, яка втратила владу, але й одночасно не зміг знайти порозуміння з Адміністрацією Президента та, зокрема, з губернатором Черкащини Сергієм Тулубом. Павло Костенко взагалі зник із політичного небосхилу. І інші втікачі з БЮТ, як, наприклад, Володимир Іваненко, ймовірно, втратили інтерес до великої політики.
Незважаючи на фінансові можливості, що має партнер «Батьківщини» по опозиційному табору «Фронт змін», останній не поспішає брати на себе зобов'язання щодо просування опозиційного пулу в області. Цікава деталь полягає в тому, що «фронтовики» втратили певну частину своїх представників у місцевих радах області через переважно фінансовий принцип формування партійних списків під час минулих місцевих виборів. Що в подальшому і зіграло недобрий жарт із політичним брендом, який має певний рейтинг, формальні політичні структури, але майже немає ніякого впливу навіть у місцевих радах області.
Стосовно ж керівників «офіційної» опозиції, що складається з «Батьківщини» та «Фронту змін», депутатів обласної ради та керманичів обласних осередків цих партій (відповідно Анатолія Бондаренка та Наталії Старікової), можна сміливо сказати, що вони мають досить обмежений вплив на виборців і навряд чи асоціюються у свідомості електорату з прізвищами Тимошенко або Яценюка. Тому, обіймаючи керівні посади в майбутньому об'єднаному виборчому штабі опозиції, вони мають шанси бути індентифікованими виборцями в бюлетенях винятково завдяки своїй належності до рейтингових політичних сил. Але цього явно недостатньо, коли мова йде про мажоритарний округ.
Принаймні, за наявною інформацією, у двох таких округах області балотуватимуться від об'єднаної опозиції Микола Булатецький та Леонід Даценко. Інші кандидати від офіційної опозиції до Черкащини матимуть лише опосередковану при-четність. Ані «Свободі», ані «Нашій Україні», а тим більше УНП або НРУ не вистачить власного впливу чи ресурсів для просування своїх кандидатів. Але відтягти певну кількість голосів у, так би мовити, «офіційно об'єднаних» опозиціонерів їм наснаги вистачить.
Стосовно ж влади, то слід зазначити ще одну деталь. На відміну від опозиції, що має загальнонаціональний рейтинг, але не має засобів комунікації з виборцями та ресурсів, влада, не маючи першого, але користуючись удосталь другим, не поспішає змінювати ситуацію. Суспільство було сприятливе до прямої агітації в численній партійній пресі, що з'явилася на Черкащині за останні роки завдяки Партії регіонів, тому влада досить специфічно та недолуго займається підняттям власного рейтингу. Але використати цей аспект в області немає кому. У влади фактично немає конкурентів. Тому у більшості виборців не залишається альтернативи, як повірити в «покращення життя вже сьогодні» або ігнорувати голосування.
На жаль, вибори, що відбудуться менше ніж за півроку, створять досить вибухову суспільну ситуацію, що виявиться у протиріччях між електоральними поглядами більшості населення та представництвом політичних сил у владі. Але, швидше за все, в Центральній Україні та на Черкащині зокрема це не виллється у створення активного руху опору. Черкащина чи не вперше за свою новітню політичну історію залишиться, так би мовити, «поза грою», давши Сходу та Заходу самостійно вирішити долю країни. На жаль, певна частина черкащан цей вибір зробила свідомо.

ПЛЮС ДО ТЕМИ

Кому це вигідно, а кому ні
Переділ виборчих округів області викликає щонайменше щирий подив. Чи як ще ставитися до округу, окремі дільниці якого розділені більше ніж двомастами кілометрів шляху? Мова йде про найдивовижніший з усіх, імовірно, наявних округів у країні, що включає частину м. Черкаси, Чигиринщину, Чорнобаївський та Драбівський райони. Можливо, й виконані норми виборчого законодавства щодо кількості виборців на окрузі, але географічний аспект, що викликає чимало проблем як у учасників виборчих перегонів, так і у членів виборчих комісій, не може не дивувати. Десь у степах Казахстану або на теренах Сибіру така масштабність і не викликала б подиву, але в густонаселеній Центральній Україні наштовхує на ряд досить крамольних думок.
Яку ж мету переслідували ті, хто «нарізав» межі виборчих округів? Опозиція вже звинуватила владу в тому, що розподіл округів спрямований на підготовку фальсифікації виборів. Але жодним чином ніхто з опозиційних діячів не пояснив, як влада використає такий розподіл. Можливо, з природної сором'язливості учасники виборчих перегонів промовчали, що у певних кандидатів на округах уже давно створені виборчі структури, які плідно «окучують» електорат протягом багатьох років, а то і десятиріч.
Новітній розподіл округів ударив по двох доволі відомих на Черкащині нардепах, що вже не одну каденцію мають мандат і сподівалися отримати його й далі. Сергій Терещук та Богдан Губський несподівано втратили значні частини своїх традиційних виборців, яких ЦВК приписала до інших округів. Однак жодних заяв із їхнього боку не лунало.
Опосередковані ознаки розгубленості можна побачити і в тому, як до традиційно опозиційної Черкащини несподівано втратили інтерес кандидати, що мали б можливість, спираючись на досить високий рейтинг опозиційних сил, поборотися за мандати. Так, б’ютівець Микола Томенко не висловив бажання балотуватися на рідній Чорнобаївщині, натомість з'явилася кандидатура колишнього голови облради Володимира Греся, якому досить тяжко створити конкуренцію тому ж самому Губському на окрузі.
З іншого боку, нові межі округів можуть сприяти боротьбі з політичною корупцією. Можна сміливо висунути гіпотезу, що влада, змінивши межі округів, де балотуються кандидати-меценати, вирішила просто ощасливити й інших людей, яким менше щастило зі статками свого представника у Верховній Раді. Але реальне конкурентне поле становитимуть лише представники провладних сил.
Попри досить високий рівень негативу до влади чинної, саме на мажоритарних округах і саме влада отримує підтримку. Стосовно ж загальнонаціональних партійних округів, то на результати голосування, принаймні на Черкащині, вплинуть саме ці мажоритарники, які і підтягнуть рейтинг Партії регіонів по своїх округах. Це станеться винятково «технологічно».

