Від жорсткого приземлення до наступного злету?

2009 рік став для багатьох черкащан роком максимального реалізму та жорсткого приземлення. Але чи варто за це вважати його гіршим за попередні роки, що певною мірою відірвали нас від адекватного сприйняття реальності?..

Більшість торішніх «страшилок» про 2009 рік, на щастя, не виправдалася. Водночас ми стали реалістичніше оцінювати життя, в доброму розумінні цього слова. Відповідно позбулися багатьох невиправданих надій, які тільки заважали нам адекватно оцінювати свої можливості. У 2006-07 роках ми було повірили, що економічне зростання не припиниться ніколи. Доходи компаній та статки підприємців тоді зростали як на дріжджах, мережі супермаркетів розмножувалися зі швидкістю кролів, ціни на нерухомість росли як бамбук, а будь-яка вільна ділянка землі під будівництво була на вагу золота.
Країну завалили доступними грішми, і ми не надто замислювалися над природою походження цих грошей. Тодішнє карколомне зростання зарплат називали «українським економічним дивом». І ми навіть почали вважати таку економіку адекватним станом речей! Що ж, див не буває. А якщо і бувають, то за них усе одно потім доводиться платити. Як не заплатив авансом – то платитимеш постфактум, ще й із великими відсотками. Кажуть, що щастя не в грошах, а в їхній кількості. Проте наша економіка була відсталою ще до того часу, як її почали завалювати грішми. А з приходом великих грошей, у нашої економіки просто з'явилос більше можливостей проявити себе в якості відсталої. Адже гроші направлялися не на реформи чи інновації, а на «поглиблення розвитку споживацької психології». Простіше кажучи, проїдалися... І все в цьому житті є неминучим: якщо добрі часи не спонукали до змін, значить – до цього спонукатимуть погані часи.
Швидкість падіння економіки в 2009-му прямо пропорційна дутості попереднього «буму». Справжні зміни – це завжди боляче. Якщо зміни не завдають болю, отже, це лише природний хід подій, який не зможе привести нас до нових результатів. Криза – ціна, яку доводиться платити за прощання з минулим та початок нового якісного життя. За всіма законами жанру, слідом за кризою починається зростання. І ми не просто перегорнули сторінку 2009 року, а стали ще на один великий крок ближче до початку наступного зростання. До речі, фундамент цього зростання буде твердим та жорстким – таким самим, яким і виявилося для нас цьогорічне приземлення в реальність...

Тетяна ЄЩЕНКО

Залишити коментар

Ваше повідомленя