Відірвались від реальності

В номері: від 1 Липень, 2009, 11:28

На Черкащині підростає покоління дітей, яким віртуальний світ став дорожчим за реальне оточення та власне здоров'я

Черкаські школярі з радістю міняють реальні дитячі ігри та спілкування на цифрові забавки, жертвуючи при цьому здоров'ям та умінням спілкуватися.

Чим би дитя не тішилося
Семикласник Олександр готовий щодня мити посуд та підлогу, тільки б батьки дозволили йому пограти у комп'ютерні ігри. Він може годинами стріляти в монстрів та ворогів, ганяти від поліцейських на віртуальних автівках. Його ровесниця Оксана не уявляє собі життя без спілкування на форумах. Дівчина постає у віртуальному спілкуванні значно старшою молодою особою, щоб фліртувати зі співрозмовниками.
Дуже часто памолодь замінює реальне спілкування зі своїми ровесниками, спортивні ігри, велосипеди і м'ячі на комп'ютери, мобільні телефони, МР3-плеєри та інші новинки інформаційних технологій, які стають для них головними вікнами у світ.
За даними опитування, проведеного сайтом Кореспондент. net, 66% школярів витрачають свій вільний час на цифрові «іграшки», лише 9% українських учнів люблять читати книги, а 8% надають перевагу прогулянці на свіжому повітрі після уроків. Показовим є те, що 20% батьків уявлення не мають, чим займаються діти у їхню відсутність.
– На жаль, досить часто діти приходять у цей світ непотрібними батькам, тому батьки не можуть ними займатися, їм простіше натиснути на кнопку телевізора, комп'ютера чи DVD і зробити вигляд, що їхня дитина розвивається, – пояснює батьківську байдужість психолог Черкаського обласного психоневрологічного диспансеру Лариса Мохнєва. – Багатьом дорослим вигідно, щоб їхнє чадо сиділо у своєму цифровому світі і не заважало їм займатися своїми справами, стосунками чи відпочинком.
«Цифрові» схильності памолоді з одного боку розвивають мислення, але з іншого калічать дітей як фізично, так і психічно. На переконання психолога Лариси Мохнєвої, у більшості випадків новітні технології шкодять розвитку підлітків. Лише частина дітей, які пішли у віртуальний світ, завдяки цифровим технологіям розвивають свої психічні та психологічні здібності. Ці діти згодом стануть найкращим прошарком молоді, вони розвиватимуть науку і технології. Проте більша частина дітей, яких поглинув цифровий світ, – звичайні користувачі. Вони не розвиваються всебічно, а проводячи багато часу у віртуальному спілкуванні, стають непристосованими до реального і самостійного життя. Такі діти отримують спотворену картину світу і втрачають навички спілкування.

Усе добре в міру
На думку директора Черкаського фізико-математичного ліцею Івана Плющая, у тому, що діти проміняли спортивні майданчики на цифрові технології, винне суспільство.
– Сучасному молодому поколінню часто ніде себе діти: спортивні майданчики зруйновані, секції – закриті, а за заняття у тих гуртках та секціях, які ще діють, часто просять чималу оплату, – обурюється педагог. – Натомість на кожному кроці у нас відкриваються генделики, та й придбати пиво чи цигарки для черкаських підлітків сьогодні не проблема.
Іван Плющай переконаний, що цифрові технології та Інтернет – дуже корисна і розвивальна річ. Чимало випускників та учнів фізико-математичного ліцею входить до списку найкращих юних інформатиків України. Але директор ФІМЛІ застерігає, що навіть хороша річ у руках нерозумної людини може перетворитися на зло. Хоча Інтернет – потужне джерело інформації, з якого сучасна дитина може дізнатися багато цікавого і корисного, водночас всесвітня мережа є джерелом розпусти, реклами еротики та порно, які в Україні провайдери Інтернет послуг не блокують, хоча мають таку технічну можливість.
Заступник головного лікаря з медичної частини Черкаської міської дитячої лікарні Клавдія Попко переконана, що сучасні діти часто забагато часу проводять за переглядом телевізійних програм, фільмів та за грою у комп'ютерні ігри. Якщо попереднє покоління черпало знання з книг, то сьогоднішнє з відеоряду.
– Комп'ютерні ігри мають дуже багато корисних функцій, у процесі таких занять розвивається пам'ять та увага дітей, моторна координація. Завдяки новітнім технологіям у сучасних дітей значно раніше розвиваються деякі операції мислення, – розкриває позитивні боки навчання через цифрові технології Клавдія Попко. – Але не можна забувати про норму, адже наднормове перебування за ком'ютером може позначитися на зорі, поставі та психічному здоров'ї дитини.
Завсідники віртуального світу страждають від зорової втоми, короткозорості, головного болю, нервових розладів, остеохондрозу, сколіозу.

Жодного дня без компа
За рекомендаціями лікарів, малюки віком 3-4 роки можуть проводити перед монітором не більше 20 хвилин на добу. Діти 6-7 років можуть займатися за комп'ютером не більше 30 хвилин на добу. Школярам дозволено працювати з комп'ютером 1-2 год. на добу, але з переривами через кожні 35-45 хвилин.

Розділи : Суспільство


Коментарів поки що немає.

Залишити коментар