Яну­ко­вич від­крив му­зей Шев­чен­ка

Вла­да ви­рі­ши­ла по­да­ру­ва­ти ук­ра­їн­цям но­вий об­раз по­е­та

Ка­те­ри­на Ле­бє­дє­ва

galka1977@ukr.net, 097-293-65-54

Упер­ше за 7 ро­ків від по­чат­ку рес­тав­ра­ції до бу­дин­ку-му­зею Та­ра­са Шев­чен­ка пот­ра­пи­ли зви­чай­ні від­ві­ду­ва­чі. На­пе­ре­дод­ні Дня не­за­леж­нос­ті Пре­зи­дент Вік­тор Яну­ко­вич від­крив най­більш не­од­ноз­нач­ну пам­'ят­ку ук­ра­їнсь­кої куль­ту­ри. Для ни­ні­шньої вла­ди му­зей став спо­со­бом про­де­монс­тру­ва­ти свій ос­нов­ний прин­цип ро­бо­ти – ді­я­ти, а не го­во­ри­ти. А та­кож своє уяв­лен­ня про стиль – ла­ко­ніч­ний і жорс­ткий, без зай­вих прик­рас.

Бу­ди­нок-му­зей Та­ра­са Шев­чен­ка ри­зи­кує ста­ти чи не най­до­рож­чою пам­'ят­кою ар­хі­тек­ту­ри в ук­ра­їнсь­кій куль­ту­рі – тіль­ки на 1 січ­ня цьо­го ро­ку за да­ни­ми об­лдер­ж-ад­мі­ніс­тра­ції на му­зей бу­ло вит­ра­че­но май­же 67 млн. грн. За­галь­на ж вар­тість ре­конс­трук­ції му­зею оці­ню­єть­ся у 96 млн. грн., тоб­то май­же мі­льярд гри­вень.

По­ки що ж му­зей є чи не най­скан­даль­ні­шою пам­'ят­кою ар­хі­тек­ту­ри. У 2005—2010 ро­ках про­ку­ра­ту­ра Чер­кась­кої об­лас­ті по­ру­ши­ла 6 кри­мі­наль­них справ про­ти ко­лиш­ніх ке­рів­ни­ків Шев­чен­ківсь­ко­го на­ці­о­наль­но­го за­по­від­ни­ка в Ка­не­ві. Зі вста­нов­ле­них Ген­про­ку­ра­ту­рою збит­ків дер­жав­но­му му­зе­є­ві по­ки що офі­цій­но фі­гу­рує тіль­ки циф­ра у 2,6 млн. грн. Цьо­го ро­ку му­зей уже кош­ту­вав по­сад ко­ли­шньо­му гу­бер­на­то­ро­ві Олек­сан­дро­ві Че­рев­ку і ди­рек­то­ро­ві зак­ла­ду Мар­'я­ну Пі­ня­ку – піс­ля пер­шо­го ві­зи­ту Вік­то­ра Яну­ко­ви­ча у якос­ті Пре­зи­ден­та на Чер­ка­щи­ну.

Тіль­ки з цьо­го ог­ля­ду му­зей є бла­го­дат­ним грун­том для то­го, щоб про­де­монс­тру­ва­ти «силь­ну пре­зи­дентсь­ку ру­ку». Чим, влас­не, но­ва вла­да і ско­рис­та­лась – хай і вик­ли­ка­ю­чи обу­рен­ня у хра­ни­те­лів му­зею, але бу­дів­лю та­ки за­вер­ши­ли, зак­рив­ши у по­даль­шо­му без­дон­ну ді­ру у дер­жав­но­му й об­лас­но­му бюд­же­тах.

– Сім дов­гих ро­ків му­зей був ви­лу­че­ний із куль­тур­но­го і ду­хов­но­го жит­тя Ук­ра­ї­ни й аж до бе­рез­ня цьо­го ро­ку – ми з ва­ми ба­чи­ли це у Шев­чен­ко­ві дні... Ди­ви­ти­ся на це не мож­на бу­ло да­лі... То­ді я і прий­няв  са­ме тут, на цьо­му міс­ці, рі­шен­ня про не­від­клад­не за­вер­шен­ня ро­біт і від­крит­тя му­зею са­ме до Дня не­за­леж­нос­ті Ук­ра­ї­ни, – ска­зав Пре­зи­дент у сво­їй про­мо­ві на Чер­не­чій го­рі.

– Ко­ли 9 бе­рез­ня цьо­го ро­ку ми при­ї­ха­ли на ціл­ко­ви­ту ру­ї­ну і Пре­зи­дент ска­зав, що від­криє онов­ле­ний му­зей, я по­ду­ма­ла: «Що ми ска­же­мо 24 сер­пня?» Але, ко­ли ми за тиж­день до від­крит­тя по­бу­ва­ли тут із ві­це-прем­'є­ром Бо­ри­сом Ко­лєс­ні­ко­вим, я пе­ре­ко­на­лась, нас­кіль­ки пре­зи­дентсь­ке сло­во є твер­дим. Це пер­ша йо­го май­же за­вер­ше­на обі­цян­ка, – го­во­рить зас­туп­ни­ця го­ло­ви Ад­мі­ніс­тра­ції Пре­зи­ден­та Ган­на Гер­ман.

За її сло­ва­ми, на чер­зі ук­ріп­лен­ня схи­лів Чер­не­чої го­ри, бла­го­ус­трій ту­те­шньо­го пар­ку, го­тель, який був пе­ре­да­ний ме­мо­рі­аль­но­му ком­плек­со­ві.

