Кожна людина може подарувати будь-яку річ, якою володіє, але для цього потрібно мати не лише подарунок і добре серце, а й знати, як це юридично грамотно зробити. Що таке договір дарування, коли його потрібно письмово оформлювати та в яких випадках ви можете розірвати цей договір, розповідає юрист ГМ «ОПОРА» Максим Полішкевич.

Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно у власність майно (дарунок). Договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій. Тому чинне законодавство чітко обумовлює, що договір, який встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Дарувальник може подарувати лише ту річ, яка йому належить, тобто повинен бути власником відчужуваного майна. Для здійснення договору дарування необхідна згода отримувача дарунка, який може відмовитися від дару через певні причини. Право власності на дарунок у обдаровуваного виникає безпосередньо з моменту його прийняття або прийняття документів, що посвідчують право власності дарувальника на річ, чи прийняття символів речі (наприклад, ключів або макетів) у випадках, коли законодавством не вимагається укладення договору дарування у письмовій формі.
Момент укладення договору може не збігатися з моментом фактичного передання майна у власність, тому цей договір може бути як реальним, так і консесуальним (наприклад, договір дарування з обов'язком передати подарунок у майбутньому).
Дарунком можуть бути як рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, так і нерухомі, наприклад будинок, квартира або земельна ділянка. Предметом договору дарування можуть також виступати майнові права (наприклад, право на одержання дивідендів), якими володіє дарувальник або які можуть виникнути у майбутньому.
Форма договору дарування визначається залежно від виду майна та його вартості. Укладення договору в усній формі можливе щодо предметів особистого користування та побутового призначення (холодильник, телевізор тощо). Разом із тим момент укладення цього договору обов'язково повинен збігатися з моментом передачі речі.
Письмова форма договору є обов'язковою при даруванні майнового права, рухомих речей, що мають особливу цінність, та у випадку, коли укладається договір дарування з обов'язком передати річ у майбутньому. Обов'язкове нотаріальне посвідчення договору необхідне при даруванні нерухомих речей чи валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму громадян (на сьогодні це 17 грн.). Нотаріальна форма є най-складнішою формою укладення договору дарування. У цьому випадку договір дарування не тільки укладається у вигляді спеціального письмового документа, а й сам факт складання документа завіряється нотаріусом. Оформлюючи цей вид договору, нотаріус упевнюється в законності його умов, меті, встановлює справжню волю сторін договору дарування. При укладенні договорів дарування слід дотримуватися також спеціальних правил, встановлених для відчуження частки в загальному майні, і т.п. Так, при укладанні операцій про відчуження загального майна подружжя, що вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення, може вимагатися письмова згода іншого члена подружжя. Тому недотримання цих умов дає підстави вважати такий договір недійсним.
Крім того, законодавство встановлює додаткові гарантії захисту осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням. У цивільному законодавстві передбачено, що батьки (усиновителі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Але вони мають право від імені осіб, над якими встановлена опіка чи піклування, приймати майно в подарунок, а опікуни над неповнолітніми – давати згоду на ухвалення дару.
Дарувальник має право також вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний навмисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. У випадку, якщо обдаровуваний вчинив навмисне вбивство дарувальника, його спадкоємці мають право вимагати розірвання договору дарування. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
Михайло МАЛІНІН

Кожна жінка прагне мати привабливий, модний і сексуальний вигляд. Особливо це актуально в теплу пору року, коли сама природа створює всі умови для найповнішого розкриття жіночої краси. На що слід звернути увагу при виборі весняно-літнього гардероба та який одяг цього року буде модним, розповідають відомі черкаські дизайнери одягу.

Біло-жовто-малинове
За словами дизайнерів, говорити про серйозні тенденції у моді зараз дуже складно, бо суттєво упали обсяги продажу одягу. Цьогорічна мода навряд чи буде особливо різнитися від минулого року, бо тенденції особливо не змінились. Навесні та влітку знову домінуватимуть яскраві кольори, хоча на світових показах мод цього року переважали темні.
– Я був вражений, що на світових показах весняно-літніх колекцій майже у кожного дизайнера переважав чорний колір – колекція починалась із чорного, потім переходила у якісь інші кольори, а далі чорним і закінчувалась. Хоча на Україні за останні місяці продаж одягу чорного кольору впав приблизно на 80%. Це ще раз підтверджує, що між світовою і українською модою є велика прірва, – розповідає член спілки дизайнерів України, керівник дизайн-студії «Віктор Черкаський» Віктор Черкаський.
На Україні будуть модними блакитний, рожевий, бірюзовий, малиновий, яскраво-синій («ультрамарин») кольори та всі відтінки фіолетового. Білий і молочний колір – це завжди літня класика, вони мають дуже гарний вигляд на засмаглому тілі і підходять усім жінкам. Але найбільш трендовим, на думку Віктора Черкаського, буде жовтий колір, хоча все залежатиме від його відтінків.

«Кажан» і трапеція
Світові силуетні та фактурні тенденції також не завжди приживаються на нашому ринку, особливо ті, які не підкреслюють фігуру. Починаючи з осені, у Європі дуже модний прямий силует навіть у верхньому одязі. Цей силует романтичний, але приховує особливості фігури, тому надзвичайної популярності у нас не набув.
– Зараз потроху починають входити у моду неприталені сукні широкого крою, сонце-кльош або напівкльош із закладеними складками, як правило, шифонові і з широким поясом. Популярними стають також сукні-імітація кажана і сукні-туніки, – зазначає заступник директора Дому моди «Nina Vladi» Наталія Попаденко.
За словами Віктора Черкаського, зараз усі дизайнери починають насадження реглана, розширених плечей, інших форм, більш об’ємних, але їх не дуже сприймають, бо вони приховують жіночу фігуру і роблять її більш широкоплечою та спортивною.
– Уже кілька років усі дизайнери, і я в тому числі, намагаються підняти талію у брюках і спідницях, але наші дами ні за що не бажають прощатися зі своєю сексуальністю – з оголеним пупом, напівоголеною попою та стегнами, бо, на їхній погляд, це сексуально і привабливо. Нині у нас модна відверта сексуальність, коли видно ті частини тіла, які зазвичай повинні бути прикриті, тому у моді будуть короткі шорти та спідниці, – вважає Віктор Черкаський.

Натуральне – значить модне!
Дизайнери відзначають, що найбільш актуальними матеріалами будуть бавовна, льон і віскоза, але фахівці не радять купувати речі зі 100% натуральних тканин – вони дуже мнуться. Потрібно, щоб усе одно був присутній невеликий відсоток поліестеру, щоб тканина тримала форму.
Популярним буде атлас, котон, батіст і шифон. Модними стають вишивка та розпис по тканині, який виконується спеціальними акриловими фарбами, адаптованими для тканин, і речі можна потім безпечно прати.

