Захисник Вітчизни – вбивця?

Військового засудили за вбивство 83-річного діда

Зауваження прапорщику про те, що він у формі п'є спиртне прямо посеред уманського парку, коштувало 83-річному пенсіонерові життя. Старий чоловік був жорстоко побитий і кинутий напризволяще. Однак своєї вини у трагедії військовослужбовець не визнав.

«Я за нього заступився і намагався допомогти»
Саме ці слова сказав обвинувачений прапорщик під час судового засідання по його справі. Цей 36-річний чоловік і дійсно не справляв враження жорстокого вбивці. Його товариші по службі охарактеризували прапорщика як цілком нормального чоловіка і не агресивного.
Того вечора військовослужбовці відзначали весілля їхнього колеги. Застілля проходило у приміщенні складу матеріального забезпечення частини. Приблизно о 22-ій годині всі розійшлися по домівках. Прапорщик хоч і був, як-то кажуть, “навеселе”, але поводився пристойно.
О пів на дванадцяту ночі він приїхав на маршрутці до медичного училища. Захмеліла душа прагнула спілкування, і чоловік познайомився із юнаком та двома дівчатами. Спільність інтересів швидко далась взнаки: прапорщик запропонував розділити з ним компанію за пляшкою вина. Трійця погодилась. Зустрітись домовились у парку. Військовий купив плитку шоколаду та пляшку вина і пішов на зуст-річ до нової компанії. Однак трійці ніде не було видно.
Чоловік якраз ішов по алеї парку, коли в районі Уманського міськ-відділу міліції побачив, як двоє якихось хлопців б'ють пристаркуватого чоловіка. Прапорщик, із його слів, не міг спокійно пройти мимо і, голосно крикнувши: «Струнко», наблизився до незнайомців. Ті, не довго думаючи, припинили бити діда і почали лупцювати військового. Від чергового удару прапорщик упав на землю і пропустив кілька ударів по голові та тулубу. Ймо-вірно, виплеснувши свою лють, хулігани припинили розправу та пішли у напрямку Осташівського ставу.
– Оговтавшись від ударів, – розповідав на слідстві військовослужбовець, – я підійшов до літнього чоловіка. Він лежав на землі. Тоді я підняв його за плечі і запитав, чи все гаразд і чи потрібна йому допомога. На це побитий дідусь відповів, що у нього все гаразд.
Залишивши побитого діда у сидячому положенні, військовий побіг наздоганяти хуліганів. Добігши до Осташівського ставу, він побачив, як вони розбіглися у різні боки. І прапорщик пішов додому.
Дідусь полюбляв збирати пляшки,
незважаючи
на хорошу пенсію
Так охарактеризувала загиблого чоловіка його дочка. З січня минулого року він після смерті дружини проживав сам. Хоч дочка і пропонувала йому жити разом, батько відмовився. Серед сусідів дідусь характеризувався як спокійна і неконфліктна людина. Кишенькові гроші він мав, здаючи зібрані у парку та місті пляшки. Ходити збирати порожню тару пенсіонер міг як уранці, так і пізно вночі. Всю пенсію дідусь віддавав дочці, щоб вона купувала харчі та готувала йому їжу.
Про вбивство жінка дізналася після телефонного дзвінка від сусідів, які розповіли, що у парку знайдено тіло невідомого літнього чоловіка. Оскільки батька давно не було, дочка відчула лихе. Вона прийшла до парку і впізнала у небіжчику батька.

Наказати 83-річному діду: «Струнко»
Однак слідство мало дещо іншу інформацію стосовно пригоди у парку. Так, на досудовому слідстві прапорщик визнав свою вину в убивстві пенсіонера, а потім підтвердив свої показання на допиті з участю адвоката. І вони змальовують зовсім іншу картину трагедії. До тієї миті, коли чоловік виявив, що його нові знайомі не прийшли розпити з ним вино, досудові і судові показання військовослужбовця збігаються. Потім прослідковуються розбіжності. Так, розпити вино прапорщик вирішив на самоті. Він сидів на лавочці, коли до нього підійшов літній чоловік із тростиною у руці.
– Ти не поважаєш військову форму, раз п'яний сидиш у парку і продовжуєш пиячити, – звернувся дід до чоловіка. Той відповів незнайомцю, що служив у Югославії і може дозволити собі випити пляшечку вина. Вірогідно, під дією алкоголю прапорщик дав команду старому діду: «Струнко». Той зніяковів від подібного «наказу», страшенно обурився, обклав військового нецензурним словорядом, на який той за-слуговував.
На додачу дід замахнувся своєю палицею і несильно вдарив чоловіка по правому плечу. Той, мабуть, вирішив, що старого треба поставити на місце, точніше – повалити. Прапорщик схопив пенсіонера за піджак і кинув його через лавку на землю. Після цього повернувся і вирішив йти додому. Однак пенсіонер знову став лаяти його у спину. Військовий не витримав такого зухвальства, розвернувся і вдарив діда кулаком у обличчя.
Пенсіонер упав. Щоб 83-річний дід назавжди запам'ятав, як ображати українських військо-вих, ветеран Югославії кілька разів ударив берцями старого в голову. Завершальний удар чоловік зробив, підстрибнувши і обрушивши важку п'ятку солдатського чобітка пенсіонеру на обличчя. Поставивши таким чином крапку у відстоюванні «військової честі» і, як виявилося, житті старого чоловіка, прапорщик попрямував додому.
Дані показання підозрюваний у вбивстві пенсіонера давав на попередньому слідстві, як потім він казав на суді, під дією фізичного і психологічного тиску оперативників карного розшуку. Однак є певні нюанси, які зму-шують в останньому стверджуванні засумніватись.

Із такими тілесними ушкодженнями потерпілий
не міг не те що сидіти,
а й сказати жодного слова
У цьому впевнений експерт, який проводив судово-медичну експертизу загиблого пенсіонера. Отже, версія прапорщика стосовно того, що він запитував у діда про те, як той почу-вається, й отримав від потерпілого відповідь, не витримує критики.
– До того ж, – коментує прокурор відділу прокуратури області Сергій Кравченко, – судово-медичний експерт, який проводив обстеження прапорщика на наявність у нього тілесних ушкоджень, отриманих буцімто у бійці з незнайомцями, які били пенсіонера, виявив у військового лише ранки на фалангах другого і третього пальців правої кисті. Сам військовослужбовець розповів, що дані тілесні ушкодження він отримав, виймаючи скло з вікна свого помешкання, а не у бійці під час захисту дідуся. Інших тілесних ушкоджень на тулубі та кінцівках прапорщика, які неодмінно були б, якби людину лупцювало кілька осіб, експерт не бачив. Військовослужбовець же не заявляв йому, що його били якісь незнайомці у парку.
Враховуючи все вищесказане, суд визнав прапорщика винним у вбивстві пенсіонера і присудив йому дев'ять років і шість місяців позбавлення волі.
Олег ЛИТВИНЕНКО

Залишити коментар

Ваше повідомленя