Капуста заради «капусти»
В номері: 2010 №27 від 6 Липень, 2010, 20:26
Юлія ФОМІЧОВА
097-647-93-27
– Так, зросли соціальні виплати на новонародженого, однак водночас зросли і потреби молодих мам. Не кожна з них готова викласти кілька тисяч гривень тільки за те, щоб народити. Часто пологи коштують половину від усієї одноразової допомоги на дитину, – ділиться досвідом роботи з молодими породіллями голова Комітету багатодітних сімей, дітей-сиріт, дітей-інвалідів Черкаського району Ніна Гурсіченко.
Через рік після появи на світ немовляти держава практично повністю відмовляється підтримувати його.
– Протягом року молодим батькам виплачують частинами одноразову допомогу на дитину. Після цього щомісячна допомога вираховується залежно від доходів батьків, – роз'яснює начальник управління соціального обслуговування та захисту населення Головного управління праці та соціального захисту населення у Черкаській області Ніна Івченко.Однак, зважаючи на виплату зарплат у конвертах, можна просто нехтувати Законом «Про державну допомогу сім'ям із дітьми».
– Раніше держава надавала молодій мамі хоч якісь гарантії. Нині, народивши, жінка не впевнена у завтрашньому дні – чи буде в неї житло, чи зможе вона оплатити зависокі комунальні послуги, чи матиме роботу вона та її чоловік? – стверджує співробітниця Обласної громадської жіночої організації «Черкаський жіночий центр» Лариса Мохнєва.Однією з причин відмов від вагітності є прагнення до високого рівня життя. Жінка намагається досягати його самотужки, бо принци з мішками грошей дістаються не всім. Щоправда, така тенденція частіше спостерігається у містах, аніж у селах.
– Одним із факторів, чому жителька сіл швидше зважується народити, є не те, що вона менше цікавиться кар'єрою, а те, що з будь-якою роботою у селі скрутно. Крім того, міські жінки частіше страждають від жіночих хвороб, у місті менше умов для виховання дитини, більше витрат на проживання. У селі є присадибне господарство, яке забезпечує всіма продуктами харчування, – констатує Ніна Гурсіченко.
Якщо враховувати те, що село в Україні катастрофічними темпами вимирає, а 55,4% черкаських жінок проживає в місті – звідси й випливає причина вимирання нації.
ЗМІНА ЦІННОСТЕЙ
– Черкаський жіночий центр проводив дослідження в регіоні, спеціально проведене нами опитування визначило, що здоров'я та сім'я для черкаських жінок залишаються на першому місці. Однак вони так захоплюються роботою, що відкладають вагітність на невизначений термін, та разом із цим з'являється ризик не мати дітей узагалі, – констатує Лариса Мохнєва.
Перш за все вплив на бездітних жінок справляють нещасливі в сімейному житті подруги, які вже стали мамами.
– Домогосподарки більше підпадають під депресію, – говорить Марина Дерев'янко. – Жінки бояться, що їх спіткає така ж участь, і бояться народити. Хоча не менш важливим фактором для жінок-кар'єристок є загострене відчуття відповідальності: сучасна жінка боїться, що не зможе стати гарною мамою, що не справиться, а тому відкладає це до останнього. Крім того, успішні жінки розуміють, що з народженням дитини витрачатимуть менше часу для себе, коханої. З'являється страх перед ізоляцією: обмеженим простором «дім – дитина».
ПЛЮС ДО ТЕМИ
Горе-батьки
– Тенденція спаду народжуваності спостерігається не лише в Україні чи на Черкащині, а й у всьому світі, – бідкається головний лікар Черкаського обласного будинку дитини Валентина Тертична. – Дуже прикро говорити про це, але зараз існує цілий прошарок населення, який народжує, щоб покращити своє матеріальне становище.
Причому батьки не відмовляються від дитини через рік, коли сплив термін виплати.
– Коли вони чують про позбавлення їх батьківських прав, зубами видирають дитину, щоб не втратити виплати. Вони народжують другу дитину і починають знову отримувати допомогу – цього разу ще більшу. Таких цинічних і меркантильних людей важко позбавити батьківських прав, адже спеціальні соціальні служби працюють дуже ефективно, – аналізує нинішню ситуацію в державі Валентина Тертична.
Зі слів юриста-практика Олега Федоренка, за загальноукраїнською статистикою, в 2006-му, рівно через рік після підвищення одноразової допомоги, різко зросла кількість дітей, позбавлених батьківської опіки.
– Після цього держава схаменулась і вирішила не позбавляти батьківських прав – їй це коштувало дорожче, ніж платити допомогу, а тоді брати дитину на власне утримання, – каже Олег Федоренко.
Робота соціальних служб спрацьовує на “відмінно”. Так, тільки минулого року Центри соціальних служб для молоді переконали залишити дитину всіх черкащанок, які мали намір відмовитися від новонародженого дитяти. Індивідуальний підхід застосували до 13 таких жінок: із них лише 5 таки відмовилися від дітей.
– Зараз зменшується кількість дітей, позбавлених батьківської опіки, – підтверджує начальник Служби у справах дітей Черкаської облдержадміністрації Тетяна Прітченко. – Оскільки дуже багато дітей стають сиротами соціальними, ми працюємо над викоріненням цього явища. Не відразу позбавляємо батьківських прав, а проводимо превентивну роботу, робимо попередження. Ми дуже багато працюємо з сім'єю, щоб дитина залишилась у родині. Тому щороку кількість таких дітей зменшується, хоча не треба також забувати про той фактор, що й кількість дітей узагалі також зменшується.
Разом із тим головний лікар Будинку дитини зазначає: на усиновлення дитини існують навіть черги – не встигли висохнути папери про сирітство дитини, як дитину відразу ж забирають.
Коментарів поки що немає.