Юлія ФОМІЧОВА
Обласний та районні форуми опозиційних сил проведе протягом травня-липня черкаська обласна опозиція. Такий самий форум відбувся минулими вихідними в Києві та зібрав три тисячі опозиційників з усієї України. На форумі була озвучена програма дій Об'єднаної опозиції «Справедлива держава, чесна влада, гідне життя». Тепер її мають обговорити в регіонах, у тому числі і на Черкащині.
– Ми хочемо не просто створити політичне об'єднання опозиційних сил, а залучити громадськість до боротьби з нинішньою владою, – пояснила голова обласної організації «Фронт змін» Наталія Старікова, яка повернулася зі столичного форуму.
На зборах опозиціонерів було обрано кольори, під якими ті, хто зараз не при владі, йтимуть на вибори – червоно-чорні. Серед пропозицій черкащан, які вони висловлювали на форумі, – законопроект про імпічмент Президента України Віктора Януковича та ініціатива зі збереження кількості районів і сільських рад на Черкащині. Також незабаром буде запроваджено акцію «До падіння злочинної влади залишилось…»

Юлія ФОМІЧОВА
9 тисяч учнів закінчили школу цього року. Це на одну третину більше, ніж торік. Більше 700 дітей разом з атестатами про повну загальну середню освіту отримали золоті чи срібні медалі. 85% випускників зареєструвались на зовнішнє незалежне оцінювання, тобто вони хочуть отримати вищу освіту. Заохотити їх вирішила обласна влада, попросивши у вищої влади ще чотири тисячі місць державного замовлення у вишах.
– Ми зініціювали, щоб у вищих навчальних закладах удвічі збільшити кількість місць державного замовлення, – повідомив голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб. – Якщо торік таких було чотири тисячі, то цього року їх буде вже вісім тисяч. Зараз проект розпорядження перебуває на погодженні у відомствах, і найближчим часом матимемо це рішення. Уже з 2 липня почнеться вступна кампанія, і такою кількістю безплатних місць ми підтримаємо черкаських вступників.

Леся ЩЕРБЕНКО
– Ми переплачуємо за постачання газової сировини таку суму, яку держава витрачає на охорону здоров'я всієї держави, – наголосив Валерій Хорошковський. – Частково її вирішити допоможе впрова-дження альтернативних джерел палива.
Міський голова Черкас наголосив на двох речах, які потрібно змінити. Насамперед перестати стримувати тарифи на житлово-комунальні послуги, щоб було більше бажання економити і берегти ресурси, а по-друге, при запровадженні енергозберігальних заходів, не скорочувати бюджетні видатки.
Сергій Одарич навів приклад переведення однієї з котелень міста на опалювання тирсою.
– Вирощування енергетичної сировини – це той ринок, який може розвиватися на базі наших сіл, – поділився думками мер. – Із позаминулого року під Черкасами є плантації енергетичної рослини міскантус, яка виведена японцями. Росте, як очерет, восени комбайн покосив, і можна відразу в топку. Минулого і позаминулого року ми розбили плантації, наступного опалювального сезону плануємо використовувати її для біокотла.
Сьогодні технічно на 70% Черкаси можуть опалюватися без використання газу.
– Один мікрорайон ми вже перевели на відходи деревини, в основній частині міста виводимо з експлуатації 13 газових котелень, переходимо на подачу тепла, яке вироблено за допомогою вугілля, – зазначив Одарич.

Невідомі розкопали могилу і в пошуках орденів викинули з неї хрестик, який був у руках померлого. Ветеран був похований із нагородними планками. Ордени і медалі залишились у сімейному музеї, щоб діти пам'ятали про подвиги діда. У погоні за «легкими грошима» копачі не побоялись потурбувати могилу відомого ветерана Василя Пилиповича Карандевича в ніч на 9 Травня – святий для ветеранів і жителів країн СНД день. Коли родичі прийшли з квітами у День Перемоги, їх зустріла розрита могила...
Померлий – кавалер ордена Слави. Був снайпером, згодом розвідником. Урятував цілий полк – прикривав його висадку. Про нього писали книжки, кілька подвигів описані в поемі Олександра Твардовського «Василь Тьоркін», про нього знає інтернет-енциклопедія «Вікіпедія». Помер у 1995 році. Відтоді рідні часто навідувались на могилу, що на кладовищі Міщанка.
До могили прийшли онучка і правнук. Повернулись у сльозах.
– У мене в голову не вкладається, як так можна вчинити, – розповідає родич ветерана Ігор Соболенко, який приїхав закопувати могилу. – Коли на День Перемоги рідню чекав такий шок, викликали міліцію. Цих вандалів потрібно знайти і покарати! Сплюндрували могилу!
У міськвідділі міліції повідомили, що вандалів розшукують. Також за дивним збігом обставин у п'ятницю на місцевому ринку не було жодного продавця медалей, які зазвичай займаються перекупкою військових нагород. У мережі інтернет комплект бойових нагород оцінюють від 10 до 20 тисяч доларів.

Тетяна Мартинова
Vch14@yandex.ru

Сьогодні Черкаси мають три кредити, взяті під гарантії міської ради: два валютні, які позичили комунальні підприємства, й один під заставу муніципальних облігацій.
11 млн. 200 тис. євро позичило комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» на запрова-дження енергозберігальних технологій. За розрахунками департаменту бюджетної політики Черкаського міськвиконкому, разом із відсотками та усіма нарахуваннями 2022 року підприємство має повернути Європейському банку реконструкції та розвитку 18 млн. євро.
10 млн. 880 тис. дол. США взяло у кредит у Міжнародного банку реконструкції та розвитку комунальне підприємство «Черкасиводоканал». Врешті до 2025 року це підприємство повинне повернути банку 11,5 млн. дол. США.
Торік Черкаси випустили муніципальні облігації, від чого отримали 60 млн. грн. на ремонт автошляхів нашого міста. До 2016 року наше місто має викупити ці облігації, віддавши банкові, який їх розмістив, 99,6 млн. грн.
Тож у загальній сумі ми з вами маємо повернути близько 380 млн. 800 тис. грн. Це близько 1410 грн. із кожного мешканця 270-тисячного міста. Ми з вами, бо саме громада міста своїм бюджетом гарантує повернення цих позик, незалежно від того, хто був при владі у місті, коли ці позики бралися, хто голосував та ініціював прийняття цих рішень.

Сергій Одарич, міський голова:
Саме громада Черкас відповідатиме за кредитними зобов'язаннями, взятими комунальними підприємствами міста та міськвиконкомом. Рішення про взяття кредиту від імені громади може приймати лише міська рада. Ні міський голова, ні директор підприємства, ні будь-який чиновник. Зміна депутатського корпусу, мера чи навіть Президента не тягне за собою зміни кредитних зобов'язань. Позику все одно необхідно повертати.
Я переконаний, що без кредитів ми не зможемо покращити наше життя. Грошей, які ми заробляємо самі, вистачить лише на проїдання: виплату зарплат, оплату комуналки. За кошти, які місто може накопичити за рік, можна хіба що відремонтувати п'ять кварталів однієї вулиці. Але ж усі хочуть, щоб у місті були відремонтовані всі дороги, а за який ресурс їх ремонтувати? Тому ми змушені брати кредити. Кредити – це нормальна практика, й усі міста та держави користуються нею.
Щодо повернення позик. Уперше ми випускали облігації 2005 року на суму 5 млн. грн. Ми повернули цю позику 2010 року до останньої копійки. За ці гроші ми встановили когенераційну установку на «Черкаситеплокомуненерго» і зменшили собівартість виробництва тепла та встановили частотні перетворювачі на «Черкасиводоканалі», завдяки чому підприємство почало споживати менше електроенергії. Позики, які сьогодні взяті містом під гарантії бюджету, освоюються. Зараз ще не час їх віддавати, але я переконаний, що завдяки цим кредитам ми матимемо серйозний економічний ефект і зможемо їх без проблем повернути».

