Інвалід – тілом, боєць – духом

В номері: від 15 Липень, 2010, 21:00

81-річна жінка бореться зі злочинцями, корумпованими чиновниками і просто байдужими

 

Валентина ВАСИЛЬЧЕНКО

У цій історії вражає все – вік жінки, мужність, з якою вона бореться з тяжкими недугами, щирість і щедрість серця, з якими інвалід першої групи допомагає знедоленим, та черствість чиновників.

Інвалід допомагає інваліду, а здоровому байдуже

Тетяна Андреюк мешкає в Черкасах по вулиці Ватутіна на четвертому поверсі. П'ятиповерхівка не має ліфта. Для Тетяни Михайлівни піднятися на четвертий поверх у власне помешкання – це справжній подвиг. Вік у жінки поважний – 81 рік. Вона визнана інвалідом першої групи по зору. Для Тетяни Михайлівни на власній кухні непросто навіть чашку чаю налити. Жінка має ще одну прикрість – хворий хребет, із приводу чого вона має другу інвалідність, також першої групи.

Чергове нещастя трапилося в рідної сестри в Луганську – спочатку помер чоловік, а через місяць вона поховала єдиного сина. Тетяна Михайлівна кинулася втішати сестру. Вона зачинила помешкання на ключ і поїхала в Луганськ. Повернутися в Черкаси її примусив телефонний дзвінок – сусідка повідомила, що її помешкання обікрали.

Із судів виходять умовні грабіжники

У Черкасах Тетяна Михайлівна зупинилася перед забитими дошками дверми власної квартири. Коли сусіди допомогли віддерти дошки і бабця переступила поріг помешкання, вона мало не зомліла. Пожежа б менше зруйнувала її житло, ніж лихі люди.

Із хати винесли все – дорогу побутову техніку, коштовності, посуд фірми «Цептор», одяг, навіть труси і шкарпетки. У кухні не можна було зігріти чайник, бо зняли всі конфорки на плиті. Коли сусіди вперше викликали правоохоронців, ті забили двері, поставили пломби. Та наступного дня пломби зірвали, злодії залізли в помешкання, забрали речі, пропили. І наступного вечора знову з’явилися в чужому помешканні. І так грабували нещасну квартиру, доки не приїхала господиня.

Слідством займався Придніпровський райвідділ міліції. Дивує, що злочинці не бояться правоохоронців. Адже пограбуванням у квартирі займається міліція. Може бути влаштована засідка. Легко зняти відбитки пальців. Тетяна Михайлівна розповідає, що затримали 20 осіб, але відразу ж і відпустили. Злодії попадалися на інших крадіжках, їх знову затримували. Тетяна Михайлівна взяла слідство під свій контроль. І це мало неабиякий успіх.

Бабуся добивалася прийому в обласного міліцейського начальства. Після оргвисновків, зміни слідчих деякі кримінальні справи доходили навіть до суду. Вони досить цікаві. А тому зупинимося на деяких.

У жовтні 2002 року суддя Придніпровського районного суду виніс вирок щодо Вадима, якого звинуватив у крадіжці з проникненням у житло Тетяни Андреюк. Стаття передбачає від 3 до 6 років ув'язнення. У свої 30 років чоловік ніде не працює. Як бачимо, живе на те, що пограбує в бабусь. У Тетяни Михайлівни він зірвав пломби на дверях, виніс добра на 860 гривень. Суд присудив віддати потерпілій тисячу гривень морального відшкодування, а Вадима засудив до 3 років позбавлення волі умовно з іспитовим терміном на 2 роки.

30 грудня 2005 року на лаву підсудних у Придніпровському райсуді сів Костянтин. Хлопець має 25 років, ніде не працює. Чотири рази судимий за крадіжки та незаконне зберігання зброї. 11 січня 2002 року він зайшов у квартиру до Тетяни Андреюк і викрав 20 накидок на матрац. Усі накидки коштували у сумі 500 гривень.

Він перебував під слідством через квартирну крадіжку на вул. Ватутіна, а 16 квітня 2003 року суд засудив злодюжку до 3,5 року ув'язнення за інші крадіжки. Отож, коли 30 грудня 2005 року суддя Придніпровського районного суду виносив вирок за крадіжкою простирадл, за чоловіком тягнулася судимість від 2003 року. У судді не затремтіла рука, коли він виносив черговий вердикт – ув'язнити злодюжку на 4 роки умовно з іспитовим строком на 3 роки.

Новорічний банкет злодіїв

24 березня 2006 року вироком завершується суд над Максимом. Чоловік має 26 років, ніде не працює. 31 грудня 2001 року о 23 годині Максим із двома товаришами залізли до бабці в квартиру, звідки молодики поцупили дві пляшки шампанського, чотири пляшки коньяку «Наполеон», чотири пляшки вина. 1 січня о 4 годині ранку вони втрьох залізли у квартиру до Марії Андреюк і викрали 20 пляшок горілки, стільки ж пляшок спирту, 20 пачок цигарок, 5 простирадл, 5 наволочок, 5 підодіяльників, 2 електродрилі.

Навіщо чоловікам працювати, коли вони залізли в квартиру до престарілої бабусі і влаштували собі новорічний банкет. На Різдво украли набір посуду, 20 пар шкарпеток, цукор, каву «Нескафе», магнітофон, кольоровий телевізор, пральні порошки й імпортну пральну машину. Для того, щоб поїсти, випити, випрати і помитися, молодим чоловікам працювати не треба. Варто лише знати, в якої бабці що в помешканні лежить.

Утрьох злодії винесли з однієї квартири речей на 25 тисяч гривень. Костю впіймали на крадіжці в інших помешканнях, і 24 грудня 2003 року Придніпровський суд виніс по ньому вирок. А тому на суд у 2005 році його привезли із зони. За крадіжки в квартирі Тетяни Андреюк суд присудив Костю до 3,5 року ув'язнення, його подільника Руслана – до 3 років і 3 місяців позбавлення волі. Слід зауважити, що й Руслан на той час був засуджений 15 травня 2003 року за незаконне зберігання зброї.

 

 

Розділи : Життя


Коментарів поки що немає.

Залишити коментар