Олександр Черевко: «В окремо взятій області не побудуєш процвітання, якщо корабель йтиме не тим курсом»

Губернатор Черкащини – про кризу, економіку, бюджет і гостру потребу в глибоких системних змінах

– Олександре Володимировичу, що відбувається з економікою? Статистику засекретили, але керівники вашого рівня повинні володіти інформацією. Тож якою є реальна картина?
– Слід розглядати будь-яку ситуацію не з точки зору фотографії сьогоднішнього дня, а з точки зору динаміки і перспективи. Ми одна з трьох областей, яка не збільшила борги із зарплати. В 2008 році ми мали найвищі темпи зростання виробництва, сьогодні, слава Богу, найменший спад у державі. В аграрному секторі область узагалі серед лідерів, приріст сільськогосподарського виробництва складає 9,6%. Якщо брати тільки сільгосп-підприємства, там 115% приросту. В нас є майже 20 млн.голів птиці, 4,6 млн.приріст поголів'я цього року. Маємо сподівання на хороший урожай (хоча буде менший, ніж торік). Виконано бюджет, місцевий бюджет перевиконано. Ми – єдина область, яка за результатами першого півріччя матиме можливість додатково отримати 6 млн. гривень на наші обласні потреби. Ці позитивні моменти упевнюють нас у завтрашньому дні. Але є і негативні прояви – в призупиненні діяльності багатьох підприємств, у зменшенні виробництва і споживання... В ІІ півріччі ми не зможемо виконати державний бюджет.
– А чому, через закриття тютюнової фабрики?
– Так, через це, через підняття акцизів і скорочення виробництва та споживання горілчаних виробів, навіть через закриття грального бізнесу. 91% надходжень до бюджету Чигиринського району формувалося за рахунок акцизного збору. І тепер ніхто не знає, як закрити Чигиринський район по бюджету. Я направив лист прем'єр-міністру, тому що в Чигирині буде невиплата зарплат. Життя райцентру буде паралізоване, якщо ми не вирішимо цю проблему. Тобто будь-які рішення мають бути продуманими. Ми розуміємо, що на кордоні у нас стоїть світова фінансова криза. Але в Польщі цієї кризи ніхто не відчуває – працюють підприємства, йде зростання ВВП. А в нас ще є й своя локальна політична криза, яка породжує і фінансову, і економічну, і галузеві кризи. Ось це найбільше тривожить: як пройти цей етап? Тому що чіткого антикризового плану немає і до сьогодні.

Нам загрожує скорочення галузей
– Які різновиди кризи найболючіше вдарили по економіці Черкащини?
– На регіональному рівні ми дуже відчуваємо галузеві кризи. В тваринництві назріває серйозна проблема: немає реалізації продукції, тому що уряд завозить імпорт і збиває ціну. Якщо ви підете на м'ясокомбінат, там вам скажуть: «Усе чудово. Купуємо дешеву сировину і виробляємо продукцію, народ купує». А якщо ви поїдете до товаровиробника в Піщане, він скаже: «Пропади воно все пропадом! Я вирощую високоякісну свинину, а м'ясокомбінат її не бере, тому що імпортує низькоякісну, але дешеву». Нам загрожує скорочення наших галузей. А виробництво – це бюджет, це соціальна сфера, це зарплата. Скажімо, цукрова галузь: у 2006 році в регіоні працювали 12 заводів, ми були рекордсменами в державі. Сьогодні, дай, Боже, щоб 2-3 заводи працювали. Тоді ми посіяли 60 тис.га, а цьогоріч посіяно 18 тис.га цукрових буряків. Сьогодні уряд ставить знову питання, щоб завозити цукор-сирець. Для чого це робиться? Не тому, що уряд не розуміє, до чого це може призвести. А щоб тримати ціни. Потрібна демонстрація політики, що «все гаразд». Але в стратегії це катастрофа. Сьогодні в нас непоганий зерновий клин. Але мовчать порти, немає, по суті, експорту зернових.
– Чому так, яка причина?
– Важко сказати. Ми можемо мати хороший урожай, але знову не буде куди його діти, знову це призведе до зниження ціни. Це – конкуренція, і треба вміти себе захищати, відстоювати свої інтереси. Сьогодні, на жаль, не можна сказати, що наші інтереси хтось там дуже відстоює... З точки зору стратегічного розвитку, ми отримуємо дуже мало позитивних імпульсів. На регіональному рівні влада робитиме все, щоб забезпечувати виробництво, залучати інвестиції, виконувати бюджет. Але в окремо взятій області не побудуєш процвітання, якщо корабель буде йти не тим курсом.