Поради для модниць
Одягайте насамперед те, що вам личить, те, що підходить до вашої фігури і вашого образу, бо не в усьому модному матимете гарний вигляд.
Не купуйте одяг імпульсивно і необдумано. Краще перегляньте свій гардероб, подивіться, що з чим комбінується. Навіть давно забуті речі, якщо їх укоротити, або підшити, або дібрати до них якийсь атрибут, можуть бути актуальними.
Якщо комбінуєте речі різних кольорів, потрібно, щоб була зв’язкова ланка – ще якась річ, в якій присутній один із комбінованих кольорів. Наприклад, не можна до білих брюк просто одягти рожеву кофтинку, треба, щоб була біла чи рожева, чи біла з рожевими розводами сумочка, чи шарф.
Ваш зовнішній вигляд можуть підкреслити вдало дібрані аксесуари: пояс із великою пряжкою, двометровий шарфик або намисто з натурального каміння.

До речі
Європейці й американці також ходять у китайському одязі. Різниця лише в тому, що шиють його китайці на замовлення і під контролем американських та європейських дизайнерів. А в Україні масову моду формують не стільки світова фешн-індустрія і місцеві дизайнери, як торгаші-човники, які на свій розсуд і смак везуть китайський одяг.
Михайло МАЛІНІН

«Заслухана» справа
«Я на своїй ділянці побудував гараж, але не отримав на це відповідних дозволів, тому звернувся до суду, щоб його узаконити. Справа «слухається» вже кілька місяців, а рішення й досі немає. За який термін, згідно з українським законодавством, повинна розглядатися дана справа і куди мені поскаржитись?»
– Відповідно до Цивільного процесуального кодексу, цивільна справа має бути розглянута протягом двох місяців. У виняткових випадках за клопотанням однієї зі сторін по справі (в даному разі виконавчого комітету міської чи сільської ради або третьої сторони, наприклад, сусідів) суд може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
Крім того, судові засідання можуть бути відкладені і через хворобу судді (щоб не передавати ведення справи іншому судді).
Але якщо ви вважаєте, що ваша справа затягується навмисне і з необ'єктивних причин, то вам потрібно звернутися зі скаргою до голови суду, в якому розглядається справа, чи до Ради суддів Черкаської області.
Олександр Суходольський,
головний спеціаліст, юрист Територіального управління державної судової адміністрації
у Черкаській області

Загасили сарай, але залили погріб
«Під час гасіння мого охопленого полум’ям сараю пожежники понівечили мій садок, поламали паркан і залили водою погріб. Чи повинні вони відшкодувати мені збитки?»
– Відповідно до ст. 34 Закону України «Про пожежну безпеку», матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням майна під час гасіння пожежі, пожежна охорона не відшкодовує, оскільки пожежники діють залежно від конкретної ситуації та небезпеки, яку може спричинити дана пожежа.
Якщо ви вважаєте, що ваші права були порушені, ви можете звернутися зі скаргою до ГУ МНС, і тоді на місце пожежі приїдуть фахівці та з'ясують, чи правильними були дії працівників МНС.
Костянтин Проценко,
помічник начальника Головного управління
МНС України в Черкаській області

Смерть завжди несе у собі трагедію. Але загалом вона буває героїчна, страшна, красива. У історії ж, про яку йтиме мова у матеріалі, смерть радше можна назвати безглуздою. Адже пішов із життя молодий, сповнений здоров'я юнак. Сталося це з причини, яку здоровим глуздом навіть зрозуміти важко, – випадкове зіткнення плечем із не-знайомцем.

Два товариші через двох подруг
Жителі Сміли Олександр і Владислав знали один одного давно, оскільки навчалися разом у одній школі. Однак справжніми товаришами хлопці стали через дівчат – Ольгу та Наталю, з якими зустрічалися і які дружили між собою. Пари разом відвідували бари, ходили у гості. Все це зближувало молодих людей. І на свята вони теж відпочивали разом.
… Того злощасного вечора теж було свято. Й Олександр спочатку сидів за столом у родини своєї дівчини Ольги. Спати не хотілося. Тому молоді люди вирішили погуляти вночі разом із Владиславом та Наталею. Зустрітись домовились у центрі міста близько першої години ночі. Для підняття настрою придбали та розпили на чотирьох пляшку шампанського.
Несподівано Владислав запро-понував усім сходити до нього додому, щоб забрати певні речі. Які саме, він не пояснив. Молоді люди погодилися. Безпосередньо у житло Владислав зайшов разом з Олександром, а дівчата залишились чекати біля під'їзду. Уже пере-буваючи у кімнаті, господар поліз під диван і витягнув звідти масивну дерев'яну біту. Запропонував товаришеві взяти цей витвір американської культури з собою. Олександр уже бачив палицю. І у нього не виникло запе-речень, що у бейсбол уночі грати якось безглуздо. Він на пропозицію товариша не тільки погодився, а й поклав біту у рукав куртки. Хлопці вийшли на вулицю і, забравши подруг, попрямували знову у центр.
Погуляли там. І невдовзі відчули, що треба йти шукати туалет. Дівчатам вони сказали, що ненадовго відійдуть. І попрямували по вулиці Леніна у напрямку кінотеатру «50 років Жовтня».

Поштовх плечем може бути фатальним
Коли товариші йшли вже біля кінотеатру, то побачили, що їм назустріч крокують якісь незнайомі два парубки. Олександрові здалося, що вони були напідпитку. Коли дві пари порівнялись, один із незнайомців зіштовхнувся плечем із Владиславом. Не надавши цьому уваги, Олександр із товаришем пішли далі. І тільки тоді почули, як один із незнайомців сказав їм у спину, щоб обережніше ходили. Хлопці їм відповіли, щоб також контролювали себе. Мабуть, підігріта спиртним кров у обох сторін змусила пари розвернутися і піти назустріч.
– Зійшовшись, усі четверо стали говорити один до одного на підвищених тонах, – коментує заступник начальника відділу прокуратури Черкаської області Наталія Кругляк. – Один із незнайомців почав відверто ображати Олександра і Владислава. Видно, зрозумівши, що зараз почнеться мордобій, Владислав вирішив діяти першим. І ударом кулака в обличчя спробував відправити одного з не-знайомців у нокаут. Ударом другої руки Владислав спробував зробити те ж саме і з іншим кривдником. Олександр же вирішив не відставати від товариша. А оскільки у нього у рукаві була прихована біта, то хлопець, мабуть, вирішив дещо виправити намір товариша щодо невдалого наміру відправити опонентів у нокаут. І зацідив бітою одному з незнайомців по спині між лопатками. Хлопець зойкнув, а Олександр уже підбіг до його товариша і вдарив його кулаком по голові. Почалася серйозна бійка, під час якої біта лежала на землі. Олександр наніс своєму суперникові до п'яти ударів у обличчя, після чого той упав. Однак вид лежачого незнайомця не заспокоїв хлопця, а ще більше додав адреналіну у кров: Олександр бив його руками, ногами жорстко і довго. Його жертва намагалася підняти для захисту руку, але це їй не допомогло. Потім хлопець, очевидно, втратив свідомість і залишився лежати на боці.
Владислав від товариша не відставав і теж добивав свого суперника, коли той уже впав. Сам він сказав на слідстві, що ударів наніс десь 15-20. Найжорстокішими були підбором та підошвою черевиків згори донизу в обличчя. Побачивши це, Олександр підбіг до товариша, який уже на ту мить почав обшукувати кишені непритомного хлопця. І витягнув звідти мобільний телефон. Відтягти Владислава від мародерства Олександрові вдалося досить швидко. І товариші у піднесеному від перемоги настрою пішли до своїх подруг. Останні, занепокоєні тим, що їхні кавалери щось дуже довго справляють «істотні потреби», вирішили йти їм назустріч.