Павло Карась, директор КП «Черкаситеплокомуненерго»:
Кредит ЄБРР – це джерело інвестицій. Усього він сягає 11,2 млн. євро. Ми його взяли на 15 років під досить привабливу відсоткову ставку, яка складає 4-5 відсотків річних.
Першу частину проекту модернізації системи тепло-постачання міста ми реалізували в кінці минулого – на початку цього року, ввівши в експлуатацію котельню на біопаливі по вулиці Менделєєва, 5. Пряма економія від цього склала приблизно 45%. Другий транш плануємо використати на подібні, з високим КПД котли, які будуть установлені в районних котельнях. Тут економія складатиме 6-8%.Такі заходи дозволяють значно підвищити економічні показники котелень, забезпечать економію електроенергії, палива. Тому це однозначно вигідно. Термін окупності такої інвестиції – 3-5 років.
Завдяки освоєнню кредиту на енергозберігальні технології, черкащани матимуть повільніші темпи росту тарифів. Сказати, що рости вони тепер не будуть, я не можу, адже основними чинниками росту тарифу є вартість енергоносіїв та матеріалів, розмір зарплат, а все це збільшується у ціні. Тому зростання тарифу – це об'єктивний процес. Але завдяки зменшенню собівартості нашої послуги темпи росту цього тарифу будуть значно менші, ніж у містах, де така модернізація не проводиться. Повертатимемо позичені кошти ми теж за рахунок тарифу, адже завдяки нововведенням зменшимо собівартість надання послуги».

Віктор Білоусов, депутат Черкаської міської ради від КПУ:
Може настати час, коли Черкасам доведеть-ся розплачуватися своїм бюджетом за борги. Бо брати кредити легко, а віддавати дуже важко. До того ж, наскільки мені відомо, з позичених Сергієм Одаричем та його більшістю у міськраді 270 млн. грн. під гарантії міського бюджету поки що ще нічого не повернуто.
Звичайно, будь-яке підприємство, тим більше така складна структура, як міськвиконком, не може працювати без обігових коштів і кредитів. Але, беручи їх, перш за все слід дбати про доцільність та ефективність такого кроку. Однак більшість депутатів, які голосують за ці позики, не вникають у суть питання або ж тягнуть руку, бо партія так сказала. Ми взяли 60 млн. грн. на ремонт доріг, 55 млн. грн. ще залишилося, і ніхто не питає, чого ж ці гроші досі лежать на депозиті, а не освоюються. Ці кошти йдуть у нікуди. Дороги й далі розбиті, та й ремонтують їх за позичені гроші, як ми переконалися, дуже недобросовісно. А позики повертати нам із вами.
Сьогодні мер та його команда просто беруть позики, але ж це не ефективно. Місто використає ці гроші, знову матиме брак обігових коштів і врешті знову влізе в борги. Беручи кредити, необхідно використовувати й інші можливості, залучати інвесторів, влазити у державні програми, лише так можна ефективно використати позику.
Я не заздрю наступникові Сергія Одарича, адже саме йому і громаді нашого міста доведеться розсьорбувати наслідки взятих сьогодні кредитів».

Наталія Джуган, директор департаменту бюджетної політики:
Міський бюджет відповідає за повернення 60 млн. грн., позичених під випуск муніципальних облігацій. Кредити, взяті комунальними підприємствами, ними ж і повертатимуться. Однак, якщо виникнуть якісь надзвичайні обставини і підприємство не зможе віддати позику, міський бюджет візьме на себе ці кредитні зобов'язання.
Я вважаю прогресивним працювати з дешевими кредитними ресурсами, які нашим підприємствам дали Європейський та Міжнародний банки реконструкції і розвитку. Користуючись цими позиками, комунальні підприємства можуть зменшувати собівартість наданих ними послуг і повертати кредити за рахунок економії, що врешті утворюватиметься. Було б нерозумно відмовлятися від дешевих грошей, якими сьогодні мають можливість користуватися наші «Черкаситеплокомун-енерго» та «Черкасиводоканал».
Для бюджету випуск муніципальних облігацій так само є вдалим кроком, хоча для нього це й досить сильне навантаження. Однак інфляційні процеси вплинуть на розрахунки і полегшать повернення позики.
2011 року, коли ми отримали дозвіл Мінфіну на випуск муніципальних облігацій, ми бачили, що тіло кредиту зможемо погасити власним ресурсом за рахунок бюджету розвитку. Єдиний податок, який сплачують черкаські підприємці, стовідсотково зараховується до міського бюджету, завдяки чому ми маємо щоденний гарантований дохід. Минулого року у зв’язку з цим ми заробили більше 20 млн. грн., цьогоріч плануємо отримати 30 млн. грн. Окрім того, ми ще продаємо землю, комунальне майно. Тож ми маємо реальні джерела погашення тіла кредиту. Щороку ми сплачуємо банку, який розмістив наші муніципальні облігації, відсотки у сумі 8 млн. грн. Тіло кредиту, усю суму 60 млн. грн., плануємо погасити 2016 року».

Володимир Соколовський, екс-мер Черкас (1990—1992 роки):
Кредитування – це нормальна практика господарської діяльності у будь-якій державі. Але питання в тому, наскільки ефективно використовуються позичені гроші, як і хто контролює те, як вони витрачаються. Ми сьогодні говоримо, що місто має кількасот мільйонів кредиту. Але ж брало цей кредит не місто, а окремі чиновники. До того ж брали його одні посадовці, а розраховуватися доведеться іншим. І питання в тому, чи будуть наступні керівники міста та підприємств виконувати кредитні зобов'язання, чи витрачатимуть вони кошти на цілі, на які вони позичалися.
Думаю, рішення про взяття кредиту має приймати міська рада лише після обговорення такої можливості фінансистами та фахівцями галузей, де кредитні кошти будуть використовувати. Лише після оцінки доцільності такого кредиту, можливостей його використання і ризиків можна брати позику. Окрім того, хоча б раз на півроку перед громадою міста підприємство, що брало кредит, має відзвітуватися, скільки коштів отримано, скільки освоєно, а скільки повернуто. На жаль, сьогодні у Черкасах це не практикується».

