Ці махінатори, використовуючи своє службове становище, склали та видали фіктивні документи, за допомогою яких їхні отримувачі взяли у банку кредит на суму близько 45.000 гривень. Фальсифікація полягала у тому, що отримувачі довідок буцімто працювали на даному підприємстві протягом шести місяців у період із 2006 по 2007 роки, хоча насправді цього не було. Станом на сьогодні кредити та відсотки по них не погашені.

Олег ЛИТВИНЕНКО

Перший випадок трапився близько 13.00 у селі Драбівці Корсунь-Шевченківського району. Необережне поводження з вогнем призвело до того, що пенсіонерка 1930 р.н. отримала значні опіки тіла та загинула. Другий випадок мав місце у Кам'янському районі. Там в обідній час 73-річний дідусь випалював траву. Несподівано вогонь спалахнув на його одязі. В результаті 85% тіла потерпілого було уражено полум'ям. Чоловік помер у лікарні.

Олег ЛИТВИНЕНКО

Усього за рік четверо службових осіб відокремленого структурного підрозділу “Локомотивне депо” однієї із залізничних станцій області встигли вкрасти більше 25 тисяч кілограмів дизельного пального.
– Пройдисвіти застосовували не одну, а низку комбінацій, за допомогою яких злочини залишались прихованими у період із 2006 по 2007 роки, – коментує начальник відділу прокуратури області Ігор Льон. – Сюди входить оформлення фіктивних маршрутних листів на проведення маневрових робіт, підроблення підписів машиністів тепловозів, внесення неправдивої інформації до службової документації.
Наочною ілюстрацією багатолагцюгового злочину може слугувати перший епізод привласнення пального. Так, у лютому 2006 року двоє службовців вирішили покращити своє фінансове становище і, попередньо домовившись, оформили фіктивний маршрутний лист на одного з машиністів локомотива. Один зі зловмисників записав у документі у графі «Час явки на роботу» 20.00, а у графі «Час кінця здачі локомотива» 8.00. Підписи машиніста про те, скільки ним було взято пального та здано, теж були підроблені аферистами. Витрати пального склали кілька сотень кілограмів. Однак під час перевірки правоохоронці встановили, що у вказаний у підроблених документах час начебто експлуатований локомотив насправді пере-бував у депо і ніяких робіт не виконував.
За подібними схемами відбувалися й інші епізоди крадіжок пального. Офіційно значна його кількість списувалася на проведення господарських робіт у депо. Однак за деякими фактами зловмисники навіть не пам'ятали, куди воно насправді дівалося.
– Згідно з Кримінальним кодексом дана багатоепізодна крадіжка пального, можливо, буде кваліфікована як «крадіжка в особливо великих розмірах», – висловлює свою думку прес-секретар прокуратури області Ольга Лактіонова. – А це передбачає кримінальну відповідальність – позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Для учасників привласнення пального ситуація ускладнюється ще й тим, що діяли вони у складі злочиної групи. Тому, найімовірніше, вирок суду по даній справі навряд чи можна буде назвати м'яким.
Олег Литвиненко

Відгукнувшись на минулорічну пропозицію міського голови Сергія Одарича поставити йому оцінку за результатами роботи, громадська організація "Громадський рух «З вірою у майбутнє» виставила мерові двійку. Минулого тижня вони закінчили свою акцію, під час якої дякували владі за невиконані обіцянки: європейські дороги та прибране місто – та опитували городян, чи задоволені вони роботою мерії. Протягом останнього місяця розбиті дороги та стихійні сміттє-звалища міста прикрашали банери з надписами «Дякуємо владі за європейські дороги!» та «Дякуємо владі за прибране місто!» У такий спосіб "Громадський рух «З вірою у майбутнє» намагався нагадати міській владі про невиконані обіцянки. Окрім Черкас, подібні акції громадська організація провела у Смілі та Золотоноші. Хоч лідер руху Валерій Пащенко і не виключає, що балотуватиметься на наступних виборах на посаду міського голови, проте запевняє: сьогоднішня акція не носить передвиборчий характер. Просто настав час домагатися від влади виконання обіцяного. – Люди вибрали владу за її обіцянки. Як людина, яка постійно ходить на вибори, я завжди залишаю собі на пам'ятку програми кандидатів. Розгорнувши розділ «Комфортні вулиці» з програми Серія Одарича, читаємо, що в нашому місті буде зроблено капітальний ремонт черкаських міських доріг із використанням геотекстилю… – нагадує Валерій Пащенко. – Сьогодні близько 60-ти відсотків населення має власні автомобілі і їздить розбитими дорогами міста. Тому хотілося б нагадати владі про її обіцянки, аби вона їх виконала. Сам міський голова Сергій Одарич розцінює подібні акції як спосіб політичної боротьби, адже до виборів у місцеві органи влади залишилося не так уже й багато часу. – Це нормально і цивілізовано, коли опоненти нагадують владі про обіцяне і вказують їй на невиконане, – коментує мер Черкас. – Я сам звертався до черкащан із проханням не викидати мою передвиборчу програму, щоб на наступних виборах дати оцінку моїй роботі на посаді міського голови.

