Індіана Джонс із Черкаського педуніверу

В номері: від 3 Серпень, 2010, 20:37

У третьому класі він підбив друга, щоб здійснити експедицію на розкопки курганів

Валентина ВАСИЛЬЧЕНКО

Він пам'ятає, як ламали церкву на пагорбі Слави в Черкасах. Михайлику тоді виповнилося 9 років. Хлопчик бачив, як бульдозером виривали поховання священиків. Увагу дитини привернув надгробок із датою за 1536 рік. Це справило неабияке враження – за могильною плитою ховалася таємниця віків. От тоді Михайлик вирішив стати археологом.
У третьому класі він підбив друга, щоб здійснити експедицію на розкопки курганів. Почав запасати провіант. Та експедиція залишилася солодкою дитячою мрією, яка не давала спокою навіть юнакові.

Нині Михайло Сиволап відомий у світі археолог. Сам же черкаський Індіана Джонс, як його потайки називають студенти, вільно володіє 20 іноземними мовами.

Золота карета царівни

Після того, як Михайло Павлович закінчив Київський університет, його запросили працювати в Кривий Ріг, в історико-краєзнавчий музей.
Перша експедиція щедро фінансувалася владою. І археологи здобули сенсаційні знахідки. Розкопували курган – поховання сарматської царівни. Хтось пустив чутки по місту, що дістали купу золота. Люди розповідали байки, що археологи викопали золоту карету царівни і золотий шолом.

Поговір дійшов до обладміністрації. Її очільник прилетів на вертольоті, щоб на власні очі подивитися на роботу археологів.

Карети не знайшли, проте розкопали поховання чоловіка, який жив у І тисячолітті нашої ери. У кургані виявили відрізану голову жерця, вона лежала збоку, біля лівого ліктя була дерев'яна чаша з мідними оковами, лежав мідний ніж. Вхід до кургану був забитий глиняною пробкою. Глина виявилася синьою. Археологи натрапили на відбитки пальців сарматів, яким було кілька тисяч років. Коли почали розкопувати курган, ввійшли в нього зі стелі.

Українці – нащадки аріїв

Увесь час Михайло Сиволап шукав шляхи, які б повернули його в рідні Черкаси. Допоміг випадок. Меліоратори звернулися в обласний відділ культури із заявою, що землероби розорали два древні кургани. І Михайло Сиволап нарешті отримав дозвіл організувати археологічну експедицію. Ентузіасти створили експедицію власним коштом. Дружина археолога Григор'єва довго шукала щітку від пилососа. Жінка не знала, що чоловік забрав її із собою в поле на розкопки. Того літа археологи в першій експедиції розкопали 7 курганів епохи бронзи.
Серед людей, що з розумінням став-ляться до роботи ар-хеологів, сільські “спонсори”, які то наділять мішком борошна чи цукру, то підкинуть кілька ящиків помідорів. Сиволап розкопав хату Івана Піддубного в його селі. Склав її план, розмітив фундамент, перегородки, піч. Працював безкоштовно.

17 років тому Михайло Сиволап відкрив перше стародавнє поселення. Перше – в Чигиринському районі – Михайло Павлович шукав 8 років. Очам не повірив, коли розшукав стоянки стародавніх людей, а протягом тижня відкрив ще 2. Па-м'ятає, як розкопав вогнище, в якому лежав розбитий горщик із кістками дикої качки. Древні люди в горщику варили юшку з качки. Горщик розбили. Він і дійшов до нас, укритий пилом тисячоліть.

Сиволап відкрив дві стоянки неандертальців, які були під товщею землі на глибині 5 метрів. Тобто на цих стоянках нашарувалися 130 тисяч років. Найдавніші стоянки древніх племен виявлено в селі Масловому Шполянського району. Їм по 400 тисяч років.

Результатами розкопок зацікавилися палеографи з Інституту географії. Вони підтвердили гіпотези Михайла Павловича.

Сиволап досліджує ямний період – останній етап розвитку єдиної арійської спільноти, тобто східних індоєвропейців. Тим періодом вироблений сучасний західний стиль цивілізації. На території нинішньої України була значна частина поселення аріїв. Племена оселилися на порівняно невеликій території від Волги до Дніпра. Через тисячу років після розпаду ямної культури племена аріїв почали поширюватися від Ірландії до Індії, добралися до Британських островів. Згодом арійці розпалися на десять племен. Одне плем'я поселилося на території Центральної України – це землі Черкащини і прилеглих до неї областей. І Михайло Сиволап залишається єдиним у світі фахівцем саме з цього племені арійців.

Він також розкопував могильник у центрі Черкас. Нині на його місті стоїть приміщення обласних податківців. Тоді ж у могильнику знайшли 67 поховань періоду 350-370 років нашої ери. Одна із загиблих була готкою, жінку вбили, приносячи в жертву. На шиї висіло намисто з прибалтійського бурштину.

У 1993 році Михайло Сиволап став начальником експедиції, яка проводила розкопки цвинтаря в Чигирині. Було виявлено 140 старовинних поховань. Історія людства ще має багато білих плям, прикритих товщею нашарувань тисячоліть. Михайло Павлович розкриває таємниці походження людини. Нині археолог виїхав на 30-й польовий сезон. Його дослідження вносять нове слово в історію розвитку наших пращурів – аріїв.

ФАКТ

На початку ХІХ століття граф Бобринський розкопав 600 курганів за 35 років. Експедиції Михайла Сиволапа за 10 років розкопали 107 курганів.

ЦІ­КА­ВО ЗНА­ТИ

До ХVII сто­літ­тя ук­ра­їн­ців на­зи­ва­ли ру­си­на­ми, а ро­сі­ян – мос­ко­ві­та­ми.

 

 

 

 

 

Розділи : Без рубрики


Коментарів поки що немає.

Залишити коментар