Як і з чого партію не будуй, усе одно вийде КПРС?

krylohlop@yandex.ua  067-905-91-37

Але для перемоги потрібні час, потужна команда і серйозні ресурси. Час поки що не грає на користь опозиції, а влада – теж непоганий ресурс. Тож ключова проблема – формування команди. «Розсипання» БЮТу, «танення» лав «Нашої України», певна розгубленість литвинівців – усе це грає на руку розбудові потужної партійної організації Партії регіонів на Черкащині. Проте ще жодному політику часів незалежності так і не вдалося повторити успіх комуністів та збудувати таку партію, в якій були б усі більш-менш упізнавані авторитети і куди мріяв би потрапити кожен, хто прагне зробити в житті хоч якусь кар'єру.

Так історично склалося, що близькість до влади є невід'ємною складовою зростання бізнесу і росту чиновницької кар'єри.

Партія регіонів, яка представляє владу на Черкащині, відчинила двері для всіх, хто може своєю присутністю підсилити авторитет Тулуба і Януковича в області. І охочих це робити виявилося багато.

Губернатор Черкащини Сергій Тулуб розвіяв чутки щодо свого можливого повернення до Києва – місцеві регіонали обрали його головою обласного осередка Партії регіонів. Поява в партосередку ПР на ключових ролях екс-голови Чорнобаївської РДА Петра Душейка і ректора ЧДТУ Юрія Леги навіть стала приводом для звинувачень із боку спікера Верховної Ради Володимира Литвина. Перебуваючи в Черкасах, Володимир Михайлович поскаржився, що регіонали «переманюють кадри». Що ж, нові часи – нові авторитети.

Зрізані квіти довго не живуть

Сергій Тулуб дав недвозначний сигнал про початок нової історії обласного осередка Партії регіонів, оскільки не вся донедавня історія обласної парторганізації регіоналів є прикладом, гідним наслідування. Втім, Сергію Борисовичу можна тільки поспівчувати, зважаючи на обсяг покладених на нього завдань і відповідальності. Уже чути поголос по Черкащині, нібито всіх більш-менш цінних кадрів прямо таки змушують писати заяви до Партії регіонів. Коментуючи заяви щодо тиску на литвинівців, екс-губернатор Черкащини Володимир Лук'янець зазначив, що, можливо, тут справа не так у зовнішньому тиску, як у внутрішньому бажанні декого встигнути вскочити до вагона «партії влади». Але ми ж всі прекрасно знаємо, як можна спаскудити навіть прекрасну ідею бездарним її виконанням. Губернатор рішуче відмежовується від таких методів «партбудівництва» і підкреслює, що під час розгляду заяв звертатимуть увагу не на кількість, а на якість кадрів.

Якою буде нова версія обласного осередка Партії регіонів? За яким критерієм туди потрапляють люди? Чи не такими ж методами, як у всіх попередніх «партіях влади» (себто любі друзі, куми-свати, бізнес-партнери, колишні співробітники тощо)? Якщо збережеться стара система формування партійних осередків, то зміниться лише вивіска. А на наступних виборах нам просто запропонують голосувати вже за інших кумів, сватів, бізнес-партнерів, водіїв, секретарок та охоронців. Хоча Сергій Тулуб рішуче прагне змінити цю ганебну систему комплектування партійних лав. Бо недієздатні кадри помножать на нуль авторитет будь-якого керівника і зведуть нанівець будь-яку ідею.

Утім, є і зворотний зв'язок: утративши владу, партія поступово починає втрачати і підтримку серед своїх донедавна вірних соратників. Це доводять численні приклади партійного будівництва на Черкащині. У 2004 році СДПУ (о) була «сильною як ніколи», а партії блоку «Наша Україна» наповнювалися лише відчайдухами, яким було нічого втрачати. Роком пізніше від СДПУ (о) залишилася лише вивіска, а в «Нашу Україну» йшли записуватися колективами. Трохи згодом переможну естафету розбудови «партії влади» намагалися було з різним успіхом підхоплювати на Черкащині то Соцпартія, то БЮТ, то «Єдиний центр». Змагаючись за право бути повноцінною «партією влади», вони і незчулися, як утратили цю владу.

Якщо Партія регіонів розраховує на довгострокову стратегію, то напевно буде доцільним інакше формувати команду, ніж це робили попередники. Бо потреба в швидкому політичному результаті породжує потребу в формуванні партійного осередка винятково з багатих та впливових особистостей, які володіють коштами та ресурсами. Тоді як виконання стратегічних завдань породжує необхідність у тривалому вирощуванні та селекціонуванні найкращих кадрів.