Тетяна Мартинова

Українська православна церква
В усіх черкаських храмах Української православної церкви Великоднє богослужіння розпочнеться 18 квітня о 23.30 та завершиться 19 квітня освяченням пасок.
1. Свято-Михайлівський кафедральний собор (Соборний сквер, вул. Ільїна, 212).
2. Храм Різдва Пресвятої Богородиці (вул. Благовісна, 374).
3. Храм Різдва Христового (Пд. -Зх. р-н, вул. Сумгаїтська).
4. Храм Святого апостола Андрія Первозванного (м-н Митниця, вул. Сержанта Смирнова, 3).
5. Храм Святого апостола Луки (на території ІІІ міської лікарні, вул. Рози Люксембург, 210).
6. Храм на честь ікони Божої Матері «Всецариця» (на території І міської лікарні, вул. Дахнівська, 32).
7. Храм на честь ікони Божої Матері «Неопалима купина» (р-н Луначарського, на території Черкаської академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля).
8. Храм Святого Іоанна Воїна (при військовій частині автобат, вул. Ільїна, 221).
9. Свято-Преображенський храм (м-н Дахнівка, вул. ІІ Українського фронту, 153).

Українська православна церква
Київського патріархату
В усіх черкаських храмах Української православної церкви Київського патріархату Великоднє богослужіння розпочнеться 18 квітня о 23.30 та завершиться 19 квітня освяченням пасок.
1. Свято-Троїцький кафедральний собор (площа Слави, 10) – освячення пасок для людей, які неспроможні прийти зранку, розпочнеться о 19.00 і триватиме до 22.30 18 квітня. 19 квітня освячення пасок відбудеться по завершенню Великоднього богослужіння близько 4.00.
2. Храм Святої великомучениці Варвари (вул. Руставі, 25) – освячення пасок розпочнеться після Великоднього богослужіння близько 4.00 19 квітня.
3. Свято-Анатоліївський храм (вул. Менделєєва, 16/2) – освячення пасок розпочнеться після Великоднього богослужіння близько 4.00 19 квітня.
4. Освячення перед каплицею Святих Кирила та Мефодія, б-р Шевченка, 81 відбудеться о 5.00 19 квітня.
5. Каплиця Сергія Радонезького та Всіх Святих Землі Української на перетині вул. Добровольського та Гоголя – освячення пасок розпочнеться близько 5.30 19 квітня.

Як дістатися до церкви
На Великдень у Черкасах почнуть раніше працювати автобуси маршруту №26, які з 4.30 їздитимуть від вул. Можайського бульваром Шевченка та по вул. Смілянській до вулиці 30 років Перемоги.
О 4.30 ранку також почнуть працювати автобуси маршруту №8, які рухатимуться з Хімселища вулицями Громова та Смілянською до драмтеатру.
Дістатися до найбільшого храму нашого міста – Свято-Михайлівського кафедрального собору, розташованого у колишньому Першотравневому парку, – можна буде також автобусами маршруту №27, які почнуть курсувати містом о 5.25 від вулиці Петровського повз Черкаський державний технологічний університет, бульваром Шевченка, вулицею Смілянською до залізничного вокзалу.

Звільнення з роботи, переведення на скорочений робо-чий тиждень, неоплачувані відпустки – все це стимулює задуматись про додаткові джерела заробітку. Хтось удається до підручних матеріалів, хтось використовує раніше набуті вміння, хтось починає з нуля. Інколи це тимчасово допомагає протриматись у період кризи, а інколи підробітки стають основним засобом існування і переростають у бізнес.

Із бухгалтера у підприємці
Канівчанка Олена Іванова, у минулому бухгалтер Управляючої компанії «Партнер», вимушено перекваліфікувалась. Її чоловіка перевели на роботу до Канева, і у жінки постало питання: продовжувати реалізовувати себе як бухгалтер чи спробувати сили у бізнесі.
– Незадовго до новини про зміну місця проживання я все-таки вирішила взятись за надання вендингових послуг: торгівлю гарячими напоями з апарата Neskafe. Цей бізнес-напрямок протягом шести років успішно реалізує Управляюча компанія «Партнер», даючи людям можливість розпочати власну справу, – пригадує Олена. – Я спробувала, адже це було цікаво, а головне – не потребувало великих коштів для початку власної справи і мало перспективи для розвитку.
Розпочати власну справу з вендингового бізнесу можна було, вклавши у роботу від 600 до 2000 гривень. Для початку Олена взяла гроші у кредит, аби заплатити за оренду кавового апарата та місця, де він стоятиме. Через місяць від нової зайнятості вона отримала 500 гривень прибутку. Гальмувала все новизна діяльності – для провінційного містечка самообслуговування через торговий апарат було незвичним. Із часом новизна прижилась, і Олена взяла в оренду ще кілька кавових автоматів. На сьогодні вона має мережу таких апаратів і оформила ПП.
– У середньому з одного апарата я щомісяця отримую близько 1,5 тисячі гривень, – оптимістично завершує підприємиця.

На двох стільцях
На думку надавати послуги з прибирання території від старих дерев та пеньків Петра Гордієнка наштовхнули дві обставини: криза і сусіди.
– Декільком із них я допоміг зрізати старі дерева. Вони розрекламували мене іншим мешканцям району, і так у мене з’явився додатковий заробіток, – пригадує хлопець.
Постійний прибуток Петру приносило спорудження дахів, але криза пригальмувала темпи роботи, а відповідно, і розміри доходів. Вільний час юнак вирішив присвятити заробітку на спилюванні дерев. Дещо, а саме пилку та лопату, він мав. Оскільки основна робота пов'язана з висотою, там же позичив інший необхідний для цього інвентар.
– Попит на послуги є навіть у сусідніх районах, – зізнається хлопець. – Дохід від цього невеликий, проте все ж таки він дозволяє підстрахуватись грошима на випадок відсутності замовлень на будівництві.