Хизуватися перед дівчатами жорстокістю
Зустрівшись, хлопці розповіли своїм подругам, що тільки-но подолали якихось двох не-знайомців. Місце розборок було з того місця видно, і четвірка бачила, що один із постраждалих намагається піднятись. Коли хлопець усе-таки встав, то невпевненою ходою підійшов до свого товариша, який продовжував нерухомо лежати на землі біля лавочки. При цьому Олександр прокоментував, що «його хлопець» устав, а Владислав додав, що його жертва продовжує лежати.
Після цього четвірка пішла до бару відсвяткувати перемогу. Саме тоді хлопці хизувалися перед подругами деталями бійки і проявленою під час неї жорстокістю.
Що стосується біти, то допитаний на досудовому слідстві Олександр розповів, що сховав її у кущах, коли він із товаришем і подругами прямували до бару. Через деякий час хлопець намагався відшукати біту, але безрезультатно. Щодо забраного у потерпілого мобільного телефона, то Олександр розказав, що продав його наступного дня на ринку якомусь невідомому чоловікові. І 50 гривень від отриманої суми він віддав Владиславу, а решту грошей залишив собі і витратив на власні потреби. Це версія, яку повідомив на судовому засіданні Олександр. Владислав же розказав трохи інше.

У шоковому стані від жорстокості товариша
Різниця у показаннях цих юнаків стосувалася в основному завершального етапу трагедії того вечора. Так, за словами Владислава, він був у шоці від жорстокості товариша. І після бійки вони з Олександром із місця події бігли. Останній поклав біту у рукав куртки. Прибігши до центру міста, вони розділилися, і кожен пішов проводжати свою дівчину додому. Владислав був дуже наляканий та боявся зателефонувати в міліцію.
Коли він через кілька днів допомагав сестрі торгувати на базарі, то побачив, як прийшов Олександр. Товариш запропонував йому продати мобільний телефон. Звідки у нього мобілка, Владислав не знав і не запитував. Він продав цей телефон за 100 гривень знайомому реалізаторові аудіокасет та дисків.

«Ніяких реальних ознак агресії не відчував…»
Як ми уже писали на початку матеріалу, один із побитих Владиславом та Олександром юнаків від отриманих травм помер. Інший же розповів, що на момент бійки він і товариш були цілком тверезі, бо випили незадовго до того по кілька ковтків шампанського. Саму бійку через отриману травму голови пам'ятає фрагментарно. Але чітко згадує, що при зустрічі з незнайомцями ні-яких реальних ознак агресії не відчували. Коли конфліктна розмова почалася, він на кілька секунд відвернувся, щоб підкурити цигарку. І раптом відчув удар ззаду по голові. Отямився він лише вдома. Коли оглянув особисті речі, то побачив, що нічого з них тієї ночі не зникло.
У суді товариш убитого хлопця повідомив, що на час указаних подій вони були добре фізично підготовлені. Померлий хлопець відслужив у Збройних силах і, якби не раптовість нанесення тяжких травм, міг би від агресорів відбитись.
– Як бачимо, – підсумовує прес-секретар прокуратури області Ольга Лактіонова, – у цій справі багато незрозумілого та протиріч. Але державний обвинувач по цій справі переконана: однією з головних причин вчинення злочину стала глибока неповага до Закону, норм суспільства і незрозуміла жорстокість. Пом'якшувальними обставинами для злочинців було те, що вони ще дуже молоді. Один із них на момент вчинення злочину був узагалі неповнолітній і до того ж мав інвалідність ІІІ групи. Обтяжувальні обставини полягали у тому, що обидва учасники вбивства були під дією алкоголю. Тому державний обвинувач вимагала першого учасника злочину засудити до 12 років позбавлення волі, а другого – до 13. Я впевнена, що засуджені ще будуть оскаржувати вирок у відповідних інстанціях.

Як погасити вуличний конфлікт
Якщо у вас почала бурлити кров, заздалегідь дайте собі відповідь на такі запитання (адже вуличне з'ясування стосунків може сумно закінчитись):
Чи хочете ви потрапити у лікарню дуже побитим?
Чи є у вас гроші на лікування?
Як ви розцінюєте можливість провести кілька років за гратами у разі вашої «перемоги» над суперником?
Чи є у вас гроші на адвокатів?
Коли конфлікт уже розпочався – дивіться пункт перший. Можете оголосити його зміст суперникові. Ми впевнені, що він теж не буде у захваті від перспектив, про які він просто не подумав.
Потисніть одне одному руки.

Олег Литвиненко

О третій годині дня житель села Завадівка лежав у себе вдома і відпочивав: значні роки нагадували про себе. До того ж чи багато напрацюєш однією рукою (частину іншої чоловік втратив)?
– У цей час до мене у кімнату зайшла чорнява жінка східної національності, – згадує чоловік. – На моє здивування вона відповіла, що їздить по селах і збирає брухт. І запитала – чи немає у мене щось для неї?
Брухту у дідуся майже не було. І він сказав про це незнайомці. Однак та виявилася впертою і продовжувала розпитувати: можливо, завалялися якісь бляхи, їй усе підійде. Відчувши, що справа нечиста, дід вивів незвану гостю на подвір'я. Хату він про всяк випадок зачинив на ключ.
Пройшлись по двору, але так нічого конкретного з непотрібних металевих виробів не знайшли.
У цю мить із-за хати зненацька з'явився якийсь чоловік – теж східної зовнішності. «Ти де була? – запитав він у жінки. – Негайно їдемо…»
І пара поспішила покинути подвір'я здивованого господаря.
Тільки зайшовши знову до кімнати, дідусь зрозумів, що його обікрадено. Скло на вікні було вибите, а з тумбочки зникло чотири тисячі гривень.
– Гроші у моїй хаті часто лежать на видному місці, – розповідає потерпілий. – Тому для злодія не було проблем їх швидко знайти після проникнення у житло.
Виявилося, що, коли жінка вийшла з господарем у двір, її спільник обійшов хату. І з заднього боку вийняв перше скло вікна, поставив його осторонь. А друге просто розбив. Опинившись у кімнаті, він легко зна-йшов усі заощадження інваліда-дідуся і поклав їх собі до кишені. Після цього він поспішив забрати свою спільницю і зникнути.
Заступник начальника Корсунь-Шевченківського МВ УМВС майор Олег Прищепа розповів, що затримали злодіїв швидко: сусіди звернули увагу на їх машину і запам'ятали її. Далі все було справою техніки…
До речі, всі гроші дідусеві міліція повернула.
Олег Литвиненко

– Спочатку зі значною партією макової соломки було затримано двох молодих людей, – розповідає начальник Канівського МВ УМВС полковник міліції Олександр Бих. – У процесі їх відпрацювання ми дізналися, що наркосировину вони отримували в однієї 52-річної пенсіонерки з села Межиріч Канівського району.

