Жахіття бабусь

У Черкаському апеляційному суді завершується слухання резонансного процесу. В епіцентрі кривавих подій опинилося село Тіньки Чигиринського району. Тут із 2003 року по 2009 рік убивця знищував стариків, а їхні заощадження привласнював. І лише смерть 83-річної вчительки в 2009 році поклала край кривавим оргіям.

Убивство вчительки викрило

10 липня 2009 року сусіди зранку не бачили колишньої вчительки Ольги Якимівни. У хаті господиню не знайшли. Коли відкрили замок на дверях гаража, то побачили в кутку труп старенької.

Сільський голова Владислав Міщенко відчинив сільраду. Там і отаборився оперативний штаб із розслідування убивства. Селяни пригадали Олену, яка того дня розвозила запрошення вчителям. Однокласники мали відзначати тридцятиріччя від дня закінчення школи. Олена стукала у вікно до вчительки, але їй ніхто не відчиняв. Зате жінка помітила чоловіка, який сидів навпочіпки і рився під столом. Вона помахала запрошенням, а у відповідь незнайомець помахав їй пальцем. Це був односелець Микола.

У ході слідства він розповів про ще чотирьох стареньких людей, яких він порішив, аби забрати гроші. Чоловік придивлявся до пенсіонерів, які не бідували, але в магазин по великі покупки не ходили. Бабусі завжди на похорони складали гроші. Отож нелюд вирішив прибрати до рук саме ці похоронні заощадження стареньких.

Були зроблені ексгумації трупів, виявили переламані ребра в бабусь, потрощені черепи. Звісно, на схилі літ старі люди хворіють. Рідні бачили дірки в голові бабусь. Але думали, що потерпілі перечепилися, вдарилися об щось і вбилися. Лікарі покладалися на розповіді родичів про нещасний випадок.

Злодій обкрадав сусідів

Микола – представник буржуазії, яка зароджується в селі.

– Він – чудовий газозварювальник, таких ще пошукати треба. Але задарма коробку сірників на столі не переставить, – ділився враженнями про односельчанина в суді сивий чоловік.

Микола займався бізнесом і не гребував шахрайством. Так, він дешево запропонував придбати місцевій бізнес-вумен бетонні балки. Жінка перевірила, угода мала принести їй зиск. Тому й виклала півтори тисячі гривень. Уже два роки вона не бачить ні балок, ні грошей. Крім того, ошуканій довелося купувати хату в селі. Купчу ж мав оформити як довірена особа Микола. Одначе жінці передали, що хата продана іншим покупцям. Дійсно, Микола зізнався, що перепродав хату дорожче іншим людям. Аби не втратити видані на покупку житла 13000 гривень, жінка звернулася до господині хати. І та звеліла оформити документи на бізнесменку.

Микола звик жити на широку ногу, ні в чому собі не відмовляти. А тому частенько позичав чималі суми та не поспішав їх віддавати.

Як людина цинічна Микола гендлював, чим міг. Якось його дружина запросила до себе Віру – жіночку заможну, яка займалася сяким-таким бізнесом. Дружина вихваляла пральну машину, яку Микола тільки придбав. Віра прибігла на оглядини. А молодичка вмовляла посидіти в хаті, мовляв, сам Микола має ось-ось з’явитися, то більш докладно про все розповість.

Микола ж тим часом порядкував у хаті Віри. Він забрав чималу суму доларів зі схованки. Віра повернулася додому й остовпіла від здивування – двері були зняті з петель, у хаті панував розгардіяш. Долари зникли. Правда, Віра переписала номери купюр в окремий блокнот. Але міліція так і не добралася до злодія, поки Миколу не заарештували за вбивство старенької вчительки.

Того ж вечора Микола прийшов до Віри, співчував її горю. А потім упав навколішки перед жінкою і благав позичити 15 тисяч гривень, плакався, що кредитори вимагають негайно повернути борг. І жінка позичила гроші злодієві, який її обікрав. Згодом 10 тисяч гривень Микола перепозичив у старенького дідуся і повернув їх Вірі. Нині він залишається винним 5 тисяч гривень Вірі і 10 тисяч – дідусеві.

Учителька Ольга Якимівна жила скромно на пенсію. Одначе й у неї Микола позичив певну суму грошей. А тому вона попросила прийти колишнього учня 10 липня і за борги підрізати гілля вишні, що випнулося над дахом. Той день стане останнім у житті вчительки.

Коли Миколу заарештували, по селу поповзли чутки, що він згубив зо два десятки душ – називали імена престарілих людей, які померли з діркою у голові, нібито від нещасного випадку впали та вбилися.

Одначе Микола підозрюється у вбивстві 5 престарілих жінок із корисливих мотивів, розбійному нападі, крадіжці та незаконному зберіганні боєприпасів: під час обшуку у чоловіка знайшли патрони.

ЖАХИ У РЕАЛЬНОСТІ

Бабцям ввижалися

Перше вбивство Микола здійснив у 2003 році. Бабця Олена була нівроку міцною, сама ходила на базар. Якраз повідомила сусідці, що з книжки зняла 4 тисячі гривень. Грошей у хаті не знайшли. Двері в шафу з одягом були розчинені, одяг перевішений. Сусіди вирішили, що це покійниця перетрушувала вбрання. Зникла сумка, з якою бабця ходила в магазин.

Проте, як усі в її віці, бабуся хворіла. А перед цим вона впала на городі, заплутавшись у гарбузинні.

Жінки обмивали труп і побачили синці на правій руці, на передпліччі, лопатці. Із дірки в голові крапала кров. Рану закрили тампоном, натягнули целофан. І лише після цього розбиту голову запнули хусткою.

Олена розповідала сусідам, що вночі їй ввижається у вікні сива голова. Нарікала, що має лихе передчуття, що її вб'ють або ж задушать. Тому й розкрила Наталці схованку, в якій тримала три тисячі гривень на похорони. Ці гроші Наталка показала синам. Більше грошей у хаті не знайшли.

Згодом сусіди почали хвилюватися, що у дворі довго не з’являлася бабця Марія. Люди взяли ліхтарики і пішли подивитись. Марія лежала на ліжку, головою до плити. У руці тримала обірвану лампочку. Звернули увагу, що струмом бабу не вбило. Із голови сочилася кров.

Жінки вирішили, що бабця вкручувала лампочку, не втрималася на ногах, упала і вбилася.

У листопаді пішла із життя бабця Одарка. Вона лежала в калюжі крові. На подвір'ї стояв залізний стіл. Голова покійниці впиралася в металеву ніжку. Сусідки вирішили, що бабця вдарилася головою об металевий ріжок...

Згодом при подібних обставинах померла пенсіонерка Катерина. У всіх цих трагедіях фігурує сумнозвісний Микола.

ПІСЛЯМОВА