Всупереч безробіттю
Ірина Моргун присвятила роботі страхового агента більше року, поки там її не застала криза. Оскільки зарплата залежала від кількості клієнтів, яких вона обслугує, то і з грошима стало не густо.
– На роботі просиджувати час не хотіла, тому звільнилась. Нічого підходящого знайти не змогла і повернулась до шиття, – розповідає жінка.
Ірина – самоучка, починала із дрібного ремонту одягу – підшивала брюки, вшивала замки. Потім почала шити речі, працювати зі шкірою, хутром. На період декретної відпустки за браком часу майже не займалась шиттям.
– Обставини змусили мене знову взяти в руки голку, і нею я заробляю більше, ніж у страховому агентстві, – ділиться жінка. – Мій прибуток у середньому складає 1,5 тисячі гривень у місяць.
Зі швейною справою Ірина пов'язує своє майбутнє – після кризи вона планує відкрити власне ательє.

Коментар фахівця
Заступник директора Черкаського бізнес-центру у напрямку навчання і організаційних питань Ольга Рекун:
– Період кризи – це найкращий час успішно розпочати щось своє. Головне – зробити правильний вибір щодо майбутньої діяльності. Я роблю ставку на продукти харчування, оскільки це товари першої необхідності, і комісійну діяльність – саме це матиме попит найближчим часом.
Має право на життя ідея з приготування їжі на замовлення, але не дорогої, типу фаст-фуду. Щодо часткової зайнятості, можу порадити роботу няні, доглядальниці, соціального дослідника (заповнення анкет). Способи додаткового заробітку завжди знайдуться, головне – не опускати рук.

Де у Черкасах вчать підприємництву
Черкаський міський та обласний центри зайнятості. Консультативна інформація, семінари, можливість пройти тест на сумісність щодо конкретного виду діяльності, профорієнтація.
Обласний центр зайнятості:
63-94-44, 63-04-19.
Міський центр зайнятості: 37-21-72.
Черкаський бізнес-центр. Практичні заняття, складання бізнес-планів, консультації, перекваліфікація. Тел.: 37-00-75, 56-10-11.
Черкаська обласна асоціація розвитку підприємництва.
Консультації, тренінги, допомога зі складання бізнес-планів. Тел. 63-47-10.

Олена ПЕТРОВА

Якщо у класичному злочинному світі нападати на старих людей і забирати у них останнє вважається «западлом», то сучасні представники криміналу не гребують навіть цим. Тільки за один тиждень правоохоронні органи зафіксували два подібні прецеденти – у Звенигородському та Смілянському районах.

Нападники – троє чоловіків і одна дівчина
О другій годині ночі літній житель одного з хуторів Звенигородського району був розбуджений тим, що у його оселю проник хтось сторонній. Ще остаточно не прокинувшись, чоловік отримав кілька ударів по голові. Коли зір нормалізувався, господар побачив, що в кімнаті перебуває троє чоловіків і одна дівчина. Незвані гості почали вимагати зізнатися пенсіонера, де він заховав гроші. Запитання супроводжувалося новою порцією ударів по голові та тулубу. Чоловік зрозумів: якщо не скаже – його просто вб'ють або зроблять інвалідом. Тож віддав усі заощадження, що у нього були, і тим, можливо, врятувався.
– У міліцію він звернувся о четвертій ранку, – розповідає майор міліції Юрій Дученко. – І невдовзі четверо грабіжників опинилися за гратами. Всі вони раніше не судимі. Дівчина серед них – наймолодша, нещодавно вона відсвяткувала повноліття.

Пенсіонерку врятувала інтуЇція
Те, чого не бачать наші очі та не чують вуха, добре відчуває інтуїція. Дослідженнями доведено, що ця психічна особливість неабияк розвинута у малих дітей та пенсіонерів. Нещодавно правоохоронні органи Смілянщини змогли у цьому переконатися в черговий раз.
Несподівано для себе одна місцева літня жінка відчула, що на душі якось неспокійно. У житті вона неодноразово помічала, що інтуїція її не обманює і якщо у серці є тривога, значить, буде щось погане. Ночувати самій жінці стало страшно, і вона попросила, щоб у неї в хаті переночував син.
Найгірші передчуття пенсіонерки справдилися: вночі в оселю увірвалося кілька грабіжників. Вони напали на стареньку і почали її катувати, душачи подушкою. При цьому трійця нелюдів намагалася дізнатися, де господиня ховає гроші.
Цієї миті прокинувся син жінки і поспішив на допомогу матері. За-в'язалася запекла боротьба. Однак трьох розбійників один чоловік не зміг перемогти, і злочинці втекли разом із захопленою здобиччю.
– Потерпілі дуже швидко викликали міліцію, – коментує ситуацію помічник начальника відділу зі зв’язків із громадськістю та ЗМІ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області Леонід Голік. – І по гарячих слідах розбійників було затримано. Вони розповіли, що рішення напасти на пенсіонерку виникло у них як варіант швидко та без особливого напруження заробити гроші. Хоробрості їм додало ще й випите до нападу спиртне. Для конспірації вони натягнули на обличчя в'язані шапки. У будинок трійця проникла, вийнявши скло на вікні та дібравши ключі від вхідних дверей. За даним фактом порушено кримінальну справу за ст.187 КК України. Судова практика щодо подібних історій свідчить: розбійникам буде максимальне покарання.