Наркомани знали
про пенсіонерку
Допит цієї жінки показав, що у кримінальному бізнесі наркоторгівлі вона порівняно недовго. Однак реалізовувала «зацікавленим особам» отруту неодноразово. Та й оперативні джерела правоохоронців свідчили: те, що ця пенсіонерка продавала наркотики, знало багато наркоманів.
– Почалося все з того, що один із цих хлопців приїхав до мене і запропонував підробіток. Я погодилася… – розповіла пенсіонерка, вийшовши поговорити з представниками преси з пляшкою молока у руці (до приходу журналістів жінка годувала свого маленького онука). – Тепер про це дуже жалкую…
Мак вирощувала пенсіонерка у себе на городній ділянці. На злочинний шлях вона стала, бо її матеріальне становище, вважала престаріла, мало бути значно кращим. Тим більше, що у неї є діти та онуки. Сусідка дилерки розказала, що остання – за натурою працьовита, ніколи ні у чому поганому помічена не була. І весь свій вільний час вона або займається вихованням онуків, або працює на городі.
– Імовірно, – висловлює своє припущення начальник відділу зв'язків із громадськістю УМВС України в Черкаській області Наталя Таран, – останнім часом праця на землі стала більш інтенсивною: адже жінка вирощувала наркоманську отруту, яка навесні коштує особливо дорого. Запаси макової соломки у наркоманів у цей період року майже вичерпуються, і вони змушені купувати у дилерів отруту за максимально високою ціною.

«Я не хочу, щоб вона вживала наркотики»
Компаньйони пенсіонерки – двоє молодих хлопців. Один із них розповів, що у наркобізнес прийшов через матеріальні проблеми: офіційну роботу втратив із початком кризи – потрапив під скорочення на підприємстві. Тоді-то і виникла у нього ідея зайнятись бізнесом у сфері незаконного обігу наркотиків.
– Сам я ніякого зілля не вживаю, – запевнив затриманий дилер. – У мене є сестра, і я не хочу, щоб вона вживала наркотики. Я бачив, що наркотики роблять із людей. І стосовно того, що я заробляв на наркобізнесі гроші, то вважаю, що у кожного є своя голова на плечах. І ніхто силоміць наркоманів не змушує вживати отруту, вони самі це роблять – добровільно. Але мої близькі їх не вживали б однозначно. Сам я щиро каюся у тому, що робив…
Олег Литвиненко

Люди борються з самотністю по-різному. 19-річна жителька Золотоноші дану проблему вирішувала, прикладаючись до чарки. Однак робити це на самоті не любила. А тому шукала когось, хто б міг розділити з нею компанію.
Того злощасного вечора дівчина прийшла до свого знайомого. Хлопець часу не гаяв. І вже встиг осушити пляшечку оковитої. Однак замість заспокоєння доза спиртного викликала у нього агресію. Між ним і дівчиною, яка завітала у гості, спалахнула сварка.
– Я бачила, як син цю дівчину вдарив двічі, – пояснює мати затриманого. – Потім він посадив її на лавочку, витер. Вона ж продовжувала бурчати… Батько ніколи мою матір не бив. І я не очікувала, що руку на жінку зможе підняти мій син…
Як прокоментував подію начальник Золотоніського МВ УМВС підполковник міліції Віктор Іванько, чітко про причину ніхто зі свідків трагедії розповісти так і не зміг. Хлопець раніше вже був притягнутий до кримінальної відповідальності й у правоохоронних органах вважався за того, хто при певних обставинах знову може піти на злочин. Але щоб убити людину, та ще й з особливою жорстокістю, такого правоохоронці від нього не очікували. Сам хлопець пам'ятає тільки, що все його дістало, і лють, яка спалахнула у ньому, стосувалася як того, що мати байдужа до оковитої, так і особистої сімейної невлаштованості.
Якоїсь миті мати розлюченого хлопця побачила у його руках ніж. Вона кинулася до своєї дитини, щоб уберегти її від невідворотного фатального кроку. Однак хлопець відштовхнув її махом руки. Затиснутий у пальцях ніж полоснув жінку по руці… І вона поспішила у хату, щоб зробити перев'язку. Поки мати це робила, її син опустив лезо у свою знайому близько 43 разів. Після цього молодик зник.
– Оперативна група досить швидко отримала інформацію, що вбивця може переховуватись у очеретах річки Золотоношка, – згадує події тієї пригоди начальник сектора ДІМ Золотоніського МВ УМВС майор міліції Володимир Кобець. – Ми шукали злочинця, залучивши кінологів. Крізь суцільні очеретяні хащі можна було роздивитися за допомогою ліхтаря не більше ніж на метр уперед. Злочинця було затримано о третій годині ночі.
Одяг затриманого був у плямах крові жертви. Ніж, яким чоловік зарізав дівчину, також був при ньому… При подібних обставинах скоєння злочину юристи передбачають, що світить йому довічне позбавлення волі.
Олег Литвиненко

– За останній рік більш ніж учетверо збільшилась чисельність мешканців нашого зоопарку. Сьогодні у нас понад двісті підопічних. Ми намагаємося відходити від практики утримання тварин за гратами й облаштовувати вольєри за новою технологією, встановлюючи склопакети. Завдяки новим підходам у пово-дженні з тваринами у зоопарку зросла наро-джуваність. Торік у звіринці народилось близько 100 особин різних видів. Зважаючи на це, сьогодні виникла потреба у розширенні меж зоопарку, площа якого нині складає 4,37 гектара. Ми хочемо розширити територію зоопарку у бік вул. 30 років Перемоги. Чи отримаємо ми додаткову територію, стане відомим після чергової сесії міськради.
Євген Ван,
директор Черкаського зоопарку

– Після кількарічної судової тяганини ми знайшли спільну мову з керівництвом «Азоту». Замість попередніх 13,9 мільйона гривень боргу, які завинило підприємству місто за очищення стічних вод, ми сплатимо 8,7 млн. грн. Адже якщо комунальне підприємство «Черкасиводоканал» одразу ж перерахує «Азоту» 1,5 млн. грн., то отримає 40% знижку на решту боргу. Аби почати гасити борг перед «Азотом», нам довелося на 500 тис. грн. зменшити видатки на благоустрій міста, на 179 тис. грн. – видатки на програму «Безпечне житло» та на 821 тис. грн. – на придбання сучасних контейнерів для сміття та оновлення парку машин для збору сміття. Протягом наступного року щомісяця «Черкасиводоканал» перераховуватиме ВАТ «Азоту» по 600 тис. гривень заборгованості. Так, у березні наступного року ми повністю розрахуємось із цим підприємством.