Мені шкода, що хтось ще не зрозумів вигоду «Золотої підкови»
– Є теорія, що наступним етапом розвитку світової економіки стане економіка вражень. Черкащина може зацікавити людей, готових заплатити за яскраві враження. Але започатковану вами «Золоту підкову» називають марним закопуванням грошей.
– Так кажуть політичні опоненти, які шкодять Черкащині і взагалі Україні. Журналісти у 2004 році знімали фільм про Суботів: які там бур’яни, як там сільгосппідприємство розвалилося, як там доріг нема, як там 5 років обіцяють газ і так далі. За рахунок державної програми «Золота підкова Черкащини» до Суботова зроблено дорогу (витрачено 6 млн.гривень), село газифіковане (витрачено 4 млн.гривень). Це погано чи це добре?! Суботів почав жити іншим життям. Мають бути атрибути того, що ми не на піску будуємо державу, а маємо тисячолітню історію. Починаючи з 2005 року, з грішми на відбудову історичних пам’яток ми виділяли кошти і на житлово-комунальне господарство, на школи і лікарні, тому люди задоволені. Мені шкода, коли хтось не розуміє вигоду цієї програми для області. В нинішній ситуації боротьби за бюджет це формула залучення додаткових грошей на Черкащину. Люди, які протидіють цій програмі, – вороги Черкащини. Вони не хочуть, щоб наша держава відбулася. А опускатися до банального пошуку недоліків... Я вище цього. Моя здорова амбіція – робити Черкащину найкращою. Я намагаюся брати приклад зі знакових людей, з роботи того ж покійного Івана Кіндратовича Лутака. Ставлюся до роботи від душі, бо бачу в цьому своє призначення.