Старий чоловік захистив себе сокирою
Зазвичай напади розбійників закінчуються для пенсіонерів сумно. Однак трапляються і випадки, коли зализувати рани доводиться самим нападникам. Так, у Золотоноші ще пам'ятають випадок, коли, порубавши двох нападників, захистив свою власність, здоров'я і, цілком імовірно, життя слабкий худорлявий пенсіонер, оселя якого розташована неподалік від самого центру Золотоноші.
Двоє п'яних недоумків захотіли порушити спокій самотнього престарілого чоловіка пізно ввечері. До цього вони обійшли майже всі навколишні злачні місця і були добряче напідпитку. Мабуть, саме випите спиртне змусило їх зреагувати на одиноку бідну хатину біля дороги так, як бик реагує на червоне полотнище. Хлопці стали несамовито вибивати двері оселі. Розбили скло на вікні. Незважаючи на, здавалося б, худорляву та немічну на вигляд зовнішність, господар виявився сильний духом. Схопивши сокиру, у темряві він вирішив прийняти бій від буйних гостей (світла на той момент у хаті не було).
– Я пам'ятаю тільки, як відмахувався своєю зброєю направо і наліво, – розповідала нам ця мужня людина. – Знав, що, якщо не відіб'юсь, мене вб'ють. Причому по-звірячому. Мені кричали, що дуже пожалкую, що дістав сокиру, і намагалися вдарити руками і ногами. Я ж несамовито продовжував відбиватися…
У результаті в сутичці одному з нападників було прорубано голову. Коли ми наступного дня приїхали до нього у лікарню, хлопець сказав, що нічого із подій минулої ночі не пам'ятає. Навіть того, за яких обставин він отримав травму. Його товариш заплатив за напад на чужу оселю меншими проблемами зі здоров'ям. Однак це не позбавило юнаків від кримінальної відповідальності.

Стару людину
навряд чи засудять за перевищення самооборони
На жаль, про самооборону пенсіонера нерідко можна сказати лише з гіркою іронією: порятунок пенсіонера – справа рук самого пенсіонера. Отже, як можна старій людині уберегтися від нападу.

Статистика свідчить, що багато хто з літніх людей продовжує жити ще стереотипами радянських часів і за звичкою, що залишилась із молодості, навіть не зачиняє вхідних дверей на замок. Однак багато нападів на пенсіонерів трапляється саме через незачинені на замок двері. Більше того, самі двері сучасного житла пенсіонера мають бути міцно укріплені (бажано, щоб вони були залізні), а на вікнах будинків літніх власників обов'язково повинні стояти решітки.

Оскільки напади відбуваються в основному вночі, пенсіонери в обов'язковому порядку повинні мати напохваті, крім валідолу, якийсь предмет, яким би могли захиститися (ніж, викрутка, шило). Такі предмети мають лежати не на видному місці, а десь, де нападник одразу їх не помітить, наприклад, під ліжком.

На думку спеціалістів із самозахисту, у разі, коли напад уже стався, стара людина повинна діяти максимально жорстко, без будь-якого жалю до нападників. Тільки тоді у неї є шанси зберегти як свою власність, так і своє здоров'я, а нерідко – і життя. До того ж, стару людину навряд чи засудять за перевищення самооборони.

Олег Литвиненко

Хвороба цивілізації
Рак передміхурової залози – проблема переважно високорозвинених країн, де чоловіки доживають до похилого віку (він спіткає людей від 60 років і старших). У передміхуровій залозі, яка потрібна для нормального виконання чоловіком своїх статевих функцій, як і в усьому організмі, з віком відбуваються зміни – звідси й болячки. Ця недуга не оминула багатьох відомих людей: Берлусконі, Де Ніро, Міттерана та інших. У молодих же її вважають мало не дивом.
Усупереч думці, що зростанню захворюваності на рак сприяв Чорнобиль, у лікарів немає інформації, яка б це підтвер-джувала: навіть у найбільш забруднених районах області хворих на рак не більше й не менше, ніж на решті території.

Вбивчий менталітет
Хворобу можна здолати. Для цього в арсеналі лікарів є й медикаменти, й променева терапія, за сприятливих умов – операція, хоч вона й дуже складна, тож перевагу віддають лікам. Колись медики виявили, що з раком можна боротися через видалення яєчок (щоб в організм не надходив чоловічий статевий гормон тестостерон). Проте цей метод нині цілком замінює гормонотерапія. У результаті й тестостерон не надходить, і потенція зберігається. Що ж стосується дітей, то до такого віку всі, хто хотів, їх уже мають. Вилікуватися й жити довго та щасливо – нескладно, проте тільки якщо виявити хворобу на ранній стадії. Але ж наші чоловіки йдуть до лікаря аж тоді, коли вже треба йти сповідуватися – пухлина вже встигла прорости у життєво важливі органи, пустила метастази, й лікувати вже немає сенсу. З усіх уперше виявлених хворих 24,3% саме такі. А в цілому по Україні – 19,1%. Тому, звісно, смертність висока: 13% із цих уперше виявлених помруть до кінця року.
Частенько чоловіки самі заганяють себе у труну, не йдучи до лікаря – чи соромляться, чи з невігластва, хапаючись натомість за «чудодійні» засоби, що тільки не вживаючи: горілку з олією, витяжку з акул, чистотілу, мумійо та інше. Час втрачається, а одужання, зрозуміло, не настає...