Сергій Одарич, міський голова

Маршрути міських автобусів
№ 3 (річковий вокзал – ВАТ «Азот»), рух здійснюватиметься від проспекту Хіміків вулицями Сурікова, Промисловою до кладовища № 6.
№ 4 (вул. Пацаєва – обласна лікарня), рух здійснюватиметься від бульвару Шевченка вулицями Котовського, Одеською, Руставі до зупинки «Вул. Руставі».
№ 8 (центр – ВАТ «Хімволокно»), рух здійснюватиметься від бульвару Шевченка вулицями Котовського, Одеською, Руставі до зупинки «Вул. Руставі».
№ 15 (вул. Гайдара – вул. Гагаріна), рух здійснюватиметься від вул. Сумгаїтської вулицями Одеською, Руставі до зупинки «Вул. Руставі».
№ 16 (вул. Луначарського – ВАТ "Хімволокно), рух здійснюватиметься від проспекту Хіміків вулицями Сурікова, Промисловою до кладовища № 6.
№ 18 (Митниця – обласна лікарня), рух здійснюватиметься від бульвару Шевченка до вулиці Луначарського вулицями Можайського, Лісової просіки, Одеською.
№ 20 (вул. Руставі – Митниця), рух буде продовжено до вул. Луначарського.
№ 26 (зал. вокзал – обласна лікарня), рух здійснюватиметься від бульвару Шевченка вулицями Котовського, Одеською, Руставі до зупинки «Вул. Руставі».
№ 29 (вул. Руставі – річковий вокзал), рух продовжено до вул. Луначарського.
№ 3 (ВАТ «Хімволокно» – санаторій «Україна»), рух здійснюватиметься від проспекту Хіміків вулицями Сурікова, Промисловою до кладовища №6.
№ 33 (річковий вокзал – вул. Руставі), рух буде продовжено до вул. Одеської.

Маршрути черкаських тролейбусів
№ 2 (АТЗТ ЧШК – вул. Пацаєва).
№ 4 (вул. Луначарського – зал. вокзал).
№ 6 (р-н Хімселище – вул. Луначарського).
№ 8 (ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» – вул. Руставі).
№ 10 (вул. Конєва – річковий вокзал, по Руставі).
№ 12 (вантажний порт – вул. Руставі).

Кожного року із підняттям середньодобової температури води у Дніпрі вище 18 градусів у Черкасах розпочинається пляжний сезон. Хоча до його відкриття залишилося щонайменше місяць, міські комунальники уже розпочали підготовку пляжів.

У комунальній власності міста сьогодні перебуває п'ять ділянок пляжу, на утримання якого цьогоріч мерія виділила 122 тис. грн.
– До кінця квітня ми наведемо лад на комунальних пляжах міста, приберемо територію, пофарбуємо роздягальні, лавки і туалети, – обіцяє директор комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Анатолій Бейн. – Протягом кількох найближчих тижнів ми розчищатимемо пісок від сміття: просіюватимемо і засипатимемо його назад.
Сьогодні на муніципальних пляжах встановлено п'ять туалетів та п'ять роздягалень. Прибережну ділянку, що неподалік стадіону «Динамо», міські комунальники планують зробити зразково показовою. Її обгородять, аби городяни не могли машинами під'їжджати до води. А за окрему плату тут можна буде взяти напрокат шезлонг чи парасольку від сонця.
Безпеку відпочивальників на всіх міських пляжах охоронятимуть три стаціонарні пости й один рухомий. Їх розмістять у місцях, найнебезпечніших для купання: біля центрального пляжу, парку 50-річчя, у мікрорайонах Митниця та Дахнівка.
В управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськ-виконкому наголошують: для Черкас чотирьох рятувальних постів не достатньо. На 13-кілометровий пляж нашого міста їх необхідно щонайменше 10.

Хто відповідає за міські пляжі
Департамент екології та безпеки населення Черкаського міськвиконкому – 1577, 1505,
8 (050) 464-02-02;
8 (050) 464-02-04; 65-12-77.
Комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств» – 64-54-36.
Міська СЕС – 37-90-10.

Місця, заборонені для купання
Територія навпроти спуску вулиць Пушкіна та Франка;
ділянка завдовжки 75 метрів униз за течією від колишньої рятувальної станції №1 (праворуч від спуску Франка);
територія вздовж захисної смуги Долини троянд (захисних каменів);
територія від вул. Розкопної до спуску Б. Хмельницького.

Тетяна Мартинова

Минулого тижня міськвиконком заборонив проїзд вулицею Гоголя великоваговому транспорту. Так міська влада планує продовжити життя аварійному каналізаційному колектору.

За словами директора комунального підприємства «Черкасиводоканал» Сергія Овчаренка, колектор, який іде по вул. Гоголя, експлуатується із 1968 року, він досить зношений, тому тиск грунту та вібрація, до яких спричиняє рух вантажівок, ще більше його руйнують. Обмеживши проїзд великоваговим автомобілям, черкаські посадовці сподіваються виграти для колектора ще років 10 життя, цього часу їм вистачить, аби його замінити та відремонтувати.
– Щоб зменшити навантаження на колектор, який розташований під проїжджою частиною вул. Гоголя, ми вирішили заборонити їздити цією вулицею автотранспорту, вага якого перевищує 5 тонн, – говорить начальник управління вуличної інфра-структури, транспорту та зв'язку міськвиконкому Олексій Леонов. – Підприємства, організації, магазини, які розміщені на вул. Гоголя і використовують вантажний транспорт у своїй діяльності чи підвозять товар, можуть отримати відповідний дозвіл або тимчасову перепустку в управлінні вуличної інфраструктури. Маючи такий документ, автотранспорт цих підприємств може вільно пересуватися цією вулицею.
Тетяна Мартинова

Мало того, що навесні загострюються хронічні хвороби, так ще й погода сприяє переохолодженням, а пора року – амурним пригодам. Усе це може потягти за собою проблеми в сечостатевій сфері. Про найпоширеніші негаразди розповідає лікар-уролог міської поліклініки №1 Юрій Чепурний.

Гострий цистит
Це гостре запалення сечового міхура. Хворіють переважно молоді жінки, а от чоловіків рятує їхня анатомія. Симптоми – часте болюче сечовипускання, можлива наявність крові в сечі. Причиною найчастіше є якісь сечостатеві інфекції. Щоб убезпечитись проти циститу, треба вести захищене статеве життя, з метою профілактики “мочитись” після статевого акту, не переохолоджуватись, не терпіти в туалет, бо сечовий міхур перерозтягується і всяка інфекція легше потрапляє в організм.
Лікування – у спеціаліста, бо під цистит можуть маскуватися й інші, більш небезпечні хвороби. Лікуючись самотужки, можна й одужати, а можна й заробити пієлонефрит, та ще переплатити в аптеці за дорогі препарати, коли можна полікуватись і дешевше. Призначають антибактерійні пігулки, трав'яні збори. Вчасно захоплена хвороба минає за 3-5 днів, вилікувати можна за 10-20 грн.