старт пілотного проекту:
– Протягом травня й червня фельд-шерсько-акушерські пункти Черкащини, а саме: Золотоніського, Канівського та Черкаського районів, почнуть отримувати останні видання «Класифікатора лікарських препаратів» та посібника із застосування лікарських засобів «Опіка пацієнта». Усе це стало можливим завдяки старту на Черкащині пілотного освітнього проекту для української медицини «Сучасні медичні знання – кожному лікарю», який є одним зі склад-ників медичної реформи в Україні. У рамках цієї кампанії ФАПам Черкащини будуть передані довідники лікарських препаратів нового видання, а лікарі (терапевти, сімейні лікарі, невропатологи) отримають річну передплату на спеціалізовану періодику.

виїзні рейди по області:
– Медицина у сільській місцевості – найслабша наша ланка. Тому я буду організатором виїзних рейдів фахівців академічних інститутів, кращих фахівців у своїх напрямках, для раннього виявлення онкологічних, ендокринологічних та інших хвороб – діабету, захворювання щитоподібної залози, молочної залози. Адже сьогодні, за офіційною статистикою, у нашій країні тільки кожна п'ята людина з реально хворих знає, що вона хвора на цукровий діабет або має захворювання, пов'язані із щитоподібною залозою.

інформаційну підтримку ФАПів та районних поліклінік:
– Лікар, який не має сучасної спеціалізованої медичної літератури, практично випадає з інформаційного простору. Тому вкрай необхідно забезпечити медлітера-турою найближчу до людей ланку медичних закладів – ФАПи та районні поліклініки. 7000 неврологів і 5000 терапевтів по всій Україні будуть безкоштовно щомісячно отримувати профільні журнали «Therapia. Український медичний вісник» і «The Lancet Neuro-logy». Наступний крок реалізації проекту – організація семінарів-тренінгів для медперсоналу ФАПів та сімейних лікарів і терапевтів із залученням найкращих фахівців та представників Міністерства охорони здоро-в'я, науковців, фармацевтів. Реалізація цієї ініціативи стала можливою завдяки освітньому гранту фармацевтичної компанії «Nycomed: a Takeda Company».

Тетяна Мартинова
Vch14@yandex.ru
– Я просто-напросто покаталася у вашому транспорті: у тролейбусах, автобусах. Подивилася, як проходить автобус, а на зупинці стоять старі люди. Але він не зупиняється, бо йому невигідно зупинитися і взяти людей із посвідченнями! І які автобуси старі ходять тут! На смітнику таких уже немає!.. А сміття на кладовищах! Єгипетські піраміди скоро будуть. Біля міськвиконкому бур'яни ростуть у пояс, і хтось же ж має це косити, люди ж за це отримують гроші, – так оцінила стан житлово-комунальної галузі нашого міста на минулотижневому засіданні міської ради Людмила Зарічна.

Саме її і затвердили новим заступником міського голови та членом виконавчого комітету депутати. Відтепер екс-мер Цюрюпинська Херсонської області Людмила Зарічна спільно з іншим заступником мера Олексієм Леоновим опікуватиметься питаннями міської комуналки. До цього за питання комунального господарства міста відповідав лише Олексій Леонов.
Необхідність призначення ще одного зама, який опікуватиметься комуналкою, міський голова Сергій Одарич пояснив неспроможністю Олексія Леонова охопити і вирішити всі проблеми цієї галузі.
– Людмила Зарічна має значний досвід роботи у сфері житлово-комунального комплексу, будівництва, управління населеними пунктами. Вона допоможе вирішити питання зі сміттєзвалищами, полігоном твердих побутових відходів та покращити поводження зі сміттям. Також новий заступник має завдання покращити утримання прибудинкових територій та вирішити питання з ремонтом житлових будинків, – аргументував на сесії міськради С. Одарич.
Сьогодні Олексій Леонов практично не опікується питаннями, які візьме під свій контроль Людмила Петрівна. Він зосереджений на ремонті доріг, адже в останні десятиліття у Черкасах не проводилося такої кількості робіт, які мають бути виконані цьогоріч. Те, як ми минулого року розпочали ремонтувати дорожнє покриття, показало, що до цього питання необхідно підходити дуже серйозно.
Чому серед місцевих комунальників мер не знайшов гідного цієї посади, а обрав колиш-нього міського голову Цюрюпинська, Сергій Одарич пояснив тим, що житлово-комунальним господарством нашого міста тривалий час керували інваліди. Нагадаємо, минулого року де-хто з керівників та працівників управління житлово-комунального господарства міськвиконкому пішов на пенсію за інвалідністю, не допрацювавши до пенсійного віку. Тож, на думку Сергія Одарича, сьогодні черкаське ЖКГ потребує нових енергійних людей, які б могли вирішити такі питання, як вивезення та утилізації сміття, підтримка належного санітарного стану міста. Вочевидь, достатньо енергійні для черкаської комуналки люди знайшлися лише у Цюрюпинську.

Депутат Черкаської міської ради від КПУ Віктор Булоусов:
Я не розумію, навіщо нам ще один заступник. Який такий прорив здійснило місто Цюрюпинськ у галузі ЖКГ?! Цьогоріч утримання апарату Черкаського міськвиконкому коштуватиме нашому місту 45 млн. грн. Це на 230% більше, ніж рекомендувало нам Мінфін. Для прикладу, Суми, які мають приблизно таку ж кількість населення, як і ми, на утримання своїх чиновників виділяють 29 млн. грн.».

14 травня міська влада продала з аукціону готель «Черкаси». Новому власнику, ТОВ «Рейкартз і партнери. Україна», приміщення дісталося після нетривалих торгів за 14 млн. 149 тис. 80 грн. У ході аукціону було здійснено лише один крок. Влада сподівалася продати готель значно дорожче, учасники ж розраховували взяти його за оціночною вартістю.