Урятуй себе сам
Головне – виявити недугу вчасно, а для цього треба, по-перше, самому слідкувати за змінами в своєму тілі, а по-друге – при найменших негараздах бігти до уролога. У пенсійному віці важливі профогляди. Можна звернутися в кабінет долікарського прийому, можна зробити УЗД, а можна – аналіз ПСА (досліджують кров людини на наявні у ній білкові компоненти, які виділяє залоза і які свідчать про її стан). Це так званий аналіз на маркери, який у більшості випадків не є підставою для діагнозу, проте стосовно передміхурової залози дає високу достовірність.
Для більш якісного обстеження можна звернутися у поліклініку обласного онкодиспансеру, навіть якщо направлення з району немає.

Рак чи аденома?
Якщо чоловік відчув у ділянці залози якісь негаразди, стискання, проблеми з сечовипусканням, це не обов'язково рак. Це може бути аденома – доброякісна пухлина, від якої не помирають і яка не може перейти у рак, бо виростає геть з іншої тканини, аніж злоякісна пухлина. Проте якщо вона заважає чоловікові ходити «по-маленькому», її треба видалити, щоб не виникло інших проблем зі здоров'ям.

До речі
Іноді чоловіче «хазяйство» спіткають інші онкозахворювання. Наприклад, рак яєчок, що трапляється переважно у молодих, до 40 років. Але це не так страшно. По-перше, буває він рідко, а по-друге, навіть якщо одне яєчко й видалили, залишається друге. При цьому потенція зберігається та сама, а от здатність до запліднення трохи змен-шується. Рак статевого органа – теж рідкісна хвороба, що трапляється у старших чоловіків. Ви-явлена на ранній стадії, вона успішно лікується, дозволяє зберегти орган.

А ви знали?
Про причини раку досі точаться суперечки, а от про його природу відомо багато.
Наші клітини в процесі свого життя діляться: старі відмирають, нові виростають. Механізм поділу дуже складний. І коли на рівні ДНК відбувається збій, виникають «браковані» клітини, які зазвичай подають організму сигнали, й той їх знищує з допомогою лейкоцитів. Але організм зношується, і може настати час, коли він чомусь не зреагує на «неправильну» клітину й не вб'є її. А вона продовжує ділитися, розростається в пухлину.
Такі клітини-мутанти виникають в організмі щохвилини, проте він із ними успішно бореться, доки імунітет хороший. А коли поганий, то може виникати навіть пухлинна хвороба, коли не встигнеш вилікувати рак в одному органі, як він виникає в іншому…

Ксенія Шапошник

У Черкасах троє з чотирьох підлітків вживають алкоголь

Незважаючи на рейди міліції, прокуратури та податкової, черкаські підлітки можуть вільно придбати алкоголь. Щоб переконатися у цьому, «Вечірка» провела своє дослідження: протягом п'ятнадцяти хвилин наш «агент», шістнадцятилітня Неля, купила півтора літра пива у трьох кіосках просто в центрі міста.

Алкогольний рейд
Останнім часом у черкаських супермаркетах посилено контролюють продаж алкоголю та цигарок неповнолітнім. Причиною такої уваги стали перевірки, які проводяться правоохоронцями.
– Ми майже щодня спільно з прокуратурою, управлінням у справах захисту прав споживачів та податковою проводимо рейди у магазинах та супермаркетах області, – розповідає начальник відділу кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Черкаській області Сергій Савенко.
Зрозуміло, що дитина, яка хоче випити, знайде, де придбати алкоголь, навіть якщо їй його не продадуть у магазині. Проте мета рейдів – примусити дорослих відповідати за продаж алкоголю неповнолітнім.
– Перший раз за продаж алкоголю неповнолітньому ми можемо оштрафувати власника магазину на 1 700 грн., другий – на 3 400 грн., – розповідає заступник начальника регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Олег Панчешний. – Цього року відповідальність посилено, і ми можемо відібрати ліцензію у порушника.
Окрім власника магазину, до відповідальності можуть притягти і продавця, якому загрожуватиме щонайменше штраф у розмірі 51 грн.

Хто шукає, той знайде
Поки міліція проводить рейди, підлітки без перепон купують алкоголь у супермаркетах міста. За словами шістнадцятилітньої черкащанки Нелі, купити пляшку пива, а то й міцнішого напою, для неї та її друзів не складає проблем. Касири рідко коли цікавляться віком малолітніх покупців.
Аби переконатися у доступності алкоголю, «Вечірка» також провела рейд. Протягом 15 хвилин разом із Нелею ми проїхалися кіосками у центрі міста, і з кожного з них дівчина поверталася зі здобиччю у руках – пляшкою пива.
– Продавці рідко запитують про вік. Якщо просять показати документи, кажу, що забула їх удома, і йду у сусідній магазин, – ділиться Неля. – Зазвичай ми беремо слабоалкогольні напої, але мої неповнолітні знайомі запросто купують у дрібних магазинах навіть горілку, щоправда, у супермаркетах її купити неможливо.
Пиво стало невід'ємною частиною молодіжної культури, без нього не обходяться ні звичайні посиденьки, ні гульки.
– У багатьох моїх знайомих позиція така: немає сенсу йти в клуб, якщо ти не напідпитку. Я можу й відмовитися від пива чи слабоалкоголки, і мене ніхто не осудить, але коли вся компанія його п'є, а ти ні, то почуваєшся чужим серед них, – пояснює Неля.
Діти рідко вживають міцніші напої, та й пивом вони не напиваються, а просто підтримують тонус.

