А що під обгорткою?

Згідно із задумом Кабміну, виробники харчових продуктів українського споживача не дуритимуть

У кожного споживача хоч раз у житті виникала думка: що я їм насправді? Перенести цю саму правду на етикетки продуктів харчування час від часу намагається Кабмін відповідними постановами, а що ховається за етикетками, залишається відомим одним виробникам.

В Україні ГМО немає?
Про те, що більшість продуктів містить генетично модифіковані компоненти, український споживач дізнався тоді, коли Кабмін постановив: відтепер про це повинен говорити відповідний значок, не менший від основного тексту за розміром шрифта. Часу на зміну ярликів виробникам дали до 1 вересня. Однак першого вересня дзвіночок пролунав тільки для школярів та студентів – і аж ніяк не для виготівників. Дослідивши магазинні полиці, український споживач неозброєним оком виявив, що в Україні поки що немає жодного підприємства, яке використовує в своїх продуктах ГМО – принаймні про це свідчить маркування продуктів харчування. За словами черкаських чиновників, постанову ухвалено і вона діє, однак немає механізму перевірок продукції на наявність ГМО. У бюджеті просто не закладено коштів для закупівлі зразків продукції, які слід досліджувати.

А де ж ковбаса?
Якщо із ГМО були хоч спроби щось урегулювати, то з ковбасними виробами узагалі скрутно. Фахівці ДП «Черкасистандартметрологія» впевнені, що якби всі м'ясні вироби мали назви згідно із класифікацією – з полиць узагалі б зникло поняття «ковбаса». Таїсія Кириченко бідкається:
– Технічні умови виготовлення ковбаси підприємство ухвалює саме по собі, як йому зручно. І поки що цей процес регулювати неможливо.
Із нового року на українського споживача чекатиме чергова маркувальна революція. Як розповідає інженер ДП «Черкасистандартметрологія» Анна Плодиста, новий ДСТУ повинен повністю змінити етикетки. За ідеєю на білковій ікрі вже не можна буде ставити клеймо «Ікра чорна зерниста», а напій, виготовлений без процесу бродіння, не назвеш квасом. Маслом, за новими правилами, називатиметься тільки продукт із коров'ячого молока, решта – маргарином, спредом чи жировою сумішшю; згущене молоко із рослинними жирами – рослинним сиропом.

Підробок може побільшати
Увесь новий ГОСТ дуже схожий на твір у стилі фентезі. Одначе відповідальним виробникам доведеться до нього прислухатися. Директор з якості ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат» Валентина Кожухова говорить, що відділу маркетингу досить накладно постійно змінювати етикетки, адже зміни у маркуванні – досить часте явище:
– Додатковий головний біль викликає ще й те, що різні контролювальні органи по-різному трактують ці постанови, а тому майже після кожної перевірки доводиться вносити правки, адже чіткого визначення норм немає.
До виконання нової постанови на комбінаті вже готові. Сир, що містить рослинні жири, вже має відповідну назву – плавлений сирний продукт.
На «Шполянському заводі продтоварів» про зміни вже також чули.
– До назви майонезу додати означення «столовий», обмеження напису «вироблений із високоякісної сировини», вказання жирності тільки з лицьового боку етикетки, – перелічує директор із виробництва та якості підприємства Катерина Дзюба. – Ми намагаємося дотримуватися всіх вимог, хоч це і завдає клопоту. А от непорядні виробники пристосуються до будь-яких умов. І суворі ГОСТи можуть хіба що ви-кликати хвилю підробок.
Чи зміняться етикетки – український споживач виявить 1 січня. Однак у новорічному подарунку він усе ж оцінить не обгортку, а вміст.

Юлія Фомічова

Залишити коментар

Ваше повідомленя