На Луначарці з'явилися поселення бомжів

Бездомні люди живуть у лісі, зароблять кожний до 200 гривень у день і ходять у гості в інші подібні колонії

Олег Лит­ви­нен­ко

Фо­то Іго­ря Єфі­мо­ва

У лі­сі в ра­йо­ні ву­ли­ці Лу­на­чарсь­ко­го бом­жі зро­би­ли со­бі сво­є­рід­не се­ли­ще. Ста­ло­ся це ціл­ком сти­хій­но. Са­ме пос­лен­ня спо­чат­ку бу­ло ці­лим, по­тім роз­ко­ло­ло­ся на кіль­ка та­бо­рів. У кож­но­му про­жи­ває п'ять-сім осіб. Бу­ває й біль­ше.

На сво­їх леж­би­щах бом­жі тіль­ки но­чу­ють їдять і «ква­сять». Під­йом у лі­со­вих меш­кан­ців заз­ви­чай від­бу­ва­єть­ся близь­ко тре­тьої ран­ку. Ближ­че до чет­вер­тої во­ни вже роз­хо­дять­ся по сміт­ни­ках у по­шу­ках ме­та­ло­ло­му, скло­та­ри, ма­ку­ла­ту­ри та всі­ля­ко­го ган­чір­'я.

Усе знай­де­не щіль­но сор­ти­ру­єть­ся, а да­лі або зда­єть­ся на від­по­від­ні пун­кти при­йо­му, або не­сеть­ся у та­бір. Так, один бомж має на­віть справ­жній ме­та­ле­вий, схо­жий на са­му­райсь­кий, меч. Уза­га­лі, ро­бо­тою сель­ча­ни «без пев­но­го міс­ця про­жи­ван­ня» , не гре­бу­ють. Пра­цю­ють і зе­мо­ле­ко­па­ми, і під­соб­ни­ми ро­біт­ни­ка­ми... Гро­шо­вий оберт од­но­го жи­те­ля «та­бо­ру» ста­но­вить близь­ко двох­сот гри­вень в день.

Не див­ля­чись на роз­ма­їт­тя ха­рак­те­рів, між со­бою по­се­лен­ці жи­вуть мир­но. Нке­рід­ко хо­дять у гос­ті в ін­ші лі­со­ві ко­ло­нії, але сто­рон­ніх гос­тей у се­бе (із зви­чай­них чер­ка­щан) не жа­лу­ють. Звіс­но. Як­що ос­тан­ні не при­но­сять із со­бою чо­гось по­їс­ти, а особ­ли­во – ви­пи­ти...

Залишити коментар

Ваше повідомленя