Темний бік пологового будинку

У Черкаському пологовому будинку № 1 22-річна Сніжана народила мертвого сина. Патологоанатом зазначив, що дитина народилася цілком здоровою. Під час пологів немовля задушилося пуповиною, яка чотири рази обвилася навколо шиї. Рідні звинувачують у смерті дитини лікарів.

Мій синочок народився мертвим
Нині практикуються сімейні пологи, коли біля породіллі перебу-вають родичі. Біля Сніжани була її мати Ольга Валентинівна. До пологового будинку породіллю супроводжували вона, чоловік та сестра Ірина. Тобто чотири особи розповідають одну сумну історію, як, народжуючи, молода мати втратила немовля в пологовому будинку.
Першій слово надамо матері. Вночі 21 вересня Ольгу Валентинівну розбудив телефонний дзвінок. Донька повідомила, що почалися перейми. Мати веліла негайно збиратися в лікарню. О 2-ій годині ночі родичі були вже в пологовому будинку.
Ольга Валентинівна згадує, що породіллю оглянула саме акушерка, заспокоїла, мовляв, це всього лише передвісники пологів. Породіллі укололи знеболювальні анальгін із папаверином, поклали в палату, порадили поспати, набратися сил для пологів. А рідня поїхала додому. Одначе матір наздогнав телефонний дзвінок – донька повідомила, що її перевели у відділення патології вагітних і там немає постелі. Хутко спакувавши необхідні речі, родичі повернулися в Черкаси.
– Чи оглянув черговий лікар? – із тривогою запитала Ольга Валентинівна в доньки, яка корчилася від болю. Та розповіла, що медсестра просила їхнього сусіда лікаря А., але той відмовився, сказав, що та має власного лікаря, який мусить її оглянути. Годинник показував 8 годин 40 хвилин.
Донька скаржилася на сильний біль. І мати зайшла в кабінет чергового лікаря, умовляла лікарів оглянути доньку. Ті навідріз відмовилися, мовляв, закінчується зміна, розпочинається нова, лікарі якої й оглянуть породіллю.
Мати почала бігати по поверхах пологового будинку, розшукуючи чергового лікаря. Нарешті на першому поверсі бідолашна впіймала Б. Той оглянув в оглядовому кабінеті Сніжану. Констатував, що не відкривається матка, і звелів йти спати. О 14.30 мати знову побігла розшукувати лікаря.
– Зробіть кесарів розтин, у доньки сильний біль, – благала Ольга Валентинівна.
– Тітко, що ти мене вчиш? Сам знаю, що робити! – накричав лікар Б. на бідолашну жінку.
О 17.30 Ольга Валентинівна вкотре розшукувала лікаря Б.
– Щось робіть, бо доньці гіршає, вона вже задихається, – плакала мати.
Лікар Б. пальцями пробив навколоплідного пухиря. Звідти вибігла зелена вода.
– Давно народжувати треба! – вигукнув Б.
Породіллю нарешті підключили до апарата, який фіксує серцебиття дитини. Лікар вимагав від Сніжани то залізти на крісло, то злізти, повернутися. Між ногами побігла кров, і мати кинулася в палату по рушник. Ольга Валентинівна бачила, що ритм серця в дитини падає. Донька непритомніла. Зателефонували анестезіологові. Той приїхав із дому, зробив укол. Мати стояла під дверима операційної і бачила, як лікарі витягнули дитя. Воно не заплакало. Жінка з жахом зрозуміла, що воно мертве. До породіллі викликали бригаду педіатрів. Вони робили реанімацію немовляті, та марно.
Мати вбігла в реанімаційну палату, в якій ридала донька.
– Де мій синочок, він народився мертвим? – сльози котилися, неначе рясний дощ.
– Доню, в тебе операція пройшла нормально. Дитя забрали, щоб не трапилася інфекція, – вмовляла мати, ледь стримуючи крик розпачу.
Через кілька днів Ользі Валентинівні довелося самій розповідати доньці страшну правду…