Пієлонефрит
Це запалення нирок. Буває пієлонефрит гострий (коли тільки-но захворіли) і хронічний (коли хвороба задавнена й час від часу загострюється). І тут більшість хворих – жінки. Інфекція потрапляє в нирки або з сечового міхура (якщо недолікували цистит), або через кров, коли в організмі є вогнища інфекції (фурункульоз, карієс, запалення в статевих органах тощо). Іноді причину й не знаходять. Симптоми – лихоманка, біль у нирках, підвищена температура, порушення сечовипускання, помутніння сечі. Лікування – обов'язково у спеціаліста (бо занедбання хвороби загрожує нагноєнням та операцією), препарати – антибактерійні, рослинні, імуностимулювальні. Гострий пієлонефрит лікують 2-3 тижні (від 100-150 грн.), хронічний підліковують двічі на рік для профілактики (близько 100 грн./курс).

Увага! Треба слідкувати за нирками вагітним, бо в них через пов'язані з вагітністю гормони розслаблюється гладенька мускулатура, відтак дещо порушується відтік сечі. А на пізніх термінах матка може стискати сечовивідні шляхи.

Кісти нирок
Це пухирець із рідиною, який чомусь виник у нирці. Кісти найчастіше не спричинюють проблем. І раніше, коли не було УЗД, ніхто ними не переймався. Нині ж біжать до лікаря, бо пішли на УЗД із болем у спині, знайшли кісту й думають, що то через неї. Проте в 9 із 10 випадків цей біль ніяк не пов'язаний із нирками, річ в остеохондрозі, радикуліті чи в іншому. Кісту ж найчастіше геть не відчувають, і якщо вона не росте й не заважає, має не більше 8 см у діаметрі, то й не чіпають – вона безпечна. Якщо ж вона болить чи росте, тоді видаляють або через пункцію (шприцом вибирають із кісти рідину й уводять ліки, які ліквідують цей пухирець у нирці), або через операцію (від 500 грн.).

Аденома
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози виникає в чоловіків після 40-50 років, причина – старіння організму. Це не пухлина, а просто дисгормональна хвороба, яка у 100 років була б практично у всіх чоловіків, якби вони до того віку доживали. Симптоми – порушення сечовиділення (часте, утруднене, невеликими порціями, тонкою цівкою, уночі чоловік кілька разів прокидається в туалет), бо аденома, розростаючись, тисне на сечовий канал. Болю зазвичай немає. Діагностувати й лікувати самотужки не можна, бо такі самі симптоми можуть мати інші хвороби, у тому числі й рак передміхурової залози. Лікують аденому або пігулками, що поліпшують сечовиділення й знімають запалення, або, якщо вона створює дискомфорт, ставлять катетер чи оперують – звичайним розрізом або через сечовий канал. На чоловічі функції це все не впливає. Операція може коштувати від 1 тис. грн. й більше.

Простатит
Це запалення передміхурової залози, хворіють чоловіки від 16 років, причини – статеві інфекції, переохолодження, нерегулярне інтимне життя, сидячий спосіб життя. Симптоми схожі на аденому, тільки ще є біль у низу живота, у промежині, при сечовипусканні, буває порушення статевої функції. Занедбання хвороби загрожує імпотенцією, безпліддям. Простатит можна вилікувати назавжди, але треба терпіння: лікуватися сумлінно, не зупинятися напівдорозі, доводити курс лікування до кінця, вживати медикаменти за графіком, ходити на масажі залози, які дозволяють лікам проникати, куди треба, й удвічі-тричі підвищують їх ефективність. Лікування – курсами, витрачається близько 200-300 грн./місяць.

Увага! Іноді простатит у чоловіка може мати безсимптомний перебіг, і запідозрити його дозволяє лише те, що дружина хворого «не вилазить» із запалень жіночих органів, бо він її весь час заражує. Сам же при цьому думає, що здоровий, а тим часом хвороба робить свою чорну справу.
Ксенія Шапошник

Труну з тілом батька замість святкового торта побачила на свій чотирнадцятий день народження Ірина Пархоменко. Олег був затриманий 7 квітня на 10 діб за адміністративне правопорушення й утримувався у ізоляторі тимчасового перебування Монастирищенського райвідділу. У постанові суду значилось, що посадили чоловіка за брудну лайку на території міськвідділу міліції. І мали відпустити 17 квітня, якраз на день народження доньки. Уся сім'я: дружина, син і донька – чекала на батька з нетерпінням. Проте Олегові більше не судилося побачити рідних – його понівечений труп знайшли у вівторок, 14 квітня, у лісопосадці на узбіччі траси Монастирище – Христинівка...

Синього від побоїв Олега ховали від людських очей в уманському морзі. Рідним про смерть чоловіка ніхто не повідомив. Батьки і дружина загиблого впевнені: Олега вбили співробітники Уманського відділу боротьби з організованою злочинністю...

