Сучасні работорговці

За борги бандити продали чоловіка у рабство

Нещодавно оперативники Черкаського УБОЗу фактично визволили чоловіка з рабства, куди його було силоміць продано групою тих, кого у народі називають бандитами. Ця банда діяла не у зовсім традиційній для сучасних мафіозі манері. У своїй роботі злочинці досить майстерно використовували прийоми психологічного тиску на своїх жертв. І навіть користувалися елементами работоргівлі. Можливо, останній нюанс кримінального почерку злочинної групи можна буде краще зрозуміти, якщо врахувати, що у її складі був чеченець. Адже саме у Чечні використання рабської праці було досить поширене ще до недавнього часу.

Авторитети
– Основних учасників у банді було шестеро, – коментує начальник УБОЗу Черкащини Ігор Грушевський. – Їх середній вік коливався у межах тридцяти років. Організаторами і так званим «мозковим центром» групи виступали двоє. Перший – високий, сильний, вольовий. Усе дитинство і юність цей чоловік провів серед представників одного з найбільш кримінальних районів Черкас – Казбеті. Пройшовши всі примхи долі неповнолітнього правопорушника, він вигартував характер і невдовзі потрапив на відбуття свого першого терміну – за розбійницький напад. Другий організатор банди був 1982 р.н. Невисокого зросту, худорлявої статури і взагалі – інтелігентної зовнішності. Цей чоловік, хоча теж побував у місцях не таких віддалених, міг знайти підхід до будь-кого. Цей представник угруповання став своєрідним «генератором кримінальних ідей». Інші учасники цього згуртування також у кримінальному світі були не новачками і встигли «віддати хазяїну» певну частину свого життя. Вони виступали виконавцями. Сама група організувалася навесні 2008 року. Аби у подальшому свою «бригаду» зміцнити новими членами, вони їздили до своїх товаришів, термін перебування яких за гратами ще не вичерпався. Останнім пропонувалося вступити в «організацію» відразу після звільнення. Підхід у залученні нових учасників був суто прагматичний: один був непоганим водієм, інший – міцний зовнішньо, третій добре міг входити у довіру до людей і таким чином дізнаватися цікаву для групи інформацію…

