Черкаські аферисти використовують «мертві душі» тварин, “мутять” із маршрутами та показують «широту душі»

Ми­ну­лий рік від­зна­чив­ся тим, що на Чер­ка­щи­ні від­бу­ла­ся та­ка кіль­кість еко­но­міч­них шах­райств та афер, якої не бу­ло ще ні­ко­ли. За­ра­ди прав­ди слід за­у­ва­жи­ти, що мі­лі­ція (в ос­нов­но­му – служ­ба бо­роть­би з еко­но­міч­ни­ми зло­чи­на­ми (БЕЗ) та уп­рав­лін­ня бо­роть­би з ор­га­ні­зо­ва­ною зло­чин­ніс­тю (УБОЗ) про­я­ви­ли се­бе нас­тіль­ки про­фе­сій­но, що жоден чер­кась­кий пос­лі­дов­ник слав­ноз­віс­но­го Ос­та­па Бен­де­ра не уник­нув вик­рит­тя. Це  не-зважаючи на те, що де­я­кі кри­мі­наль­ні ком­бі­на­ції бу­ли за­ду­ма­ні так, що, на пер­ший пог­ля­д,  і не під­ко­па­тись.

Прив­лас­ни­ти гро­ші з бюд­же­ту до­по­мог­ли «мер­тві ду­ші» тва­рин

Роз­роб­ку цьо­го шах­райс­тва здій­сню­ва­ли опе­ри БЕ­Зу. Ни­ми бу­ло по­ру­ше­но кри­мі­наль­ну спра­ву за фак­том під­роб­ки до­ку­мен­тів служ­бов­ця­ми од­но­го то­ва­рис­тва Чер­кась­ко­го ра­йо­ну, яке зай­ма­ло­ся тва­рин­ниц­твом. «Ки­ну­ти на гро­ші» хлоп­ці ви­рі­ши­ли не ко­го-не­будь, а кра­ї­ну, яка ви­ді­ля­ла гро­ші на під­трим­ку сіль­сько­гос­по­дарсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ни­ків у сфе­рі тва­рин­ниц­тва. Не мудрую­чи за­ба­га­то, служ­бов­ці скла­ли до­ку­мент «Прий­маль­ні  кви­тан­ції на за­ку­пів­лю ху­до­би, пти­ці та кро­лів у гос­по­дарс­твах  кол­гос­пни­ків, ро­біт­ни­ків і служ­бов­ців та ін­ших гро­ма­дян», вка­зав­ши  неп­рав­ди­ві да­ні що­до за­ку­пів­лі мо­лод­ня­ку ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би. У по­даль­шо­му ця фаль­шив­ка  бу­ла по­да­на в агентс­тво з іден­ти­фі­ка­ції та ре­єс­тра­ції тва­рин. І, оскільки дер­жа­ва спри­яє роз­вит­ку тва­рин­ниц­тва, під­роб­лю­ва­чі от­ри­ма­ли з бюд­же­ту приб­лиз­но 45000 гри­вень. Зро­зу­мі­ло, що по­го­лів­'я ху­до­би, яка, так би мо­ви­ти, під­три­му­ва­ла­ся фі­нан­са­ми кра­ї­ни, бу­ло нас­прав­ді «мер­тви­ми ду­ша­ми». І нев­дов­зі до чер­кась­ких чі­чико­вих за­ві­та­ла мі­лі­ція.

«Під­му­тив» із мар­шру­та­ми

По­діб­них шах­райств торік бу­ло з де­ся­ток, але жодне з них не при­но­си­ло сво­є­му іні­ці­а­то­рові чима­лих гро­шей за та­кий ма­лий про­мі­жок ча­су. Ін­ши­ми сло­ва­ми, всьо­го за не­пов­ний мі­сяць во­дій пта­хо­фаб­ри­ки з Ка­нівсь­ко­го ра­йо­ну шля­хом вне­сен­ня у по­до­рож­ні лис­тки вигаданих, од­нак ні­би про­ка­та­них ним по мар­шру­тах кі­ло­мет­рів, прив­лас­нив близь­ко пів­то­ри ти­ся­чі літ­рів ди­зель­но­го па­льного, яке у гро­шо­во­му ек­ві­ва­лен­ті до­рів­ню­ва­ло близь­ко сімом ти­сячам грив­ень.

По­ка­за­ли «ши­ро­ку душу» і видали

від­сот­ко­вий кре­дит

Злов­жи­ван­ня вла­дою та служ­бо­вим ста­но­ви­щем – під та­ке фор­му­лювання під­па­дає ді­ян­ня пра­ців­ни­ків од­но­го з ко­му­наль­них під­при­ємств об­лас­ті. Їм ставлять за провину по­ру­шен­ня умов ко­лек­тив­но­го до­го­во­ру, який бу­ло ук­ла­де­но між ад­мі­ніс­тра­ці­єю ко­му­наль­ни­ків та пер­вин­ною проф­спіл­ко­вою ор­га­ні­за­ці­єю. Згід­но з цим до­ку­мен­том без­від­сот­ко­ві по­зи­ки сво­їм пра­ців­ни­кам ор­га­ні­за­ція має пра­во на­да­ва­ти ли­ше за умо­ви ура­ху­ван­ня її фі­нан­со­во­го ста­ну. Тоб­то є для цьо­го гро­ші – будь лас­ка. Не­має – ви­ба­чай­те. Од­нак нас­прав­ді все ста­ло­ся інак­ше. Без­від­сот­ко­ві кре­ди­ти в роз­мі­рі приб­лиз­но 40 тисяч гри­вень де­ко­му з пра­ців­ни­ків бу­ли ви­да­ні, незважаючи на те, що еко­но­міч­на си­ту­а­ція, у якій опи­ни­ло­ся під­при­ємс­тво, бу­ла, м'я­ко ка­жу­чи, не зов­сім адек­ват­ною цьо­му кро­ку.  Нас­лі­док – не­об­хід­ність для са­мо­го під­при­ємс­тва от­ри­ман­ня кре­ди­тів для ви­ко­нан­ня  пок­ла­де­них на ньо­го зав­дань і спла­ти  від­по­від­них сум від­сот­ків за ни­ми на за­галь­ну су­му, яка пе­ре­ви­щує 100 тисяч гри­вень.  