«Невидимі» побої і таємнича смерть
Як стверджують рідні загиблого, ВБОЗівці затримали Олега та двох його знайомих під Києвом і привезли до Уманського мійськ-райсуду, який присудив Олегові адмінарешт на 10 діб за вчинення адмінпорушення (лайка у дворі Уманського міськрайвідділу міліції). Після цього Олега доправили до Монастирищенського ізолятора тимчасового утримання. Не допускаючи до нього ні рідних, ні адвоката, проводили допити. Олег заробляв на життя, ремонтуючи машини. А правоохоронці нібито підозрювали їх у крадіжці тракторів. Одного із затриманих випустили на підписку про невиїзд, а Олега Пархоменка й Ігоря Мельника залишили...
– Олег до мене зателефонував пізно увечері, – розповідає дружина загиблого Людмила, – казав, що ВБОЗ його затримав за лайку і що триматимуть десять діб.
– Нас до нього не пускали, – зауважує сестра дружини Лариса. – У вівторок увечері невідома людина зателефонувала і розказала, що труп Олега начебто знайшли у лісопосадці під Монастирищем. Невідомий повідомив, що Олег зараз в уманському морзі. Коли ми зранку в середу туди приїхали, нас ні-хто до моргу не пропустив. Щоб його побачити, довелось прориватись силою.
Рідні увірвалися до операційної і побачили жахливу картину – на столі лежав Олег увесь у синцях, зі зламаним носом і щелепою та поламаними нижче колін ногами...
– Чого ж мене не вбили, коли вбивали мого сина, собаки такі кляті? – крізь сльози розповідає Антоніна Пархоменко, матір загиблого. – Що ж вони мені наробили, син весь поломаний, синій. Нирки відбили, ребра поломали... Він моя опора, що я буду без нього робити?
– Я побачив людину на операційному столі і зрозумів, що її дуже побили, – розказує понятий Вадим Дудка, який був присутній на розтині. – У чоловіка був зламаний ніс, ребра, ноги. Коли робили розтин, то було видно, що внутрішні органи дуже забиті.
Проте у постанові судмедексперт зазначив, що навіть за наявності забоїв причина смерті не встановлена. Слідчий Монастирищенської прокуратури Олексій Костюк розповідає, що загиблий має тілесні ушкодження, яким приблизно 5-7 діб. Але точні висновки будуть після гістологічної експертизи. Адвокат Марина Татаркіна, яка представляє родину Пархоменків, упевнена, що на судмед-експертизу з боку правоохоронців здійснюється тиск, аби приховати факти побиття. Тому рідні ви-кликали незалежного експерта з Києва. Тим часом виконувач обов'язків прокурора Монастирищенської прокуратури Сергій Рога на запитання журналістів “Чи не виключає він можливості, що вбивство вчинили працівники ВБОЗу?” відповів, що не виключає, однак остаточне рішення буде лише після експертизи та слідства. Начальник Уманського ВБОЗу Олександр Черниш стверджує, що нічого про дії своїх працівників не знає і їх ще не бачив, тому що ними займається прокуратура.
Зізнання ціною в життя
Одначе на загиблому рахунок жертв не скінчився. Подібна доля мало не спіткала і товариша Олега – Ігоря Мельника. Всього побитого, його вдалося побачити після рішення Христинівського суду, що відпустив його на підписку про невиїзд. Суддя, слідчий та прокурор нічого журналістам не прокоментували. А із приміщення Ігоря вивели попід руки – сам він уже не міг іти…
– Мені важко говорити, голова болить, – розповідає Ігор і показує побиту спину та розпухлі, немов у голодомор, ноги. – Нас затримали разом – нормальних, живих, здорових. Начальник міліції сказав: “Ми на тебе і на твою компанію повішаємо багато справ...” Хотіли, щоб ми підписали зізнання. Накидали мішок або протигаз на голову та не давали дихати. Коли втрачав свідомість, приводили до тями і тицяли підписувати папірці. Били по п'ятках чимось твердим. Уночі нас возили в ліс, не пояснюючи чому. Просто викликали з камери і везли. Накидали на голову мішок і опускали донизу головою в якусь яму. Казали, що, якщо підпишу папірці, мені дадуть 5 років, а через 2 відпустять. А тюрма буде як курорт...
– Можна стверджувати, що наші правоохоронні органи в черговий раз показали, як вибивають із піддослідних зізнання, – вважає адвокат Марина Татаркіна, – порушуючи закон, змушують людей підписувати папери. Мене не допускали до затриманого, не давали можливості поспілкуватись, порушуючи при цьому закон.
Нині дружина і брат Олега Пархоменка вимагають розслідування дій правоохоронців.
– Олега вже не повернеш, – су-мує Олександр Пархоменко. – Ті дії, що були вчинені слідчими, у голові не вкладаються. Міліціонери мають понести відповідальність, щоб не кортіло іншим так чинити. Які б не були дії брата і в чому б його не підозрювали, але ніхто не дав їм права вбивати людей.

Чи покарають правоохоронців?
На час проведення службового розслідування наказом міністра внутрішніх справ Юрія Луценка усунено від виконання службових обов'язків в.о. начальника УБОЗ УМВС України в Черкаській області Віталія Крикуна та начальника Уманського міжрайонного відділу УБОЗ Олександра Черниша. У п'ятницю прокуратурою області була порушена кримінальна справа проти оперуповноваженого Уманського ВБОЗ, який 14 квітня забирав адмінарештованого Олега Пархоменка з ізолятора тимчасового утримання Монастирищенського райвідділу міліції нібито для проведення слідчих дій. Як за-значено у прес-релізі прокуратури, оглядом місця події та проведеним судово-медичним дослідженням трупа Пархоменка виявлені чисельні тілесні ушкодження… Якщо слідчі прокуратури доведуть причетність правоохоронців до вбивства, вбозівців тепер самих чекатиме ув'язнення...

Звичайно, коли затримували Олега та його друзів під Києвом, у правоохоронців, можливо, й були якісь підозри, адже ми не знаємо, чим могли насправді займатися Олег та Ігор. Але коли людей затримують під Києвом, а саджають за лайку в Умані, то справа видається шитою білими нитками. Характерно, що рішення про присудження Олегові Пархоменку адмінарешту виніс суддя Анатолій Пархета, якого через кілька днів після цього самого затримали за підозрою в отриманні хабара...

Володимир Гамалиця

Як зафіксували експерти, висота кошика становила 2,8 метра, довжина – 3 м, ширина – 1,5 м, а обхват – 9,5 м. На його виготовлення було витрачено 2 км лози. Працювали над кошиком чотири дні п'ять співробітників Корсунь-Шевченківської фабрики.

“Після серії поразок у відповідальних матчах керівництво клубу прийняло рішення припинити співпрацю з головним тренером «Мавп» Йовіцою Арсічем”, – йдеться в офіційному повідомленні клубу. Новим головним тренером «Мавп» призначено Євгена Мурзіна, який цього сезону тренував дубль черкаської команди.

Після уроків під час гри у футбол хлопець, узявшись за поперечину футбольних воріт, почав їх розгойдувати. Ворота були пересувні й незафіксовані. Від розгойдування вони разом з учнем впали на землю. Поперечина воріт упала хлопчикові на голову, що спричинило черепно-мозкову травму, від якої він загинув на місці.

У результаті перевірки, проведеної спеціалістами Держекоінспекції, встановлено, що підприємство «Черкаситеплокомуненерго» «викидало» забруднювальні речовини в повітря без відповідного дозволу. Розмір завданих збитків становить 991,288 тис. грн.

Залишаючись без роботи та без засобів на існування, черкащани перестають довіряти владі. Але від того вони все одно не починають більше довіряти лідерам лівих партій. Хоча під час попередньої економічної кризи 90-их років лідерові Соцпартії Олександрові Морозу та головному комуністові Петру Симоненку вдавалося мобілізовувати під червоні знамена цілі натовпи черкащан. Чергову річницю народження Володимира Леніна, що минає 22 квітня, черкаські ліві відзначають черговими втратами. Нечисельні черкаські комуністи сумують за розбитим на друзки гранітним пам'ятником Іллічу в Черкасах та рештою іншіх монументів, знесених по районах; соціалісти ж не з власної волі прощаються з упливовими однопартійцями, що залишають Соцпартію.

Черкаський «корабель» Соціалістичної партії отримав чергову пробоїну: лави партії Олександра Мороза залишив давній та перевірений опозиційними роками діяч – вихідець із Чорнобаю Володимир Тихомиров. Нині колишній учитель став заступником директора комунального підприємства «Черкасиінвестбуд» – відтак заявив, що нині не в змозі поєднувати нову роботу з партійною діяльністю. Чим, власне, і мотивував свій вихід із Соцпартії.
Раніше Соцпартію залишив ряд відомих та впливових за місцевими мірками людей – відомий бізнесмен Юрій Вязьмітінов, заступник мера Черкас Сергій Гура (написав заяву про вихід із партії), депутат обласної ради Андрій Ковальчук (вступив до партії «Батьківщина»). Втім, є дещо спільне: вищезазначені люди отримали партквитки в ті часи, коли в партії вже були можливості друкувати їх на хорошому папері... Тим значимішим є факт виходу з партії Володимира Тихомирова, який став членом СПУ ще в ті роки, коли більшості теперішніх депутатів їхнє членство в СПУ могло наснитися хіба що в дуже страшному сні...