Напади
– У Городищенському районі учасники угруповання відмітилися на нападі на автозаправну станцію, – говорить начальник відділу Черкаського УБОЗу Анатолій Воєвода. – Розташована вона була у нелюдному місці. До того ж злочинці знали, що чергувати на АЗС у обраний для нападу вечір буде старенька бабуся. Зловмисники довго сиділи у засаді – спостерігали і вибирали зручний для атаки момент. Коли стемніло, вони вимкнули на станції світло. Бабуся вийшла дізнатися про причину зникнення електроструму. Тієї ж миті на неї напали, вдарили по голові, і старенька втратила свідомість. Здобиччю злочинців стала невелика сума грошей і великий гріх на душі: старій жінці було розірвано щоку й у неї виникли проблеми з пам'яттю.
Напад на пункт прийому брухту злочинці скоїли у сусідній із Черкаською області. Побачивши макет пістолета у руці нападника, охоронець пункту вирішив не спокушати долю. І, поміркувавши, що пістолет усе-таки справжній, упав на підлогу і всім своїм видом почав показувати, що нападникам підкорився. Останні максимально швидко забрали з собою сейф і зникли. Однак розвідка злочинців їх підвела: основна сума грошей була не в захопленому сейфі, а в сусідньому, на який зловмисники не звернули уваги.
– Кожен злочин детально готувався, – розказує старший оперуповноважений УБОЗу Черкащини Олександр Романенко. – Стосовно майбутніх потерпілих проводилася детальна розвідка. Злочинці дізнавалися місця їх імовірної появи (домашня адреса, місце і розклад роботи), яка при потерпілих може бути охорона, де і що цінного може лежати у будинку майбутньої жертви. Цікавим трюком користувалися злочинці при вибиванні зі своїх жертв боргів: для психологічного тиску рекетири використовували фактор ніяковіння одинака перед гуртом. І, оскільки у групі було тільки шестеро основних учасників, для «масовки» ними залучалися ще зовсім сторонні люди, які нерідко не були у повній мірі ознайомлені з тим, чому їх кличуть. Останнім казали під'їхати у певне місце і просто побути там, коли інші (безпосередньо учасники банди) будуть говорити.
Наприклад, одному з таких «масовиків» організатори групи сказали, що треба підійти в одне місце і постояти, поки там буде вирішуватись питання про продаж автомобіля. Здивуванню чоловіка не було меж, коли він побачив, як знайомі, які його запросили на зустріч, почали відверто “пресувати” якогось чоловіка. Останній, звісно, швидко погодився зробити все, що від нього вимагало десять чоловіків кремезного вигляду. Правда, він навіть не здогадався, що четверо з «братків» були не менш шоковані цією сценою, ніж він сам…
Діяли злочинці нахабно і зухвало. Наприклад, дізнавалися, що такий-то підприємець заборгував комусь певну суму грошей. Тоді зловмисники з'являлися до боржника і казали йому, що тепер борг він повинен повертати через них. При цьому законний кредитор ні сном ні духом не знав, що хтось «торбить» винного йому гроші чоловіка, прикриваючись його ж – кредитора – ім'ям. Також бандити всіляко не допускали, аби боржник якось міг прояснити ситуацію із тим, кому він дійсно винен був гроші. Борги злочинці забирали не тільки грошима, а й транспортом. Авто одного боржника вони навіть використовували при вчиненні чергового злочину.
Психологічну обробку потерпілі проходили дійсно серйозну. Спочатку бандити своїм жертвам просто телефонували. На адресу боржників лунали погрози, які стосувалися не тільки їх, а й їхніх сімей.
Слід сказати, що погрози бандитів не були безпідставними. Одному неслухняному боржникові злочинці кинули вночі у вікно пляшки із вогнепальною сумішшю. Пожежу вдалося загасити, і, на щастя, матеріальні збитки від неї у потерпілих було порівняно незначними. Однак іншого разу двоє з кримінальної групи прямо посеред міста жорстоко побили одного чоловіка – також раніше судимого. Потерпілому було зламано щелепу. Хоч потерпілий до міліції не звертався (оскільки сам дотримувався «понять»), але про привселюдну розправу всі боржники дуже своєчасно дізнавалися, тому робили все, щоб борги якнайшвидше погастити найменшою кров'ю.

Раб
Чергового свого боржника бандити просто продали у рабство. При цьому вони зранку до нього приїхали, викликали з хати. Жінка потерпілого запитала, куди забирають її чоловіка. Бандити їй відповіли, що це ненадовго. На машині підприємця привезли до якихось гаражів, кілька разів для більшого страху вдарили і наказали сидіти та мовчати. Авто потерпілого при ньому ж відігнали у Смілу і там продали. А колишньому господареві сказали, що віднині він «за одним питанням» їм нічого не винен, а решту боргу зможе відробити. Потерпілий почав благати: “Як же так, при мені немає ніяких речей. Я не попрощався з сім'єю”.
Благав чоловік залишити його вдома, обіцяючи виконати будь-яку роботу… Однак його не чули. Кілька членів групи поїхали відвозити новоствореного раба до сусідньої області. Там боржника передали іншій людині, якій бандити чітко пояснили ситуацію: боржник уже не має права голосу і переходить повністю під владу незнайомця.
Раба поселили у бараці з дощок. Працював він на будівництві, бригадиром на якому був знайомий черкаських бандитів, теж раніше судимий. Він сказав своєму колишньому товаришеві по ув'язненню, що великої зарплати платити за привезеного робітника не зможе. Однак бандита і названа сума влаштовувала: її половину погодився віддавати рабові як зарплату. На будівництві черкащанин пропрацював усього тижнень: не витримавши знущань своїх колег – вільних наймитів, утік додому і звернувся до УБОЗу. Після затримання бандитів правоохоронні органи змогли довести їм участь у більше десятка злочинних епізодів. До речі, на волі після відбування терміну покарання жоден із грабіжників не пробув навіть 1,5 року. Як показує судова практика, наступного разу вони зможуть побачити волю не менше ніж через сім років – у кращому разі…
Олег ЛИТВИНЕНКО

Залишити коментар

Ваше повідомленя