«Полуничка» поза законом

Відтепер за зберігання порнографії можуть посадити за грати на 5 років

Нещодавно Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу України. Відповідно до них зберігання порнографічної продукції з метою збуту чи розповсюдження є кримінальним злочином, за який можуть посадити у в'язницю. Правозахисники побоюються, що вони можуть призвести до численних зловживань правоохоронними органами.
Правоохоронці зазначають, що такі зміни насамперед необхідні були для боротьби з порноіндустрією.
– Раніше зберігати порнографію можна було стільки завгодно – заборонено було лише її збувати. І злочинець, який продавав, приміром, порнодиски, ніс відповідальність лише за ту їх кількість, яка була на прилавку, наприклад за 10 дисків, навіть якщо в нього вдома зберігалося сотні або тисячі копій забороненої «полунички». То відтепер за це доведеться відповідати, – розповідає старший уповноважений відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми УМВС України у Черкаській області Оксана Заєць, – законодавством не визначено кількість продукції, яка може бути підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. А це означає, що навіть за один подарований вами порнографічний диск (фотографію, журнал чи навіть один кадр відео для дорослих) проти вас можуть порушити кримінальну справу – це все одно, що ви пригостили товариша наркотиками.
Разом із тим міліціонери зазначають, що за придбання і зберігання такої продукції для власного користування кримінальної відповідальності немає. Крім того, визнаватись предметом злочину не можуть порнографічні ілюстрації у медичній, юридичній літературі, а також речі, які мають мистецьке, наукове або просвітницьке призначення.
За словами представника Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі у Черкаській та Кіровоградській областях Олександра Лисенка, дані зміни про встановлення кримінальної відповідальності за зберігання порно-графії є значно недоопрацьованими і можуть призвести до численних зловживань і порушень прав людини та громадянина.
– У Законі не визначено саме поняття «зберігання порнографічної продукції» з метою розповсюдження чи збуту. Тому нечіткість сформулювання цієї норми може призвести до сфабрикування правоохоронцями справ, бо саме вони визначатимуть – чи це було зберігання порнографії з метою власного користування, чи з метою збуту, чи розповсюдження. У роз'ясненні, яке надало Міністерство юстиції, зазначено, що відповідальність настає у тому випадку, якщо правоохоронні органи доведуть, що особа, яка зберігає порнографію (журнали, відео, фото, у тому числі і на комп'ютері), планувала її продавати або безкоштовно поширювати, а доказом цього може слугувати наявність великої кількості копій одного твору. Знову-таки не визначено, яка кількість копій вважається «великою». А якщо людину затримають за підозрою у вчиненні якогось злочину і при огляді раптом виявлять на флешці порнофільм, то чи не вирішать тоді слідчі, що особа носить цей фільм із собою (тобто зберігає на флешці) з метою розповсюдження? – припускає Олександр Лисенко.
Цю стурбованість поділяє і юрист Громадянської мережі «ОПОРА» Максим Полішкевич.
– Законодавство України не містить чіткого визначення поняття зберігання творів, зображень та інших предметів порнографічного характеру. Відповідно до роз'яснення Верховного суду України висновок Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі стосовно визнання того чи іншого предмета порнографічним є доказом у кримінальній справі. Оскільки на законодавчому рівні не визначено критерії еротики і порнографії, то висновок Комісії буде істиною в останній інстанції – його буде важко оскаржити. Усі ці недоліки можуть бути використані недобросовісними правоохоронцями, адже тепер для того, щоб «пришити» кримінал, достатньо підкинути десяток компакт- дисків порнохарактеру (для цього вже не потрібні наркотики чи зброя). Водночас ці недоліки і прогалини законодавства можуть використовуватись справжніми порноділками, щоб вийти сухими з води, – вважає Максим Полішкевич.
Між тим, не зрозуміло, як будуть притягати до кримінальної відповідальності осіб, які поширюють порнографію через інтернет. Адже, крім українських сайтів, є чимало закордонних. Так само, не зрозуміло, як визначатимуть провину власників локальних мереж.Нещодавно Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу України. Відповідно до них зберігання порнографічної продукції з метою збуту чи розповсюдження є кримінальним злочином, за який можуть посадити у в'язницю. Правозахисники побоюються, що вони можуть призвести до численних зловживань правоохоронними органами.Щоб вами зацікавились міліціонери, не потрібно бути хуліганом або злодієм, достатньо подарувати диск із фільмом для дорослих – і вам уже може загрожувати ув'язнення. Із липня зберігання порно-графії з метою розповсюдження, тобто безоплатною роздачею або продажем, є кримінальним злочином.

Зверніть увагу

На кожному диску, який не містить порнографії, має бути напис «Цей фільм відповідає ст. 2 Закону України „Про захист суспільної моралі“. Дозвіл надано Міністерством культури України (або Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі)».Відтепер за зберігання порнографії можуть посадити за грати на 5 років

Законодавчий казус
Відповідно до чинного законодавства за заняття проституцією можуть притягнути лише до адміністративної відповідальності, а за подарунок диска з порнографією – вже до кримінальної з позбавленням волі.

Думка інтернет-провайдерів

Оскільки найбільше порнографію поширюють через інтернет, «Вечірка» запитала черкаських інтернет-провайдерів, як будуть вони боротися з поширенням «полунички» у локальних мережах?
Віталій Лаут, генеральний директор компанії McLaut:
– Жоден провайдер не буде зберігати порнографію на власних серверах. Тому що ніхто не ризикуватиме власним бізнесом та репутацією. У випадку, якщо хтось створить порносайт у нашій локальній мережі, ми, звичайно, його видалимо.

Ігор Черкас, директор компанії МеgaStyle Servise:
– Провайдер надає абонентам послугу доступу до мережі інтернет. При цьому абонент самостійно відповідає за зміст, достеменність та правомірність поширення інформації, яку він передає через мережу. Коли хтось розміщує інформацію на наших серверах, адміністратор перевіряє її на предмет законності і наявності вірусів. Але при бажанні користувач може зробити файли на своєму комп'ютері доступними для інших користувачів. На сьогодні не існує технічних засобів, аби цьому перешкодити.

Михайло МАЛІНІН

Залишити коментар

Ваше повідомленя