Відповідальність дорослих за дитячі проблеми
Зовсім не обов'язково, що малолітні випивохи стануть дорослими алкоголіками. За словами підліткового лікаря-нарколога Черкаського обласного наркологічного диспансеру Ніни Карась, перший інтерес до спиртного у дітей, як правило, виникає наприкінці сьомого класу, пік споживання алкоголю підлітками припадає на дев'ятий клас, а уже в десятому-одинадцятому інтерес поступово згасає.
– До 75% учнів восьмих-одинадцятих класів нашого міста вживають алкоголь (переважно пиво). Споживання спиртного найбільш розповсюджене серед дітей із неблагополучних і неповних сімей, із сімей, де батьки перебувають на заробітках, – розповідає Ніна Карась. – Важливу роль відіграє також підліткове прагнення до стадності, адже, коли п'ють усі, відмовитися від випивки важко. Швидкою реалізацією цього прагнення є вільний продаж алкогольних напоїв.
На думку головного підліткового нарколога області, ситуацію міг би покращити жорсткіший контроль за продажем спиртного. Як приклад Ніна Карась наводить подорожчання та контроль за продажем трамадолу. Ще кілька років тому він був дуже популярним наркотиком серед підлітків. Проте цей медикамент прирівняли до наркотичних засобів, і придбати його сьогодні можна лише за спеціальним рецептурним бланком суворої звітності і тільки в аптеках, які мають ліцензію на обіг наркотичних лікарських засобів та психотропних речовин. Завдяки цьому кількість дітей, які експериментували з цим препаратом, значно зменшилася.
Діти – це відображення дорослих. Вони роблять те, що й ми, бо вважають це нормою. Вони реагують на рекламу алкоголю і цигарок, бо вона показує, наскільки привабливим стає життя разом зі спиртним та тютюном. Тому, поки дорослі не навчать дітей, що життя може бути яскравим і без допінгу, вони про це не дізнаються.

Коли необхідно бити на сполох
Якщо дитина регулярно вживає алкоголь.
Якщо вона спілкується з підлітками, які вживають алкоголь.
Якщо не уявляє собі свята без вживання алкоголю.
Якщо з легких алкогольних напоїв почала переходити на міцніші.
Тетяна Мартинова

Олена ПЕТРОВА

П'ять годин люди в чорному утримували суддю у кабінеті. Коли на третій годині допиту йому стало зле і суддю попід руки зводили до туалету, колеги викликали “швидку”. Проте люди у масках лікарів не допустили.
– Суддя був аж синій, – скаржиться один із колег затриманого. – Ми зрозуміли, що у нього серцевий напад, і викликали “швидку”. Але, коли приїхали лікарі, до затриманого їх не допустили. Люди, що представились працівниками Генпрокуратури, про причини затримання нічого нам не сказали. До затриманого навіть не допустили адвоката, хоча кожна людина має право на захист. Я розумію, що Генпрокуратура робить свою справу, але ж усе має бути законно, а не як у часи КДБ.
Тим часом, поки правоохоронці ще сиділи у кабінеті судді і проводили там обшук, прес-служба Генпрокуратури поширила інформацію, що проти судді порушено кримінальну справу і його було «взято на гарячому» працівниками СБУ та Генпрокуратури під час отримання хабара в розмірі однієї тисячі доларів за позитивне рішення у цивільній справі. Із джерел, наближених до офіційних, стало відомо, що сама справа стосувалась однієї рейдерської атаки в Кіровоградській області.
Ну що ж, чи винен суддя – вирішувати слідству та нашим справедливим і непідкупним судам.
Це вже другий корупційний скандал із початку року і восьмий – за останній ка-лендарний рік. Або в Умані живе найбільша кількість хабарників, або ж просто місцеві правоохоронці почали набагато ефективніше співпрацювати із Київською фемідою.

Довідка. Суддя Анатолій Пархета виносив рішення про поновлення на посаді голови Печерського суду Володимира Колісниченка, звільненого Віктором Ющенком, та увійшов до «чорного списку» Президента, оприлюдненого ще 27 лютого 2007 року. Як заявив тоді заступник голови Секретаріату Президента Ігор Пушкін, до цього списку увійшли 47 суддів, які вважались порушниками присяги і корупціонерами, через що Президент наполягав, щоб Вища рада юстиції звільнила їх з обійманих посад. Як докази корумпованості цих суддів наводились дані СБУ про справи і скасовані апеляційними судами рішення.Передчасно зачинились ворота Уманського міськрайонного суду у п'ятницю. До суду увірвались люди у масках, скрутили суддю Анатолія Пархету та зачинились із ним у кабінеті. Вхідні ворота були зачинені, а охорону суду відправили стерегти в'їзд.

Володимир Гамалиця

Важко ділити спільні гроші, особливо коли їх мало. Поки кошти з держбюджету не надійшли, депутатам облради довелось ділити власні резерви. Тому за 4,5 млн. грн. природоохоронного фонду, до якого всі підприємства області  сплачують податки, на сесії облради 10 квітня баталія розгорілась не на жарт. Найбільше незгодних виявилось із сумою, яка дісталась Черкасам – 1,08 млн. грн., та її призначенням – на придбання нових євроконтейнерів для сміття.