Стартова ціна готелю «Черкаси» становила 12 млн. 862 тис. 800 грн. Здійснивши лише один аукціонний крок, який становить 10% від попередньої ціни, готель було продано за 14 млн. 149 тис. 80 грн. У міськвиконкомі бідкаються: сподівалися продати готель дорожче, втім, добре, що хоч так продали. Відповідно до змін у законодавстві, навіть якби взяти участь у аукціоні захотів один учасник, торги все одно б відбулися. Однак готель довелося б віддавати за оціночною вартістю.
– Кількість зацікавлених узяти участь в аукціоні була досить великою. Ми сподівалися, що буде хоча б п'ять учасників, адже стільки людей заплатило гроші за подачу заяв. Тож розраховували, що на аукціоні буде здійснено мінімум п'ять кроків, – прокоментувала директор департаменту економічної політики та розвитку Ірина Удод. – Думаю, саме через розмір заставної плати – 1 млн. 200 тис. грн. – до самої участі в аукціоні дійшло лише двоє учасників.
Генеральний директор ТОВ «Рейкартз і партнери. Україна» Юрій Васін запевнив, що нові власники не змінюватимуть призначення будівлі. Вони реконструюють її та облаштують там чотиризірковий готель.
– Ми сподівалися, що другого учасника аукціону не буде і ми придбаємо будівлю за стартовою ціною. Однак, на жаль, цього не сталося, – поділився Юрій Васін. – Будівлю придбано в інтересах компанії «Рейкартз і компанія» – це готельна мережа в Україні. Ми плануємо протягом 2012 – початку 2013 року зробити проект реконструкції приміщення, і за 2013—2014 роки втілити його у життя. Хочемо перетворити це приміщення на чотиризірковий готель.
За умовами аукціону, всі права за договорами оренди переходять до нового власника. Як пообіцяв Юрій Васін, орендарі можуть спокійно добути термін, визначений їхніми угодами, до кінця. Окрім орендарів, готель «Черкаси» має ще й серйозну заборгованість за комунальні послуги. У департаменті економічної політики запевнили: цей борг жодним чином не стосуватиметься нових власників приміщення. Боржником є комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств», на балансі якого перебував готель, тож саме воно і сплачуватиме свої борги.
«Рейкартз і партнери. Україна» має готелі у багатьох містах України. Зокрема, у Львові, Харкові, Дніпропетровську, Кіровограді, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Севастополі та інших.
Тому варто сподіватися, що за кілька років висміяний та розкритикований Ольгою Фреймут у програмі «Ревізор» готель «Черкаси» переродиться. Врешті місто отримає красивий готель у самісінькому центрі, городяни – нові робочі місця, а гості Черкас – місце, де можна зупинитися та відпочити. Готель «Черкаси» – найбільший об'єкт комунальної власності з усіх, що цього року виставлятимуть на аукціон. На черзі колишнє приміщення кінотеатру «Мир» разом із земельною ділянкою.

ФАКТ

Кошти від продажу готелю витратять на ремонт доріг та купівлю тролейбусів.

Директор агентства нерухомості
«Март» Михайло Моторний:
Я радий, що аукціон узагалі відбувся, знайшлися охочі придбати готель і купили його. Те, що не було видовищних торгів, у випадку з готелем «Черкаси» – нормально. У цій ситуації інакше й бути не могло. Перед оголошенням аукціону міська влада замовила експертну оцінку і виставляла приміщення готелю на торги за ринковою ціною. Не кожен із потенційних учасників аукціону зважився брати у ньому участь, адже вони передбачали, що ринкова ціна у ході торгів виросте, окрім того, їм доведеться здійснити значні грошові вливання, щоб довести придбане приміщення до ладу. Не в кожного є такі гроші».

– Олегу Васильовичу, який зараз стан захворюваності на рак молочної залози на Черкащині?
– За останні роки захворюваність на рак молочної залози стабілізувалася і, за даними на 2011 рік, склала 68,4 випадка на 100 тисяч жіночого населення. Більша кількість захворюваності у міського населення, аніж у сільського. Захворюваність жительок міста минулого року складає 77,3 на 100 тисяч населення, а жительок сіл – 63,4 на 100 тисяч населення. Уперше захворілих у 2011 році виявлено 477. На 1 січня 2012 року в Черкаській області на обліку вже стояло 4 538 жінок із раком молочної залози. По Україні виявляється хворих 16 тисяч щороку, 8 тисяч жінок щорічно помирає від раку молочної залози. Щогодини від раку молочної залози помирає одна жінка і раз на 30 хвилин реєструється новий випадок злоякісної пухлини.
– А в яких районах Черкаської області захворюваність найбільша і найменша?
– За 2011 рік найвища захворюваність у Чорнобаївському, Кам’ян-ському районах, де захворюваність була вдвічі більшою, ніж, наприклад, у Чигиринському районі, де захворюваність найнижча. Але щорічно дані зміню-ється. Місце проживання не має значення для захворюваності.
– Але ж можна зробити похибку на те, що жителі віддалених районів менше звертаються по допомогу, а тому й статистика неправильна?
– Це абсолютно неправильний факт. Якщо взяти цифри запущеності, тобто кількість жінок, які звернулись із поширеними формами раку молочної залози, то найбільше таких саме в Черкасах. Маючи доступ до всієї необхідної апаратури, необхідну відстань до медичного закладу, необхідну кількість лікарів, які займаються виявленням патологій молочної залози, жительки Черкас цим не користуються. Якраз у сільській місцевості показник запущеності значно нижчий, ніж у місті.
– Якщо територія проживання і радіоактивність цієї території не впливають на захворюваність на рак молочної залози, то які тоді фактори ризику?
– Є група медичних та соціальних факторів ризику. Є фактори, які межують між ними. Немедичні фактори – вживання алкоголю, тривале перебування під впливом отруйних газів, радіація, не-адекватний статевий потяг, незадоволення статевим життям, часте переривання статевого життя більше ніж на 1 місяць. Медичні фактори – перші пологи у віці 28-30 років, народження дитини вагою 4 кг і більше, годування дитини менше 5 місяців, тривалість менструації більше 5 днів, ранній клімакс, пізній клімакс, наявність маткових кровотеч, захворювання молочної залози, гінекологічної сфери, загальне захворювання – факультативні облігатні передраки, фіброміома матки, порушення менструального циклу, доброякісні утворення жіночих статевих органів, гіпертонічна хвороба, ожиріння, порушення ендокринної системи, розлад патологій щитоподібної залози, порушення функцій печінки. Велике значення мають за-хворювання молочної залози: факультутивні та облігатні передраки молочної залози. Є також генетична схильність до раку молочної залози.
– Тобто якщо із кровних родичів ніхто ніколи не хворів на рак, можна почуватися безпечно?
– Ні. Є передумовні фактори, але це не означає, що вони є обов'язковим приводом до раку молочної залози й інших захворювань. Ці жінки просто в зоні ризику.
– Часто люди, коли дізнаються про своє захворювання, відмовляються від лікування і сподіваються на диво, мовляв, саме розсмокчеться....
– Із десяти утворень молочної залози дев'ять – доброякісні утворення і тільки одне – злоякісне. Завдання і лікарів, і жінок – правильно оцінити це утворення, а потім вирішити питання, що з ним робити. По-перше, треба дізнатись, що це за утворення та чому воно виникло. Для того, щоб адекватно відповісти жінкам на запитання «Що робити?», потрібно провести діагностику. І тільки після того, як дана відповідь, що це, дається відповідь, чи можна з ним щось зробити, чи треба з ним щось робити і до чого може призвести відмова від лікування.
– Із якого віку треба звертатися до мамолога?
– Ми розглядали вікові категорії, в яких можливий ризик виникнення пухлин молочних залоз і передпухлинних станів. Але, з міркувань профілактики, спостерігати за молочними залозами потрібно з моменту їх формування.