46 тисяч гри­вень – за фаль­ши­вою до­від­кою

Під при­ціл про­ку­ра­ту­ри пот­ра­пи­ло одне чер­кась­ке під­при­ємс­тво, яке 46 тисяч гри­вень кре­ди­ту до­по­мог­ло от­ри­ма­ти сво­їй пра­ців­ни­ці за фаль­ши­вою до­від­кою про до­хо­ди. У ній зна­чи­ло­ся, що жін­ка от­ри­мує фан­тас­тич­ну, як за мір­ками біль­шос­ті чер­ка­щан, за­ро­біт­ну пла­ту – аж 17 тисяч гри­вень. Та­кі гро­ші, як­що ві­ри­ти зміс­ту фаль­шив­ки, кре­ди­то­по­зи­чаль­ни­ця от­ри­му­ва­ла уп­ро­довж май­же шес­ти мі­ся­ців. Пра­ців­ни­ки бан­ку, де бра­ли­ся гро­ші, ви­я­ви­ли­ся нас­тіль­ки на­їв­ни­ми, що роз­мі­ру зазначеної фан­тас­тич­ної зар­плат­ні  по­ві­ри­ли. І кре­дит ви­да­ли. То­му не див­но, що на сьо­год­ні ні кре­дит, ні від­сот­ки по ньо­му не по­га­ше­ні.

Пе­реп­ра­ви­ли гро­ші за не­ви­ко­на­ні ро­бо­ти

Про те, що трап­ля­ють­ся і по­діб­ні ка­зу­си, свід­чить такий ви­па­док. Пра­ців­ни­ки од­но­го РЕУ об­лас­ті прий­ня­ли у двох ін­ших під­при­ємств ви­ко­на­ні ро­бо­ти, які за­мов­ля­ло РЕУ. Сут­ність ро­біт по­ля­га­ла у де­мон­та­жі та мон­та­жі двер­них ко­ро­бок і двер­них ме­та­ле­вих по­ло­тен у жит­ло­вих ба­га­то­по­вер­хів­ках. Зас­від­чу­ва­ли це і від­по­від­ні скла­де­ні ак­ти ви­ко­на­них під­ряд­них ро­біт. Нас­прав­ді ж ні­я­кі ви­щев­ка­за­ні ро­бо­ти ви­ко­на­ні не бу­ли. Од­нак на під­ста­ві цих ак­тів за­мов­ни­ки з неви­ко­нав­ця­ми ро­біт... роз­ра­ху­ва­лись. При­чо­му су­мою, яка і для за­без­пе­че­них лю­дей є  до­сить ве­ли­кою, – приб­лиз­но 80 тисяч гри­вень. Тут і до во­рож­ки хо­ди­ти не тре­ба, щоб зро­зу­мі­ти: ви­щев­ка­за­на су­ма, швидше за все, бу­ла прос­то по­ді­ле­на між «за­ці­кав­ле­ни­ми» сто­ро­на­ми. Які, на­ жаль, не вра­ху­ва­ли ще двох за­ці­кав­ле­них сто­рін  (тіль­ки у за­кон­но­му вирішен­ні ці­єї спра­ви) – мі­лі­цію та про­ку­ра­ту­ру. І са­ме пред­став­ни­кам ос­тан­ніх ма­хі­на­то­рам до­ве­ло­ся дов­го по­яс­ню­ва­ти при­чи­ну не­ло­гіч­них, на пер­ший пог­ляд, дій із пе­ре­казом гро­шей за не­виконану ро­бо­ту.

Зло­чин на мі­льйо­ни

Роз­роб­кою УБО­Зу Чер­ка­щи­ни за­кін­чи­ла­ся афе­ра, яку про­ве­ли ма­хі­на­то­ри од­но­го чер­кась­ко­го ак­ці­о­нер­но­го то­ва­рис­тва. Во­ни з ме­тою уник­нен­ня спла­ти пов­них штраф­них сан­кцій скла­ли та  на­да­ли до ін­спек­ції дер­жав­но­го ар­хі­тек­тур­но-бу­ді­вель­но­го кон­тро­лю  сві­до­мо неп­рав­ди­вий до­ку­мент – до­від­ку про вар­тість ви­пу­ще­ної про­дук­ції та жур­нал об­лі­ку пе­ре­вір­ки якос­ті про­дук­ції. У цих до­ку­мен­тах афе­рис­ти вка­за­ли да­ні, які у на­ро­ді прий­ня­то вва­жа­ти ли­по­ви­ми. А са­ме: вар­тість про­дук­ції скла­дає су­му під сім мі­льйо­нів. Швидше за все, метою  прой­дис­ві­тів бу­ла нес­пла­та гро­шей до бюд­же­ту. Цьо­го во­ни до­мог­ли­ся. Іншої мети шах­раї пе­ред со­бою не ста­ви­ли. Од­нак во­на ав­то­ма­тич­но по­ро­ди­ла­ся пер­шою – ма­хі­на­то­рам до­ве­ло­ся по­яс­ню­ва­ти свої дії опе­рам з УБО­Зу.

Данило Протас

При стра­ху­ван­ні кре­дит­но­го ав­то­мо­бі­ля чи не­ру­хо­мос­ті по­зи­чаль­ни­ки от­ри­му­ють не­а­би­я­кий го­лов­ний біль від бан­ку. Після за­кін­чен­ня дії пер­шо­го стра­хо­во­го до­го­во­ру фі­нус­та­но­ва на­ма­га­єть­ся що­си­ли нав­'я­за­ти «свою» стра­хо­ву ком­па­нію. «Ве­чір­ка» роз­би­ра­лась, що ро­би­ти по­зи­чаль­ни­кам у си­ту­а­ції, ко­ли їх поз­ба­ви­ли ви­бо­ру.

Під­при­є­мець Сер­гій узяв у бан­ку кре­дит 600 тис. грн. на роз­ви­ток біз­не­су під зас­та­ву ви­роб­ни­чих це­хів сво­го під­при­ємс­тва. Не­ру­хо­мість і своє жит­тя по­зи­чаль­ни­ко­ві до­ве­лось зас­тра­ху­ва­ти у стра­хо­вій ком­па­нії, на­по­лег­ли­во зап­ро­по­но­ва­ній бан­ком. Про­те че­рез рік, ко­ли до­го­вір стра­ху­ван­ня за­кін­чив­ся, Сер­гій спро­бу­вав об­ра­ти ін­шо­го стра­хо­ви­ка, з ви­гід­ні­ши­ми умо­ва­ми. Але банк по­чав обу­рю­ва­ти­ся.

– Рік то­му при ук­ла­ден­ні уго­ди у ме­не прос­то і ча­су не бу­ло на ви­бір ком­па­нії. А за­раз банк го­во­рить ме­ні, що та ком­па­нія, у якій би я хо­тів зас­тра­ху­ва­ти­ся, не ак­ре­ди­то­ва­на у ньо­му, – скруш­но го­во­рить Сер­гій. – Фі­нус­та­но­ва на­по­ля­гає на про­дов­жен­ні стра­хо­во­го до­го­во­ру зі стра­хо­вою ком­па­ні­єю, де я маю спла­ти­ти на 20% до­рож­че.