– Нові контейнери для сміття  встановлюватимуться у дитсадках, школах, біля спортивних споруд та шкіл естетичного виховання, – пояснює Андрій Дзюба, заступник міського голови і водночас голова постійної комісії облради з питань екології та природокористування (БЮТ). Необхідність їх придбання він аргументує тим, що Черкаси запроваджують нову систему збору сміття, а також тим, що необхідно боротися зі зростанням кишкових інфекцій, на які все частіше стали хворіти черкаські діти. Кошти ж із природоохоронного фонду довелось узяти, тому що у міській скарбниці їх просто не вистачає. Адже нещодавно міськраді довелось по клаптиках визбирувати кошти на погашення боргу «Черкасиводоканалу» перед «Азотом».
– Я розумію – незадоволених буде багато. Але як можна розділити 4,5 млн. фонду на 42 млн. пропозицій? – говорить Андрій Дзюба.
Проте з тим, як поділили кошти, категорично не згодні заступник міського голови Умані і депутат облради Галина Кучер (Народний блок Литвина) та мер Умані Юрій Бодров. Адже Умань зробила і свій внесок у фонд – близько 400 тис. грн.,  натомість її при розподілі коштів навіть не згадали.
– Мільйон дати черкащанам на сміттєві баки – це анекдот! – обурюється мер Умані Юрій Бодров. – І це при тому, що бюджет Черкас значно більший, аніж Умані. А туристів до нас приїжджає набагато більше. Тільки “Софіївку” відвідують 500 тисяч осіб! І хасидів до 26 тисяч щороку приїжджає! То кому сміттєві баки більше потрібні?
Щоб погасити конфлікт, Дзюба запро-понував виділити Умані з резерву природоохоронного фонду 100 тис. грн., які призначаються на утилізацію пестицидів. Але така пропозиція стане дійсною лише за умови виділення країнами ЄС коштів Україні на будівництво заводу з утилізації пестицидів. І то ще не відомо, чи не знайдеться тоді нагальніших проблем на обіцяні гроші...

Катерина Лебєдєва

Привид адміністративної реформи блукає Україною. Криза та близькі вибори реанімували вже напівзабутий проект перекроювання адміністративно-територіального устрою держави, який передбачає суттєве скорочення кількості сільських рад. Замість нині діючих 12 тисяч сільських рад передбачається утворити лише 1,5 тисячі сільрад. Одночасно в глибинах інших політичних течій воскресла ідея ліквідувати обласні та районні державні адміністрації, а всю владу передати виконавчим комітетам,  які утворюватимуть обласні та районні ради...

Міністерство регіональної політики і будівництва розробило концепцію адміністративно-територіальної реформи і почало презентування цієї концепції з Черкащини та Кіровоградщини.
– Мета реформи – покращити якість життя територіальних громад. Адмінреформа є найважчою з усіх, але якщо ми її не зробимо, то зменшимо свої шанси бути успішними, – заявив у Черкасах міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда.
«Солодка ягода» адмінреформи – єдині соціальні стандарти якості життя на всій території держави незалежно від місця проживання, а також реальні гроші, які будуть мати сільські ради на виконання своїх повноважень. «Гірка ягода» адмінреформи – ліквідація тих сільських рад, де проживає мала кількість людей і де об'єктивно немає самостійних центрів економічного розвитку, себто великих підприємств, потужного бізнесу тощо.
– Сільська рада в селі, де лише 150 жителів, – це фактично лише каса з виплати заробітної плати сільському голові та секретареві сільської ради, – зазначив представник Секретаріату Кабінету Міністрів Орест Матвіїшин.
Новітня сільська рада, згідно з концепцією адмінреформи, повинна об'єднувати щонайменше 9 тисяч осіб. Проаналізувавши економічні чинники, експерти Мінрегіонбуду дійшли висновку, що доходи сільського бюджету стають суттєво вищими лише тоді, коли чисельність населення адміністративно-територіальної одиниці перевищує 3 тисяч осіб. Якщо чисельність населення менша, сільський бюджет формується лише з податку на доходи фізичних осіб – кількох працівників бюджетної сфери (сільради та ФАПу).

Чи на часі адмінреформа?
«За» – губернатор
Черкащини Олександр Черевко:
– Адміністративну реформу треба робити, незважаючи на всі виборчі процеси.  Проста сільська відповідь на запитання, чи потрібна реформа: в кого гроші, той і пан. Це ми думаємо, що тут чимось керуємо; без грошей – це не управління. Треба змінити Податковий кодекс. Черкащина вдвічі за останні 3 роки збільшила відрахування до держбюджету. Скажіть, хтось із черкащан це відчув? Наш аграрний комплекс отримав у 2008 році 940 млн.гривень прибутків. Але до місцевих бюджетів іде тільки податок із доходів фізичних осіб, плата за землю, за ліцензії, решта податків йде до Києва. Ось що зміниться внаслідок реформи – з’являться гроші в сільських рад. Здійсниться просте в кого гроші, той і пан, але паном буде сільська громада, а не хтось там у Києві...