ПЛЮС ДО ТЕМИ

Не запізніться до мамолога
Пік раку молочної залози насамперед припадає на вік 45-50 років, а також 55 років і старше. Але за час моєї роботи в онкологічному закладі з 1987 року поодинокі випадки раку раніше були в групі 45-50 років. За останні роки категорія хворих молодшає, і цього року був випадок лікування у 22-річної дівчини. Молодшого раку молочної залози ми в Черкаській області не бачили, але це не означає, що його не може бути в більш ранньому віці. Тому рак за віком не обирає.
Кількість хворих, виявлених із розповсюдженими злоякісними новоутвореннями, складає 25 відсотків. У Черкасах, Смілі, Умані показник запущених випадків вище середньостатистичного. Кожна третя жінка в Черкасах має пухлину, більшу 5 см у діаметрі. Для жінки діагноз справді страшний. Адже, якщо говорити мовою статистики, в Україні на першому місці судинні, на другому – онкологічні захворювання. У Черкаській області за останні п'ять років кількість жінок, які проліковані і живуть, уже досягла 4,5 тисячі. Наше відділення створене в 1993 році, тоді помирало 50% жінок із цим діагнозом. У минулому році показник виліковуваності від раку склав 62%, такі жінки живуть 5 років і більше. Тобто за 18 років онкологія зробила прогрес і дала змогу збільшити шанси вилікуватися ще 10% жінкам. У жінок діагноз асоціюється із видаленням залози. Зараз ніхто у світі молочні залози не видаляє. І ми теж готові їх не видаляти, і в нас таких жінок 46%, а для цього треба мати не 5-сантиметрову пухлину, а маленьку. Органозберігальна операція має на увазі видалення часточки грудей, і все залежить від вчасної діагностики. Це жінка, не звертаючи на себе уваги, підводить до необхідності видалення молочної залози, ігноруючи виявлення хвороби.
Якщо в жінки захворювання, яке належить до передраку, і їй кажуть, що в неї стовідсотково виникне рак молочної залози, пропонуючи тільки видалення пухлини, а вона звертається до народної медицини, це неправильно. Лікування раку молочної залози нині може відбуватись тільки згідно з протоколом. У жодному стандарті в Європі, Америці і в Україні немає лікування народними засобами.

Михайло МАЛІНІН

– Мене міліціонери звали-ли на землю та почали бити ногами. Я почала кричати: «Мені погано, мені погано! Що ж ти робиш?» Далі нічого не пам'ятаю… Коли прийшла до тями, то вже лікарі приїхали. У мене все коліно було синє і на животі був великий синяк, – згадує свій візит до губернатора Черкаської області 83-річна Парасковія Терещенко.

Подарунок від Президента
Хоча початок цієї історії був радісний. Більше року тому з рук самого Президента України Віктора Януковича Парасковія Михайлівна, яка є інвалідом війни, отримала ключі від нової квартири у Черкасах. Цим подарунком Президент ощасливив бабцю під час відкриття Черкаської обласної дитячої лікарні. Проте її радість була недовгою… З'ясувалось, що подарована квартира знаходиться аж на одинадцятому поверсі, при цьому ліфти у будинку й досі не працюють, оскільки не в усіх квартирах живуть мешканці. Незважаючи на свій поважний вік, Парасковія Михайлівна самостійно пересувається, проте дістатися пішки до свого нового помешкання все одно несила. За словами дітей Парасковії Михайлівни, у цій квартирі відсутній будь-який ремонт, немає батарей, шпалер, сантехніки тощо. Тому бабуся почала стукати у двері всіх державних установ із проханням надати квартиру на нижчому поверсі.
– Уже рік ходжу, проте ніхто нічого не пособляє. Була й у мера Сергія Одарича, і у його заступника Олексія Леонова, й у начальника житлового відділу Володимира Фастовця. Усі кажуть, що не мають до цієї квартири ніякої при-четності. До Тулуба кілька місяців не могла записатися, – бідкається бабця.

«Теплий» прийом
Учергове вона знову поїхала на зустріч до губернатора, проте потрапила на обідню перерву. Охоронці у фойє біля приймальні громадян попросили бабусю зачекати. Вона присідає, і, як на зло, в цей час у неї спрацьовує брелок, а на всю облдержадміністрацію лунає пронизливий звук. Брелок бабусі подарували діти, аби вона у випадку, якщо їй стане погано або хтось нападе, могла таким чином привернути до себе увагу… Так от, спрацьовує цей брелок, і Парасковія Михайлівна поспіхом починає ритися у сумці, аби його знайти, потім намагається вимкнути. За її словами, у цей час до неї підбігли співробітники ВДСО та почали виривати цей брелок у неї з рук. Бабуся не відпускає. Потім вони її нібито штовхнули та почали бити, від чого жінка втрачає свідомість. Згодом приїжджає «швидка».
– Я відмовилася їхати, кажу: сама піду – боюся, щоб нікуди мене не завезли. По телевізору всяке показують! – пояснює Парасковія Михайлівна.
Уночі бабусі стало погано, до неї двічі приїжджала «швидка», за другим разом її забрали до лікарні. Невдовзі була проведена судово-медична експертиза, в результаті якої нанесені бабусі тілесні ушкодження кваліфікували як легкого ступеня.

Версія охоронців
У свою чергу співробітники ВДСО про цей інцидент розповідають зовсім по-іншому.
– За 30 років моєї роботи у Будинку рад подібного випадку ніколи не було. Ніхто бабусю не чіпав, тим більше не бив. Є купа свідків, які це можуть підтвердити. Коли мене покликали, у коридорі був шум, крики, виття сирени і якийсь стук. Зайшовши у фойє приймальні громадян, побачив, що бабуся сиділа на стільчику і так стукала по столу алюмінієвою палицею, що її аж погнула. Сказала, що їй погано. Ми викликали «швидку», проте від надання медичної допомоги вона відмовилась і пішла додому сама, – зазначає інспектор організації служби ВДСО при УМВС України у Черкаській області Іван Сліпак.
За іронією долі, зять Парасковії Михайлівни Микола Косенко – у ми-нулому міліціонер, полковник міліції. Тепер він разом з адвокатом добивається правди у прокуратурі і вимагає покарати своїх колишніх колег.
За словами прес-секретаря прокурора Черкаської області Вікторії Скорікової, стосовно співробітників, які тоді були на чергуванні, працівники прокуратури нині проводять перевірку у порядку ст. 97 КПК України. Паралельно проведена перевірка органами УМВС у Черкаській області, їхній висновок долучений до матеріалів перевірки прокуратури.
Били співробітники міліції бабцю чи ні, прокуратура та облдержадміністрація обіцяють встановити найближчим часом. Але Прасковія Михайлівна за допомогою свого зятя вже звернулась до Генеральної прокуратури України. В Адміністрації Президента України цю преце-дентну справу взяли під конт-роль.