А Олек­сія Ли­сен­ка, який взяв у кре­дит «Chevrolet-Aveo», банк спро­бу­вав зму­си­ти пе­рей­ти в ін­шу стра­хо­ву ком­па­нію, яка фак­тич­но є час­ти­ною бан­ку. Пси­хо­ло­гіч­ний тиск із бо­ку бан­ку три­вав два мі­ся­ці. Аби до­тис­ну­ти нез­го­вір­ли­во­го по­зи­чаль­ни­ка, банк від­мо­вив­ся прий­ма­ти пла­тіж по кре­ди­ту. Але у ви­пад­ку, як­би Олек­сій по­го­див­ся на умо­ви бан­ку, йо­му б до­ве­ло­ся спла­ти­ти аж на 3000 грн. біль­ше, аніж у йо­го ни­ніш­ній стра­хо­вій ком­па­нії. Уря­ту­ва­ло си­ту­а­цію те, що стра­хо­ва ком­па­нія, у якій від по­чат­ку був зас­тра­хо­ва­ний ав­то­мо­біль і до якої ви­рі­шив по­вер­ну­ти­ся по­зи­чаль­ник, ак­ре­ди­то­ва­на у бан­ку.

Ви­бір без ви­бо­ру

Обов­'яз­ко­вість стра­ху­ван­ня зас­тав­но­го май­на (ав­то­мо­бі­ля чи не­ру­хо­мос­ті) обу­мов­ле­на За­ко­ном «Про зас­та­ву» і про­пи­са­на у кре­дит­ній уго­ді. У де­я­ких бан­ків від­сут­ність стра­хов­ки мо­же приз­вес­ти до штра­фу у роз­мі­рі 10% від су­ми за­бор­го­ва­нос­ті, а це від 5 до 10% річ­них. Тоб­то у де­я­ких ви­пад­ках роз­мір стяг­нен­ня до­рів­ню­ва­ти­ме вар­тос­ті від­су­тньої стра­хов­ки.

– Банк ра­дить клі­єн­то­ві зас­тра­ху­ва­ти май­но у пе­ре­ві­ре­ній стра­хо­вій ком­па­нії, ос­кіль­ки має біль­ші мож­ли­вос­ті від­слід­ку­ва­ти ді­яль­ність стра­хо­ви­ків. Як пра­ви­ло, банк на­дає по­зи­чаль­ни­ко­ві пра­во ви­бо­ру з де­кіль­кох стра­хо­вих ком­па­ній, ак­ре­ди­то­ва­них у бан­ку, і по­год­жу­єть­ся на роз­бит­тя стра­хо­во­го пла­те­жу на де­кіль­ка час­тин, – по­яс­нює Ігор Сер­гі­єн­ко, на­чаль­ник від­ді­лен­ня «Ук­рсоц­бан­ку» у м. Чер­ка­си.

Про­те, ок­рім за­пи­са­но­го у до­го­во­рі, по­за ним іс­нує ба­га­то ню­ан­сів, які фі­нан­со­ві ус­та­но­ви ін­ко­ли ба­жа­ють за­ли­ша­ти «між ряд­ків».

Іс­ну­ють стра­хо­ві ком­па­нії, ак­ре­ди­то­ва­ні у бан­ку та стра­хо­ві ком­па­нії, які фак­тич­но є під­роз­ді­ла­ми бан­ків. Час­ти­ну стра­хо­вих пре­мій, які зби­ра­ють ці ком­па­нії, во­ни по­вер­та­ють бан­кам як ви­на­го­ро­ду за пра­во пра­цю­ва­ти з фі­нус­та­но­ва­ми. Та­ри­фи у цих ком­па­ній ви­щі за ра­ху­нок то­го, що у них зак­ла­да­єть­ся бан­ківсь­ка ко­мі­сія, тоб­то «ви­на­го­ро­да» бан­ку, який «нап­ра­вив» до стра­хо­ви­ка клі­єн­та.

– Де­я­кі бан­ки ма­ють ли­ше од­ну «по­год­же­ну», тоб­то ак­ре­ди­то­ва­ну у бан­ку ком­па­нію, і у по­зи­чаль­ни­ка прос­то не ли­ша­єть­ся вза­га­лі ні­я­ко­го ви­бо­ру, – го­во­рить Де­нис Жма­єв, ко­лиш­ній ди­рек­тор фі­лії стра­хо­вої ком­па­нії.

На які за­ко­ни мож­на по­си­ла­тись, як­що банк нав­'я­зує стра­хо­ви­ка, ра­дить Кос­тян­тин Стра­ті­ла­тов, юрист, ке­рів­ник юри­дич­но­го від­ді­лу Чер­кась­кої пра­во­за­хис­ної ор­га­ні­за­ції «Ак­тив Чер­ка­щи­ни»:

?  За­кон «Про бан­ки та бан­ківсь­ку ді­яль­ність», ст. 55, де ска­за­но, що «бан­кам за­бо­ро­ня­єть­ся ви­ма­га­ти від клі­єн­та прид­бан­ня будь-яких  то­ва­рів чи пос­луг від бан­ку або від спо­рід­не­ної чи пов­'я­за­ної  осо­би бан­ку як обов­'яз­ко­ву умо­ву на­дан­ня бан­ківсь­ких пос­луг».

?  Ци­віль­ний ко­декс Ук­ра­ї­ни, ст. 627, де ска­за­но, що сто­ро­ни є віль­ни­ми в ук­ла­дан­ні до­го­во­ру, ви­бо­рі кон­тра­ген­та і виз­на­чен­ні умов до­го­во­ру.

? За­кон «Про за­хист прав спо­жи­ва­чів» п. 2 ст. 17, де «за­бо­ро­ня­єть­ся при­му­шу­ва­ти спо­жи­ва­ча купува­ти про­дук­цію не­на­леж­ної якос­ті або не­пот­ріб­но­го йо­му асор­ти­мен­ту».

Як від­мо­ви­ти­ся від нав­'я­за­ної стра­хов­ки

? Про­сіть у бан­ку вка­за­ти ті нор­ма­тив­ні до­ку­мен­ти, які зо­бов­'я­зу­ють вас стра­ху­ва­ти­ся у зап­ро­по­но­ва­ній стра­хо­вій ком­па­нії.

? Про­сіть банк вка­за­ти на ті по­ло­жен­ня кре­дит­но­го до­го­во­ру та до­го­во­ру зас­та­ви, які зо­бов­'я­зу­ють вас стра­ху­ва­ти­ся у зап­ро­по­но­ва­ній фі­нус­та­но­вою стра­хо­вій ком­па­нії.