«Проти» – голова Черкаської
обласної ради Володимир Гресь:
– Думаю, що про адміністративно-територіальну реформу говорити ще дуже рано. Це повинна бути дуже кропітка робота. Якщо говорити про Черкащину, то в нас у одному районі залишиться щонай-більше по 4 сільські ради. От підіть до людей і скажіть їм, що в них не буде сільської ради... Друге: не зрозуміло, за яким критерієм будуть утворюватися сільради та визначатися їхні центри. Третє: між селами повинне буде шляхове сполучення, про це теж поки що ніхто не думав. І чомусь Мінрегіонбуд проводить презентаційні заходи щодо реформи тільки з облдержадміністраціями, ніяких документів вони не висилали до жодної обласної ради. Я думаю, що ця їхня позиція хибна. Зараз не буде реформи, це просто черговий чийсь піар-хід.

Сільради проти адміністрації
Відповідним чином розділилося і ставлення чиновників до проекту укрупнення сільрад: голови адміністрацій – обома руками «за», лідери ж місцевих рад висловлюють серйозні застереження.
– Кажуть, що від реформи пропадуть села. Але хіба  вони не пропадають уже зараз? За останні роки вже 34 села зняли з обліку в Кіровоградській області. Процес скорочення сільського населення вже відбувається, – переконував  заступник міністра регіонального розвитку Анатолій Ткачук.
Але те, що болить головам «неперспективних» сільрад, так само близьке і головам місцевих державних адміністрацій: спікер парламенту Володимир Литвин заявив про необхідність ліквідації обласних та районних адміністрацій. Замість губернаторів та районних намісників Ющенка з їхнім потужним апаратом планується залишити по одному представникові Президента чи Кабміну на область, і цей представник буде тільки придивлятися за тим, як місцева влада дотримується законів. А командувати та ділити гроші будуть сформовані обласними та районними радами виконкоми.
...Із кількох флангів виконавча та представницька гілки влади кинулися на боротьбу за право розподілу влади й грошей і після 2009 року. Президент пропонує змінити Конституцію, Кабінет Міністрів в особі Мінрегіонбуду хоче по-новому окреслити межі районів та сільрад, а обласні та районні ради отримали в особі спікера Литвина потужного втілювача їхньої давньої мрії – прибрати обласні та районні держадміністрації. Утім, усі карколомні ідеї зазвичай закручуються у вихорі виборчих кампаній та відкладаються на потім. Тож губернатор Олександр Черевко радить прибрати зі столів валеріану головам райдержадміністрацій, а Володимир Гресь радить зробити те ж саме головам сільських рад – і ті, і інші залишаться при своїх кріслах. А провінції – при своїх проблемах, про які згадують хіба що перед черговими виборами...

Тетяна ЄЩЕНКО

Два тижні тому обласне бюро партійної організації ВО «Батьківщина» зняло з посади голови міського осередка партійної організації Валерія Вишиваного за невиконання своїх обов’язків. Через два тижні на вакантну посаду рішенням виборчої конференції та статутними органами призначено Володимира Іваненка.

Яйця, писачок, гарячий віск, фарби, плюс гарний настрій, хороші думки – ось рецепт створення писанки. Майстриня-писанкарка, заслужений майстер народної творчості Ольга Мартинова, у художньому музеї вчила третьокласників школи № 17 створювати з простого яйця великодню крапанку і писанку.

– Писанка – не просто витвір мистецтва, красива річ, це насамперед оберіг із символами, який захищає і оберігає, – розпочала розмову з учнями майстриня.

Познайомила Ольга Мартинова дітлахів і з традиціями розпису, і з символікою, а також розкрила секрет, якого більшість не знала: виявляється, писанку створюють не з порожнього яйця, воно має бути повне, у ньому повинен бути зародок, тобто життя, від чого писанка матиме силу і особливу енергію.

Учні прийшли на урок писанкарства зі свічками і звареними яйцями і, за словами вчительки Лідії Іванівні Єременко, ніхто не забув узяти з дому ці предмети, адже кожен із нетерпінням чекав зустрічі з майстринею-писанкаркою. Лідія Іванівна, яка є великою поціновувачкою українських традицій, культури, не пропускає жодної можливості долучити учнів до прекрасного. Так, вони вже побували не в одній майстерні місцевих художників.

Свічка, яку малеча під пильним оком учительки і майстрині запалила для роботи, – не просто предмет, без якого неможливий процес розмальовування. Це атрибут, який налаштовує на гармонію, спокій, терпіння, акуратність, витримку, які так необхідні у копіткій, неспішній роботі над створенням писанки.

Крапанка, за словами Ольги Мартинової, один із найлегших видів прикрашання яєць, тому дітлахи опанували його з легкістю і вже за кілька секунд бігли до майстрині, аби пофарбувати їх почергово у різні кольори.

Третьокласниця Настя Карасенко, незважаючи на загіпсовану руку, прийшла повчитися розпису, а вже готову писанку подарує найдорожчій людині – мамі. А от Ангеліна Яковенко свою крапанку і писанку подарує сестрі, яка приїде у гості з Росії, там, вважає вона, таких красивих точно немає.

Ольга Мартинова перший урок узяла у бабусі, яка творила відомі лемківські писанки, тому вважає, що 7-8 років – якраз той вік, коли вже можна пробувати себе у писанкарстві.

Майстер-класи із розпису писанок Ольга Мартинова також проведе у ТРЦ «Екватор» 16, 17, 18 квітня з 15.00 до 20.00, краєзнавчому музеї – 15 квітня о 15.00, у Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля та для онкохворих дітей.