Ни­ні не­ба­га­та ек­спо­зи­ція бу­дин­ку-му­зею Та­ра­са Шев­чен­ка не­за­ба­ром мо­же по­пов­ни­ти­ся зав­дя­ки фон­дам ро­сійсь­ких му­зе­їв. Зок­ре­ма, про пе­ре­да­чу ре­чей, які на­ле­жа­ли по­е­то­ві і які за­раз пе­ре­бу­ва­ють у фон­дах ро­сійсь­ких му­зе­їв, уже ве­ли пе­ре­го­во­ри ук­ра­їнсь­кий та ро­сійсь­кий пре­зи­ден­ти у рам­ках від­зна­чен­ня 200-річ­чя із дня на­род­жен­ня по­е­та у 2014 ро­ці. Ук­ра­ї­на і Ро­сія зби­ра­ють­ся від­зна­чи­ти юві­лей Коб­за­ря спіль­но. Цьо­го ж  ро­ку на про­ек­ту­ван­ня та ство­рен­ня ек­спо­зи­ції бу­дин­ку-му­зею Шев­чен­ка уряд уже ви­ді­лив 5,6 млн. грн.

На­чаль­ник уп­рав­лін­ня куль­ту­ри та ту­риз­му об­лдер­жад­мі­ніс­тра­ції Лі­дія Ні­кі­тен­ко по­ві­до­ми­ла, що від цьо­го дня му­зей бу­де від­кри­тий і для від­ві­ду­ва­чів. І ек­спо­зи­ція, яка ни­ні ство­ре­на у му­зеї, вся за ра­ху­нок влас­них фон­дів му­зею. Піс­ля за­вер­шен­ня Шев­чен­ківсь­ко­го му­зею – на ре­конс­трук­цію очі­ку­ють Кор­сунь-Шев­чен­ківсь­кий за­по­від­ник та Чи­ги­ринсь­кий му­зей.

Су­пе­реч­ки дов­ко­ла му­зею

Лі­те­ра­тур­но-ме­мо­рі­аль­ний му­зей на мо­ги­лі Т. Шев­чен­ка на Чер­не­чій го­рі у Ка­не­ві бу­ло по­бу­до­ва­но у 1934—1940 ро­ках за про­ек­том ві­до­мо­го ук­ра­їнсь­ко­го ху­дож­ни­ка й ар­хі­тек­то­ра Ва­си­ля Гри­го­ро­ви­ча Кри­чевсь­ко­го.

Зок­ре­ма, но­вій ко­ман­ді рес­тав­ра­то­рів, яку очо­ли­ла ар­хі­тек­тор Ла­ри­са Ско­рик, за­ки­да­ли від­мо­ву від ви­ко­рис­тан­ня віт­ра­жів, роз­пи­сів на сте­лі, які бу­ли зроб­ле­ні са­мим Кри­чевсь­ким.

Ла­ри­са Ско­рик ствер­джує, що сам ар­хі­тек­тор бу­дин­ку-му­зею Шев­чен­ка опи­нив­ся у те­не­тах за­ба­га­нок і примх Ста­лі­на та то­діш­ніх ви­мог до ар­хі­тек­ту­ри. З од­но­го бо­ку, бу­дів­ля на до­го­ду Ста­лі­ну ма­ла на­га­ду­ва­ти грець­кий храм, а з ін­шо­го – бу­ти «на­ці­о­наль­ною за зміс­том».

– Ме­ні роз­по­вів йо­го онук, що дід не знав, що йо­му ска­жуть зав­тра, бо тут пос­тій­но бу­ли ку­ра­то­ри від пар­тії. І він ро­бив без­ліч ес­кі­зів оз­доб­лен­ня, – роз­по­ві­ла Ла­ри­са Ско­рик. – Ми по­вер­ну­ли цій спо­ру­ді ха­рак­тер ме­мо­рі­аль­но­го му­зею, ха­рак­тер її від­по­від­нос­ті до са­мої ар­хі­тек­ту­ри. Ми хо­ті­ли зро­би­ти му­зей, який від­по­ві­дав би мо­дер­ній пос­та­ті Шев­чен­ка. Ко­ли онук Ва­си­ля Кри­чевсь­ко­го по­бу­вав на ре­конс­трук­ції му­зею, то він ска­зав: «Ви зна­є­те, мій дід би зро­бив би, пев­не, так са­мо».

– Цей му­зей – од­на з пер­ших спроб го­во­ри­ти про Шев­чен­ка як про лю­ди­ну мо­дер­ну. Як про лю­ди­ну, яка лю­би­ла Шо­пе­на, а не тіль­ки ук­ра­їнсь­кі на­род­ні піс­ні, – го­во­рить Ган­на Гер­ман. – Й увесь час йо­го прив­'я­зу­ва­ти ли­ше до плас­тів на­род­ної твор­чос­ті – це збід­ню­ва­ти Шев­чен­ка. Усі, хто хо­тів, щоб ук­ра­їнсь­ка куль­ту­ра сприй­ма­лась ли­ше як се­лянсь­ка куль­ту­ра, щоб Шев­чен­ка сприй­ма­ли ли­ше як ста­ро­го ді­да у ко­жу­сі й куч­мі, вби­вав у го­ло­ву лю­дям та­кий об­раз... Але Шев­чен­ко – це не тіль­ки ви­ши­ван­ка, і ми по­вин­ні про це зна­ти. Ми сьо­год­ні жи­ве­мо в не­за­леж­ній Ук­ра­ї­ні, то­му від­кри­ва­є­мо для се­бе но­во­го, су­час­но­го та мо­ло­до­го Шев­чен­ка.

Залишити коментар

Ваше повідомленя