? По­вер­ніть­ся до по­пе­ре­дньо­го стра­хо­ви­ка і поп­ро­сіть про­дов­жи­ти чинність стра­хо­во­го до­го­во­ру до кін­ця дії кре­дит­ної уго­ди.

Вар­то вра­ху­ва­ти

?  Банк мо­же ош­тра­фу­ва­ти по­зи­чаль­ни­ка за спів­ро­біт­ниц­тво з «неп­ра­виль­ною» стра­хо­вою ком­па­ні­єю або під­ви­щи­ти від­сот­ко­ву став­ку – це мо­же бу­ти вка­за­не у кре­дит­но­му до­го­во­рі.

?  Банк мо­же внес­ти «нез­го­вір­ли­во­го» по­зи­чаль­ни­ка до нег­лас­но­го «чор­но­го» спис­ку й у по­даль­шо­му не ви­да­ти кре­дит.

Ку­ди скар­жи­тись

? У На­ці­о­наль­ний банк Ук­ра­ї­ни, який ре­гу­лює ді­яль­ність бан­ків. Ад­ре­са:  01601, Ки­їв, вул. Ін­сти­тутсь­ка, 9.

Тел./факс: (044) 253-01-80, (044) 253-01-80, (044) 230-20-33, 253-77-50. http://www.bank.gov.ua

? У Дер­жав­ну ко­мі­сію з ре­гу­лю­ван­ня рин­ків фі­нан­со­вих пос­луг Ук­ра­ї­ни, яка ре­гу­лює ді­яль­ність стра­хо­вих ком­па­ній. Ад­ре­са: Цен­траль­ний апа­рат Дер­жфін­пос­луг, 01001, м. Ки­їв-1, вул. Б. Грін­чен­ка, 3. Тел.: (044) 235-20-58, 239-72-90, 234-68-60.

http://www.dfp.gov.ua

Катерина Лебєдєва

Зас­ту­ди

До ди­тя­чої місь­клі­кар­ні най­біль­ше ді­тей пот­рап­ляє із зас­ту­да­ми. Так,  із 25 груд­ня звер­ну­ло­ся 3825 ді­ток, із них 58 – із гри­пом. Як заз­на­чає за­ві­ду­вач по­лік­лі­ніч­но­го від­ді­лу лі­кар­ні Люд­ми­ла Тан­цю­ра, при­чи­ни – від мок­рих ніг та пе­ре­о­хо­лод­жень до з'ї­де­них бу­ру­льок, «тіс­те­чок» і «тор­ти­ків» зі сні­гу та кри­ги.

– Ад­же це еле­мен­тар­но, – ка­же лі­кар­ка, –  слід­ку­ва­ти, чи не змер­зла ди­ти­на, чи не наб­ра­ла за ко­мір сні­гу, чи су­хі но­ги, чим во­на ба­вить­ся. Чо­му ж про це за­бу­ва­ють? А під час епі­де­мії ГРВІ та гри­пу тре­ба на­ма­га­ти­ся не во­ди­ти ма­лу ди­ти­ну у міс­ця ве­ли­ко­го скуп­чен­ня лю­дей (ма­га­зи­ни, кі­но­те­ат­ри, гро­мадсь­кий тран­спорт то­що), про що за­бу­ва­ють теж.

Трав­ми

– Ко­ли бать­ки не об­ме­жу­ють дос­туп ді­тей до дріб­них предме-тів, – ка­же ди­тя­чий трав­ма­то­лог Во­ло­ди­мир Мос­ка­лен­ко, – до нас при­во­зять ді­ток, які скуш­ту­ва­ли на зуб бар­вис­ті ялин­ко­ві прик­ра­си. Ма­лі роз­гри­за­ють та їдять плас­тма­со­ві й скля­ні куль­ки, на­мис­та. За­со­ву­ють у но­са дріб­ні час­тин­ки прик­рас, світ­ло­ді­о­ди від гір­лянд, га­чеч­ки від ку­льок. Я вий­мав із ди­тя­чих вух та но­сів усе, чим по­сі­ва­ють – пше­ни­цю, го­рох, на­віть ква­со­лю. Ди­ти­на мо­же зва­ли­ти ялин­ку, впас­ти на неї, по­рі­за­ти­ся іг­раш­кою. Не об­хо­дить­ся й без сер­йоз­них травм під час роз­ваг. Ка­та­ю­чись із гі­рок, па­да­ють із са­нок, лиж. Піс­ля ка­тан­ня на міш­ках зі сні­гом до­во­ди­ло­ся за­ши­ва­ти рва­ні ра­ни сід­ниць. Ков­за­ни приз­во­дять до роз­тяг­нень, пе­ре­ло­мів, ді­ти па­да­ють і роз­би­ва­ють чо­ла, під­бо­рід­дя, рі­жуть ков­за­на­ми ру­ки. Прик­ра­си теж мо­жуть пе­рет­во­ри­ти­ся на пас­тку – так, дів­чин­ці-під­літ­ку роз­пи­лю­ва­ли на роз­пух­ло­му че­рез трав­му паль­ці зо­ло­ту каб­луч­ку. А один ма­лий при­муд­рив­ся на­тяг­ну­ти на паль­ця гай­ку, яку ми по­тім пи­ля­ли пів­то­ри го­ди­ни. Ді­тей трав­му­ють і бать­ки – до­ве­лось нак­ла­да­ти шви хлоп­чи­ко­ві, у яко­го п'я­ний бать­ко роз­бив на го­ло­ві чаш­ку.

«Не та» їжа

– Ді­тей при­во­зять із гос­три­ми гас­тро­ен­те­ро­ко­лі­та­ми, – заз­на­чає Люд­ми­ла Тан­цю­ра, – бо во­ни вжи­ва­ють  ка­ло­рій­ну, зроб­ле­ну кіль­ка днів то­му їжу. Під час застіль діт­кам да­ють скуш­ту­ва­ти коп­че­нос­тей, ма­ри­на­дів, со­ло­но­го, гос­тро­го, сма­же­но­го, пря­но­го, пе­ре­го­до­ву­ють со­ло­до­ща­ми з кре­мом, а їх­ні шлун­ки від цьо­го страж­да­ють. Не рід­кість – алер­гія на цит­ру­си, гра­на­ти, ви­ног­рад, шо­ко­лад. Крім то­го, де­я­ки­ми «за­морсь­ки­ми» фрук­та­ми діт­ки тру­ять­ся, бо в них пов­но кон­сер­ван­тів, хі­мії, ніт­ра­тів то­що, яки­ми нап­ха­ли фрукт, аби він дос­тиг та «ви­жив», ле­жа­чи в ко­мо­рах і їду­чи в Ук­ра­ї­ну. Тру­ять­ся ді­ти й ал­ко­го­лем. Тож на­ма­гай­тесь не за­ли­ша­ти в чар­ках спир­тно­го, як­що від­хо­ди­те від сто­лу, а по­руч ньо­го – ди­ти­на.