Я з тобою
не цілуватимуся!
Розповідь доньки збігається з розповіддю матері.
– Черговий лікар мене так і не оглянув. Я цілу ніч простояла до 8.20, поки мама не привезла постіль, – розповідає Сніжана.
Лише об 11 годині породіллю вперше оглянув черговий лікар Б., не подивившись при цьому медичну історію Сніжани.
– Чого ти рота відкриваєш? Я з тобою не цілуватимуся! – кричав Б. – Лягай спати, пе-рейм немає, родиш не скоро!
Хвилини не минало, як йшли сильні перейми. Породілля лежала в салоні автомобіля чоловіка до 14.30. Після огляду лікарем Б. Сніжані важко було злізти з крісла.
– Злазь швидше! Тобі не вагітніти, а в ляльки ще гратися треба! – грубо кричав Б. і звелів прийти о 17 годині.
Після 17 години Сніжана з матір'ю добилися нового огляду лікарем. Той помітно нервував і о 17.30 підключив до апарата, щоб прослуховувати серце дитини. Сніжана запевняє, що лікар Б. давив їй на живіт, руками перевертав дитину в животі. Важко було переносити біль, і породілля непритомніла.
– Що, суко, наїлася сала, дитина жирна, і її серцебиття не прослуховується! – кричав до нещасної Б.
Поряд плакала мати, благала робити кесарів розтин. Лікар запевняв, що серце в дитини б'ється. Сестра із чоловіком взяли під руки Сніжану і повели до ліфта, щоб опуститися з п'ятого поверху на четвертий до операційної. Довго не показувався ліфт. Нарешті двері відчинилися і з’явилася ліфтерка.
– Не повезу! – зарепетувала вона. – Хто ви такі, що кнопками клацаєте?
– Вийдіть, хто такі, що зайшли в операційну? – нагримала медсестра.
Нарешті медики з’ясували, хто перед ними, і звеліли приготуватися до операції. Сніжана не змогла сама залізти у ванну, погукала медсестру. Після операції хоч і була під наркозом, але чула, як лікарі сказали, що дитя народилося мертвим. О 7-ій годині ранку Сніжана все ще перебувала під наркозом.
У реанімаційну палату зайшла медсестра і попросила в нещасної матері розписатися, що не забиратиме труп дитини з пологового будинку. Сніжана відмовилася. Вона дізналася, що народила цілком здорового хлопчика вагою 3 кг, 300 г і завдовжки 52 см. Лікарі сказали, що через магнітні бурі навколо шиї дитини закрутилася пуповина і задушила її. Через три дні медсестра звеліла Сніжані йти на рентген. У породіллі кесарів розтин зробили через увесь живіт, і їй важко було ходити з такою раною. Під рентгенкабінетом довелося стояти півгодини. Жінці пояснили, що її з дитиною без знімка не випишуть із пологового будинку. Ковтаючи сльози, Сніжана повернулася в палату. До цього часу вона не може збагнути, хіба медсестрі важко було зазирнути в історію хвороби і побачити, що вона народила мертве дитя? Сніжана вважає, якби її вчасно оглянув черговий лікар і зробив кесарів розтин, то дитина залишилася б живою.

Проблеми існують,
але лікарі не винні
– Дійсно, у нас породіллі привозять свою постіль, – прокоментував випадок зі Сніжаною головний лікар Черкаського пологового будинку № 1 Володимир Зеленько. – На добу держава виділяє 3 грн. 70 коп., щоб тричі на день нагодувати вагітну жінку. Цього не може бути, щоб по прибуттю в пологовий будинок породіллю не оглянув черговий лікар. На кожну жінку заводиться документація. Саме лікар заводить історію хвороби, ставить годину і дату прибуття пацієнтки. Цілодобово, навіть уночі, в пологовому будинку чергують три лікарі.
Існує чіткий перелік показань щодо кесаревого розтину. Обвивання пуповиною не є показанням для такої операції. У кожної п'ятої вагітної жінки проходить таке обвивання. Дитина в утробі матері рухається, може розкрутитися. У випадку з дитиною Сніжани УЗД показало одноразове обвивання, патологоанатом виявив чотириразове. Коли дали наркоз матері, почалося різке зменшення надходження кисню їй і дитині, і маля задихнулося.
Начальник департаменту охорони здоров'я Черкаського міськвиконкому Олег Стадник повідомив, що за заявою Ольги Валентинівни створена медична комісія, яка встановлюватиме причину смерті новонародженого, після чого він прокоментує випадок зі Сніжаною.

Редакція повернеться до цієї історії, повідомивши читачам про офіційні висновки. Одначе, поки не відбудеться реформа в медицині, редакція отримуватиме скарги на медиків.

Валентина ВАСИЛЬЧЕНКО

Залишити коментар

Ваше повідомленя