Без вини винні

Над віл-інфікованими дітьми знущалася прийомна матір

Яся і Олеся шукають маму, яка б любила діточок, віддавала теплоту свого серця. Ясі виповнилося шість рочків. Олеся на рік старша. Худенькі, блакитноокі зі лляним волоссячком дівчатка скидаються на близняток. Одначе у них різні мами, але схожі долі. Обидві дівчинки – віл-інфіковані. Діти потрапили до дитбудинку, а звідти до опікуна в прийомну сім'ю. На цьому проблеми дітлахів не закінчилися. Прокуратура проти прийомної матері порушила аж дві кримінальні справи, запідозривши, що жінка обкрадала знедолених дітей та ще й їх била.

Особливі діти
Що не кажіть, а СНІД – хвороба не з приємних. Проте кожен із нас може вскочити у халепу, особливо, коли в країні зруйнована медицина. Крихіткам Ясі та Олесі не поталанило від народження. Легковажні матусі під час вагітності знехтували терапією, яка б допомогла народити здорових діток. Жінки залишили доньок у лікарні і пішли догулювати крихти власного життя.
Та ось сиріт вирішила забрати до себе прийомна мати. 28 листопада 2007 року райвиконком Придніпровської райради прийняв рішення № 497 про створення прийомної сі-м'ї Катерини (тут і далі з етичних міркувань справжні імена змінені). А в грудні Яся й Олеся прибули до нової мами.
Слід зауважити, що держава дбає про віл-інфікованих дітей. Щомісяця опікун отримувала 4 тисячі гривень на дівчаток. Їм безкоштовно виділяються ліки. У школі для них забезпечені безкоштовні обіди. Такими дітьми опікуються різні фонди і товариства, щедро виділяючи як благодійну допомогу продукти харчування та одяг.
Одначе після численних перевірок прийомної родини у 2009 році прокурор Придніпровського району Юрій Заплотинський порушив аж дві кримінальні справи за підозрою у вчиненні злочину опікуном Катериною. 28 січня 2009 року прокурор району порушив кримінальну справу за привласнення пенсії дітей та використання на власні потреби. Сума виявилася чималенька – аж 35 тисяч гривень.
Відділ у справах дітей Придніпровського райвиконкому відреагував на прокурорський вердикт умить – прийомна мати пройшла курси на всиновлення сиріт. А далі справа розвивалася ще цікавіше. 26 березня 2009 року Юрій Заплотинський виніс постанову про порушення кримінальної справи за ознаками ч.1, ст. 126 КК України – умисне завдання побоїв і мордування. У постанові, зокрема, було вказано, що прийомна мати « з часу передачі їй на виховання та утримання малолітніх дітей постійно застосовувала до них насильницькі дії у вигляді ударів, побоїв, які завдавали фізичного болю, зазначені матеріали містять достатньо даних, які вказують на наявність у діях Катерини складу злочину, передбаченого ч.1, ст. 126 КК України».
Тут видасться цікавим процитувати покази, записані власноруч самою Катериною: «Щодо отримання допомоги у якості харчування, то я розписувалася за продукти, яких було менше фактичних, ніж за документами. Я зняла з дитячих особових книжок 35 тисяч гривень пенсії і використала на власні потреби».

Добра матінка чи зла мачуха?
Зазвичай, коли вирішується питання усиновлення чи опіки над дітьми, службою у справах дітей переваги надаються повній родині з чоловіком і дружиною та бездоганною репутацією обох. Катерина виявилася молодою жіночкою, якій виповнилося 24 роки. Вона одна виховувала рідну доньку. Сама була віл-інфікованою і доньку народила хворою. Жінка не стояла твердо на ногах, не осилила навіть першого курсу торговельного технікуму, була відрахована через неуспішність. Не мала ні спеціальності, ні власного житла.
Мати Катерини купила частину старого будинку і віддала його доньці з крихітною дитиною. Звісно, у помешканні не було води, каналізації, газу. Жінка з малям користувалася загальним туалетом у дворі. Їсти варила на електричній плитці. Ось у такому помешканні й з’явилися у грудні 2007 року двоє сиріток. Не дивно, що рівно через тиждень малеча захворіла і потрапила в інфекційну лікарню з діагнозом “ангіна і бронхіт”.
Прийомні доньки не були зареєстровані. У будинку рахувалися сестра Катерини з племінником і, звісно, господиня з донькою. Комунальні послуги сплачували грошима сиріт. У вересні-жовтні минулого року Ганна зайнялася ремонтом житла. У цей час вона перевела 35 тисяч гривень із дитячих ощадних книжок на власне ім'я. Так збіглося, що рідна сестра купила для себе двокімнатну квартиру і заплатила 35 тисяч гривень першого внеску.
Катерина стверджує, що за рахунок дитячих грошей вона зробила капітальний ремонт старого помешкання, в якому жила. Крім цього, прокурорська перевірка встановила, що на дитячі гроші Катерина купила телефон-факс, комп'ютер-ноутбук. Хоча Катерина знала, що заощаджені кошти можуть бути використані лише на потреби дитини – лікування, хірургічне втручання, у подальшому на навчання у вищому навчальному закладі. Будь-яке використання коштів, які є власністю дитини, здійснюється за згодою органу опіки та піклування.
20 листопада 2008 року прокуратура Придніпровського району разом із працівниками опікунської ради здійснила перевірку умов життя сиріт у прийомній сім'ї. Тоді й виявили порушення закону при використанні дитячих грошей.
Між тим, Яся не мала теплого одягу на зиму – курточки і чобітків. У дівчаток не було окремих ліжечок. Вони спали, обійнявшись, на одній постелі.
20 і 24 листопада 2008 року комісія завітала до Катерини о 15 годині дня. Діти ще не були нагодовані, жінка не приготувала обід. Прийомна мати безпечно пояснила, що діти обідають у школі о 9 годині 30 хвилин. Олеся зізналася, що в ці дні запізнювалася на уроки і не ходила у шкільну їдальню. У холодильнику виявили пачку масла і пакет сметани. На столі стояли крупи й олія, які видають благодійні організації.