Опі­ки

Во­ло­ди­мир Мос­ка­лен­ко та опі­ко­вий хі­рург Пер­шої міськ-лі­кар­ні Во­ло­ди­мир Ца­пен­ко взим­ку най­час­ті­ше лі­ку­ють опі­ки від пе­тард, сві­чок, бен­галь­ських вог­нів.

– Як­що за ра­дянсь­ких ча­сів був бен­галь­ський во­гонь, що не об­пі­кав, то ни­ні про­да­ють уся­ке, – роз­по­ві­дає Во­ло­ди­мир Мос­ка­лен­ко. – Пі­ро­тех­ні­кою шко­дять су­хо­жил­ля, паль­ці. Ош­па­рю­ють­ся ок­ро­пом. Узим­ку бать­ки час­то грі­ють во­ду, й ді­ти пе­ре­ки­да­ють на се­бе все, до чо­го до­тя­гу­ють­ся – від чаш­ки до чай­ни­ка. Пли­та, обіг­рі­вач, ко­мин, груб­ка ста­ють при­чи­ною не­щас­тя.

Не заш­кодь

Як­що ди­ти­ну спіт­ка­ла не-при­єм­ність, не на­ма­гай­те­ся впо­ра­тись са­мі. Бу­ли ви­пад­ки, що бать­ки, праг­ну­чи ви­тяг­ти зас­тряг­лу в ди­тя­чо­му но­сі дріб­ни­цю, за­пи­ха­ли її ще да­лі; мас­ти­ли опік олі­єю, по­гір­шу­ю­чи стан; за­тя­гу­ва­ли зі звер­нен­ням до лі­ка­ря, га­да­ю­чи, що «са­ме ми­не», сплу­ту­ва­ли сер­йоз­ні киш­ко­ві хво­ро­би з прос­тим роз­ла­дом шлун­ка то­що. У ра­зі бі­ди ве­зіть ди­ти­ну в трав­мпункт чи вик­ли­кай­те “швид­ку”, а до її при­їз­ду на­дай­те пер­шу до­по­мо­гу:

?  у ви­пад­ку опі­ку прик­ла­діть хо­лод чи під­став­те об­пе­че­не міс­це під стру­мінь про­хо­лод­ної во­ди;

?  у ра­зі трав­ми нак­ла­діть хо­лод, зу­пи­ніть кров;

?  ран­ки про­мий­те пе­ре­ки­сом вод­ню;

?  як­що ди­ти­на зап­ха­ла щось у но­са, не чі­пай­те пред­мет, і хай ди­тя по­ки що ди­хає ро­том;

?  при от­ру­єн­ні їжею чи ал­ко­го­лем про­мий­те шлу­нок теп­лою во­дою або блі­до-ро­же­вим роз­чи­ном мар­ган­ців­ки, дай­те кіль­ка под­ріб­не­них пі­гу­лок ак­ти­во­ва­но­го ву­гіл­ля;

?  при алер­гії дай­те ди­тя­чий ді­а­зо­лін чи суп­рас­тин згід­но з інс­трук­ці­єю до пре­па­ра­та й за пер­шої ж на­го­ди звер­ніть­ся до по­лік­лі­ні­ки.

Ди­тя­чі по­лік­лі­ні­ки

№ 1, вул. Бла­го­віс­на, 148, тел. 37-75-94.

№ 2, вул. Вер­бо­вець­ко­го, 40, тел. 43-50-73.

№ 3, вул. Ко­нєва, 3, тел. 66-15-14.

Ди­тя­ча місь­ка лі­кар­ня, вул. Ко­нєва, 4,  тел. 66-44-07.

Ксенія ШАПОШНИК

Ла­ма­ти міжкім­нат­ні пе­ре­го­род­ки та пе­ре­но­си­ти вік­на те­пер мож­на без зго­ди доз­віль­них струк­тур

Охо­чі пе­реп­ла­ну­ва­ти квар­ти­ру чи об­лаш­ту­ва­ти при­ват­ний бу­ди­нок от­ри­ма­ли пра­во не уз­год­жу­ва­ти це з міс­це­ви­ми ор­га­на­ми Дер­жар­хбу­дін­спек­ції. Це ста­ло мож­ли­вим зав­дя­ки Пос­та­но­ві Ка­бі­не­ту Мі­ніс­трів Ук­ра­ї­ни, який зат­вер­див спро­ще­ний по­ря­док на­дан­ня доз­во­лів на ви­ко­нан­ня під­го­тов­чих і бу­ді­вель­них ро­біт.

Ан­дрій Іва­нов прид­бав квар­ти­ру на око­ли­ці Чер­кас три ро­ки то­му.

– Ку­пив чо­ти­ри­кім­нат­ну, ос­кіль­ки її квад­ра­ту­ра під­хо­ди­ла ме­ні за ці­ною,  по­яс­нює Ан­дрій. – Ре­монт у квар­ти­рі роб­лю пос­ту­по­во. Од­нак ку­па доз­во­лів, які пот­ріб­ні ме­ні для пе­реп­ла­ну­ван­ня жит­ла, заб­ра­ли біль­шу час­ти­ну ча­су і гро­шей, по­рів­ня­но з са­мим ре­мон­том.

Че­рез чи­нов­ниць­ку бю­рок­ра­тію чо­ло­ві­ко­ві до­во­ди­лось із будь-яко­го при­во­ду пе­реп­ла­ну­ван­ня жит­ла три­ва­лий час об­би­ва­ти по­ро­ги різ­них ін­стан­цій. Но­ва пос­та­но­ва пок­ли­ка­на по­лег­ши­ти та­ким, як Ан­дрій, спіл­ку­ван­ня з доз­віль­ни­ми струк­ту­ра­ми.

– Пос­та­но­вою виз­на­че­но пе­ре­лік бу­ді­вель­них ро­біт, на ви­ко­нан­ня яких не ви­ма­га­єть­ся доз­віл, –  ко­мен­тує на­род­ний де­пу­тат Ук­ра­ї­ни Во­ло­ди­мир Іва­нен­ко. – Та­ким чи­ном, від гро­ма­дян, які ви­рі­ши­ли пе­ре­ро­би­ти жит­ло, не ви­ма­га­ють­ся доз­во­ли за умо­ви дот­ри­ман­ня на-явних ар­хі­тек­тур­но-пла­ну­валь­них ви­мог, дер­жав­них бу­ді­вель­них норм, міс­це­вих пра­вил за­бу­до­ви та ря­ду ін­ших ви­дів ро­біт.

