Тигрові смуги 2010

Наступного року енергоресурси та їжа будуть дорожчати, економіка продовжить «ковбаситися»
від наслідків кризи, а політики та чиновники – міняти роботу

Поки прості громадяни обурюються перед телеекранами в унісон зі своїми політичними кумирами, за лаштунками цієї вистави відбувається інший процес. Там немає ні ворогів, ні союзників, а є лише особистий інтерес.

«Разброд и шатание» у вищих політичних колах стимулюють пожвавлення політичного життя в партійних осередках та «броунівський» рух серед депутатів. Одні тихцем починають скидати та прикопувати б’ютівські прапори і будьонівки Блоку Литвина, інші шукають коротші стежки до штабів перспективного кандидата Сергія Тігіпка. Місцеві депутати потроху відривають ті ниточки, за які їх тримали депутати Верховної Ради. Черкаські посадовці поступово змінюють орієнтацію і цим дають зрозуміти київським бонзам, що у складній справі пошуку нового політичного покровителя тут кожен сам за себе.
Губернатор та голови райдержадміністрацій востаннє підіймають новорічні келихи з шампанським у своєму нинішньому статусі. Адже теперішні рейтинги залишають мало шансів для переобрання Віктора Ющенка на другий термін. Зі зміною прізвища Президента представники президентської виконавчої вертикалі автоматично втрачають свої посади, оскільки новий Глава держави матиме одноосібне право призначати голів обласних та районних адміністрацій. Пять років тому новообраний Президент Віктор Ющенко саме так і вчинив, повідправлявши у відставку всіх губернаторів та голів райдержадміністрацій, призначених Кучмою.

Невтішні підсумки антикризової боротьби
Упродовж 2009 року своєчасна виплата зарплат та функціонування життєзабезпечувальних галузей перейшли з категорії звичайних «подружніх обов’язків» влади у категорію святкових подарунків. На відміну від приватного бізнесу, державна влада так і не «народила» чіткого стратегічного плану подолання економічної кризи. Мало того: досі не визначено, що ця криза собою являє, чим вона породжена та яким чином із нею боротися. «Антикризові маніфести» органів влади всіх рівнів так і залишилися безсистемним набором гасел на кшталт «землю – селянам», «воду – матросам», «жінкам – квіти», «дітям – морозиво». Більшість антикризових ідей «місцевого розливу» так і залишилися нереалізованими.
Скажімо, Черкаська обл-держадміністрація затвердила свій антикризовий план, яким передбачалося всіляко сприяти отриманню працюючими підприємствами податкових канікул, а фермерами – отримання відстрочок по кредитах. Проте більшість місцевих «рецептів» подолання кризи виявилася нереальною для виконання – адже продукти та інструменти для їхнього втілення знаходяться на київській політичній кухні...
Єдине, що вдалося зробити місцевій виконавчій владі та самоврядуванню, – забезпечити життєдіяльність державної машини, аби не розсипалася під ударами кризи. Зокрема, забезпечити безперебійне надання комунальних послуг та контрольованість їхньої оплати, роботу медицини й освіти. Навіть і це дуже непогано, особливо якщо врахувати відсутність державної антикризової стратегії та мінімальних проблисків світла в кінці економічного тунелю.

Проблеми не розсмоктуються,
а поглиблюються
Головними рушіями економіки Черкащини були машинобудування, сільське господарство та хімічна галузь. Найважчим видався рік для хімічної галузі та машинобудування. Проте і 2010 рік не обнадіює появою світла в кінці тунелю. Тяжким ударом стало суттєве подорожчання газу, яке негативно позначилося на собівартості хімічної продукції, внаслідок чого «Азот» втратив свої позиції на зовнішніх ринках. Серйозною фінансовою проблемою для хімічних підприємств-експортерів стало неповернення ПДВ.
Єдиною рятівною соломинкою для економіки стало сільське господарство та виробництво харчових продуктів. Аграрний сектор – єдиний, де зафіксовано зростання порівняно з 2008 роком. Ситуація на світових ринках та девальвація гривні зробили українське зерно значно привабливішим для покупців, аніж у 2008 році. Проте реальну матеріальну віддачу від цього отримали лише зернотрейдери, а не виробники зерна чи самі селяни. Відсутність чіткої державної політики в аграрному секторі заклала фундамент для серйозних проблем, які очікують на нас уже в 2010 році. У тяжкому стані перебуває тваринництво, особливо молочне скотарство. Завмерла цукрова галузь Черкащини: замість колишніх 24-ох цукрозаводів останнього сезону працювали тільки два. Усе це означає, що або харчові продукти ставатимуть дорожчими, або держава остаточно знищить свого товаровиробника. Загалом, через відсутність чіткої антикризової стратегії в 2009 році наступного року ми матимемо ще менше шансів на безболісне відновлення докризового рівня виробництва та прибутковості в галузях економіки.

Що впливатиме
на наше життя у 2010 році:
поетапне подорожчання енергоресурсів, як наслідок – зростання вартості комунальних послуг;
три виборчі кампанії – зимова президентська, весняна – щодо виборів місцевих органів влади та з високою ймовірністю – осіння парламентська;
політична нестабільність і гарячкові пошуки місцевими елітами нових політичних покровителів;
масові кадрові зміни в органах влади всіх рівнів, а відтак – відсунення на другий план вирішення нагальних проблем громадян.

Тетяна Єщенко

Залишити коментар

Ваше повідомленя