Тетяна Міхель: «Ніколи не пізно робити добро»
В номері: 2009 №50 від 20 Грудень, 2009, 20:18
Черкаська благодійниця про…
Необхідність благодійності:
– Я сама росла в інтернаті: нам допомагали добрі люди, одягали і годували нас, за програмою ми їздили до Німеччини. Якби у нашому дитинстві не було благодійників, нам, малим інтернатівцям, довелося б дуже скрутно. Завдяки їхній допомозі, ми почувалися повноцінними дітьми. Нам дарували тепло і любов, ми навіть вірили у казку, бо щороку на новорічні свята писали листи святому Миколаю та Діду Морозу й обов'язково отримували подарунки, які, зрозуміло, нам купували звичайні небайдужі черкащани. Тому, ставши дорослою, я намагаюся допомагати знедоленим дітям, черкаським лікарням та школам чим можу. Куплений одяг, подарунок чи якась річ зможуть зробити кращим життя когось із маленьких черкащан.
Казку напередодні
новорічних свят:
– До Дня святого Миколая я планую привітати вихованців Черкаського обласного притулку «Теплий дім». Цим маленьким черкащанам дуже не вистачає тепла людей, тому я хочу зробити їм подарунки. Було б добре, якби напередодні різдвяних свят кожен черкащанин згадав, що є люди, які потребують тепла, любові і підтримки.
Потребу у добрих людях:
– На певному етапі своєї роботи я зрозуміла, що хотіла б дарувати більше добра. Я хочу зібрати у Черкасах усіх людей, які хочуть і можуть допомагати іншим. Адже якщо ми працюватимемо разом, то збільшаться і наші можливості. Усіх небайдужих до чужої біди я запрошую разом зі мною створити благодійний фонд.
Єднаймося
На ваші пропозиції я чекаю за тел.: (093) 917-00-39, 45-44-94
та e-mail: michelt@ukr.net.
Коментарів поки що немає.