Що но­во­го?

?  Доз­во­ле­но без кон­тро­лю ар­хі­тек­то­рів для збіль­шен­ня жит­ло­вої чи до­по­між­ної пло­щі:

?  де­мон­ту­ва­ти пе­ре­го­род­ки між кім­на­та­ми (крім несучих стін),

?  ла­ма­ти піч­ки і ка­мі­ни,

?  де­мон­ту­ва­ти коморки, ан­тре­со­лі,

?  пе­ре­но­си­ти две­рі та вік­на,

?  с­клити бал­ко­ни та лод­жії,

?  під­’єднувати­ся до га­зо­вих ме­реж низь­ко­го тис­ку, елек­тро­ме­реж,

?  вста­нов­лю­ва­ти сис­те­ми по­жеж­ної сиг­на­лі­за­ції, сис­те­ми кон­тро­лю над ви­бу­хо­не­без­печ­ною кон­цен­тра­ці­єю га­зу в при­мі­щен­ні,

?  вста­нов­лю­ва­ти на ді­лян­ці так зва­ні тим­ча­со­ві спо­ру­ди – літ­ні аль­тан­ки, теп­ли­ці, ду­шо­ві ка­бі­ни та ту­а­ле­ти.

?  До­ве­деть­ся бра­ти доз­во­ли на про­ект пе­реп­ла­ну­ван­ня квар­ти­ри чи бу­дів­ниц­тва на ді­лян­ці у по­жеж­них, у га­зо­вої служ­би, у теп­ло­ви­ків, у са­не­пі­дем­стан­ції та у БТІ, яке ви­дає но­вий тех­пас­порт на онов­ле­не жит­ло.

?  Пе­реп­ла­но­ву­ва­ти квар­ти­ри без доз­во­лу чи­нов­ни­ків, як і ра­ні­ше, мож­на тіль­ки за умо­ви дот­ри­ман­ня ар­хі­тек­тур­но-пла­ну­валь­них норм. Не­су­чі сті­ни чі­па­ти в будь-яко­му ви­пад­ку за­бо­ро­не­но.

Чо­го не мож­на ро­би­ти?

Та­бу пе­реп­ла­ну­ван­ня нак­ла­де­но на:

?  збіль­шен­ня пло­щі сан­вуз­ла за ра­ху­нок при­єд­нан­ня до ньо­го час­ти­ни жит­ло­вих при­мі­щень,

?  об­'єд­нан­ня лод­жій і бал­ко­нів шля­хом роз­би­ран­ня стін,

?  пе­ре­не­сен­ня на лод­жії чи бал­ко­ни ба­та­рей цен­траль­но­го опа­лен­ня,

?  де­мон­таж вен­ти­ля­цій­них ка­на­лів і ко­ро­бів,

?  ви­да­лен­ня під час ре­мон­ту зву­ко­і­зо­ля­цій­ної ос­но­ви під­ло­ги,

?  об­'єд­нан­ня квар­тир по вер­ти­ка­лі з пов­ним або на­віть час­тко­вим де­мон­та­жем між­по­вер­хо­вих пе­рек­рит­тів.

За са­мо­бу­до­ву штра­фу­ва­ти­муть на 17-51 грив­ню та зо­бов­'я­жуть по­вер­ну­ти все до пер­вин­но­го ста­ну.

Ку­ди звер­та­ти­ся по доз­віл?

? Чер­кась­ке між­ра­йон­не уп­рав­лін­ня ін­спек­ції Дер­жар­хбуд­кон­тро­лю 0 (472) 32-23-10.

? Від­діл із кон­тро­лю за бу­дів­ниц­твом об­'єк­тів, про­мис­ло­во­го бу­дів­ниц­тва, жит­ла, со­ці­аль­ної сфе­ри, ви­роб­ниц­тва бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів і ко­му­ні­ка­цій Цен­траль­но­го те­ри­то­рі­аль­но­го ок­ру­гу – 0 (472) 32-23-10.

? Від­діл із кон­тро­лю за бу­дів­ниц­твом об­'єк­тів, про­мис­ло­во­го бу­дів­ниц­тва, жит­ла, со­ці­аль­ної сфе­ри, ви­роб­ниц­тва бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів і ко­му­ні­ка­цій Лі­во­бе­реж­но­го те­ри­то­рі­аль­но­го ок­ру­гу, м. Зо­ло­то­но­ша – 0 (237) 5-34-78.

? Умансь­ке між­ра­йон­не уп­рав­лін­ня ін­спек­ції Дер­жар­хбуд­кон­тро­лю – 0 (244) 5-21-70.

? Від­діл із кон­тро­лю за бу­дів­ниц­твом об­'єк­тів, про­мис­ло­во­го бу­дів­ниц­тва, жит­ла, со­ці­аль­ної сфе­ри, ви­роб­ниц­тва бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів і ко­му­ні­ка­цій Умансь­ко­го те­ри­то­рі­аль­но­го ок­ру­гу – 0 (244) 5-21-70.

?  Від­діл із кон­тро­лю за бу­дів­ниц­твом об­'єк­тів, про­мис­ло­во­го бу­дів­ниц­тва, жит­ла, со­ці­аль­ної сфе­ри, ви­роб­ниц­тва бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів і ко­му­ні­ка­цій Зве­ни­го­родсь­ко­го те­ри­то­рі­аль­но­го ок­ру­гу – 0 (240) 5-24-38.

Юлія ФОМІЧОВА

Із 1 січ­ня 2010 ро­ку набуло чинності 35 но­вих за­ко­нів, 2 ука­зи Пре­зи­ден­та і 23 ак­ти Ка­бі­не­ту Мі­ніс­трів. Ук­ра­їн­цям укотре обі­ця­ють «світ­ле май­бут­нє». Про­те  че­рез брак кош­тів біль­шість за­ко­нів так і за­ли­шить­ся обі­цян­ка­ми на па­пе­рі.

Що рік тиг­ра нам го­тує

Під­ви­щен­ня зар­плат

 Тур­бо­та вла­ди за прос­тих гро­ма­дян про­я­ви­лась у виг­ля­ді під­ви­щен­ня зар­плат. Най­біль­ше по­щас­ти­ло ме­ди­кам і вчи­те­лям, яким уже у січ­ні вста­но­ви­ли над­бав­ки від 10 до 30%. Про­те че­рез брак кош­тів за­без­пе­чи­ти ці вип­ла­ти бу­де склад­но.

