Звенигородський вундеркінд шукає спонсора

П'ятирічний Віталик мріє про комп'ютер, але у його мами немає грошей навіть на поїздку до Києва

Віталик Нечаєв зовні – звичайний хлопчик. Він може ганяти з однолітками м'яча, гратися. Та спілкуватися з іншими дітлахами йому не просто. Вони чомусь не дуже цікавляться розповідями Віталика про прочитані ним історії про Юрія Долгорукого та Володимира Мономаха. Або спробує повідати малечі про вчорашні свої дослідження карти світу. Тоді Віталик із плачем біжить до мами, і вона стає найкращим цінителем синових відкриттів...

У свої п'ять років Віталик радо опановує історію і географію 7 класу. Дитячу енциклопедію та «Калейдоскоп цінних знань» він уже давно перечитав. Він миттєво запам'ятовує кожну подію, кожну назву. Він може вирахувати день тижня будь-якого року, пам'ятає дати визначних подій та народження і смерті сотень видатних людей.
– Віталик почав говорити аж у три роки, – розповідає мама, 26-річна Ольга Нечаєва. – І заговорив цілими реченнями. У три роки він став читати. Якось ми пішли із ним до магазину. Там він побачив вивіску з написом. Зацікавився буквами. Я купила йому абетку. Удома він три дні сидів над абеткою. Почав складати літери у слова.
Слово «мама» Віталик «придумав» самостійно, складав інші слова і відразу їх читав. Потім попросив показати йому цифри. І не до 10, а відразу до 100. Додавав і віднімав. Тільки слово «тато» Віталикові не довелося складати. Як досі не довелося когось назвати татом. Ольга виховує сина самотужки. Хлопчик якось по-дорослому розуміє, що той дядя, якого б він вважав своїм татом, ще не знайшовся.
Дитина прагне вивчити чотири іноземні мови: італійську, французьку, англійську й іспанську. Дорогих репетиторів йому б замінив один лише DVD. Але його немає змоги придбати.
– Мені було б легше, якби він зростав, як усі, – каже Ольга Нечаєва. – Я відчуваю обов'язок перед ним. Насамперед, щоб він спілкувався і розвивався з такими дітьми, як сам. А це можливо лише в київській спеціалізованій школі. Сподіваюсь, що районний відділ освіти допоможе.
– Поки що рано робити якісь висновки про геніальність дитини, – каже Дмитро Шукало, директор Звенигородської спеціалізованої школи № 1, де навчається Віталик. – Незаперечне одне – па-м'ять у нього феноменальна!
А Віталик мріє про комп'ютер. І не лише, щоб гратися у комп'ютерні ігри. Завдяки комп'ютеру можна побачити календар навіть, скажімо, 3000 року. У Віталика до цього особливий інтерес.
– Раніше він пробував угадувати майбутнє, – згадує мама. – На-скільки це серйозно в уяві дитини – я судити не можу. Мені залишається лише жити і перевіряти його передбачення.
Проте робити сенсацію зі свого маленького хлопчика Ольга не хоче:
– Бо в газетах її (сенсацію – ред.) все одно зробили. Навіть роздули. Мені сказали, мовляв, на вас просто заробляють гроші. А допомогти – ніхто нічого...
Надворі вже стемніло. А Віталик, обклавшись картами світу, безпомилково вказував країни Африки, Америки. А потім стомився, заснув, як звичайний п'ятирічний малюк. Що насниться маленькому вундеркінду? Можливо, його майбутнє. Світле, радісне і щасливе.

Лариса КОЖУШКО

Залишити коментар

Ваше повідомленя