Плюс до теми
Квадратні метри
Із приводу квартири, яку подарував Парасковії Терещенко Президент, то в облдержадміністрації пояснюють, що поміняти її можна лише у приватному порядку. Для цього необхідно, аби Парасковія Михайлівна звернулась до бірж нерухомості.
– Квартира придбана за рахунок Благодійного фонду «Майбутнє Черкащини». Так, дійсно вона дісталась Парасковії Михайлівні та її родичам одразу після рук будівельників. Тому, звичайно, євроремонту у ній немає. Але тисячі черкащан-пільговиків, які роками стоять на обліку, були б раді і такій квартирі, – зазначає заступник начальника відділу роботи зі зверненнями громадян апарату Черкаської облдержадміністрації Галина Тимофєєва.

Юлія ФОМІЧОВА

Він досі переконаний: аби вчасно дізнався, у що бавиться його син та від чого помер його одноліток зі школи, трагедії можна було б уникнути. Однак тепер самотній батько намагається бити в усі дзвони і звертається до всіх інстанцій, щоб добитися покарання адміністрації школи, яка, на його думку, через недбалість та гонитву за грошима не запобігла повторній трагедії і допустила смерть його сина.
«Був сьогодні в обласній прокуратурі, забрав відмову від порушення кримінальної справи. Батьки дітей школи № 5 нарікають, що директорка школи і досі працює на своїй посаді, попри те, що за півтора місяці сталося дві смерті семикласників у школі через їхні небезпечні ігри. Вона каже, що не звільниться, однак правоохоронні органи обіцяли мені дорозслідування.
Перший випадок, коли загинув Артем, батькам його однолітків не розтлумачили, – розповідає Віктор Щелканов. – Аби я знав, через що той помер, то міг би врятувати свого сина, не залишати його одного… Уже після смерті хлопця із вашої газети я дізнався, що одна з ознак того, що дитина грає в цю гру, – дезорієнтація. У мого сина таке було, тільки я тоді не знав, що це означає…
Того дня він просився піти зі мною, однак не наполягав, тому я його і не взяв. Я пішов до знайомого записати на диски фільми для сина… Однак, коли повернувся, до будинку довелося залазити через вікно, а фільми показувати було вже нікому, адже мій син був уже мертвий. Залишилися лише розсортовані биті горіхи – так він працював, б'ючи їх та здаючи за гроші. Із власної ініціативи працював. Лишився розгорнутий зошит зі зробленими уроками з алгебри. Я той зошит навіть возив показати обласному прокурору: він свідчить про те, що мій син планував жити.
Мій син не міг знайти в інтернеті зразки такої гри, адже заходив у мережу винятково під моїм наглядом. Працівниця прокуратури зробила висновок, що мій син загинув не через „собачий кайф“, а через те, що жив у поганих умовах. Однак я не згодний. Так, мій син хоч і мав одяг із секонд-хенду, але цього одягу було багато. Шкода, що мама була далеко, йому не вистачало материнського тепла, проте йому його заміняла бабуся, наскільки могла це робити. Якби ж провели вчасно пояснення для батьків, біди можна було б уникнути. Як можна займати посаду, якщо після смерті дитини батьківські збори проводилися винятково для того, щоб знову зібрати гроші? Мій син мав авторитет серед друзів, адже на його похорони прийшли не тільки однокласники, а й діти, з якими він навчався у попередній школі, тому від недостачі спілкування у мого сина не було суїцидальних настроїв. Директорка похорони проігнорувала…
Мого сина вже не повернеш. Однак тепер у мене є мета – запобігти смертям інших дітей. Мені свого часу не розказали у школі, від чого може загинути мій син. Я сподіваюсь, що смерть мого сина не була безглуздою і вона матиме сенс, якщо я зможу вберегти від неї інших дітей…»

Юрій Михайлов
Офіційне повідомлення про підвищення у класі за регламентом має надійти до керівництва черкаської команди лише після проведення у першій лізі матчів плей-оф і закінчення процесу оброблення протоколів усіх матчів. Це має статися у перших числах червня. Після цієї процедури у десятиденний термін «СДЮШОР-Славутич» має надати письмове погодження на участь у вищій лізі ДЮФЛ.
До речі, матчі плей-оф серед 15-річних та 17-річних футболістів пройдуть за участю «СДЮСШОР-Славутич». 18 та 23 травня обидві наші команди проведуть ігри за вихід до фінальної частини дитячо-юнацької футбольної ліги України серед команд першої ліги, який пройде у Маріуполі.

Юрій Михайлов

Команда з Ватутіного у 2012 році – єдина з учасників обласних змагань із футболу, хто виступає у чемпіонаті України серед аматорських команд. У зимове міжсезоння клуб провів активну підготовку до чемпіонату Черкащини. Ці фактори та чемпіонські наміри «Зорі» дозволяли визначити гру у Білозір'ї центральною у другому турі.
Із перших хвилин зустрічі «Зоря», як і годиться господарям поля, своїми активними діями змусили ретрівців зосередитись на захисних діях та сподіватися на контратаки. На початку гри одна з атак мала закінчитися взяттям воріт гостей, але у завершальній стадії влучність підвела білозірця Івана Александрова. На 30 хвилині зустрічі вже Юрій Медведєв із «Зорі» змарнував свою нагоду відкрити рахунок у зустрічі. Проте саме Медведєву судилося стати героєм зустрічі. За 6 хвилин до закінчення першого тайму Юрій усе-таки зумів утілити у забиті голи перевагу своєї команди. На початку другої половини зустрічі (56 хв.) усе той же Медведєв, забивши другий гол, фактично зняв із повістки дня усі сумніви щодо переможця у цій зустрічі. Ватутінській команді за відсутності у складі кількох гравців основного складу було вже складно щось змінити.
А під завісу матчу «Зоря» організувала ще два взяття воріт суперника – відзначилися Олег Гопка та Олексій Островський.

Юрій Михайлов

Ключову гру туру, а можливо, й усього чемпіонату, команди почали без розвідки – з активних наступальних дій.
Якщо господарі поля активно використовували фланги, то славутчани зробили ставку на розіграш стандартів. Один із них наприкінці першого тайму міг стати щасливим, але після удару Олега головою м'яч пролетів за кілька сантиметрів від бокової стійки. У компенсований час першого тайму зі штурмом сумчан гідно впорався воротар Олексій Крупниченко.
Друга половина матчу пройшла на зустрічних курсах. Сумчани не реалізували вихід три в два, а після удару черкащанина Олексія Шуляка зі штрафного м'яч «просвистів» над хрестовиною воріт.
І, коли славутчани потроху почали перебирати на себе важелі гри, на 81-ій хвилині вони пропустили м’яч у свої ворота – 0:1.
«Славутич» мав шанс зрівняти рахунок, але… На 88-ій хвилині, гравець «Сум», здалося, сфолив на Михайлові Сергійчуку в штрафному майданчику. Арбітр матчу був протилежної думки – Сергійчук за друге попередження достроково залишив поле.
Черкащани, пішовши ва-банк, ледь не пропустили м’яч удруге: на удар Сергія Рябцева зреагував голкіпер Олексій Крупниченко.
На післяматчевій прес-конференції головний тренер «Славутича» Олександр Кирилюк, відповідаючи на запитання журналістів, зазначив: «Дві команди хотіли виграти, а тому видовищного футболу не вийшло. На мою думку, гра повинна була завершитися з нічийним результатом. Щодо вилучення Сергійчука, то я думаю, що воно є помилковим. На моє глибоке переконання, пенальті було. Михайло дуже переживає з приводу вилучення, хоча у цьому він не винен».
У наступному турі 15 травня «Славутич» повинен був на домашній арені зустрітися з командою «СКАД-Ялпуг», але у зв'язку з тим, що суперника знято зі змагань, черкаській команді буде зараховано технічну перемогу й автоматично надано 3 очки. А наступну гру «Славутич» проведе 20 травня у Южному проти місцевого ФК «Реал Фарм».