– Усі ці під­ви­щен­ня ля­жуть на пле­чі міс­це­вих бюд­же­тів. Щоб за­без­пе­чу­ва­ти ці вип­ла­ти, нам не вис­та­чає ще тре­ти­ни бюд­же­ту, –  роз­по­ві­дає ди­рек­тор де­пар­та­мен­ту бюд­жет­ної по­лі­ти­ки Чер­кась­ко­го місь­кви­кон­ко­му На­та­лія Джу­ган. – Крім то­го, ми не мо­же­мо ско­рис­та­тись гро­ши­ма, ос­кіль­ки уряд за­ліз у ки­ше­ню до місь­ко­го бюд­же­ту і за­раз на­ші ра­хун­ки заб­ло­ко­ва­ні.

Із но­во­го ро­ку ба­га­то­діт­ним ро­ди­нам та­кож пе­ред­ба­че­на ці­ла низ­ка пільг: зниж­ка у 50% на оп­ла­ту жит­ла, ко­му­наль­них пос­луг, або­нентсь­кої пла­ти ста­ці­о­нар­но­го те­ле­фо­ну. Однак нав­ряд чи це від­бу­деть­ся вже у січ­ні, ос­кіль­ки ці вип­ла­ти фі­нан­су­ва­ти­муть­ся лише з дер­жбюд­же­ту, а За­кон Ук­ра­ї­ни «Про дер­жав­ний бюд­жет Ук­ра­ї­ни на 2010 рік» ще не прий­ня­тий.

Жит­ло для всіх

 Війсь­ко­вос­луж­бов­цям, які ма­ють вис­лу­гу біль­ше 20 ро­ків та сто­ять у квар­тир­ній чер­зі, за­мість жит­ла вип­ла­чу­ва­ти­муть гро­ші.

– На да­ний час ме­ха­ніз­му вип­ла­ти немає, не виз­на­че­но, яка це бу­де су­ма, чи від­по­ві­да­ти­ме во­на рин­ко­вій ці­ні, – ко­мен­тує го­ло­ва жит­ло­вої ко­мі­сії Чер­кась­ко­го гар­ні­зо­ну Ігор Сьоб­ко. – За­раз нам при­зу­пи­ни­ли на­віть вип­ла­ту ма­те­рі­аль­ної до­по­мо­ги на ви­рі­шен­ня со­ці­аль­но-по­бу­то­вих пи­тань.

Крім то­го, з 1 січ­ня по­чи­нає ді­я­ти гран­ді­оз­на Дер­жав­на ці­льо­ва со­ці­аль­но-еко­но­міч­на прог­ра­ма бу­дів­ниц­тва (прид­бан­ня) дос­туп­но­го жит­ла на 2010—2017 ро­ки. Згід­но з нею  дер­жа­ва обі­цяє до­по­мог­ти прид­ба­ти жит­ло гро­ма­дя­нам, які пе­ре­бу­ва­ють на квар­тоб­лі­ку (а та­ких ли­ше в Чер­ка­сах біль­ше 10 ти­сяч осіб). Дер­жа­ва га­ран­тує більш низь­кі кре­дит­ні став­ки на прид­бан­ня жит­ла, а та­кож «склад­чи­ну»: лю­ди­на спла­чує 70% вар­тос­ті жит­ла, а за­ли­шок вип­ла­чує дер­жа­ва.

На дум­ку зас­туп­ни­ка на­чаль­ни­ка уп­рав­лін­ня ка­пі­таль­но­го бу­дів­ниц­тва Де­пар­та­мен­ту ар­хі­тек­ту­ри, бу­дів­ниц­тва та зем­ле­ус­трою Чер­кась­ко­го місь­кви­кон­ко­му Оль­ги На­до­лінсь­кої, ця прог­ра­ма спри­я­ти­ме  за­без­пе­чен­ню жит­лом чер­ка­щан, проте сьо­год­ні на дер­жав­но­му рів­ні немає ме­ха­ніз­му її вті­лен­ня. До то­го ж ли­ше на цей рік на прид­бан­ня жит­ла у цій прог­ра­мі пе­ред­ба­чи­ли біль­ше 1 млрд. грн., які ще по­вин­ні зак­лас­ти у Дер­жав­но­му бюд­же­ті.

Оп­то­ві сіль­гос­прин­ки

За­кон Ук­ра­ї­ни «Про оп­то­ві рин­ки сіль­сько­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції» ре­гу­лю­ва­ти­ме від­но­си­ни у цій сфе­рі та за­хи­ща­ти­ме ін­те­ре­си сіль­гос­пто­ва­ро­ви­роб­ни­ків. Про­те, за сло­ва­ми ди­рек­то­ра ДП «Зла­то­дар» Во­ло­ди­ми­ра Лук­'ян­ця, на ство­рен­ня оп­то­вих рин­ків пот­ріб­ні ве­ли­чез­ні кош­ти, яких у бюд­же­ті нав­ряд чи знай­дуть, то­му для цьо­го пот­ріб­но ви­ко­рис­то­ву­ва­ти ті ба­зи й за­гот­кон­то­ри, які є на міс­цях. Ще од­ним за­ко­ном пе­ред­ба­че­но ство­рен­ня Дер­жав­но­го ін­тер­вен­цій­но­го фон­ду, який бу­де здій­сню­ва­ти то­вар­ні ін­тер­вен­ції з ме­тою ста­бі­лі­за­ції цін.

– Цей фонд бу­де ство­рю­ва­ти Аг­рар­ний фонд, який не за­без­пе­че­ний то­вар­ною ба­зою, – ствер­джує Во­ло­ди­мир Лук­'я­нець. – Умов­но ка­жу­чи, це кон­то­ри у Ки­є­ві та ре­гі­о­нах, які не ма­ють ні скла­дів, ні ком­бі­на­тів, ні ферм. Для то­го, щоб ство­ри­ти по­туж­но­го грав­ця на рин­ку сіль­госп­про­дук­ції, до фон­ду пот­ріб­но пе­ре­да­ва­ти під­при­ємс­тва Держре­зер­ву і ДАК «Хліб-Ук­ра­ї­на» й усу­ну­ти по­се­ред­ни­ків.

Мо­пе­ди на ре­єс­тра­цію!

Із но­во­го ро­ку всі мо­пе­ди і ску­те­ри не­за­леж­но від об­'є­му дви­гу­на під­ля­га­ють дер­жав­ній ре­єс­тра­ції. Від­те­пер у цих дво­ко­ліс­них ко­ней з'яв­лять­ся дер­жно­ме­ри, а во­ді­ям до­ве­деть­ся от­ри­му­ва­ти пос­від­чен­ня водія ка­те­го­рії «А1», яке дає пра­во ке­ру­ва­ти мо­пе­дом.