З одного боку подивишся – ніби опозиція,

з іншого – ніби влада
...Так, після 2004 року до партії вступали не лише заради світлих ідеалів Соціалістичного інтернаціоналу. З іншого боку, соціалістичні функціонери радо приймали всіх охочих поповнити їхні ряди (напевно, в глибині душі сподіваючись, що роки партійного життя змусять цих «буржуїв» перечитати повне зібрання творів Маркса, Енгельса і Леніна). Квитки до партійного «потяга» під кодовою назвою «Виборчі списки до місцевих рад» роздавали усім охочим! Очевидці підтвердять: так-так, усім (в кого були дуже великі гроші)... Соціалістичних функціонерів можна по-людськи зрозуміти: коли зустрічаєш по-справжньому щирого прихильника соціалістичної ідеї, тобі стає абсолютно несуттєво, якого кольору в нього «Бентлі»...
Секретар політради СПУ, перший секретар Черкаського обкому СПУ Олексій Малиновський визнає, що деякі однопартійці просто не витримали випробування владою та грошима.
– Влада багатьох зіпсувала. Бо, як отримали посади, побачили великі гроші – і все... – з сумом констатує Олексій Малиновський.
Головний черкаський соціаліст вважає великою помилкою рішення соціалістів іти у виконавчу владу після перемоги «помаранчевої революції». Адже квота на посади в соціалістів була невеликою, а от негативний рейтинг усієї влади довелося «розгрібати» за повною програмою.
Соціалісти на центральному рівні втратили владу після дострокових виборів Верховної Ради-2007. Комуністи ж, голосно заявляючи про свою опозиційність, водночас досить непогано гріються біля владного вогника уряду Юлії Тимошенко. Заступником міністра охорони здоров'я працює Валерій Бідний – зять екс-спікера комуніста Олександра Ткаченка, заступником міністра молоді та спорту працює комуніст Юрій Сизенко, заступником міністра внутрішніх справ є Василь Мармазов – син депутата від КПУ Євгена Мармазова. Посаду голови Державного комітету архівів віддали комуністці Ользі Гінзбург, а посаду голови Державного комітету лісового господарства посів комуніст Микола Тимошенко. Злі язики плещуть, ніби заступник голови правління НАК «Нафтогаз» Вадим Чупрун – не просто колишній губернатор Донецької області, а взагалі особистий друг головного комуніста Петра Симоненка. Ось так і живемо: одних криза саджає на хліб і воду, інших – на пухкенькі крісла.

"Тупик «Светлое прошлое»
На парламентських виборах у кризовому 1998 році на Черкащині переконливо переміг виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України «За правду, за народ, за Україну!», який отримав 25,95% голосів; 20% виборців Черкащини тоді віддали свої голоси комуністам. На мажоритарних округах Черкащини перемагали комуністи Омелян Парубок, Ольга Юхимець, Олександр Ткаченко, Віктор Роєнко. На виборах Президента-1999 за лідера КПУ Петра Симоненка проголосувало 52% черкащан. Проте в кризовому 2009 році лівим лідерам ці цифри можуть тільки снитися, переконують результати соціологічних досліджень. Що стосується Черкас, то на початку весни рейтинг популярного в вузьких націоналістичних колах Олега Тягнибока і то був вищим, ніж рейтинг «розкрученого» комуніста Петра Симоненка...
– У цілому рейтинги лівих партій не мають перспективи зростання і приречені на подальше падіння, – зазначають у своєму дослідженні директор Центру регіональних соціально-гуманітарних досліджень при ЧНУ імені Б.Хмельницького професор Віталій Масненко і керівник соціологічної служби Центру Михайло Сиволап.
Ліві сили продовжують шукати чудодійний рецепт (який, згідно із задумом, має спонукати Черкащину знову начепити на себе «червоний пояс»). Головний комуніст Черкащини, депутат обласної ради Віктор Роєнко дорікає колегам із лівого табору тим, що вони не приєдналися до Компартії і через це, на його думку, програли на виборах. Лідер черкаських соціалістів Олексій Малиновський погоджується, що, балотуючись до місцевих рад єдиним блоком, ліві сили уникнуть розпорошення голосів – відтак гарантовано будуть обраними до всіх обласних, районних та міських рад. Проте він не впевнений, що комуністи захочуть ще з кимось об’єднуватися на наступних виборах.
Починаючи з 2002 року, виборці Черкаської області припинили віддавати перевагу лівим силам. На останніх виборах помаранчеві «Наша Україна – Народна самооборона» та «біло-червоні» б’ютівці розтягли між собою голоси колишніх прихильників СПУ. Роки після «помаранчевої революції» відкинули ліві сили на політичне узбіччя. Багатьох комуністичних виборців переманили під прапори Віктора Януковича. Соціалісти ж, застрибуючи спочатку в «помаранчеві», а потім – у «біло-сині» владні крісла, в цьому процесі й загубили свій рейтинг.
Тетяна ЄЩЕНКО

Головний атрибут Ювілейного парку – скульптура Русалоньки, яку більше двох років тому поцупили вандали, – знову на місці. До-стеменно відтворити образ попередниці не вдалося, оскільки ескізи бронзової дівчини не збереглися, тому символ парку має інший вигляд.
– Теперішня фігура важить більше 800 кілограмів і виготовлена з червоного мармуру, який поки не приймають у пунктах брухту, – розповідає секретар Черкаської міськради Василь Маринкевич.
Матеріал для скульптури везли з житомирського кар'єру, який у радянські часи був зруйнований вибухівкою і закритий. Але це єдине місце на Україні, де є поклади червоного мармуру, тому найважчим етапом було дістати блок відповідного розміру.
За задумами скульпторів, сучасна Русалка має зріст 160 сантиметрів, а вагу 823 кілограми, зрештою митцям вдалося дістати потріб-ний камінь.
– Скульптуру створювали близько року на основі образу однієї черкаської дівчини, – розповідає творець фігури скульптор Єгор Тєрєхов. – Головним завданням не було відтворення образу попередньої статуї, а створення подібного, що також гармоніюватиме з парковим ландшафтом.
Крім головної принади парку, у ньому з'явився новий атракціон для любителів гострих відчуттів «Робін Гуд». Це аналог італійського атракціону, що полягає у подоланні перешкод на висоті з елементами скелелазіння та гірського альпінізму, ідею якого втілив у життя міський голова.
– Сергій Одарич показав мені фото цього атракціону і сказав, що хоче мати такий же в Черкасах, – розповідає директор Черкаського міського центру туризму Олександр Грабовський. – Географія місцевості дозволила нам відтворити західний аналог на черкаських землях. Поряд ми плануємо відкрити подібну трасу для дітей.
Із дорослими екстремалами на трасі вже працюють інструктори, а квиток на цей атракціон коштуватиме 20 гривень. Після проходження усього шляху сміливці отримають спеціальний сертифікат. На початку травневих свят у парку запрацюють ще три атракціони. Крім того, щонеділі тут буде проходити дитяча дискотека та працюватиме літній кінотеатр. Усі новинки в парку куплені за спонсорські гроші.
Олена ПЕТРОВА