Не боюся сірого вовка і прокурора
За розпорядженням старшого помічника прокурора Придніпровського району з нагляду за дотриманням прав неповнолітніх Наталки Берковської неблагополучну родину почали контролювати органи опіки.
Проблеми цієї сім'ї обговорювалися на засіданні опікунської ради Придніпровської райради у грудні минулого року. Що змінилося в житті сиріток після цього?
Після перевірок комісій натюрморт холодильника дещо урізноманітнив літровий пакет із молоком, картоплина, один буряк, морквина, парочка цибулин.
Нарешті, в січні з’явилася няня. Раніше Катерина часто змушена була залишати малих дітей одних навіть уночі. Поклали в лікарню рідну доньку, і мама ходила ночувати з хворою.

«Слідчими була допущена тяганина...»
Під тиском прокуратури нарешті схаменулася служба у справах дітей, яку на той час у Придніпровському райвиконкомі очолювала Галина Босюк. І в березні 2009 року були відкриті рахунки в Ощадбанку на малолітніх Ясю та Олесю, на яких Катерина внесла по 15 тисяч гривень. Більше 5 тисяч гривень опікун так і не поклала до цього часу. У цей час проти неї була вже була порушена друга кримінальна справа. Виявилося, що опікун б'є малолітніх дітей. Дівчатка добре вивчили важку мамину руку, якщо не розуміли шкільного завдання, погано вивчили уроки. Синці на худеньких тілах прийомних доньок Катерина замащувала зеленкою. В школі дівчатка говорили, що їх подряпала кішка.
Із 12 вересня по 22 вересня 2008 року молодша Яся не відвідувала школу, чекала, поки зійдуть синці. Сусіди згадують, як Катерина розмахнулася ногою і вдарила в голову маленьку Ясю, розсердившись, що та забруднила руки.
11 грудня 2008 року прокуратура надіслала матеріали у службу в справах дітей, які засвідчували насилля над малолітніми Ясею і Олесею. Дівчаток поставили на облік як дітей, які зазнали насилля в сім'ї. Але тут же ці документи благополучно загубили. Лише під тиском прокуратури матеріали про насилля в сім'ї над малолітніми дітьми поновили 24 лютого 2009 року.
У справі нещасних дітей багато випадковостей. Сестра опікуна купила двокімнатну квартиру і сплатила перший внесок за неї в сумі 35 тисяч гривень, коли Катерина ліквідувала ощадні книжки дітей, а їх гроші перевела на власний рахунок. Прокуратура надіслала матеріали про насилля над малолітніми дітьми, а в службі у справах дітей їх раптом загубили. Катерині випадково видавали менше продуктів, ніж жінка відображала у звітних документах. А слідчі Придніпровського райвідділу міліції, які розслідують дві кримінальні справи щодо віл-інфікованих дітей та їх опікуна, випадково не помічають дивних речей у кримінальних справах. І з доброго дива саме слідство затягується на рік.
Нарешті терпець у прокурора увірвався, і дівчаток влаштували в Черкаський обласний притулок, а після в школу-інтернат. Звідти їх забрали в прийомну родину. Але чомусь помістили на тимчасове утримання. Катерина добивається, щоб їй повернули дітей. Жінка хоче їх удочерити.
Коментар у цій справі дав начальник слідчого управління ГУ МВС у Черкаській області Олег Лисицький: «Дійсно, слідчими була допущена тяганина при розслідуванні справ. Я ознайомився з обома кримінальними справами. Там доведені злочини, і найближчими днями справи підуть у суд. Мене дивує позиція служби у справах дітей. Її працівники мусили контролювати прийомну родину з двома малолітніми дітьми. А там халатно ставилися до своїх обов'язків».

Валентина ВАСИЛЬЧЕНКО

Залишити коментар

Ваше повідомленя