За сло­ва­ми стар­шо­го ін­спек­то­ра зі зв’яз­ків із гро­мад­скіс­тю УДАІ УМВС у Чер­кась­кій об­лас­ті Во­ло­ди­ми­ра Лі­щен­ка, обов­'яз­ко­ву ре­єс­тра­цію мо­пе­дів уве­ли че­рез ве­ли­ку кіль­кість ава­рій, спро­во­ко­ва­них во­ді­я­ми мо­пе­дів і ску­те­рів, та з ме­тою об­лі­ку кіль­кос­ті цих тран­спор­тних за­со­бів. Нара­зі ще не­ві­до­мо, скіль­ки ча­су від­во­дить­ся для ре­єс­тра­ції вже прид­ба­них мо­пе­дів та ску­те­рів і ко­ли по­руш­ни­ків поч­нуть штра­фу­ва­ти.

Які ще но­ва­ції очі­ку­ють ук­ра­їн­ців у 2010 ро­ці

?  усі лі­ки, ви­пу­ще­ні у 2010 ро­ці, ма­ють міс­ти­ти на упа­ков­ці на­пис шриф­том Брай­ля, щоб йо­го мог­ли про­чи­та­ти нез­ря­чі;

?  у дру­ко­ва­них за­со­бах ма­со­вої ін­фор­ма­ції (крім спе­ці­а­лі­зо­ва­них ви­дань) за­бо­ро­ни­ли рек­ла­му тю­тю­но­вих ви­ро­бів, ал­ко­голь­них на­по­їв та від­по­від­них тор­го­вель­них ма­рок;

?  док­то­рам на­ук ви­да­ва­ти­муть що­річ­ні гран­ти Пре­зи­ден­та для здій­снен­ня на­у­ко­вих дос­лід­жень;

?  для ін­ва­лі­дів вій­ни од­но­ра­зо­ва гро­шо­ва до­по­мо­га до 9 трав­ня збіль­шить­ся уде­ся­те­ро;

?  му­зей­ни­кам, пра­ців­ни­кам клу­бів та біб­лі­о­те­ка­рям дер­жа­ва вип­ла­чу­ва­ти­ме кош­ти на оз­до­ров­лен­ня при на­дан­ні що­річ­ної від­пус­тки, гро­шо­ву ви­на­го­ро­ду за сум­лін­ну пра­цю, а та­кож ма­те­рі­аль­ну до­по­мо­гу для ви­рі­шен­ня со­ці­аль­но-по­бу­то­вих пи­тань і доп­ла­ту за вис­лу­гу ро­ків;

?  ук­ра­їнсь­кі шко­ли ста­нуть більш фі­нан­со­во са­мос­тій­ни­ми – во­ни змо­жуть ма­ти свій гос­проз­ра­хун­ко­вий ра­ху­нок і бух­гал­те­ра, а це доз­во­лить ціл­ком за­кон­но приймати благо-дійні внески та до­по­мо­гу;

?  вво­дить­ся спро­ще­ний по­ря­док на­бут­тя прав влас­нос­ті на зем­лю, за­кон пе­ред­ба­чає по­ря­док по­год­жен­ня до­ку­мен­та­ції що­до зем­ле­ус­трою за прин­ци­пом «єди­но­го вік­на»;

?  зап­ро­вад­жу­єть­ся по­го­дин­на оп­ла­та пра­ці;

?  де­шев­ше бу­де й офор­мля­ти спад­щи­ну – з 1 січ­ня дер­жав­не ми­то при офор­млен­ні спад­щи­ни скла­да­ти­ме ли­ше два не­о­по­дат­ко­ва­ні мі­ні­му­ми до­хо­дів гро­ма­дян, тоб­то 34 грн., хо­ча ра­ні­ше це кош­ту­ва­ло 0,5 від­сот­ка від вар­тос­ті ус­пад­ко­ва­но­го май­на.

Ви­бор­чий пі­ар прик­ри­тий тур­бо­тою

На дум­ку чер­кась­ких по­лі­ти­ків, прий­нят­тя та­кої кіль­кос­ті різ­них за­ко­но­дав­чих ак­тів є пе­ред­ви­бор­ним пі­а­ром різ­них гі­лок вла­ди.

– Це є на­ма­ган­ням по­лі­тич­них сил за­ро­би­ти со­бі ба­ли на­пе­ре­дод­ні пре­зи­дентсь­ких ви­бо­рів, – вва­жає екс-гу­бер­на­тор Чер­ка­щи­ни Ва­дим Льо­шен­ко, – у нас за­раз ви­ник­ла ко­лі­зія  – бюд­же­ту не ух­ва­ли­ли, а но­ві за­ко­ни вже тре­ба ви­ко­ну­ва­ти, хо­ча фі­нан­су­ван­ня для цьо­го не-має. Під­ви­щен­ня зар­плат, над­ба­вок та ін­ших со­ці­аль­них ста­н-дар­тів є су­то по­пу­лістсь­ким кро­ком, ос­кіль­ки не мож­на збіль­шу­ва­ти вит­ра­ти, ко­ли змен­шу­ють­ся до­хо­ди. У ми­ну­лі ро­ки за­ко­нів бу­ло мен­ше, але їх якість бу­ла кра­щою, бо во­ни не ство­рю­ва­ли проб­лем для міс­це­вої вла­ди.

За сло­ва­ми ме­ра Чер­кас Сер­гія Ода­ри­ча, у прий­нят­ті стіль­кох за­ко­но­дав­чо-нор­ма­тив­них ак­тів є дві при­чи­ни: стиль ро­бо­ти Каб­мі­ну і наб­ли­жен­ня пре­зи­дентсь­ких ви­бо­рів.

– Уряд на­ма­га­єть­ся втру­ча­ти­ся на­віть у ті сфе­ри жит­тя, які не належать до йо­го ком­пе­тен­ції. Май­же щод­ня Каб­мін пос­пі­хом прий­має 2-3 пос­та­но­ви, які по­тім до­во­дить­ся кіль­ка ра­зів пе­ре­роб­ля­ти, щоб усу­ну­ти не­до­лі­ки, – роз­по­ві­дає Сер­гій Ода­рич. – За­мість то­го, щоб вкла­да­ти гро­ші в роз­ви­ток ін­фрас­трук­ту­ри, дер­жа­ва під­ні­має зар­пла­ти й піль­ги і тим са­мим уби­ває еко­но­мі­ку.

Перед виборами політики активно змагаються між собою за прихильність людей: виходять у народні маси з обіцянками підняти зарплати, надати пільги та соціальне житло. Проте обіцяти одружитись – не означає зробити це, бо на виконання всіх цих обіцянок не вистачить і кількох українських бюджетів. Після виборів політична сила, що переможе, розпочне розмову про світову економічну кризу та дірку у бюджеті, а переможені знову спекулюватимуть невиконанням прийнятих рішень.

Михайло МАЛІНІН