Тетяна ЄЩЕНКО

Безмежна терплячість народу надихнула політиків на віру в те, що якась пересічна баба Дуся чи дід Петро неспроможні вловлювати логічний зв'язок між тим, звідки уряд бере гроші і що після цього стає з цінами на продукти в магазинах. Жодного лікаря, вчителя чи пенсіонера донедавна мало обходило, звідки беруться гроші; так само, як походження «юлиної тисячі» не цікавило людей, які одержували в Ощадбанку компенсації за свої втрачені заощадження. Принцип «ми чесно робимо свою роботу, а про те, де взяти гроші, хай дбає влада» в свою чергу породив у можновладців упевненість, що простих людей цікавить лише отримування в касі зарплат чи компенсацій з Ощадбанку. Безжальна соціологія свідчить: проливаючи сльози над синцями Юлії Тимошенко, громадяни мріють про передачу їй священного права допомагати матеріально. А не про започаткування нею змін, за яких держава не заважатиме людям жити.
Черкащина нарешті відсіялася. Розпочався сезон споживання свіжої городини, попереду – сезон свіжих фруктів. Городяни хочуть купувати їх за доступними цінами; селяни, які вирощують продукцію, – вигідно та з найменшими втратами продавати вирощене. А влада, що так і не позбулася ще радянської звички терти колоски на вже приватних ланах, робить відчайдушні спроби задовольнити і тих, і інших.
Травневе повітря пахне бузком, конваліями і наближенням “Євро-2012”. Песимісти чують у цьому повітрі запах свіжої фарби на щойно віддрукованих гривнях соціальних виплат. А оптимісти відчувають запах великих грошей на парламентських виборах, які офіційно стартонуть із 30 липня. Роздерта на шмати-округи сільська Черкащина зустрічає світанок нового дня з лопатами та сапками і не сподівається на закордонних туристів. На Першотравень черкащани солідаризувалися переважно по своїх садово-городніх справах, а не на мітингах лівих сил. Лише День Перемоги, 9 Травня, є справді всенародним святом, яке не підвладне швидкоплинним політичним та господарським сезонам. І, на жаль, відходить у вічність покоління переможців, які любили життя і вміли його цінувати, а не міряти його за розміром власної пенсії чи зарплати…

Результати роботи:
– Протягом першого кварталу цього року наш відділ виявив ряд фактів протиправної діяльності з боку працівників міліції області.
31 січня 2012 року прокуратура Черкаської області порушила за матеріалами відділу внутрішньої безпеки кримінальну справу за ознаками службового підроблення проти одного із працівників відділу слідчого управління УМВС України в Черкаській області. Він зумисне вніс неправдиві відомості в офіційні документи, завдяки чому отримав кошти в сумі 200 євро та 5 тис. 50 гривень. Ці гроші було вилучено під час проведення обшуку в його будинку. Ця кримінальна справа направлена на розгляд суду.
У лютому цього року слідчим відділенням Уманського міськвідділу УМВС України в Черкаській області за матеріалами відділу внутрішньої безпеки в Черкаській області порушено кримінальну справу стосовно уманчанина, який, представившись працівником міліції, використав підробне службове посвідчення, тим самим привласнивши повноваження працівника міліції, та заволодів 1 220 гривнями, що належали жителю Умані.

Допомогу громадянам:
– Громадяни, які постраждали від протиправних дій працівників міліції або володіють відомостями стосовно осіб, які присвоюють собі повноваження працівників міліції, можуть звернутися до відділу внутрішньої безпеки в Черкаській області з метою вчасного реагування на ці факти за адресою: місто Черкаси, вул. Смілянська, 57, або за телефоном 39-33-43.

Юлія ФОМІЧОВА

Депутат обласної ради Михайло Мушієк провів власне розслідування щодо законності встановлення турнікетів у Черкаському міськвиконкомі. Подавши запити до різних інстанцій, надійшла і «потрібна» відповідь – загорожа суперечить вимогам пожежної безпеки. Таким чином, кримінальна справа, порушена проти Миколи Булатецького за пошкодження майна міськ-виконкому під час мітингу афганців, укотре визнається безпідставною.

– Черкаське обласне управління Держтехногенбезпеки надало відповідь на мій запит щодо законності встановлення в Черкаській міськраді турнікетів, – повідомив депутат Черкаської міської ради Михайло Мушієк. – У ній ідеться: «У ході перевірки встановлено, що в холі будівлі виконавчого комітету Черкаської міської ради по вулиці Байди-Вишневецького, 36 установлено огорожу та турнікети, що є порушенням вимог правил пожежної безпеки в Україні. За результатами перевірки, відповідальних осіб за протипожежний стан притягнуто до адміністративної відповідальності та вручено припис на усунення недоліків у встановлені терміни». Тобто я так розумію, що турнікети повинні на днях прибрати. Виходячи з цього, я хотів би звернутися до прокуратури й управління МВС: якщо турнікети стояли незаконно, то за що проти Булатецького порушувати кримінальну справу?
Микола Булатецький каже, що поки що кримінальну справу не закрили, а віз і нині там.
– Якби судді були донецькі, то я б уже сидів не тільки на підписці про невиїзд, а й у СІЗО, – припускає депутат Черкаської міської ради Микола Булатецький. – Моя справа ні туди, ні сюди не рухається. Наше з адвокатами намагання спростувати свою справу не дає результатів. Підставою було звернення сесії – даємо документи, що не було звернення і ніхто не вповноважував. Нам вказують на 14 тисяч збитків. Тоді офіційно визнають півтори тисячі збитків. Михайло Мушієк автономно провів своє розслідування справи, я й не знав про це. Він звернувся не тільки до пожежників, але пожежники дали конкретну відповідь, що встановлення цього загоро-дження було незаконним та могло б призвести до наслідків. Я як депутат і людина відповідальна перед суспільством відкрив турнікет для народу. Відкривав його силою, зрозуміло. І слава Богу, що не вдарив нікого по голові з тих, хто його закривав, бо все могло бути на емоціях…
Від редакції: чи приберуть врешті злощасний турнікет, читайте у наступному номері «Вечірки».