Терти колоски – не завдання влади!
– Цікаво, на скільки відсотків стан економіки Черкащини залежить від дій обласної влади?
– Відсотків на 30-40 у економіці залежить від правильної організації на місці. В радянські часи від місцевих керівників залежало набагато більше – на 60-80%. Бо то була планова економіка, і завдання влади було в організації виробництва, налагодженні процесу. Зараз виробництво переважно в приватній власності, і тут зайве втручання може навіть нашкодити. Раніше модно було зайти на поле, потерти колоски, сказати якесь розумне слово, але не в цьому зараз завдання державної влади! Я дуже не люблю, коли їду в район і голова райдержадміністрації мені розказує, що ось дозріває хліб, уже стільки-то там виробили, посіяли... В тому, що обсіялися, є і твоя заслуга, але твоє завдання сьогодні – бюджет, соціальна та гуманітарна політика, надання адміністративних послуг. Які ти умови створив для того, щоб розвивався на цій території бізнес? Уся суть ринкової економіки – це збут виготовленої продукції. А робота вищих ешелонів влади – сприяти просуванню товарів, починаючи від галузевого міністерства, урядових дій, роботи посольств і так далі. Питання їх компетентності – державне забезпечення, законодавче сприяння тому, щоб український товар був якісним, конкурентоспроможним, і всі в світі хотіли його купити. Якщо чесно, то половина питань у нас вирішується тільки на людських стосунках. Я в деяких моментах нічим не відрізняюся від першого секретаря – викликаю керівників, звертаюся до їхньої совісті. Я не прибічник «тюремного» підходу, але щодо боргів із зарплати, то деяких керівників, може, і справді треба закрити на 3 дні, щоб вони заплатили своїм людям зарплату. От Черкаський ДОК поділили, залишили борги, люди звертаються до мене по допомогу. Як умовити керівників підприємств, коли слабкі закони?! А закон має бути один: не заплатив податки – до в’язниці, не заплатив зарплати – до в’язниці!
– Тобто реально державна влада нічого не може вдіяти навіть із мерією.
– Це – глибока помилка. Можна перевернути все на світі, було б тільки бажання... Але для чого? Вважаю, самоврядування слід законодавчо поставити в такі умови, щоб вони якомога швидше забезпечували можливість розвитку бізнесу, економіки в цілому. Завдання «давати-не давати дозвіл» є обгрунтованим, скажімо, для еколога, санітара, ветеринара; він на це вчився, в нього є законні повноваження. А в нас доходить до смішного.
– Поясність: так ви за те, щоб віддати повноваження самоврядуванню чи щоб забрати?
– Читав я міркування і керівництва обласної ради. Вони говорять, що адміністративна реформа не на часі. Звичайно, це вигідно – ні за що не відповідати. А спробуйте станьте за цей плуг, коли треба відповісти і за бюджет, і за виплату зарплат, і за газ. Це ж величезна відповідальність! Тому в нормальних демократичних суспільствах розділено, хто і за що відповідає. У нас повністю розмита відповідальність, уся виконавча влада знизу догори сформована за квотним принципом. Але я тут на своєму місці не хочу слухати про партійність. Мені потрібне виконання, я звітую перед урядом за 58-ма показниками. Партійність виконавчої влади – це погибель. Повністю нівелюється будь-яка мораль.
– До речі, яскравий цьому приклад – вбивство селянина на Кіровоградщині, до якого встановлено причетність народного депутата і керівників правоохоронних структур....
– Цей факт настільки кричущий, що переконує нас знову задуматися, як і в 2004 році, а що буде завтра, якщо ми будемо жити так, як живемо в цій системі координат? Дехто мало не з ностальгією згадує: оце, мовляв, ми з Леонідом Даниловичем Кучмою плідно працювали... А я пам’ятаю, як тоді «плідно працювали» – 52 млн.гривень ПДВ у 2004 році вкрали в Черкаській області, наші деякі флагмани промисловості взагалі тут не платили податків. А сьогодні багато чого змінилося. Батогом не відразу сокиру переб'єш. Ми в області досягаємо результатів завдяки співпраці адміністрації і обласної ради, у нас спокійний діалог, немає гостроти. Гостра боротьба, яка не прибирає причин, є фарсом, безкоштовним концертом. Ну, така ситуація, таке законодавство, але ж у нас спільний інтерес, це наші люди, наша економіка наш добробут. Із Черкащини завжди починалися державотворчі процеси, національні рухи. Світова криза показує, що приходить час змін, коли відживає щось старе, а нове з’являється. Скористаємося цим шансом – будемо нагорі; будемо і далі з'ясовувати, хто яку шапку носить, – нас відкине ще далі назад.

Що сказав губернатор про...
державну систему і людські недоліки:
– Сьогодні кажуть: той керівник не такий, от вибрали не такого. Та люди всі однакові! Завдання законодавців – прийняти такі законодавчі нормативи, вибудувати такі законодавчі коридори (особливо для чиновника самоврядування), щоб, вибачте, якщо і вибрали дурного, то він ішов по правильному коридору. Щоб особистісні характеристики людини не впливали на систему роботи державного механізму.

рецепт виходу з кризи:
– Щоб усе почало рухатися, треба збалансувати інститути влади, повернутися до реального волевиявлення народу. Яке ж народ джерело влади, коли в нас усе політичні партії вирішують? Ну не можуть бути суд, прокуратура, центральна виборча комісія партійними! Інакше все інше просто брехня. Треба скасувати депутатську недоторканність і закриті списки. Реформа Конституції зніме протиріччя інститутів влад.

регіональну політику:
– Приїхала Кужель, розкриває очі мені (хоча за цей напрямок відповідає вона!), що, мовляв, Черкащина з підприємництва відстає. А держава посідає 179-те місце серед 181 країн за умовами розвитку бізнесу. Так хто відстає: ми, чи, може, Держкомітет із підприємництва? Потрібна нова регіональна політика. Я вже не вірю в любов політиків! Тому що я практик і людина, яка постійно перебуває, як-то кажуть, у ближньому бою. Всі в часи виборів говорили про любов до області. Але надзвичайно мало політиків, які конкретно щось для цього зробили.

Тетяна ЄЩЕНКО

Залишити коментар

Ваше повідомленя